Рішення № 111318054, 05.06.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8088/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 12.04.2023 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ» до Одеської митниці в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA500370/2023/000022/2 від 22.03.2023;

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000068 від 22.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ «РОСТ ТРЕЙДИНГ» (Україна) «Покупець» та Company M.K. Salt- SHERIF MOHAMED ABDELMAGUID HASHY (Єгипет) «Продавець» укладено Прямий контракт від виробника товару Company M.K. Salt- SHERIF MOHAMED ABDELMAGUID HASHY № 1/2022 від 01.10.2022 року, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар й оплатити його на умовах даного Контракту. Поставки здійснюються на умовах CFR (Інкотермс-2010), Ізмаїл, Україна. 22 березня 2023 року до митного пункту «Ізмаїл» пункту пропуску «Ізмаїльський Морський торговельний порт» з метою оформлення митного товару «Сіль, придатна для споживання людьми: сіль харчова, фасована у мішки та в біг-беги / Сіль кам`яна для промислових потреб в біг-бегах / Сіль харчова нейодована» звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ» (надалі Товариство), подавши митну декларацію та необхідний пакет документів. Визначення митної вартості товару позивачем згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються). Вантажній митній декларації було присвоєно № 23UA500370002259U6. У той же день, митний орган надіслав запит про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Оскільки ТОВ «РОСТ ТРЕЙДИНГ» надало максимально можливу кількість документів, щодо підтвердження митної вартості товару, включаючи експертний висновок Київської ТПП, тому товариство надіслало на запит митниці лист, що додаткові документи у компанії відсутні. 22 березня 2023 року митний орган видав рішення щодо коригування вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000068.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ» та відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ».

Вказаною ухвалою судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

01 травня 2023 року (вх.№ЕС/4168/23) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, в якому зазначено, що адміністративний позов є таким, що не підлягає задоволенню.

У відзиві, з покликанням на фактичні обставини справи, відповідач зазначає, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 23UA500370002259U6 від 22.03.2023 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500370/2023/000022/2 від 22.03.2023.

Відповідач вказує, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

У відзиві вказано, що декларантом ТОВ «РОСТ ТРЕЙДИНГ» листом від 22.03.2023 №105 повідомлено, що більше документів подаватись не буде. Зазначеним вище листом не спростовано жодних виявлених розбіжностей та не надано жодного із запитуваних додаткових документів. Таким чином декларантом вказані вище розбіжності усунені не були, та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій -четвертій статті 53 МКУ.

Отже, як стверджує відповідач, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.

Відповідач зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Як вказано у відзиві, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час, експорту в Україну з тієї ж країни та аналогічним комерційним умовам, є більшим: по товару № 1 (Сіль, придатна для споживання людьми: сіль харчова, фасована у мішки та в біг бегі: ROCK SALT FOR INDUSTRIAL NEEDS IN BIG BAGS (1100 KG) / сіль кам`яна для промислових потреб в біг бегах (1100 КГ) -330тн. NON IODIZED FOOD SALT 0-1,1 MM. (25KG IN BIG BAGS 1.25 MT)/ Сіль харчова нейодована 0-1,1 мм. (по 25 кг у біг-бегах 1,25 тн) -300тн, NON IODIZED FOOD SALT 0-1,1 MM. IN BIG BAGS 1.25 MT / Сіль харчова нейодована 0-1,1 мм. у біг-бегах по 1,25 тн -100тн Торговельна марка "Сіль землі" Виробник "M.K.Salt Sherif Mohamed ABD ELMAGUID Hashy" Краіна виробництва EG) становить 0,24 дол. США/кг (МД від 11.10.2022 № UA100160/22/853508).

Відповідач стверджує, що рішеннях про коригування митної вартості № UA500370/2023/000022/2 від 22.03.2023 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмноінформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Зважаючи на вищевикладене, Одеська митниця просить суд відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ».

01 травня 2023 року до суду надійшло клопотання (вх.№ЕС/4169/23) представника відповідача Супрун Д.В., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження при цьому посилаючись на те, що сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 836010,85 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу. Таким чином, за результатом судового розгляду справи № 420/8088/23 у ТОВ «РОСТ ТРЕЙДИНГ» можуть виникнути підстави для звернення до митниці із заявою про надання висновку про повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, у розмірі 836010,85 грн.

Ухвалою суду від 08.05.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання (вх.№ЕС/8088/23 від 01.05.2023) представника відповідача Супрун Д.В., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

04 травня 2023 року (вх.№ЕП/14314/23) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про необґрунтованість доводів відповідача, які викладені у відзиві.

12 травня 2023 року (вх.№ЕС/4636/23) від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

01.10.2022 між ТОВ «РОСТ ТРЕЙДИНГ» (Україна) «Покупець» та Company М.К. Salt- SHERIF MOHAMED ABDELMAGUID HASHY (Єгипет) «Продавець» укладено контракт №01/2022 відповідно до якого продавець постачає на умовах, що вказані в інвойсі, Україна у відповідності з «INCOTERMS-2010» сіль харчову та технічну, з добавкою від злежування, тип якої вказано у проформах інвойсах до цього Контракту та іменований в подальшому товари, а Покупець зобов`язується сплатити за товар, який постачається.

Відповідно до п.3.2 контракту оплата за товар проводиться на підставі рахунку-фактури і визначається для кожної партії товару окремо.

Згідно з п.4.4 контракту поставка товару здійснюється однією партією згідно кожного інвойсу, при цьому на адресу покупця направляються оригінали, а також попередньо електронні копії на Email, наступних документів: інвойс з номером та датою контракту, з умовами оплати, з печаткою та підписом; сертифікат походження на товар, що поставляється за даним Контрактом з серійним номером товар; пакувальні листи з зазначенням кількості місць, вагою брутто, нетто, типом пакування Коносамент; Сюрвеєрний звіт (SGS).

Пунктом 5.1 контракту визначено, що товар за цим Договором доставляється в упаковці, що забезпечує безпеку товар від будь-яких можливих пошкоджень під час перевезення, в тому числі морським шляхом. Упаковка повинна бути покрита целофановою плівкою.

30.01.2023 на виконання умов контракту №01/2022 складено рахунок-проформу на товар: сіль кам`яна для промислових потреб в біг-бегах (1100 кг); камяну сіль протиожележну/0-10мм насипом в біг-бегах (1100 кг); сіль харчову нейодовану 0-1,1 мм. насипом в біг-бегах 1,25 мт.; сіль харчову нейодовану 0-1,1 мм. 25 кг у біг-бегах 1,25 мт.

Згідно рахунок-проформу загальна сума за товар складає 586579,75 дол. США.

Позивачем на підставі вказаного рахунку-проформи здійснено оплату на підтвердження чого до суду надано платіжні інструкції в іноземній валюті №46 від 02.02.2023, №47 від 03.02.2023, №48 від 08.02.2023, №49 від 15.02.2023, №60 від 16.02.2023, №51 від 21.02.2023, №52 від 24.02.2023, №55 від 03.03.2023, №56 від 07.03.2023, №57 від 08.03.2023, №59 від 15.03.2023, №60 від 07.03.2023.

З метою додержання умов контракту №01/2022 сторони узгодили рахунок-фактуру № 0108-23 від 24.02.2023 на товар: сіль кам`яна для промислових потреб в біг-бегах (1100 кг) 330 тон; сіль харчову нейодовану 0-1,1 мм. 25 кг у біг-бегах 1,25 мт. 300 тон; сіль харчову нейодовану 0-1,1 мм. насипом в біг-бегах 1,25 мт. 100 тон.

Згідно рахунок-проформу загальна сума за товар складає 73140,00 дол. США, умови постачання CFR порт Ізмаїл, Україна.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту №01/2022 компанія М.К. Salt- SHERIF MOHAMED ABDELMAGUID HASHY поставила позивачу товар - «Сіль, придатна для споживання людьми: сіль харчова, фасована у мішки та в біг-бегі: ROCK SALT FOR INDUSTRIAL NEEDS IN BIG BAGS (1100 KG) / сіль кам`яна для промислових потреб в біг-бегах (1100 КГ) -330тн. NON IODIZED FOOD SALT 0-1,1 MM. (25KG IN BIG BAGS 1.25 MT)/ Сіль харчова нейодована 0-1,1 мм. (по 25 кг у біг-бегах 1,25 тн) -300тн, NON IODIZED FOOD SALT 0-1,1 MM. IN BIG BAGS 1.25 MT / Сіль харчова нейодована 0-1,1 мм. у біг-бегах по 1,25 тн -100тн Торговельна марка "Сіль землі" Виробник "M.K.Salt Sherif Mohamed ABD ELMAGUID Hashy" Краіна виробництва EG».

Для здійснення митного оформлення товару «Сіль, придатна для споживання людьми: сіль харчова, фасована у мішки та в біг-бегі: ROCK SALT FOR INDUSTRIAL NEEDS IN BIG BAGS (1100 KG) / сіль кам`яна для промислових потреб в біг-бегах (1100 КГ) -330тн. NON IODIZED FOOD SALT 0-1,1 MM. (25KG IN BIG BAGS 1.25 MT)/ Сіль харчова нейодована 0-1,1 мм. (по 25 кг у біг-бегах 1,25 тн) -300тн, NON IODIZED FOOD SALT 0-1,1 MM. IN BIG BAGS 1.25 MT / Сіль харчова нейодована 0-1,1 мм. у біг-бегах по 1,25 тн -100тн Торговельна марка "Сіль землі" Виробник "M.K.Salt Sherif Mohamed ABD ELMAGUID Hashy" Краіна виробництва EG» до Одеської митниці подано митну декларацію деклараціями (МД) № 23UA500370002259U6 від 22.03.2023 року.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 23UA500370002259U6 від 22.03.2023 відомостей, до митної декларації було надано нижченаведений перелік документів:

- Пакувальний лист №3 від 24.02.2023 року;

- Проформа-інвойс № 300123 від 30.01.2023 року;

- Інвойс №0108-23 від 24.02.2023 року;

- Коносамент № 3 від 24.02.2023 року;

- Вантажна відомість № б/н від 24.02.2023 року;

- Сертифікат походження Форма А № 1003843 від 27.02.2023 року;

- Платіжні інструкції в іноземній валюті №46 від 02.02.2023 року, №47 від 03.02.2023 року, №48 від 08.02.2023 року, №49 від 15.02.2023 року, №50 від 16.02.2023 року, №51 від 21.02.2023 року, №52 від 24.02.2023 року, №55 від 03.03.2023 року, №56 від 07.03.2023 року, №57 від 08.03.2023 року;

- Прайс-лист від виробника б/н від 30.01.2023 року;

- Експертний висновок від Київської ТПП № Ц-163 від 06.03.2023 року;

- Зовнішньоекономічний договір №01/2022 від 01.10.2022 року;

За результатами здійснення митного контролю посадовими особами Одеської митниці було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2023/000022/2 від 22.03.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000068.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.5 контракту товар доставляється в упаковці, яка повинна бути вкрита целофановою плівкою. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару

2) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту Вивезення країни виробника товару, проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

3) у наданому до митного оформлення коносаменті від 24.02.2023 №3 містяться відомості щодо оплати фрахту за чартер партією за умови передоплати, проте, у наданих до митного оформлення документах, відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

4) Згідно п. 3.2 контракту оплата за товар проводиться на підставі рахунку- фактури і визначається для кожної поставки окремо, проте у наданих до митного оформлення платіжних дорученнях № 46-52,55-57,59-60 в графі «призначення платежу» йде посилання на інший документ, а саме: на рахунок-проформу від 30.01.2023 № 300123. Надані платіжні інструкції в іноземній валюті не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містять підписів (власноручний або електронний) відповідальної особи платника, яка має право розпоряджатись рахунком, будь яких відміток про виконання платіжної операції надавачем платіжних послуг.

Крім того, наявність на таких платіжних інструкціях дати отримання їх банком не свідчить про їх виконання. Також на всіх, наданих до митного оформлення платіжних інструкціях підписи та печатка ПАТ «МТБ БАНК» розташовані на окремому аркуші, що в свою чергу може свідчити, що даний Документ може містити ознаки підробки.

5) Декларантом подано зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів від 01.10.2022 №01/2022, окремі ділянки якого містять сліди неодноразового сканування та повторного друку. Крім того аркуші зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу товарів з першого по п`ятий не пронумеровані, з першого по четвертий не підписані сторонами договору, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки. Також декларантом зазначено виробником товару «М.K.Salt Sherif Mohamed ABD ELMAGUID Hash» з торговельною маркою - «Сіль землі», а в графі 44 Контракт заявлено під кодом документа 4104 Як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з HHM посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. При цьому в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо виробника товару та торговельної марки, що може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товар, які мають вплив на визначення митної вартості.

Також, згідно п.9 зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі- продажу товарів від 01.10.2022 №01/2022, ризики переходять на Покупця з моменту постачання товару, яке може також призвести до необхідності оплати демереджу судна. У наданих до митного оформлення документах не міститься відомостей щодо страхування вантажу та можливого демереджу, що не дає змоги перевірити правильність визначення митної вартості товарів.

6) У наданому до митного оформлення сертифікаті про походження від 27.02.2023 № А 1003843 не міститься даних щодо серійного номеру товару згідно п.4.4. контракту купівлі-продажу товарів від 01.10.2022 №01/2022. Згідно ж цього пункту відсутній сюрвеерний звіт (SGS). Також у сертифікаті про походження від 27.02.2023 № A 1003843 міститься відомості щодо іншого, ніж вказаний у МД код товару.

До прийняття рішення відповідачем було поставлено вимогу декларанту надати протягом 10 календарних днів додаткові документи.

Як стверджує відповідач, декларантом ТОВ «РОСТ ТРЕЙДИНГ» листом від 22.03.2023 №105 повідомлено, що більше документів подаватись не буде.

Згідно спірного з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 є більшим і становить 0,24 дол. США/кг (МД від 11.10.2022 № UA100160/22/853508).

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2023/000022/2 від 22.03.2023.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією № UA500370/2023/002287 від 22.03.2023 з за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішенням та карткою відмови, а також діями щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «РОСТ ТРЕЙДИНГ», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що вини між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст.49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п.23, п.24 ст.4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами.

Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України (в редакції, чинній станом на дату прийняття спірного рішення), рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме відсутні дані про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням товару.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Щодо покликань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає.

Вище судом було встановлено, пунктом 5.1 контракту визначено, що товар за цим Договором доставляється в упаковці, що забезпечує безпеку товар від будь-яких можливих пошкоджень під час перевезення, в тому числі морським шляхом. Упаковка повинна бути покрита целофановою плівкою.

Крім того, з поданих документів вбачається, що постачання товару здійснювалось на умовах CFR, відповідно до яких обов`язком продавця є пакування та маркування вантажу та за процедурою ZZ00.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

До суду не надано доказів того, що між позивачем та постачальником були визначені спеціальні умови щодо пакування товару.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Таким чином, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17 та у справі № 160/8775/18 від 18.12.2019, що враховує суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

За результатом розгляду справи №815/6817/17 Верховний Суд прийняв постанову від 25.01.2019, відповідно до якої посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару - вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив з огляду на те, що відповідно до умов Контракту пакування товару здійснюється за рахунок продавця, а вартість упаковки входить до ціни товару.

Таким чином, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.

Щодо покликань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, суд зазначає.

Згідно п.6 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Так постачання товару здійснювалось на умовах CFR порт Ізмаїл, Україна.

Термін CFR (cost and freight/вартість і фрахт) (Інкотермс 2020) означає, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином. Ризик втрати чи пошкодження товару переходить, коли товар вже знаходиться на борту судна. Продавець зобов`язаний укласти контракт (договір) перевезення та оплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару у названий порт призначення.

За цими умовами, продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно та сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. Тобто умови CFR (Вартість і фрахт) вже його включають.

Таким чином, витрати на навантаження оцінюваних товарів для цілей визначення митної вартості включаються до ціни товару, однак за умови, що такі витрати були понесені покупцем та не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

З аналогічних підстав суд відхиляє покликання відповідача у оскаржуваному рішенні й на те, що у наданому до митного оформлення коносаменті від 24.02.2023 №3 містяться відомості щодо оплати фрахту за чартер партією за умови передоплати, проте, у наданих до митного оформлення документах, відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Щодо покликань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення позивачем доказах оплати вказано, що вона здійснена на підставі рахунку проформи та про те, що наявність таких документів не свідчить про їх виконання, суд зазначає.

Суд зазначає, що згідно ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).

Суд зазначає, що умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.

Крім того, для митного оформлення позивачем надано докази здійснення повної оплати за товар, що постачався.

Таким чином, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.

Щодо покликань відповідача на те, що окремі ділянки контракту № 01/2022 містять сліди неодноразового сканування та повторного друку, що даний документ може містити ознаки підробки, суд зазначає.

Так, до суду не надано доказів на підтвердження того, що працівники контролюючого органу мають відповіді спеціальні знання, які дають підстави стверджувати про підробку документів, а отже вказані доводи є суто припущенням.

Суд зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведені висновки узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625.

На підтвердження вказаних тверджень у оскаржуваному рішенні будь-яких експертних досліджень відповідачем не проводилось, а відтак суд вважає недоведеними покликання в оскаржуваному рішенні на підробку документів.

При цьому суд враховує, що митний орган не застосував до позивача будь-яких заходів, встановлених законодавством за надання підроблених документів митному органу (порушення митних правил), що свідчить про те, що висновки митного органу ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим з огляду на вимоги чинного законодавства.

При розгляді даної справи суд відхиляє як необґрунтовані покликання митного органу на те, що у наданих до митного оформлення документах не міститься відомостей щодо страхування вантажу та можливого демереджу, що не дає змоги перевірити правильність визначення митної вартості товарів, адже, як вже було зазначено судом поставки товару здійснювалась на умовах CFR.

Щодо покликань відповідача на недоліки сертифікату про походження, ненадання сюрвеєрного звіту, суд зазначає таке.

Так, відповідно до ст. 53 МК України декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: -декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. ч. 5 і 6 ст. 52 МК України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Даний перелік є вичерпним, а відтак, суд зазначає, що встановлювати митну вартість на підставі сертифікату про походження товару, сюрвеєрного звіту законодавчо не передбачено, при цьому суд зазначає, що у декларанта були наявні документи, що передбачені ст. 53 МК України.

З огляду на вищевикладене, встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та необґрунтованими, а тому рішення про коригування митної вартості та картка відмови, що прийняті на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є такими, що належать до скасування.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Суд зазначає, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 по справі №324/580/17.

Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митну декларацію, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару. Визначити те, за яких обставин та який товар було переміщено через митний кордон, хто був контрагентом та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим, оскільки використана інформація в оскаржуваному рішенні не відображена, наведене тільки посилання на аналіз баз даних АСМО Іспектор та ЄАІС Держмитслужби України та реквізити МД, яка у матеріалах справи відсутня.

Відповідачем така інформація не надані під час розгляду справи також.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що в митного органу наявна інформація щодо раніше визначеним митними органами митними вартостями, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю такої інформації у наявних доказах.

Надано до суду МД від 11.10.2022 року № UA100160/22/853508 свідчить ж про те, що за нею постачання здійснювалось у інший пункт розвантаження.

Додатково, суд зазначає, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Наявність у названій системі інформації про те, що ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, в свою чергу доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000068 і визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості №UA500370/2023/000022/2 від 22.03.2023 є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжної інструкції №703 від 05.04.2023 (а.с.8) позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, згідно платіжної інструкції №702 від 05.04.2023 (а.с.9) позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12540,15 грн.

З урахуванням задоволення позову, суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 15224,15 грн підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Щодо витрат на проведення експертизи, то суд зазначає таке.

Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані, зокрема, із залученням експертів та проведенням експертиз.

Частинами 3-7 статті 137 КАС України визначено, що спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №824/647/19-а зазначено наступне: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має врахувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або викликала справа публічний інтерес, тощо».

Так, експертиза витрати за проведення якої позивач просить суд стягнути з відповідача витрати була проведена 06.03.2023, тобто до звернення позивача до суду.

Проведення експертом експертизи оцінки вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України не доводять того, що понесені позивачем витрати були необхідними (неминучими).

Вказані витрати, на думку суду, вони не пов`язані з розглядом справи, оскільки така оцінка проводилась позивачем самостійно, до моменту відкриття провадження у справі.

В ході розгляду справи позивачем не заявлялось жодних клопотань про залучення експерта або проведення експертизи.

А, отже, суд відмовляє у покладенні судових витрат в частині проведення експертизи на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000068.

Визнати протиправним та скасувати рішення про корегування митної вартості №UA500370/2023/000022/2 від 22.03.2023 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ» суму сплаченого судового збору у розмірі 15224,15 грн (п`ятнадцять тисяч двісті двадцять чотири гривні п`ятнадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасники справи:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ» (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 37, код ЄДРПОУ 39771951);

Відповідач Одеська митниця (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21А, ЄДРПОУ ВП 44005631).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА