Рішення № 111303894, 05.06.2023, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/440/23

Провадження № 2/177/254/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 червня 2023 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Баля А. І.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

представника ОПП Щукіної А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: виконавчий комітет Інгулецької районної у місті Кривий Ріг ради, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

02.03.2023 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_6 , а також встановити опіку над малолітнім ОСОБА_6 , призначивши ОСОБА_1 його опікуном.

В обґрунтування позову зазначав, що в 2010 році його мати ОСОБА_8 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина - ОСОБА_6 , який відповідно є рідним братом позивача по матері. ОСОБА_3 зловживав алкоголем, вів негідну поведінку в сім`ї, матеріально дитину не утримував, у зв`язку з чим, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу з нього стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1000 грн. ОСОБА_3 перестав проживати з ними.

Позивач, малолітній ОСОБА_6 та їх мати постійно проживали разом, але в 2020 році їх мати ОСОБА_8 захворіла на онкологічну хворобу. Оскільки ОСОБА_3 самоусунувся від виховання та утримання сина ОСОБА_6 , батьківські обов`язки щодо сина не виконував, у зв`язку з чим ці обов`язки прийняв на себе позивач.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла. Перед смертю вона просила, щоб позивач ОСОБА_1 не покидав брата, не віддавав його у дитячий будинок, піклувався про нього та займався його вихованням, оскільки ОСОБА_3 у житті ОСОБА_6 фактично не було. Після смерті матері ОСОБА_6 переніс стрес, просив брата не полишати його. ОСОБА_3 будучи повідомленим про смерть ОСОБА_8 інтересу до сина ОСОБА_6 не виявив, не потурбувався про нього, не забрав його до себе, як батько, а тому вся відповідальність за меншого брата була покладена на позивача. Однак повноцінно здійснювати обов`язки опікуна, зокрема бути офіційним представником інтересів дитини, звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в інтересах брата, ОСОБА_1 не має змоги, оскільки у дитини юридично наявний батько, який усунувся від виховання сина ОСОБА_6 , участі в житті дитини не приймає і долею, здоров`ям не цікавиться.

Вказуючи про те, що він є фізично здоровим, має сім`ю, в якій виховується брат ОСОБА_6 , позитивно характеризується, позивач вважав за можливе призначити його опікуном ОСОБА_6 , а ОСОБА_3 позбавити батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 .

В ході судового засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав та не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 . Суду пояснив, що позов пред`явлений до нього визнає, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 . Суду пояснював, що дійсно має сина ОСОБА_6 , мати якого ОСОБА_8 -померла. Визнав той факт, що з дитиною не проживав, з нього було стягнуто аліменти на утримання сина, але в подальшому ОСОБА_8 забрала виконавчий лист з примусового виконання. Він допомоги на утримання сина не надавав і не надає, після смерті матері сина ОСОБА_6 до себе не забрав, його життям та успіхами в навчанні не цікавиться, через місяць після смерті ОСОБА_8 відвідав сина, але його до себе не забрав. Визнавав те, що фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо сина ОСОБА_6 , його утриманням та виховання займається брат ОСОБА_1 , в сім`ї якого створено дитині комфортні умови проживання, займаються його вихованням, організовують його навчання. Відповідач вказував, що наслідки позбавлення його батьківських прав йому зрозумілі, однак він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав,визнає позов ОСОБА_1 , оскільки вказане забезпечить найкращі інтереси дитини.

Третя особа ОСОБА_4 повідомила, що підтримує позов ОСОБА_1 , який є її чоловіком, не заперечує проти його задоволення. Вказувала, що брат позивача виховується в їх сім`ї, де в них склалися добрі, довірливі відносини, вона вживає заходів щоб замінити дитині матір. Батько дитини долею дитини не цікавиться, допомоги на утримання дитини не надає, інколи телефонує, сина відвідує рідко, але після смерті матері його до себе не забрав, участі у вихованні не приймає.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Інгулецької районної у м. Кривий Ріг ради Щукіна А.О. в ході судового засідання пояснювала, що дійсно малолітній ОСОБА_6 проживає у сім`ї брата, де йому створено всі належні умови для життя, виховання. Батько дитини ОСОБА_3 участі у житті сина не приймає, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_6 . Представник органу опіки пояснювала, що після смерті матері ОСОБА_6 , брат фактично прийняв на себе функції, які мав би виконувати батько дитини, забезпечив брату умови для проживання, виховання, створивши в сім`ї належну атмосферу, вживає заходів для відновлення повноцінного життя після смерті матері. Вказувала, що батько та брат дитини фактично помінялися ролями, оскільки батько з`являється в житті дитини епізодично, після смерті матері дитину до себе не забрав, не забезпечив житлом, не займається утриманням та вихованням, при цьому своє відношення не змінює. Натомість брат - ОСОБА_1 , фактично створив належні умови проживання та виховання брата, зростання його в атмосфері родини. У зв`язку з чим, представник органу опіки та піклування вважала за необхідне задовольнити позов, позбавити батька батьківських прав щодо сина та призначити його опікуном ОСОБА_1 , що відповідатиме найкращим інтересам дітей.

Будучи опитаним у судовому засіданні малолітній ОСОБА_6 вказував, що проживає з братом та його дружною, які забезпечують його всім необхідним, займаються вихованням та допомагають з навчанням, спілкуються з ним та граються, забезпечують харчування та побут. Вказував, що з батьком бачиться дуже рідко. Пояснив, що бажає й надалі проживати в родині брата ОСОБА_1 , перебувати під його опікою, оскільки йому з ними добре.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, третю особу та представника органу опіки та піклування, заслухавши в залі суду малолітнього ОСОБА_6 , дослідивши у сукупності всі матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі у їх сукупності, виходячи з принципу забезпечення найкращих інтересів малолітньої дитини, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , яка в подальшому змінювала прізвище на « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про розлучення та одруження ОСОБА_8 (а.с. 14, 15-16), а також свідоцтвом про народження ОСОБА_6 (а.с. 17). ОСОБА_3 в ході судового засідання пояснював, що ОСОБА_6 є його сином народженим ОСОБА_8 , батьківство якого він визнавав, надаючи відповідну заяву до органу реєстрації актів цивільного стану.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 19).

Позивач по справі ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_8 (а.с. 9), тобто є рідним братом малолітнього ОСОБА_6 по лінії матері.

Малолітній ОСОБА_6 та ОСОБА_1 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними паспорта ОСОБА_1 , відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади, довідкою вуличного комітету, згідно якої ОСОБА_6 проживає разом з братом ОСОБА_1 та його дружиною (а.с. 5, 7, 18, 23). Вказаний будинок є спільною частковою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (а.с. 33-37), з заявою про прийняття спадщини після смерті якої звернувся ОСОБА_1 (а.с. 32-33).

Відповідач по справі ОСОБА_3 проживає окремо від сина (а.с. 44). ОСОБА_8 за життя вживала заходів для стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина, у зв`язку з чим, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12.01.2016 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 1000 грн щомісяця і до досягнення сином повноліття (а.с. 20-21). Однак, як зазначав відповідач він аліментів на утримання сина не сплачує, ще за життя ОСОБА_8 остання відкликала виконавчий лист з примусового виконання, допомоги в добровільному порядку на утримання сина він не надає.

Як слідує з характеристики ОСОБА_1 за місцем проживання, він проживає з дружиною та братом за вищевказаною адресою, має міцну родину, до смерті матері займався та надалі продовжує займатися вихованням брата ОСОБА_6 , утримує сім`ю, а батько дитини ОСОБА_3 участі у вихованні сина, його навчанні не приймає (а.с. 24). Позитивну характеристику видано й за місцем роботи позивача (а.с. 25), надано довідку про його доходи як ФОП (а.с. 26).

ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 надали висновок про стан здоров`я позивача та його дружини, згідно яких можуть бути опікунами (а.с. 28-29), витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», згідно якої до кримінальної відповідальності не притягувалися (а.с. 30-31).

Відповідно до рішення органу опіки та піклування Інгулецької районної у місті ради № 111 від 26.04.2023,орган опіки та піклування вважав доцільним позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Висновок ґрунтується на тому, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню сина, з дитиною не проживає, вихованням та утриманням не займається, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться життям та здоров`ям сина, матеріально не утримує, надав письмові пояснення що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав (а.с. 71).

19.05.2023 органом опіки та піклування надано висновок про доцільність встановлення опіки та відповідність цього інтересам дитини, складеного за результатами актів обстеження житлових умов обох сторін та з урахуванням згоди дитини (а.с. 78-87). Відповідно до висновку органу опіки та піклування ОСОБА_6 проживає з братом та його дружиною у будинку АДРЕСА_1 , в сім`ї створені дружні стосунки, є порозуміння, дитина поважає дорослих, які проявляють турботу, дбають про нього, піклуються про здоров`я та розвиток, забезпечили необхідними побутовими умовами. Малолітній ОСОБА_6 перебуває на первинному обліку дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, в службі у справах дітей виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради як дитина, яка залишилася без батьківського піклування, оскільки його мати ОСОБА_8 померла, а батько ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини. ОСОБА_1 перебуває на обліку потенційних опікунів, піклувальників як кандидат в опікуни, бажає залишити малолітнього ОСОБА_6 на виховання в своїй сім`ї на правах підопічної дитини. Орган опіки та піклування вказав, що з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради вважав доцільним встановлення судом опіки над малолітнім ОСОБА_6 та призначення його опікуном ОСОБА_1 , оскільки вказане відповідає інтересам дитини (а.с. 78-79).

Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 , остання розуміючи значення та правові наслідки своїх дій, надає свою згоду на те, щоб її чоловік ОСОБА_1 встановив опіку на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 81).

Відповідно до актів обстеження умов проживання за місцем проживання дитини з братом, дитині забезпечена окрема кімната, облаштоване спальне місце та місце для підготовки уроків, шафа для зберігання одягу, в наявності іграшки та інші речі особистого вжитку дитини. Дитині створені умови для проживання та розвитку, виховання, ОСОБА_1 бажає залишити дитину на проживання в своїй сім`ї на правах підопічного (а.с. 82).

За адресою проживання батька ОСОБА_3 , яким є орендована квартира, для проживання використовується одна кімната, санітарний стан якої задовільний, але в квартирі відсутнє спальне місце для дитини, робоче місце для підготовки уроків, дитячий одяг та інші речі особистого вжитку дитини. Батько дитини проживає зі співмешканкою, в ході бесіди ОСОБА_3 повідомив, що не має матеріальної можливості утримувати дитину та створити для неї належні умови проживання, зокрема забезпечити окремим спальним місцем, куточком для підготовки уроків(а.с. 83). В ході судового зсідання, визнавши позов, ОСОБА_3 жодного разу не висловив бажання змінити своє ставлення до участі у житті сина, його вихованні, підготовці до самостійного життя. Він підтвердив, що батьківські обов`язки щодо сина не виконує, вказував про відсутність для цього можливостей, однак фактично самоусунувся з життя сина, переклавши свої обов`язки батька на брата дитини - ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 150, 151 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані поважати дитину. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Статтею 152 СК України передбачено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Згідно зі ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У п. 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю 20.11.1959 зазначено: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою та відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

Як слідує з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що діє в Україні з 27.09.1991 «Держави-учасники зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для злагоди, приймаючи до уваги права та обов`язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, у разі ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 (далі - Постанова) роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач по справі ОСОБА_3 , будучи повнолітнім, фізично здоровим та дієздатним чоловіком, доказів протилежного суду не надано, усвідомлюючи свій обов`язок щодо належного виховання дитини, прийняття участі у її житті та вихованні, самоусунулася від реалізації своїх батьківських прав та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ще за життя матері дитини проживав окремо від дитини, участі в його вихованні та утриманні не приймав, не вживав заходів для організації належних умов розвитку сина, його навчання. Після смерті матері дитини, відповідач, усвідомлюючи, що після смерті матері саме він як батько мав би забезпечити дитину житлом, харчуванням, створити умови для життя, розвитку, навчання, готувати до самостійного життя, врешті решт стати дитині опорою в житті, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не забезпечив дитині умови проживання, спілкування в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не забезпечує елементарні потреби дитини в житлі, одязі, харчуванні, не організував процес адаптації дитини, після передчасної втрати матері, налагодження процесу його навчання та розвитку, його підготовки до самостійного життя в атмосфері любові та батьківської турботи. Фактично всі ці батьківські обов`язки, відповідач переклав на брата дитини - ОСОБА_1 , який їх сумлінно виконує, створюючи дитині всі умови для життя та розвитку. Протягом розгляду справи судом, відповідач який вказав про визнання позову, не вказав про бажання та не продемонстрував готовності змінити своє життя таким чином, щоб забезпечити в ньому місце для власного сина, бажання забезпечити процес його життя та розвитку, повноцінного його виховання, турботи про здоров`я, фізичний та моральний розвиток, забезпечення достатнього спілкування, доступу до культурних та духовних цінностей. Суд приходить до висновку, що відповідач усвідомлено порушує права дитини на належне батьківське виховання та не виконує батьківські обов`язки.

Беручи до уваги викладене, думку самої дитини ОСОБА_6 , який бажає надалі проживати і виховуватися в родині брата, суд вважає за необхідне, позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки на переконання суду, за встановлених обставин вказане відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Разом з тим, суд зауважує, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Однак, судом встановлено, що аліменти на утримання ОСОБА_6 вже стягнуто з ОСОБА_3 , до досягнення дитиною повноліття, на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (а.с. 21), а тому підстави для їх стягнення цим рішенням суду відсутні.

Відповідно до ст. 243 Сімейного кодексу України, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 244 Сімейного кодексу України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Відповідно до ч.3 ст. 60 Цивільного кодексу України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Оскільки малолітній ОСОБА_6 перебуває на обліку в службі у справах дітей виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради як дитина, яка залишилася без батьківського піклування, адже його мати ОСОБА_8 померла, а батько ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, даним рішенням суду ОСОБА_3 позбавляється батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_6 , при цьому суду надано висновок органу опіки та піклування згідно якого орган опіки та піклування вважає доцільним встановлення судом опіки над малолітнім ОСОБА_6 , з призначенням його опікуном ОСОБА_1 , який виявив бажання бути опікуном брата, про що звернувся до суду, враховуючи бажання самої дитини, щоб її опікуном було призначено ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що за вказаних обставин, задоволення вказаних позовних вимог також відповідатиме найкращим інтересам дитини, а тому вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Разом з тим, суд акцентує увагу, що відповідно до ст. 246 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування зобов`язаний контролювати умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку.

Позивач, у силу п. 14 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з вказаним позовом, поданим з метою захисту прав малолітньої дитини, а тому в силу ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: виконавчий комітет Інгулецької районної у місті Кривий Ріг ради, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відносно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити опіку над малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та призначити його опікуном ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ).

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 05.06.2023.

Суддя М.В. Березюк

Суддя: