Рішення № 111312527, 05.06.2023, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/496/23

Провадження №2/708/132/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А.О., розглянувши у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. На обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 12.05.2021 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 4143288 на суму 11 800 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1,90 % за день користування у межах строку кредиту, а також у випадку пролонгації договору за ініціативою позичальника, у межах нового строку кредиту, або у випадку автопролонгації, та можливістю застосування зниженою процентної ставки у розмірі 1,425 % за день користування. Строк кредиту визначений договором становить 30 днів. Кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані кредитодавцю позичальником. Вказаний договір було оформлено сторонами в електронній формі за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечувався позичальнику через веб-сайт та мобільний додаток. Після укладення договору кредитодавець всі взяті на себе зобов`язання з приводу надання грошових коштів виконав у повному обсязі та перерахував кошти за кредитним договором на банківську картку позичальника.

24.01.2022 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" був укладений договір факторингу № 24-01/2022, відповідно до умов якого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", як первісний кредитор, відступило на користь нового кредитора ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4143288 від 12.05.2021, що був укладений між первісним кредитором та позичальником ОСОБА_1 .

У подальшому, 10.01.2023 між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" був укладений договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", як первісний кредитор, відступило на користь нового кредитора ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4143288 від 12.05.2021, що був укладений між первісним кредитором та позичальником ОСОБА_1 .

У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання за укладеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 05.04.2023 загальний розмір заборгованості становить 38922,86 грн. та складається із заборгованості за кредитом у сумі 11 800,00 грн., заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 26 904,00 грн., заборгованості по пеням і штрафам у сумі 218,86 грн. Тому просить суд стягнути наявну заборгованість та відшкодувати понесені судові витрати у вигляді витрат по оплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 9 000,00 грн.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 03.05.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 25.05.2023 розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою відповідача та відсутністю у матеріалах справи доказів повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи, постановлено здійснити виклик відповідача шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України".

Позивач ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. У позовній заяві наявне клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив. Правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Правовідносини, що виникли між сторонами спору, є договірними відносинами, пов`язаними із отриманням позики та відповідальності за порушення взятих на себе позичальником зобов`язань, тому до їх правового врегулювання застосуванню підлягають норми Розділу ІІ «Загальні положення про договір» та Глави 71 Розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» Книги П`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України.

Також, при розгляді вказаної цивільної справи суд враховує загальні засади цивільного судочинства, зокрема принцип змагальності сторін, нормативне визначення якого надано у статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій покладено на кожну із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" (Закон № 1734-VII) договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1734-VII договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначені вимоги до форми правочину, відповідно до вказаної норми регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регламентовані Законом України «Про електронну комерцію» (Закон № 675-VIII).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

У свою чергу частиною 5 статті 11 Закону № 675-VIII встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Вимогами ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII передбачено, що у разі укладення електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 12.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" був укладений договір про надання споживчого кредиту № 4143288, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачеві кредит, загальний розмір якого становить 11 800,00 грн., строком на 30 днів (з можливістю пролонгації та автопролонгації) зі сплатою процентів у розмірі 1,90 % за день користування кредитом, що передбачено пунктами 1.3 - 1.5.1 Договору (а.с. 8-17). Вказаний договір укладений сторонами у електронній формі, підписання договору зі сторони позичальника було здійснено шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором А253778, час підписання 12.05.2023 17:08:51.

Під час укладення договору сторонами був узгоджений порядок надання позики, а саме шляхом їх надання у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту (п. 2.1 Договору).

На підтвердження факту надання обумовленої договором від 12.05.2021 суми позики ОСОБА_1 суду надано лист від 20.02.2023 за вих. № 2430 про успішність платіжних операцій, проведених ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" згідно договору із ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", відповідно до якого транзакція № 943203970 в сумі 11800,00 грн. проведена 12.05.2021 о 17:09 за номером замовлення 18560997, номер картки НОМЕР_1 (а.с. 33).

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні регламентовані статтею 512 Цивільного кодексу України. Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаної статті кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 24 січня 2022 року між ТОВ "АВЕНТУСУКРАЇНА" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" був укладений Договір факторингу № 24-01/2022, відповідно до умов якого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (Клієнт) відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ"(Фактор) право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за Договором про надання споживчого кредиту № 4143288 від 12.05.2021, укладеному між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем по справі ОСОБА_1 (а.с. 35-50).

Також матеріалами справи підтверджено, що 10.01.2023 між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ"(Первіснийкредитор) та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"(Новийкредитор) був укладений Договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив право грошової вимоги до позичальників, у тому числі і за Договором про надання споживчого кредиту № 4143288 від 12.05.2021, укладеному між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем по справі ОСОБА_1 (а.с. 51-82).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов`язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із аналізу норм чинного законодавства вбачається, що положення статті 625 ЦК України носять компенсаторний характер, а право на їх стягнення з`являється у кредитора після прострочення боржника, тобто у разі неправомірного користування боржником грошовими коштами кредитора.

У постанові від 22.09.2020 по справі № 918/631/19 (12-42гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За таких обставин обґрунтування необхідності стягнення із відповідача ОСОБА_1 заборгованості по пені та штрафам на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 218,86 грн. суд оцінює критично, оскільки за своєю правовою природою вказані суми не є штрафними санкціями, а заявлені позовні вимоги стосуються стягнення інфляційних втрат у сумі 188,80 грн. та 3 % річних у сумі 30,06 грн., що підтверджено розрахунком заборгованості станом на 10.01.2023 (а.с. 81).

Аналізуючи наведене суд приходить до висновку, що первинний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 4143288 від 12.05.2021, надавши відповідачеві кредитні кошти в порядку та на умовах, передбачених договором. Натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконував, у зв`язку із чим станом на 05.04.2023 має прострочену заборгованість за договором, загальний розмір якої становить 38 922,86 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 11 800,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 26 904,00 грн., інфляційних втрат у сумі 188,80 грн. та 3 % річних у сумі 30,06 грн.

Наведені висновки суду підтверджують наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту шляхом стягнення наявної заборгованості із відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають понесені позивачем витрати по оплаті судового збору у сумі 2 684 грн.

Щодо витрат на професійну правову допомогу суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

При зверненні до суду із даної позовної заявою позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого витрати на професійну правничу допомогу адвоката визначені у загальному розмірі 9 000 грн.

На підтвердження реальності вказаних витрат до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023, укладеного між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та АО "ЛІГАЛ АССІСТАНС"; копію прас-листа; копію заявки на надання юридичної допомоги № 34 від 05.03.2023, копію витягу з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 09.03.2023; та копію платіжного доручення (а.с. 105-115). Вказані докази у сукупності доводять наявність та реальність витрат позивача на правову допомогу, а також їх необхідність для звернення до суду. З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що вони також підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 509, 512, 514, 625, 626, 638, 1046, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", ЗУ "Про електронний цифровий підпис", ЗУ "Про споживче кредитування", ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість Договором про надання споживчого кредиту № 4143288 від 12.05.2021 у розмірі 38 922,86 грн. (тридцять вісім тисяч дев`ятсот двадцять дві гривні 86 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" судові витрати по сплаті витрат на правову допомогу в сумі 9 000,00 грн. (дев`ять тисяч гривень 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники та їх адреси:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306).

Відповідач: ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_1 ).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ