Рішення № 111306230, 31.05.2023, Березанський районний суд Миколаївської області

31.05.23 Справа 469/826/22

2-а/469/6/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.

за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 -нез`явився,

представник позивача адвокат Унгуряну С.І.- не з`явися,

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про cкасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 29 листопада 2022 року звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області з зазначеним позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, у якому просив скасувати постанову серії БАБ №168288 від 20 листопада 2022 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн. та закрити провадження у справі, посилаючись на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, у зв"язку з безпідставністю вимоги поліцейського про пред"явлення полісу цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, оскільки на момент зупинки автомобіля позивача поліцейським будь-яких порушень правил дорожнього руху позивачем встановлено не було та до адміністративної відповідальності за такі порушення позивач не притягався; просив також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

02 грудня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 09 березня 2023 року замінено первісного відповідача Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції на належного - Головне управління Національної поліції в Миколаївській області.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, представник позивача адвокат Унгуряну С.І. надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі. 07 квітня 2023 року представник позивача надав суду відповідь на відзив на позовну заяву, у який посилається на те, що відсутність детального опису робіт не може бути підставою для відмови у відшкодуванні позивачу понесених ним витрат, оскільки розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Твердження представника позивача, що позивачем не надано акт виконаних робіт, не спростовує факту понесення ним витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився та не повідомив причини неявки, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 29 березня 2023 року надав відзив на позовну заяву, у якому просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що спірна постанова складена уповноваженою особою у відповідності до вимог чинного КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Зупинка транспортного засобу відбулась на підставі постанови КМ України від 29 грудня 2021 року № 1456. Згідно із п.2 ч.1 ст.32 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський має право вимагати від особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документи, що підтверджує відповідне право особи у випадках, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Факт керування позивачем транспортним засобом без відповідного страхового полісу підтверджується відповіддю за результатами перевірки наявності полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20 листопада 2022 року на сайті відкритого доступу МТСБУ, згідно із якою на транспортний засіб державний номер НОМЕР_1 чинного полісу не знайдено. Щодо стягнення витрат на правовову допомогу представник відповідача зазначив, що адвокатом не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (акт виконаних робіт тощо), які підтверджують здійснення відповідних витрат, тому зазначені вимоги вважає необґрунтованими.

Оскільки учасники справи, повідомлені про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з"явились і їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд на підставі ст.205 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами у письмовому провадженні.

З матеріалівсправи вбачається,що 20 листопада 2022 року інспектором СРПП ВП №8 Миколаївського РУП лейтенантом поліції Козаковим С.С. винесено постанову серії БАБ № 168288 від 20 листопада 2022 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, якою на позивача накладено штраф у розмірі 425,00 грн..

Відповідно дотексту оскаржуваноїпостанови (а.с.4), ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 20 листопада 2022 року о 15.18 год. в с.Коблеве по вул.Степова, керуючи автомобілем Renault, державний номерний знак НОМЕР_2 , не мав при собі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.2.1 «ґ» ПДР України.

Перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, встановлено у частині першій статті 222 КУпАП.

За змістом цієї статті органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, які виникають внаслідок порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. До переліку таких адміністративних правопорушень включено, зокрема, правопорушення, відповідальність за які встановлена частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 122 КУпАП.

Згідно з частиною другою статті 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Згідно з пунктом 2.4 Правил дорожнього руху, на вимогуполіцейського водійповинен зупинитисяз дотриманнямвимог цихПравил,а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховийполіс (страховийсертифікат Зеленакартка)про укладеннядоговору обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів абочинний внутрішнійелектронний договірзазначеного видуобов`язкового страхуванняу візуальнійформі страховогополіса (наелектронному абопаперовому носії),відомості проякий підтверджуютьсяінформацією,що міститьсяв єдинійцентралізованій базіданих,оператором якоїє Моторне(транспортне)страхове бюроУкраїни.Водії,які відповіднодо законодавствазвільняються відобов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів натериторії України,повинні матипри собівідповідні підтверднідокументи (посвідчення).

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху ;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;

2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу, наведений у ст. 35 Закону є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п.4 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456 (далі - Порядок), право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Уповноваженою особою є посадова особа, яка призначається наказом коменданта та якій надано повноваження щодо перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану (абз. 2 п.2 Порядку).

Наказу відповідного коменданта, яким поліцейського СРПП ВП № 8 МРУП ГУНП в Миколаївській області Козакову С.С. наділено зазначеними повноваженнями, суду відповідачем не надано.

Відповідно до п.7 Порядку уповноважена особа має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках:

- якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

- якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

- якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом;

- якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;

- якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

- якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення;

- порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

На підставі п.10 Порядку уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі:

- порушення водієм Правил дорожнього руху;

- якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

- якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

- якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

- необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

- необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

- необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів;

- якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

- порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

- проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Наявності передбачених Порядком підстав для зупинки транспортного засобу та перевірки документів відповідачем не зазначено та зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, доказів існування таких підстав суду не надано.

Усупереч вимогам ст.35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зупинив транспортний засіб без наявних до того підстав та не проінформував водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», на який посилається відповідач, передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Відповідно до п.1.8 статті 1 Закону України " Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Відповідачем не викладено обставини, які свідчать про належність страхового полісу до документів, які підтверджують певне право особи, та яке саме право, а також обставини щодо наявності підстав вважати, що позивач на момент здійснення вимоги пред"явити страховий поліс вчинив або мав намір вчинити правопорушення, а також щодо наявності передбачених законом підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, та не надано будь-яких доказів існування таких обставин.

Відповідно до п.21.2 ст.21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою ПДР, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 року по справі №161/7068/16-а.

Враховуючи, що інспектором СРПП ВП № 8 Миколаївського РУП старшим лейтенантом поліції Козаковим С.С. належним чином не зафіксувано та не надано доказів факту порушення позивачем будь-яких вимог правил дорожнього руху, а законні підстави для зупинки та здійснення контролю за наявністю у позивача страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів були відсутні, суд дійшов до висновку, що вимога працівника поліції пред`явити поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була незаконною, а отже в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.

Суд враховує також те, що матеріали справи не містять будь-яких даних про наявність підстав для зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , передбачених статтею 35 Закону України Про Національну поліцію, зокрема, даних про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, за яке передбачена відповідальність відповідними нормами КУпАП.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із ч.ч.1-4 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з п.1.1 наданого позивачем договору № 61 про надання правової допомоги від 21 листопада 2022 року (а.с.5), у ньому викладений детальний опис робіт (надання послуг) щодо надання юридичної допомоги адвокатом Унгуряну С.І. замовнику ОСОБА_1 у адміністративній справі в суді щодо визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 168288 від 20.11.2022 року та у п.3.1 договору визначена вартість витрат за цим договором; доказом здійснення витрат є квитанція до прибуткового касового ордеру від 21 листопада 2022 року № 61 (а.с.6), тому суд вважає доведеним здійснення та розмір зазначених витрат.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому судові витрати підлягаються стягненню з відповідача на користь позивача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 19-20, 25, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.9, 251, 268, 280 КУпАП, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 168288 від 20 листопада 2022 року, винесену інспектором взводу СРПП ВП №8 Миколаївського РУП старшим лейтенантом поліції Козаковим С.С., якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 грн..

Стягнути з Головного Управління Національної Поліції в Миколаївській області (вул.Декабристів, 5, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40108735) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , сплачений судовий збір в сумі 992,40 грн..

Стягнути з Головного Управління Національної Поліції в Миколаївській області (вул.Декабристів, 5, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40108735) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :