Рішення № 111316911, 05.06.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року Справа № 280/1990/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 31.01.2023 року № 083850015670 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до загального страхового стажу періодів з 21.02.1989 по 29.05.1992, з 30.05.1999 по 11.10.1993, з 01.01.1994 по 31.03.1994, з 01.07.1996 по 30.09.2002, з 01.01.2003 по 31.03.2003, з 01.01.2006 по 31.03.2006, з 01.05.2006 по 31.07.2012, з 01.09.2012 по 31.10.2012 та з 01.12.2012 по 23.12.2015, починаючи з 12.12.2021 року.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Плужником М.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 30.03.2023 серія АР №1106409.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі № 280/1975/22 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року у справі №280/1975/22 відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління ПФУ в Запорізькій області була повторно розглянута заява ОСОБА_1 від 12.12.2021 року та прийнято Рішення про відмову у призначенні пенсії від 31.01.2023 року № 083850015670 з посиланням на те, що у ОСОБА_1 недостатньо стажу для призначення пенсії, при цьому період зайняття підприємницькою діяльністю враховано частково з урахуванням сплачених внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів. Не взято до розрахунку період роботи в кооперативі «Умілець-2», оскільки в трудовій книжці відсутня підстава звільнення з роботи. Позивач вважає рішення про відмову в призначенні пенсії за віком протиправним. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05.04.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано від ГУ ПФУ в Запорізькій області інформацію щодо періодів трудового стажу ОСОБА_1 , зарахованих до його страхового стажу у розмірі 20 років 06 місяць 02 дні та періодів трудового стажу ОСОБА_1 , які не були зараховані до страхового стажу із зазначенням підстав їх не зарахування.

21.04.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що, враховуючи висновки Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі № 280/1975/22 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі № 280/1975/22, в розрахунок стажу позивача взято спірні періоди згідно довідки від 06.07.2017. № 34 за період з 12.10.1993 по 31.12.1993, з 01.04.1994 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 31.12.1995, з 01.01.1996 по 30.06.1996, з 01.10.2002 по 31.12.2002, з 01.04.2003 по 31.12.2003, у зв`язку з чим рішення суду виконано в повному обсязі. Щодо зарахування періодів з 30.05.1992 по 11.10.1993; 01.01.1994 по 31.03.1994; з 01.07.1996 по 30.09.2002; 01.01.2003 по 31.03.2003 ; 01.01.2006 по 31.03.2006 ; з 01.05.2006 по 31.07.2012, з 01.09.2012 по 31.10.2012; 01.12.2012 по 23.12.2015 відповідач стверджує, що зазначені періоди неможливо врахувати до страхового стажу позивача оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків за ці періоди, та позивач не надав жодних доказів сплати страхових внесків за спірні періоди. Також щодо незарахування періоду роботи з 21.02.1989 по 29.05.1992 відповідач зазначає, що до розрахунку стажу не взято період роботи в кооперативі Умілець-2, оскільки в трудовій книжці НОМЕР_2 в записі про звільнення № 13 відсутня підстава звільнення з роботи. Вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. Просить в задоволенні позову відмовити.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі №280/1975/22, яке набрало законної сили 30.11.2022, зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі №280/1975/22 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2022 в адміністративній справі №280/1975/22 змінено. Абзац третій резолютивної частини після слів «правової оцінки» доповнено словами: «та прийняти відповідне рішення згідно ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Порядку №22-1». В іншій частині рішення залишено без змін.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2022 року у справі № 280/1975/22 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року у справі № 280/1975/22 відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 12.12.2021 та прийнято Рішення про відмову у призначенні пенсії від 31.01.2023 року №0838500156703.

Згідно з вказаним рішенням після перегляду пенсійної справи з урахуванням рішення суду страховий стаж особи склав 20 років 06 місяців 02 дні. Відповідно до довідки №34 від 06.07.2017 щодо підтвердження сплати страхових внесків до страхового стажу зараховано всі періоди здійснення заявником підприємницької діяльності. З січня 2004 по 23 грудня 2015 стаж обраховано частково, відповідно сплаченим страховим внескам (єдиного внеску) незалежно від сум сплачених коштів. Не взято до розрахунку періоди роботи в кооперативі «Умілець-2», оскільки в трудовій книжці відсутня підстава звільнення з роботи. Вказаний період потребує додаткового підтвердження. Прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи 28 років.

Вважаючи протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюються, зокрема, Законом України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає №1058-IV.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;

Відповідно до положень частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Абзацом 1 частини 4 статті 24 Закону №1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637.

Щодо не зарахованого до страхового стажу періоду роботи позивача в кооперативі «Умілець-2» з 21.02.1989 по 29.05.1992, суд зазначає таке.

Згідно із записами №12-13 трудової книжки НОМЕР_2 від 06.07.1979, позивач 21.02.1989 прийнятий в кооператив «Умілець-2» на посаду столяра (протокол від 20.02.89); 29.05.1992 звільнений за власним бажанням по ст. 38 КЗПП УРСР рішення загальних зборів від 28.05.92).

Отже, за даними трудової книжки позивач працював в кооперативі «Умілець-2» з 21.02.1989 по 29.05.1992.

Згідно рішення про відмову у призначенні пенсії від 31.01.2023 року № 0838500156703 відповідачем не зараховано зазначений стаж оскільки в трудовій книжці відсутня підстава звільнення з роботи.

Однак суд зазначає, що в трудовій книжці зазначено посилання на відповідні рішення, як на підставу внесення записів, вони завірені підписами уповноважених осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає сумнівів у їх достовірності.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині зазначеного періоду) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому посилання відповідача на відсутність у трудовій книжці підстав звільнення з роботи не відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи в зарахуванні періоду роботи позивача з 21.02.1989 по 29.05.1992 в кооперативі «Умілець-2» до страхового стажу позивача, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, стаж позивача з 21.02.1989 по 29.05.1992, підтверджений належними доказами, а тому підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Щодо позовних вимог в частині зарахування до загального страхового стажу періодів з 30.05.1999 по 11.10.1993, з 01.01.1994 по 31.03.1994, з 01.07.1996 по 30.09.2002, з 01.01.2003 по 31.03.2003, з 01.01.2006 по 31.03.2006, з 01.05.2006 по 31.07.2012, з 01.09.2012 по 31.10.2012 та з 01.12.2012 по 23.12.2015 суд зазначає таке.

Як встановлено судом, за змістом мотивувальної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2022 по справі №280/1975/22, яке набрало законної сили 30.11.2022, суд дійшов до висновку про таке: «…пенсійний орган безпідставно не зарахував періоди роботи з 30.05.1992 по 23.12.2015 до страхового стажу позивача, при цьому не навівши у Листі від 20.12.2021 № 17767-17080/П-02/8-0800/21 та відзиві на позовну заяву висновків щодо не зарахування зазначеного періоду до загального страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що відповідач протиправно не зарахував періоди роботи позивача до страхового стажу, а тому передчасно дійшов висновку про відсутність страхового стажу у позивача та відмовив у призначенні пенсії за віком, а тому такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є протиправними.»

Вказаним рішенням суд зобов`язав ГУ ПФУ в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

Відповідно до мотивувальної частини постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі №280/1975/22 зазначено: «Відповідно до матеріалів справи позивач здійснював підприємницьку діяльність у період з 30.05.1992 року по 23.12.2015 року та сплачував внески до пенсійного фонду України у повному обсязі, що підтверджується довідкою Шевченківського ОУПФ України м.Запоріжжя від 06.07.2017 року № 34 (а.с. 17).

Відповідно вказаної довідки позивачем сплачено страхові внески до УПФУ за період з 12.10.1993 року по 31.12.1993 року, з 01.04.1994 року по 31.12.1994 року, з 01.01.1995 року по 31.12.1995 року, з 01.01.1996 року по 30.06.1996 року, з 01.10.2002 року по 31.12.2002 року, з 01.04.2003 року по 31.12.2003 року (а.с. 17).

Отже спірний період має бути зарахований до страхового стажу, як правильно зазначив суд першої інстанції».

Щодо підстав для зобов`язання ГУ ПФУ у Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача суд апеляційної інстанції вказав таке: «Згідно тексту позову, позивач стверджує, що відповідач своїм рішенням відмовив в призначенні пенсії. Проте, матеріали справи на містять такого рішення. Натомість в матеріалах справи наявний лист пенсійного органу, яким відповідач повідомив позивача про загальний стаж роботи останнього і його право на пенсію у віці 65 років з 13 грудня 2026 року.

Вказаний лист не містить мотивування причин незарахування спірного періоду з 30.05.1992 року по 23.12.2015 року до стажу роботи позивача, як і не містить відмови в призначенні пенсії.

Отже, рішення про відмову в призначенні пенсії в розумінні ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», п.4.1 Порядку №22-1 відповідачем не приймалось, розрахунку періодів страхового стажу не здійснювалось і позивачу не надавалось.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки, але доповнити резолютивну частину рішення в цій частині щодо прийняття пенсійним органом відповідногорішення згідно Порядку №22-1».

Судом встановлено, що після повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на виконання судового рішення у справі №280/1975/22, відповідачем було зараховано до страхового стажу позивача період провадження ним підприємницької діяльності з 12.10.1993 по 31.12.1993, з 01.04.1994 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 31.12.1995, з 01.01.1996 по 30.06.1996, з 01.10.2002 по 31.12.2002, з 01.04.2003 по 31.12.2003, підтверджений довідкою про сплату страхованих внесків Шевченківського ОУПФ України м. Запоріжжя від 06.07.2017 №34.

Періоди здійснення підприємницької діяльності з 30.05.1992 по 11.10.1993; 01.01.1994 по 31.03.1994; з 01.07.1996 по 30.09.2002; 01.01.2003 по 31.03.2003 ; 01.01.2006 по 31.03.2006; з 01.05.2006 по 31.07.2012, з 01.09.2012 по 31.10.2012; 01.12.2012 по 23.12.2015 не зараховані до страхового стажу позивача з посиланням на відсутність відомостей про сплату страхових внесків за ці періоди.

Досліджуючи зазначені обставини, суд зазначає таке.

Як вже зазначено вище, до страхового стажу може бути зараховано період здійснення підприємницької діяльності, проте зарахування підприємницької діяльності до страхового стажу залежить від того, яку систему оподаткування використовував приватний підприємець і яким чином сплачував страхові внески: у складі фіксованого податку, плати за патент, єдиного податку (при спрощеній системі оподаткування) або як збір на загальнообов`язкове пенсійне страхування (на загальній системі оподаткування). Відповідно до цього законодавець визначав перелік документів, які підтверджують зарахування стажу у певні періоди.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, розділ ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", доповнено пунктом 3-1, відповідно до підпункту 1 якого для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону до страхового стажу включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Поряд із зазначеним, за положеннями статті 56 Закону №1788-XII в стаж роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору, а також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Слід зазначити, що до 01 січня 2004 року порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон №1788-XII).

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 4 Порядку №637 (в редакції на час вирішення питання про призначення позивачу пенсії) періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).

Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. 4 пп. 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Системний аналіз наведених правових норм законодавства дає суду підстави для висновку про те, що до страхового стажу зараховується період здійснення особою підприємницької діяльності, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Такий висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 жовтня 2018 року у справі №643/20104/15-а.

До матеріалів справи не надано доказів на підтвердження сплати страхових внесків за періоди з 30.05.1992 по 11.10.1993; 01.01.1994 по 31.03.1994; з 01.07.1996 по 30.09.2002; 01.01.2003 по 31.03.2003 ; 01.01.2006 по 31.03.2006; з 01.05.2006 по 31.07.2012, з 01.09.2012 по 31.10.2012; 01.12.2012 по 23.12.2015.

Водночас, позивачем не надано визначених законодавством торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку або довідки про сплату страхових внесків.

Позивачем не надано доказів про те, що будучи фізичною особою-підприємцем ним були сплачені страхові внески, а сам лише факт реєстрації позивача фізичною особою-підприємцем без підтвердження сплати ним відповідних внесків не може бути достатньою підставою для зарахування позивачу до його страхового стажу даного періоду підприємницької діяльності.

Відомості з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, є підтвердженням здійснення позивачем підприємницької діяльності, але ці документи не підтверджують факт сплати страхових внесків, облік яких ведеться пенсійним органом.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 26.10.2018 року у справі № 643/20104/15-а.

Отже, враховуючи наведене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зарахування до страхового стажу оскаржуваного позивачем періоду здійснення підприємницької діяльності, у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, суд враховує, що обчислення страхового стажу відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду, і суд не може перебирати на себе таку функцію.

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд вважає передчасними вимоги про зобов`язання органу Пенсійного фонду призначити позивачу пенсію за віком, оскільки задоволення позову у спосіб, заявлений позивачем, може призвести до не відповідного розрахунку страхового стажу позивача.

Отже з метою відновлення порушених прав позивача у спірних правовідносинах наявні підстави для зобов`язання органу Пенсійного фонду зарахувати до страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком, періоду роботи позивача з 21.02.1989 по 29.05.1992 в кооперативі «Умілець-2», а також зобов`язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 12.12.2021 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі №514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що ..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За приписами частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1 073,60 грн, інших судових витрат не заявлено.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для часткового задоволення позову, понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають стягненню на його користь в розмірі 536,80 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 77, 132, 139, 143, 241 246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 083850015670 від 31.01.2023, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за віком, період роботи з 21.02.1989 по 29.05.1992 в кооперативі «Умілець-2».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 12.12.2021, подану ОСОБА_1 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.

Повне судове рішення складено 05.06.2023.

Суддя М.О. Семененко