Постанова № 11131106, 26.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2010 р. справа № 2а-17445/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Тарасенка І.М.

при секретаріКушек Н.А.

за участю:

представників позивача - Вієт О.М., Чеверда Г.О.

представника відповідача - Зеленської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом комунального підприємства “Тепломережа” до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, № 984 від 07.10.2009 на суму санкцій 56157,16 грн. і пені у розмірі 42426,37 грн.,

В С Т А Н О В И В:

23.10.2009 КП “Тепломережа”звернулося до суду з позовом до УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, № 984 від 07.10.2009 на суму санкцій 56157,16 грн. і пені у розмірі 42426,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 № 1058-VI (далі за текстом - Закон № 1058) визначено, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплат заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць. У разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які нараховуються страхові внески, платники одночасно з видачею сум вказаних виплат зобовязані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, які підлягають нарахуванню на відповідні виплати (дохід), у розмірах, встановлених для страховиків (32%, 4%, 42%).

Порядок нарахування і сплати страхувальниками і застрахованими особами страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду регулюється Інструкцією, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663 (далі за текстом Інструкція № 21-1), відповідно до п.п. 9.3.2 п. 9.3 ст. 9 якої за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страховиками страхових внесків, у т.ч. нарахованих страховиками або територіальними органами Пенсійного фонду України, накладається штраф у розмірі 10% своєчасно несплачених сум. При цьому складається рішення відповідно до Додатку 14. Розрахунок фінансових санкцій здійснюється на підставі картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період, незалежно від випадків сплати за вказаний період.

У такій редакції вказане положення Інструкції введено у дію з 21.09.2009 у звязку з внесенням змін постановою Правління Пенсійного фонду України від 03.08.2009 № 19-1, яке діє з 21.09.2009 і було офіційно опубліковано в газеті “Урядовий курєр”. Отже, застосування ст. 9 Інструкції в редакції від 03.08.2009 до періоду, в якому були нараховані штрафні санкції і пеня оскаржуваним рішенням УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька, тобто у березні 2009 року, позивач вважає неправомірним на підставі ст. 58 Конституції України, яка встановлює, що закони і інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, окрім випадків, коли помякшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення вказаної статті надане рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, згідно з яким по загальновизнаному принципу права закони і інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Цей принцип закріплено в ч. 1 ст. 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акту у часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом дії і припиняється із втратою ним дії, тобто до події, факту застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони сталися або мали місце.

Крім того, на момент формування рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій і пені між КП “Тепломережа”і УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька був підписаний графік погашення заборгованості по сплаті страхових внесків за грудень, січень і березень. Тобто, цим графіком були встановлені інші строки сплати, ніж визначені п.п. 5.1.4 Інструкції, отже, відповідно, нарахування штрафних санкцій та пені, визначених у п.п. 9.3.2 Інструкції до розстрочених сум не застосовується.

Просив визнати повністю недійсним рішення № 984 від 07.10.2009 про нарахування фінансових санкцій у розмірі 56157,16 грн. і пені у розмірі 42426,37 грн. за несплату або несвоєчасну сплату страховиками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування..

Під час судового розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги, вказавши, що підприємство, сплачуючи грошові кошти у встановлений законом строк та визначаючи напрямок такої сплати, реалізовує своє право власника грошових коштів. Законом № 1058 встановлено право змінювати напрямок платежу, що обмежує реалізацію конституційного права на розпорядження своїм майном.

Відповідно до п.п. 9.3.2 п. 9.3 ст. 9 Інструкції № 21-1 (до внесення змін) встановлювалося, що при затримці до 30 календарних днів включно на наступний день приймається рішення про застосування штрафу у розмірі 10% від фактично сплаченої за цей період суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період. При затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно на наступний день приймається рішення про застосування штрафу у розмірі 20% від фактично сплаченої за цей період суми, тобто приймається одне рішення на всю суму сплаченої недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати.

В рішенні УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька № 984 від 07.10.2009 вказано, що внески у розмірі 2% і 32,2% за лютий 2009 року були сплачені підприємством у повному обсязі 07.05.2009 і 26.06.2009, однак рішення було прийнято тільки у жовтні 2009 року. Це рішення було прийнято на період повної сплати базового звітного місяця за лютий 2009 року відповідно до норм Інструкції № 21-1 із внесеними змінами, які набрали чинності 21.09.2009. Однак на момент утворення і погашення внесків за лютий 2009 року відповідач мав керуватися положеннями Інструкції № 21-1 до внесення до неї змін.

При складанні розрахунку штрафу і пені відповідачем не враховані норми трудового законодавства та лист Мінпраці від 14.04.2004 № 03-2/1228-018-15. П.п. 5.1.4 п. 5 Інструкції № 21-1 встановлено, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (окрім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше, ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Ця норма конфліктує з іншими Законами України і ст. 20 Закону № 1058, у звязку із чим рішення повинно прийматися на користь платника відповідно до п.п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Просив скасувати рішення від 07.10.2009 № 984 про нарахування КП “Тепломережа”штрафних (фінансових) санкцій і пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 56157,16 грн. і пені у розмірі 42426,37 грн.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з тих підстав, що відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 та п.п. 5.1.4, 5.1.5, 5.1.6 Інструкції № 21-1 страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом для цього субєкта підприємницької діяльності є календарний місяць.

Згідно ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.. 20 цього Закону, в т.ч. обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно зі змінами від 03.08.2009 до п. 2 ч. 9 ст. 105 Закону № 1058, п.п. 9.3.2 Інструкції № 21-1, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у т.ч. донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення згідно з Додатком 14. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період (базовим звітним періодом є календарний місяць) незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Страхові внески за лютий 2009р. КП “Тепломережа”не були сплачені, 20.03.2009 сума боргу за даний базовий період склала 537064,10 грн. відповідно до картки особового рахунку 33,2%, та 24507,35 грн. відповідно до картки особового рахунку 2%. У повному обсязі заборгованість була сплачена 26.06.2009 та 07.05.2009 року. Згідно зі змінами у законодавстві 07.10.2009 було винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 984.

Графік погашення заборгованості, на який посилається позивач, носить інформаційний характер, оскільки УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька він не підписаний. Цей графік підтверджує наявність у позивача заборгованості перед УПФУ.

Просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач комунальне підприємство “Тепломережа” є юридичною особою, зареєстроване 31.01.2001 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за № 05473192, здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого розпорядженням Донецького міського голови від 31.01.2001 № 131, зі змінами від 03.11.2003 року.

07.10.2009 виконуючий обовязки начальника УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька прийнято рішення № 984 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно з яким на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 до КП “Тепломережа”застосовано штраф у розмірі 56157,16 грн. (10%) та нарахована пеня у розмірі 42426,37 грн. (0,1% на суми недоїмки і фінансових санкцій). Розмір штрафу і пені визначено згідно розрахунків.Рішення прийнято на підставі даних картки особового рахунку страхувальника.

З вказаного вище рішення та розрахунку вбачається, що сума штрафу у розмірі 56157,16 грн. нарахована наступним чином:

- по 33,2% за періоди з 20.03.2009 по 15.05.2009; з 20.03.2009 по 19.05.2009; з 20.03.2009 по 20.05.2009; з 20.03.2009 по 21.05.2009; з 20.03.2009 по 22.05.2009; з 20.03.2009 по 25.05.2009; з 20.03.2009 по 26.05.2009; з 20.03.2009 по 27.05.2009; з 20.03.2009 по 28.05.2009; з 20.03.2009 по 29.05.2009; з 20.03.2009 по 01.06.2009; з 20.03.2009 по 02.06.2009; з 20.03.2009 по 05.06.2009; з 20.03.2009 по 09.06.2009; з 20.03.2009 по 11.06.2009; з 20.03.2009 по 12.06.2009; з 20.03.2009 по 15.05.2009; з 20.03.2009 по 16.06.2009; з 20.03.2009 по 18.06.2009; з 20.03.2009 по 22.06.2009; з 20.03.2009 по 23.06.2009; з 20.03.2009 по 24.06.2009; з 20.03.2009 по 25.06.2009; з 20.03.2009 по 26.06.2009;

- по 2% за періоди з 20.03.2009 по 24.03.2009; з 20.03.2009 по 25.03.2009; з 20.03.2009 по 26.03.2009; з 20.03.2009 по 30.03.2009; з 20.03.2009 по 02.04.2009; з 20.03.2009 по 06.04.2009; з 20.03.2009 по 07.04.2009; з 20.03.2009 по 13.04.2009; з 20.03.2009 по 13.04.2009; з 20.03.2009 по 15.04.2009; з 20.03.2009 по 17.04.2009; з 20.03.2009 по 22.04.2009; з 20.03.2009 по 23.04.2009; з 20.03.2009 по 24.04.2009; з 20.03.2009 по 27.04.2009; з 20.03.2009 по 29.04.2009; з 20.03.2009 по 07.05.2009.

Сума пені у розмірі 42426,37 грн. нарахована наступним чином:

- по 33,2% за періоди з 20.03.2009 по 15.05.2009; з 20.03.2009 по 19.05.2009; з 20.03.2009 по 20.05.2009; з 20.03.2009 по 21.05.2009; з 20.03.2009 по 22.05.2009; з 20.03.2009 по 25.05.2009; з 20.03.2009 по 26.05.2009; з 20.03.2009 по 27.05.2009; з 20.03.2009 по 28.05.2009; з 20.03.2009 по 29.05.2009; з 20.03.2009 по 01.06.2009; з 20.03.2009 по 02.06.2009; з 20.03.2009 по 05.06.2009; з 20.03.2009 по 09.06.2009; з 20.03.2009 по 11.06.2009; з 20.03.2009 по 12.06.2009; з 20.03.2009 по 15.06.2009; з 20.03.2009 по 16.06.2009; з 20.03.2009 по 18.06.2009; з 20.03.2009 по 22.06.2009; з 20.03.2009 по 23.06.2009; з 20.03.2009 по 24.06.2009; з 20.03.2009 по 25.06.2009; з 20.03.2009 по 26.06.2009;

- по 2% за періоди з 20.03.2009 по 24.03.2009; з 20.03.2009 по 25.03.2009; з 20.03.2009 по 26.03.2009; з 20.03.2009 по 30.03.2009; з 20.03.2009 по 02.04.2009; з 20.03.2009 по 06.04.2009; з 20.03.2009 по 07.04.2009; з 20.03.2009 по 13.04.2009; з 20.03.2009 по 13.04.2009; з 20.03.2009 по 15.04.2009; з 20.03.2009 по 17.04.2009; з 20.03.2009 по 22.04.2009; з 20.03.2009 по 23.04.2009; з 20.03.2009 по 24.04.2009; з 20.03.2009 по 27.04.2009; з 20.03.2009 по 29.04.2009; з 20.03.2009 по 07.05.2009.

Розрахунком сум штрафу та пені підтверджується, що затримка платежів з боку позивача мала місце по особовому рахунку 4%, 32%, 42% з 57 по 99 днів та по особовому рахунку 1-5% з 5 по 49 день.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька не доведена правомірність їх дій при прийнятті рішення № 984 від 07.10.2009 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України N 1058-ІУ страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону України N 1058-ІУ зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачений наступний порядок обчислення та сплати страхових внесків: обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина 2);

сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду (частина 4),

страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому базовим звітним періодом для позивача, як страхувальника, є місяць (частина 6);

перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг) (частина 6);

днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду, у разі сплати сум страхових внесків готівкою день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду (частина 9);

якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 10).

Частиною 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції на час винесення відповідачем спірного рішення) передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Пунктом 2 частини 9 цієї ж статті визначено, що 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

А на січень 2009 року вказана норма мала таку редакцію: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до змін в статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" були внесені зміни до п. 10.11 розділу 10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України і змінилося визначення терміну «базовий період».

Пунктом 9.3 Інструкції № 21-1 (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок накладення фінансових санкцій за порушення чинного законодавства страхувальниками.

Відповідно до підпункту 9.3.2 цієї Інструкції у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно - 20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів - 50 відсотків зазначених сум.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:

1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Типова форма, за якою повинно бути складено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом пенсійного фонду, встановлена додатком 14 до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 Інструкції № 21-1 (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 року № 3-1).

Судом встановлено, що спірне рішення не відповідає вимогам зазначеної норми, оскільки у ньому поєднані різні періоди затримки платежів, періоди прострочення сплати страхових внесків, за які Законом № 1058 у попередній редакції встановлено різні відсоткові ставки штрафної санкції 10 та 20 відсотків, що не припустимо.

Крім того, судом встановлено, що спірне рішення прийнято відповідачем не наступного дня після закінчення відповідної кількості днів прострочення, як це передбачено Інструкцією № 21-1 (тобто не 27.06.2009, а 07.10.2009), чим відповідач і обґрунтовує правомірність застосування 10 відсоткової ставки штрафної санкції незалежно від кількості днів затримки у редакції п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 відповідно із Законом № 1074-VI (1074-17) від 05.03.2009, що набрав законної сили з моменту опублікування у газеті "Голос України" 2009р. №106 від 11.06.2009; відповідні зміни до Інструкції № 21-1 внесені 03.08.2009 року, що набрали законної сили з моменту опублікування у газеті “Офіційний вісник України”, 2009, № 70 від 21.09.2009.

Суд вважає зазначену позицію відповідача такою, що не відповідає вимогам Закону, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно рішення Конституційного суду України у справі № 1-7/99 положення статті 58 Конституції України слід розуміти таким чином, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи, тобто людини і громадянина (фізичної особи). Отже, у цій частині зазначене виключення не поширюється на юридичних осіб.

Складання графіку погашення заборгованості, на який посилається позивач, нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини, взагалі не передбачено. Дії субєкта владних повноважень, що стосуються узгодження графіку, позивачем у цій справі не оскаржуються, тому суд до уваги вказаний графік не приймає

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги позивача та визнає недійсним рішення УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, № 984 від 07.10.2009 на суму санкцій 56157 грн. 16 коп. і пені у розмірі 42426 грн. 37 коп.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов комунального підприємства “Тепломережа”до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, № 984 від 07.10.2009 на суму санкцій 56157,16 грн. і пені у розмірі 42426,37 грн. - задовольнити.

Визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, № 984 від 07.10.2009 на суму санкцій 56157 (пятдесят шість тисяч сто пятдесят сім) грн. 16 коп. і пені у розмірі 42426 (сорок дві тисячі чотириста двадцять шість ) грн. 37 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального підприємства “Тепломережа”судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 26 серпня 2010 року.

Повний текст постанови складений 30 серпня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Тарасенко І.М.