Ухвала суду № 111295931, 31.05.2023, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/493/23

УХВАЛА

31 травня 2023 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання: Степанової Н.С.,

представника позивача Румянцева О.Г.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглядаючи в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранресурси» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТОВ «Гранресурси» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою судді від 09.02.2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В судовому засідання представником ТОВ «Гранресурси» підтримано заяву про зупинення провадження у справі на час перебування третьої особи ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України. В обґрунтування клопотання представником подано до суду копію довідки наданої 01.03.2023 року № 236 начальником відділення кадрів ВЧ НОМЕР_1 , відповідно до якої солдат ОСОБА_3 з 06 лютого 2023 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Також на розгляд було винесено заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про зупинення провадження по справі на час його перебування у складі Збройних Сил України. відповідно до довідки наданої 01.03.2023 року № 236 начальником відділення кадрів ВЧ НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 з 06.02.2023 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України, а тому просив суд зупинити розгляд даної справи. Вказана заява надійшла до суду 23.05.2023 року.

Представник позивача адвокат Румянцев О.Г. заперечував проти задоволення вказаної заяви. Свою позицію обґрунтував тим, що процесуальним законом встановлено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Разом з тим відповідно до ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі. Зазначив, що клопотання не містить необхідності зупинення провадження, оскільки жодних позовних вимог до ОСОБА_3 не заявляється, та така позиція сторін по справі націлена лише на затягування розгляду справи.

Представник відповідача підтримав заяву ОСОБА_3 щодо зупинення провадження по справі, просив суд її задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши позицію сторін по справі суд прийшов до наступного висновку.

З довідки наданої 01.03.2023 року № 236 начальником відділення кадрів ВЧ НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 з 06 лютого 2023 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні7; від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжено до 20.05.2023.

Згідно з Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Збройні сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що "зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи".

Суд зазначає, що ОСОБА_3 будучи стороною процесу та перебуваючи на військовій службі просив надіслати на його адресу копію позовної заяви з метою ознайомлення, в подальшому звернувся з заявою про зупинення розгляду провадження, що вказує на те, що будучи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог по справі ОСОБА_3 зацікавлений в розгляді справи за його участі, а тому і звернувся до суду з вказаним клопотанням.

Суд погоджується з доводами представника позивача, що зупинення в даному випадку не є обов`язком суду, проте суд враховуючи вказане клопотання ОСОБА_3 та положення ч.1 ст. 252 ЦПК України вважає за необхідне зупинити провадження по справі до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України.

На підставі викладеного та керуючись п.2 ч.1 ст.251, п.2 ч.1 ст.253, ст.258, ст.259 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 , - задовольнити.

Зупинити провадження у справі № 509/493/23за позовом ОСОБА_2 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Гранресурси»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору ОСОБА_3 ,про відшкодуваннямайнової шкоди,завданої внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України.

Апеляційна скарга на ухвалу в частині зупинення провадження у справі може бути подана до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 05.06.2023 року.

Головуючий: Є. М. Панасенко