Вирок № 111302903, 25.05.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/7104/23

пр. № 1-кп/759/1048/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12023100080001489, внесеного 05 квітня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сморгонь Гродненської області Республіки Білорусь, громадянина Республіки Білорусь, з вищою освітою, який офіційно не працює, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Святошинського районного суду міста Києва від 10.06.2020 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.; ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23.04.2021 замінено покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт строком 50 годин (покарання відбуте)

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжує діяти.

05.04.2023, приблизно о 20 год. 05 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні торгівельного залу гіпермаркету «Епіцентр», що за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-В, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Епіцентр К», керуючись злочинним умислом, направленим на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою обернення чужого майна на свою користь, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв з торгових полиць: кепку вартістю 249 грн. 17 коп. (без урахування ПДВ), кепку вартістю 249 грн. 17 коп. (без урахування ПДВ); штани тактичні вартістю 1915 грн. (без урахування ПДВ), пиво світле нефільтроване «Волинський Бровар Amber» 0,5л. ж/б, у кількості 2 шт. загальною вартістю 107 грн. 16 коп. (без урахування ПДВ), пиво світле пшеничне нефільтроване «Волинський Бровар Weizen» 0,5л. ж/б, у кількості 2 шт. загальною вартістю 107 грн. 16 коп. (без урахування ПДВ), а всього товару на загальну суму 2 627 грн. 66 коп. (без урахування ПДВ). Після цього, ОСОБА_3 приблизно о 21 год. 05 хв., пройшов лінію кас, не розрахувавшись за товар, та направився до виходу з гіпермаркету, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця проте злочин до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони гіпермаркету разом з майном, яке він намагався викрасти.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та суду показав, що дійсно, при обставинах, викладених у мотивувальній частині вироку суду, він 05.04.2023 року приблизно о 21 годині, перебуваючи в гіпермаркеті «Епіцентр», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-В, намагався викрасти 2 кепки, штани та 4 пляшки пива, але на виході з магазину його зупинили працівники охорони. Просив його суворо не карати.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним закінченого замаху на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ступінь завершення вчинення кримінального правопорушення; ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні; обставину, яка пом`якшує та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не одружений, не працює, має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.

При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, фактичних обставин справи та характеру злочинного діяння, а саме відсутність настання тяжких наслідків, зважаючи на ту обставину, що шкода заподіяна злочином відшкодована шляхом повернення майна, з огляду на особу винного, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, приймаючі до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який обіцяв в судовому засіданні не допускати в подальшому протиправної поведінки та просив надати йому шанс стати на шлях виправлення без позбавлення волі, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання, і тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов`язків, встановлених ст. 76 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, з забороною залишати місце свого проживання з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , з роз`ясненням обов`язку прибувати за кожною вимогою суду до набранням вироком законної сили - залишити без змін.

Речові докази по справі:

-кепку, арт. 11935303, кепку, арт. 11918790, штани тактичні ріп-стоп чорний, арт. 11924652, пиво світле нефільтроване Волинський Бровар Amber 0,5л. ж/б, штрих код - 4820183001467, у кількості 2 шт., пиво світле пшеничне нефільтроване Волинський Бровар Weizen 0,5л. ж/б, штрих код - 4820183001443, у кількості 2 шт. - залишити у належного володільця;

-3 бирки, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квітанція 3921) - знищити;

-диск (DVD-R) з відеозаписами з камер відеоспостереження, встановлених у приміщенні гіпермаркету «Епіцентр», що за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-в - залишити при матеріалах кримінального провадження №12023100080001489 Святошинської окружної прокуратури м. Києва.

Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1