Ухвала суду № 111287484, 31.05.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4141/23

н/п 1-кс/953/3943/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2023 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

за участю прокурора ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

секретар судового засідання ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№42023222010000154від 22.05.2023,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Луганської області, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

у с т а н о в и в:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування, з визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

1. Зміст поданого клопотання

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023222010000154 від 22.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , обіймаючи посаду державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, будучи, відповідно до положень ч. 2 ст. 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», представником влади, маючи злочинний умисел, спрямований на одержання шляхом вимагання неправомірної вигоди для себе за вчинення, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, 10.05.2023 зустрівся з ОСОБА_9 на вулиці Студентській у м. Харків, навпроти магазину «АТБ». Під час зазначеної зустрічі, ОСОБА_3 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на вимагання та отримання неправомірної вигоди для себе за вчинення, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, достовірно знаючи, що відносно ОСОБА_9 на примусовому виконання у Київському ВДВС у м. Харкові СМУМЮ перебуває низка виконавчих проваджень та у межах зазначених проваджень на банківські рахунки ОСОБА_9 накладено арешт, та створюючи умови для отримання неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_9 його анкетні дані.

У подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вимагання та отримання неправомірної вигоди, створюючи умови, за яких ОСОБА_9 вимушений буде надати неправомірну вигоду, 11.05.2023, шляхом надіслання SMS-повідомлення, повідомив ОСОБА_9 , що відносно останнього обліковано 10 (десять) штрафів за порушення ПДД у Київському районі м. Харкова та 1 (один) у Шевченківському районі м. Харкова і «що усе пункт 2 і це не добре».

З метою подальшої реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 організував з ОСОБА_9 зустріч, яка відбулась 26.05.2023.

Під час зазначеної зустріч, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання шляхом вимагання неправомірної вигоди для себе за вчинення, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_9 , що по кожному виконавчому провадженню, яке перебуває на виконанні, останньому необхідно сплатити, близько 1000 (однієї тисячі) грн. офіційних платежів. Також, ОСОБА_3 повідомив, що після здійснення значених платежів, ОСОБА_9 необхідно буде надати 600 (шістсот) доларів США ОСОБА_3 для безперешкодного закриття виконавчих проваджень відносно ОСОБА_9 . Зазначену суму у розмірі 600 доларів США ОСОБА_9 мусить надати ОСОБА_3 29.05.2023.

З метою подальшої реалізації своєї злочинної діяльності, охопленої єдиним умислом, спрямованим на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 , 29.05.2023, ОСОБА_3 організував зустріч з ОСОБА_9 . Під час вказаної зустріч, ОСОБА_3 продовжив вимагати у ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 600 доларів США за вирішення питання щодо безперешкодного закриття виконавчих проваджень відносно ОСОБА_9 , тим самим вимагаючи неправомірну вигоду для себе за вчинення, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Продовжуючи реалізацію своєї злочинної діяльності охопленої єдиним умислом, спрямованим на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 , отримав від ОСОБА_9 квитанції про оплату штрафів по кожному виконавчому провадженню, після вивчення яких продовжив вимагати від ОСОБА_9 неправомірну вигоду за безперешкодне закриття виконавчих проваджень відносно останнього, внаслідок чого ОСОБА_9 передав ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 600 доларів США.

У подальшому, 29.05.2023 злочинна діяльність ОСОБА_3 була припинена працівниками правоохоронних органів під час затримання ОСОБА_3 після отримання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди у розмірі 600 доларів США для себе за вчинення, як службовою особою, яка займає відповідальне становище в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у тому, що своїми умисними, протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, тобто прохання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

29.05.2023 о 13 год. 55 хв. ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 208 КК України.

30.05.2023 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор зазначив, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, що свідчить про те, що він, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі на території іншої держави, крім того, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, крім того, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки проводиться досудове розслідування та на даний час вони не давали свої показання у суді; свідків, які на даний час встановлюються, та ще не допитані у кримінальному провадженні. Крім того деякі свідки працюють в одній установі з ОСОБА_3 , у зв`язку з чим не виключається можливість впливу з боку ОСОБА_3 на даних осіб.

Разом із цим, орган досудового розслідування вважає, що у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, розмір застави відповідно до п. 2 ч.5 ч. 182 КПК України має дорівнювати 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

2.Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, наведених у його обґрунтування. Під час розгляду клопотання надавав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисники адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили відмовити у повному обсязі. Захисник адвокат ОСОБА_6 просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний період доби.

3.Мотиви та оцінка слідчого судді

3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.2. Набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, складено і підписано 30.05.2023 та вручено останньому 30.05.2023 о 13:00 годині.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_3 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетністьостанньогодо вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчим відділом ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023222010000154 від 22.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_9 ; фактом вилучення у ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 600 доларів США, отриманих в якості неправомірної винагороди від потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України; речовими доказами - 600 доларами США.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_3 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_3 конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

3.4. Наявність ризиків

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_3 дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК.

3.4.1. Ризик переховування від органівдосудового розслідуваннята/абосуду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_3 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

3.4.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя погоджується із доводами органу досудового розслідування про те, що за обставин даного кримінального провадження зазначений ризик існує, оскільки підозрюваний ОСОБА_3 є державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), від посади наразі не відсторонений та має доступ до документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у тому числі до матеріалів виконавчих проваджень відносно боржника (потерпілого) ОСОБА_9 .

3.4.3. Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеногостаттею 615цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В своючергу,частиною 11ст.615КПК Українивизначено,що показання,отримані підчас допитупотерпілого,у томучислі одночасногодопиту двохчи більшевже допитанихосіб,у кримінальномупровадженні,що здійснюєтьсяв умовахвоєнного стану,можуть бутивикористані якдокази всуді виключноу випадку,якщо хіді результатитакого допитуфіксувалися задопомогою доступнихтехнічних засобіввідеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Покази потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_10 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

3.4.4. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

Слідчий суддя не погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що підозрюваний ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вказаний ризик не доведено ані слідчим у клопотанні, ані прокурором під час судового розгляду. Навпаки, зі змісту клопотання слідує, що підозрюваний раніше не судимий.

3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавленням волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.

3.6. Наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування особистого зобов`язання або домашнього арешту, як основного запобіжного заходу, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів комунікації та інших ймовірних співучасників, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням їх особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та відмовляє у задоволенні його клопотання та клопотань його захисників -адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

При цьому, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування та з урахуванням часу фактичного затримання, а саме - по 29.07.2023 (включно).

3.7. Альтернативний запобіжний захід

Згідно із ч. 3ст. 183 КПК України,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор просив застосувати відносно підозрюваного альтернативний запобіжний засіб у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваного, як альтернативний триманню під вартою, слідчий суддя виходить з того, що перш за все має бути врахована реальна можливість підозрюваного виконувати умови запобіжного заходу. Зокрема, у разі визначення застави в порядкуч. 3ст. 183 КПК України, необхідно встановити такий її розмір, який не буде завідомо непомірним для підозрюваного і не становитиме для нього надмірного тягаря до такої міри, що фактично застосоване до нього тримання під вартою стане безальтернативним.

З огляду на встановлені у кримінальному провадженні дані про особу підозрюваного ОСОБА_3 , а саме те, що останній отримує заробітну плату державного службовця у розмірі 8000,00 грн., має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацездатних батьків, батька особу з інвалідністю, а також враховуючи ту обставину, що сума застави, яку просив застосувати прокурор відносно підозрюваного у якості альтернативного запобіжного заходу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214720 (двісті чотирнадцять тисяч) гривень, майже у 10 (десять) разів перевищує розмір неправомірної вигоди у кримінальному провадженні, що становить приблизно 23000 (двадцять три) тисячі гривень, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який просить визначити прокурор підозрюваному є досить надмірним і не співвідноситься із рівнем його матеріального забезпечення.

У зв`язку із викладеним, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень.

При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_3 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

У випадку внесення застави, строк дії таких обов`язків слід визначити в межах передбаченого законом 2-місячного періоду, однак в межах строку досудового розслідування, тобто по 29.07.2023 (включно).

4.Висновки за результатами розгляду клопотання

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованих кримінальних правопорушень, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді заставиу розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 197 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_8 , - задовольнити частково.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів у межах строку досудового розслідування по 29.07.2023(включно), із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674; призначення платежу застава).

Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області.

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у зв`язку з внесенням заставипокласти на нього такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов`язати слідчого СВ ХарківськогоРУП №1ГУНП вХарківській областімайора поліції ОСОБА_8 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У задоволенні клопотань підозрюваного та його захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відмовити.

Строк дії ухвали встановитипо 29.07.2023 (включно).

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений і підписаний 01.06.2023.

Слідчий суддя - ОСОБА_1