Постанова № 11131331, 31.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2010 р. справа № 2а-14436/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Інгаз»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя,

Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

про визнання незаконною бездіяльності Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя з невідшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість у сумі 123403 грн. у частині передачі органу державного казначейства висновку про відшкодування даної суми податку на додану вартість, стягнення з Державного бюджету України податку на додану вартість у сумі 123403 грн. по декларації за червень 2008 року на рахунок Дочірнього підприємства «Інгаз»

за участю представника позивача Бобровського П.К. за довіреністю

представника відповідача 1 Корба Л.В. за довіреністю

представник відповідача 2 не зявився

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Інгаз» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання незаконною бездіяльності по відшкодуванню з бюджету податку на додану вартість у сумі 123403 грн., зобовязання відшкодувати з бюджету суму податку на додану вартість 123403 грн., надавши відповідні документи до держказначейства.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати незаконною бездіяльність Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя по невідшкодуванню з Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 123403 грн. у частині неподання держказначейству висновку про відшкодування із держбюджету даної суми податку на додану вартість, стягнути з держбюджету України податок на додану вартість в сумі 123403 грн. по декларації за червень 2008р. на рахунок Дочірнього підприємства «Інгаз».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у результаті заліку сум податкових векселів по імпортним товарам сумами відшкодування податку на додану вартість з бюджету, що підлягали перерахуванню на розрахунковий рахунок підприємства, позивачем було включено до складу податкового кредиту та заявлено до відшкодування суми податку на додану вартість за жовтень 2005р. у розмірі 102499 грн., за грудень 2005р. 1214 грн., за лютий 2006р. 19690 грн.; на загальну суму 123403 грн., що відповідає вимогам п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідачем були проведені виїзні позапланові перевірки за вказані вище періоди з питання правомірності визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету по податковим векселям, погашеним податковими зобовязаннями. Актами перевірок будь-яких порушень з боку позивача встановлено не було.

Згідно з висновком акту планової перевірки від 02.02.2007 № 135/23-2/14361569, зазначені вище суми податку на додану вартість були виключені з відшкодування у вказаних періодах та підлягали відшкодуванню у наступні періоди: листопад 2005р. 51904 грн., січень 2006р. 26730 грн., березень 2006р. 487 грн., квітень 2006р. 15 грн., травень 2006р. 6048 грн., липень 2006р. 19329 грн., серпень 2006р. 18890 грн.; на загальну суму 123403 грн. Тобто, строки відшкодування податку на додану вартість з бюджету підлягали зміні.

За наслідками планової перевірки податковою інспекцією були складені податкові повідомлення-рішення, якими, відповідно, було зменшено на 123403 грн. суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005р., грудень 2005р. та лютий 2006р., та збільшено на 123403 грн. суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2005р., січень 2006р., березень 2006р., квітень 2006р., травень 2006р., липень 2006р., серпень 2006р. Сума податку на додану вартість 123403 грн. правомірно була включена до складу податкового кредиту та це не оспорювалося податковою інспекцією, вказана сума також безспірно підлягала відшкодуванню з бюджету. Спірним було питання, у які податкові періоди дану суму належало відшкодувати з бюджету. Однак під час процедур адміністративного та судового оскарження сплинули строки відшкодування податку на додану вартість, вказані у податкових деклараціях та у акті перевірки, у звязку з чим позивач включив вказану суму податку на додану вартість до декларації за червень 2008р.

Відповідач при перевірці даних декларації за червень 2008р. склав акт перевірки від 11.09.2008р. № 2841/23-4/14361569, в якому вказав, що сума 123403 грн. не підлягає включенню для відшкодування з бюджету у червні 2008р., та прийняв податкове повідомлення-рішення від 22.09.2008р. № 0000162344/0 про зменшення на 123403 грн. суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2008р. Вказане податкове повідомлення-рішення було визнано недійсним постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2009р. у справі № 2а-9282/09/0570. Незважаючи на те, що постанова суду набрала законної сили, відповідач не надав до держказначейства висновок про відшкодування з бюджету податку на додану вартість у сумі 123403 грн.

За таких підстав, позивач просить задовольнити уточнені позовні вимоги, визнавши незаконною бездіяльність Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя по невідшкодуванню з Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 123403 грн. у частині неподання держказначейству висновку про відшкодування із держбюджету даної суми податку на додану вартість, стягнувши з держбюджету України податок на додану вартість в сумі 123403 грн. по декларації за червень 2008р. на рахунок Дочірнього підприємства «Інгаз».

Ухвалою від 04.08.2010р. до участі у справі в якості другого відповідача залучене Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя позовні вимоги не визнав, вказуючи на те, що перевіркою правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість Дочірнього підприємства «Інгаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 30.09.2006, за результатами якої складено акт № 135/23-2/14361569 від 06.02.2007. Вказаним актом були встановлені порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження податку на додану вартість у розмірі 123403 грн., у т.ч. за жовтень 2005р. у сумі 102499 грн., за грудень 2005р. 1214 грн., за лютий 2006р. 19690 грн., а також заниження суми бюджетного відшкодування у розмірі 123403 грн., у т.ч. за листопад 2005р. у сумі 51904 грн., за січень 2006р. 26730 грн., за березень 2006р. 487 грн., за квітень 2006р. 15 грн., за травень 2006р. 6048 грн., за липень 2005р. 19329 грн., за серпень 2005р. 8890 грн.

У справі № 2а-9282/09/0570, на постанову по якій посилається позивач, оспорювалося податкове повідомлення-рішення № 0000162344/4 від 13.05.2009, а не податкове повідомлення-рішення № 0000162344/0 від 22.09.2008. Постанову Донецького окружного адміністративного суду та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду по даній справі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя оскаржує у касаційному порядку. Таким чином, судовий розгляд справи триває, у звязку з чим відсутні підстави для надання висновку до державного казначейства України для відшкодування сум податку на додану вартість, встановлені п.п. 7.7.8 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку з чим просив суд відмовити в задоволенні позову в частині вимог, заявлених до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя.

Представник відповідача ГУ ДКУ в Донецькій області в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача 1, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Позивач, Дочірнє підприємство «Інгаз» зареєстровано в якості юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 30.06.1994р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, є платником податку на додану вартість, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 14361569.

Відповідач 1, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Відповідач 2, Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Судом встановлено, що позивачем у жовтні 2005р., грудні 2005р. та лютому 2006р.до податкового органу були надані податкові декларації з податку на додану вартість, в яких ним було заявлено до бюджетного відшкодування податок на додану вартість у загальному розмірі 123403 грн.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя від 07.03.2007р. № 0000282342/1 було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 123403 грн., у т.ч. на суми податку, які були заявлені до відшкодування по деклараціям з податку на додану вартість, поданим у наступних звітних періодах: 10 міс. 2005р. на 102499 грн.; 12 міс. 2005р. 1214 грн.; 2 міс. 2006р. на 19690 грн. Також вказаним податковим повідомленням-рішенням до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 61702 грн. (а.с. 12).

Дочірнім підприємством «Інгаз» податкове повідомлення-рішення від 07.03.2007р. № 0000282342/1 було оскаржено до Донецького окружного адміністративного суду (справа № 2-а-250/08). За наслідками розгляду справи Донецьким окружним адміністративним судом було прийнято постанову від 24.04.2008р. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008р. була скасована постанова суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Дочірнього підприємства «Інгаз» були задоволені частково, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення від 07.03.2007р. № 0000282342/1 визнано недійсним у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 12 міс. 2005р. в розмірі 15 грн., за 2 міс. 2006р. в розмірі 492 грн., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 61702 грн. (а.с. 76-79).

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008р. є такою, що набрала законної сили.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя від 07.03.2007р. № 0000292342/1 було збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 123403 грн., у т.ч. на суми податку, які були заявлені до відшкодування по деклараціям з податку на додану вартість, поданим у наступних звітних періодах: 11 міс. 2005р. на 51904 грн.; 1 міс. 2006р. на 26730 грн.; 3 міс. 2006р. на 487 грн.; 4 міс. 2006р. на 15 грн.; 5 міс. 2006р. на 6048 грн.; 7 міс. 2006р. на 19329 грн.; 8 міс. 2006р. на 18890 грн. (а.с. 10).

11.05.2007р. ДПІ у м. Маріуполя прийнято рішення про розгляд повторної скарги № 9635/10/25-0-013, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.03.2007р. № 0000292342/1 про збільшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 123405 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2009р. було відмовлено у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Інгаз» до ДПІ у м. Маріуполі про визнання частково недійсним рішення від 11.05.2007р. 9635/10/25-0-013 у частині скасування податкового повідомлення-рішення від 07.03.2007р. № 0000292342/1 про збільшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 123405 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009р. постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2009р. була залишена без змін (а.с. 46). Цією ухвалою було встановлено правомірність висновків Жовтневої МДПІ м. Маріпуоля щодо права позивача на збільшення бюджетного відшкодування у листопаді 2005р., січні, березні, квітні, травні, липні, серпні 2006р. загальною сумою 123403 грн., що надає право позивачу на збільшення бюджетного відшкодування у подальшому відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2009р. є такою, що набрала законної сили відповідно до наведених вище приписів ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, суд вважає встановленими обставини щодо наявності в позивача права на збільшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 123403 грн.

21.07.2008р. Дочірнє підприємство «Інгаз» надало до Жовтневої МДПІ м. Маріпуоля податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2008р., у рядку 23.5 «Зменшено/збільшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу» зазначив суму 123403 грн. (а.с. 36-37).

У рядку 25.1 податкової декларації, розрахунку суми бюджетного відшкодування (а.с. 39) і заяві про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 40) позивач вказав суму відшкодування податку на додану вартість, яка підлягає зарахуванню на його рахунок, в розмірі 169200 грн.

Згідно п.п. 7.7.2 п.п 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На виконання зазначених вимог податковим органом була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок платника за період з 01.05.2008р. по 30.06.2008р., за результатами якої був складений акт № 2481/23-4/14361569 від 11.09.2008р. (а.с. 58-70). Згідно з п. 2 висновків акту перевірки, встановлено порушення позивачем абз. А) п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2008р. в розмірі 123403 грн.

У відповідності до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Податковим повідомленням-рішенням від 13.05.2009 № 0000162344/4, прийнятим ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя за наслідками проведеної перевірки, було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у декларації за 6 міс. 2008р., на 123403 грн. (а.с. 11).

На суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 45797 грн. ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя добровільно надала висновок (а.с. 72).

У відповідності до п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що позивач оскаржив до Донецького окружного адміністративного суду податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджолнікідзевському районі м. Маріуполя від 13.05.2009 № 0000162344/4.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2009р. у справі № 2а-9282/09/0570 було визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя від 13.05.2009 № 0000162344/4 (а.с. 31-34).

Вказаною постановою було встановлено відсутність документальної обґрунтованості висновків акту перевірки від 11.09.2008 № 2482/23-4/14361569, на підставі якого ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя прийняла податкове повідомлення-рішення від 13.05.2009 № 0000162344/4, що підтверджено висновком судово-економічної експертизи від 01.12.2009. Крім того, суд встановив, що податковим органом не виявлені порушення у частині оформлення бухгалтерських документів, що відображають процес формування суми податку на додану вартість у розмірі 123403 грн., що включена підприємством до граничної суми бюджетного відшкодування у червні 2008 року, та не оскаржувалася сплата імпортного податку на додану вартість у попередніх податкових періодах (у серпні 2005 року, жовтні 2005 року, грудні 2005 року) та зарахування цих сум до податкового кредиту наступних податкових періодів (за вересень 2005 року, листопад 2005 року, за січень 2006 року). Підприємством фактично сплачено суми податку на додану вартість до бюджету, внаслідок чого воно мало право врахувати суму сплаченого податку на додану вартість по вексельним розрахункам при розрахунку сум граничного бюджетного відшкодування, на яку підприємство має право у наступних податкових періодах (а.с. 32-33).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010р. у звязку із пропуском ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя строку на апеляційне оскарження постанови Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2009р. у справі № 2а-9282/09/0570 було залишено без розгляду апеляційну скаргу відповідача, а справу № 2а-9282/09/0570 - повернуто до суду першої інстанції (а.с. 30).

Таким чином, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2009р. у справі № 2а-9282/09/0570 є такою, що набрала законної сили відповідно до наведених вище приписів ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, тобто є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, є необґрунтованою позиція відповідача стосовно відсутності підстав для надання висновку до органу державного казначейства. Дійсно, ухвалою Вищого адміністративного суду від 11.06.2010 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010. Однак, Вищим адміністративним судом України не зупинялося виконання оскаржуваного рішення суду попередньої інстанції відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 215 КАС України. Крім того, КАС України момент набрання рішенням суду законної сили не ставить у залежність від розгляду справи у касаційному порядку.

Таким чином, відповідно до наведених вище положень п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, був зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що відповідачем у справі зроблено не було.

В порядку п.п. 7.7.6 п.7.7. ст. 7 «Про податок на додану вартість» органи держказначейства зобовязані на підставі отриманого висновку податкового органу надати позивачу зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок позивача в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання зазначеного висновку.

На час розгляду справи позивачу не відшкодована з бюджету сума податку на додану вартість по податковій декларації за червень 2008 р. в загальному розмірі 123403 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Закон передбачає висновок податкового органу як достатню підставу для виникнення у органа державного казначейства обовязку із відшкодування платнику податку на додану вартість.

З вказаних підстав суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню та визнає незаконною бездіяльність Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя по невідшкодуванню з Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 123403 грн. у частині неподання держказначейству висновку про відшкодування із держбюджету даної суми податку на додану вартість, стягує з держбюджету України податок на додану вартість в сумі 123403 грн. по декларації за червень 2008р. на рахунок Дочірнього підприємства «Інгаз».

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Дочірнього підприємства «Інгаз» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання незаконною бездіяльності Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя з невідшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість у сумі 123403 грн. у частині передачі органу державного казначейства висновку про відшкодування даної суми податку на додану вартість, стягнення з Державного бюджету України податку на додану вартість у сумі 123403 грн. по декларації за червень 2008 року на рахунок Дочірнього підприємства «Інгаз» задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя з невідшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість у сумі 123403 (сто двадцять три тисячі чотириста три) грн. у частині передачі органу державного казначейства висновку про відшкодування даної суми податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Інгаз» (ЄДРПОУ 14361569, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 68) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за червень 2008 р. в загальній сумі 123403 (сто двадцять три тисячі чотириста три) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Інгаз» (ЄДРПОУ 14361569, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 68) судові витрати з судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 31 серпня 2010р. Постанова виготовлена в повному обсязі 06 вересня 2010р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.