Рішення № 111286751, 02.06.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2023 р. Справа № 520/5791/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТіК" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТіК", з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №335844 від 28 лютого 2023 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТіК" накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для складання спірної постанови та застосування до ТОВ Компанія "БОТіК" штрафу у розмірі 17000,00 грн слугувала відсутність на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутність особистої картки водія до цифрового тахографа та протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу тягача MAN державний знак НОМЕР_1 та напівпричепу державний знак НОМЕР_2 . Позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням п.26 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", яким передбачено, що справа розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Наполягав на тому, що у відносинах, в межах яких складено акт від 30 січня 2023 року №341350 та застосовано штраф позивач не був перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", обґрунтовуючи це тим, що перевезення здійснювалося всередині одного підприємства, в межах його власної господарської діяльності. Крім того, вказав, що позивач не ухилявся від проходження обов`язкового технічного контролю, але у суб`єктів, які здійснюють відповідний технічний контроль були відсутні в наявності бланки для зазначення результатів протоколів перевірки технічного стану транспортних засобів. Також посилався на той факт, що Постановою Кабінету Міністрів України №944 від 19.08.2022 затверджено, що під час воєнного стану та 90 днів після його припинення або скасування вимога щодо розташування мітки радіочастотної ідентифікації вгорі правої частини переднього, лобового скла транспортного засобу, які підлягають обов`язковому техогляду, не застосовується. А тому, на думку представника позивача, спірна постанова винесена без дотримання норм чинного законодавства, є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі відповідно до статті 262 КАС України без виклику сторін в судове засідання, та запропоновано відповідачам надати відзиви на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано представникам сторін до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронного листа.

Представником відповідачів надіслано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що під час проведення рейдової перевірки зупинено транспортний засіб марки MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який обладнаний тахографом. Так, перевіряючими виявлено відсутність особистої картки водія до цифрового тахографа та протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу на тягач та напівпричіп. Зважаючи на зазначене, Відділом державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №335844 від 28.02.2023 за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у відношенні позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн.

Позивач скористався своїм правом та надав до суду відповідь на відзив на позов, у якій зазначив, що з товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, за якими відбувалося перевезення вантажу з використанням власного транспортного засобу позивача, вбачається, що вантажозамовником, перевізником та вантажоодержувачем є одна й та сама особа ТОВ Компанія "БОТіК", перевезення здійснювалось всередині одного підприємства в межах його власної господарської діяльності. Отже, позивач не надавав будь-кому послуги з перевезення вантажів на договірних умовах третій особі за плату, а здійснював перевезення власного вантажу. Тому, відповідачі помилково вважають,оскаржувану постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №335844 від 28.02.2023 правомірною, оскільки суб`єктний склад правопорушення відповідачем визначено невірно, а об`єктивна сторона складу господарського правопорушення у діях позивача відсутня, а відтак і відсутні підстави для застосування до нього штрафу.

Представник відповідачів подав до суду письмові заперечення на відповідь на відзив на позов, у яких вказав, що законодавцем не передбачено заборон визначення у товарно-транспортних накладних одного і того самого підприємства в якості перевізника, вантажовідправника та вантажоодержувача. Таким чином, позивач у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" був перевізником у даному спорі. Між тим, зазначив, що повідомлення №10783/40-24-23 від 21.02.2023 про дату та час розгляду справи про автотранспортне правопорушення направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом. Неотримання позивачем поштової кореспонденції або зволікання поштового оператора з доставки вказаної кореспонденції знаходиться поза сферою відповідальності відповідачів.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, позивач як юридична особа зареєстрований 10.12.2007, та за КВЕД здійснює наступні види економічної діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ТОВ Компанія "БОТіК" є власником транспортного засобу спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2015, дата реєстрації 27.09.2022 та напівпричепу з самоскидом марки "Велмаш-Україна", державний номер знак НОМЕР_2 , рік випуску 2021, дата реєстрації 27.09.2022 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Відповідно до товарно-транспортної накладної №57/01 від 30 січня 2023 року автомобільний перевізник, ТОВ Компанія "БОТіК", здійснювала перевезення вантажу насіння соняшнику 2022 року, маса брутто 41,720 т на автомобілі реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом номерний знак НОМЕР_2 з пункту навантаження: с. Веселе Абрикосова, 4, в пункт розвантаження: м. Кривий Ріг, водій ОСОБА_1 .

З копії наказу (розпорядження) №13-ВК-2021 від 05.04.2021 судом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 прийнятий на роботу до ТОВ Компанія "БОТіК" на посаду водія з 05.04.2021.

Старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Гребенєвим А.М. на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та направлення на перевірку №014502 від 27.01.2023, 30.01.2023 проводилась рейдова перевірка на 916 км+897 м а/д М-30 "Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине".

Результати рейдової перевірки оформлені актом №341350 від 30.01.2023, яким зафіксовано порушення позивачем, передбачене ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки особистої картки водія до цифрового тахографа та протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу на тягач та напівпричіп.

Листом від 21.02.2023 Відділ державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті повідомив ТОВ Компанія "БОТіК" про те, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 28 лютого 2023 року з 09:00 до 12:00 години. Вказане повідомлення направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням №0600024131863, яке отримано позивачем 10 березня 2023 року.

На підставі вказаного акту перевірки Відділом державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено постанову №335844 від 28 лютого 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ Компанія "БОТіК" у розмірі 17000,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Примірник вказаної постанови надіслано позивачу листом від 1 березня 2023 року рекомендованим поштовим відправленням та отримано позивачем 10 березня 2023 року.

Позивач, вважаючи протиправною постанову №335844 від 28 лютого 2023 року, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III.

Статтею 6 Закону України № 2344-III встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно пункту 2 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення №103).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006.

Згідно з п. 2 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку № 1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Отже, аналізуючи положення пунктів 20-21 Порядку №1567 суд доходить висновку, що вказані норми не передбачають вручення копії примірника акта про проведення перевірки суб`єкту господарювання.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Як вбачається з акту №341350 від 30 січня 20203 року водія ОСОБА_1 зі змістом акту проведеної перевірки ознайомлено, проте від підпису водій відмовився, про що внесено відповідний запис, доказів протилежного позивачем суду не надано, а судом під час розгляду справи не встановлено.

Положеннями частини 12 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №820/4624/17.

Згідно з приписами абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Пунктом 1.3. Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно з п. 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно до п. 2.5. Інструкції № 385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Окрім цього згідно п. 2.6. Інструкції № 385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два поки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (п. 2.7. Інструкції № 385). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

Пунктом 3.5. Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до п. 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпека шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових. У зв`язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. До документів для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.

Таким чином, водій за приписами п. 3.3 Інструкції № 385 повинен був мати особисту картку водія, проте згідно акту №341350, у водія ОСОБА_1 під час проведення рейдової перевірки особиста картка водія до цифрового тахографа була відсутня.

Доказів у підтвердження протилежного позивачем суду не надано.

Крім того, позивач у позові наполягав на тому, що протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу є документом, який повинен мати водій транспортного засобу, що обладнаний тахографом, у разі якщо такий автомобіль використовується для перевезення пасажирів та/або вантажів суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (а.с. 7).

А тому, на думку позивача, наявність у водія, що здійснював перевезення належного позивачу власного вантажу, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, роздруківки з нього, тощо, не є обов`язковою.

Однак суд вважає дані твердження позивача безпідставними, виходячи з наступного.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст.33 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Відповідальності за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього, у відповідності до ст. 1 Правил дорожнього руху України.

З аналізу наданої відповідачем до матеріалів справи товарно-транспортної накладної №57/01 від 30 січня 2023 року суд встановив, що вантажовідправником, вантажоодержувачем, замовником та автомобільним перевізником значиться ТОВ Компанія "БОТіК", тобто позивач фактично виступає перевізником товару за власний кошт (насіння соняшника 2022 року).

З акту проведення перевірки №341350 від 30.01.2023 та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів також встановлено, що автомобіль марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом з самоскидом марки "Велмаш-Україна", державний номер знак НОМЕР_2 належить ТОВ Компанія "БОТіК", що не заперечувалось позивачем.

Отже, ТОВ Компанія "БОТіК" є автомобільним перевізником, який здійснював перевезення товару за власний кошт, що відповідає приписам статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Окрім того суд враховує, що відповідно до пункту "а" частини 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно з частиною 3 статті 10 Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

В той же час, ведення тахографу чи індивідуальної контрольної книжки водія передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон.

Отже, водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Під час здійснення рейдової перевірки встановлено, що автомобіль позивача був обладнаний тахографом, проте у водія позивача була відсутня особиста картка водія до цифрового тахографа.

З огляду на встановлене вище, суд вважає, що перевезення будь-якого вантажу, в тому числі й особистого, вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тон не звільняє водія від необхідності мати особисту картку водія до тахографа під час транспортування товару у разі обладнання автомобіля тахографом.

Враховуючи наявність у транспортному засобі позивача тахографа, водій ОСОБА_1 зобов`язаний був надати під час перевірки до огляду особисту картку водія до цифрового тахографа, в подальшому ненадання якої зумовило обставини для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу.

Крім того, під час проведення рейдової перевірки встановлено відсутність у позивача протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу на тягач та напівпричіп.

Положеннями ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; тощо.

Як вже зазначалось вище перелік документів на підставі яких проводяться вантажні перевезення врегульований положеннями ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", однак вказаний перелік документів не є вичерпним, оскільки у вказаній нормі містяться посилання на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Отже, аналіз положень Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для перевезення вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Згідно із ч.1 ст.22 Закону України "Про автомобільний транспорт" технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів та їх складових виконують з метою підтримання їх у належному стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик під час використання, зберігання або утримання протягом періоду експлуатації.

За нормами ст.35 Закону України "Про дорожній рух" транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті (ч.1).

Обов`язковому технічному контролю не підлягають, зокрема, легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації (п.1 ч.2).

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті (ч.9).

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає КМ України (ч.16).

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затверджений постановою КМ України № 137 від 30.01.2012.

Пунктом 18 зазначеного Порядку передбачено, що перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки.

У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4.

Оцінюючи в сукупності викладене, протокол перевірки технічного стану в розумінні ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" є іншим документом, передбаченим законодавством, який повинен бути пред`явлений юридичною особою, що здійснює перевезення вантажів, особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Верховним Судом у постановах від 17.07.2018р. у справі № 802/1836/17-а та від 01.07.2020р. у справі № 803/50/17 зазначено, що приписи закону зобов`язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення.

Отже, відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів, а саме протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу на тягач та напівпричеп становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Поряд із цим, позивач у позові посилався на те, що позивач жодним чином не ухилявся від проходження обов`язкового технічного контролю, але у відповідних органів були відсутні в наявності бланки для зазначення результатів протоколів перевірки технічного стану транспортних засобів. Зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України №944 від 19.08.2022 затверджено, що під час воєнного стану та 90 днів після його припинення або скасування вимога щодо розташування мітки радіочастотної ідентифікації вгорі правої частини попереднього, лобового скла транспортного засобу, які підлягають обов`язковому техогляду, не застосовуються.

З приводу вказаного суд зазначає, що дійсно приписами Постанови Кабінету Міністрів України №944 від 19.08.2022 установлено, що на період воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування вимога щодо розміщення самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації в правій верхній частині вітрового скла на транспортному засобі, що підлягає обов`язковому технічному контролю, не застосовується, проте пояснень, яким чином вказане пов`язане з необхідністю проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу позовна заява не мітить, як не містить і доказів тверджень представника позивача про відсутність відповідних бланків.

За таких обставин непред`явлення водієм ТОВ Компанія "БОТіК" ОСОБА_1 посадовим особам відповідача під час проведення рейдової перевірки особової картки водія до цифрового тахографа та протоколу перевірки технічного стану є підставою для застосування до автомобільного перевізника відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

З огляду на обсяг наданих під час здійснення перевірки доказів, відповідно до яких власником транспортного засобу є ТОВ Компанія "БОТіК", яке здійснювало перевезення вантажу, то очевидним є висновок про те, що позивач є безпосереднім суб`єктом відповідальності як перевізник у розумінні вищенаведених вимог Закону.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 та від 19.03.2020 у справі №823/1199/17, які враховуються судом в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо несвоєчасного повідомлення позивача про розгляд його справи суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Так, повідомленням від 21.02.2023, направленим поштою рекомендованим листом №0600024131863 позивача викликано для розгляду справи, який відбудеться 28 лютого 2023 року з 09:00 до 12:00 години, що підтверджується наданими відповідачем доказами.

Зазначене повідомлення №0600024131863 згідно трекінгу отримано позивачем 10.03.2023. Разом із тим, відповідно до трекінгу вказане повідомлення за №0600024131863 доставлено на відділення позивача 24.02.2023.

Суд зауважує, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач завчасно (21.02.2023) у спосіб, прямо передбачений законодавством, направив на офіційну адресу позивача повідомлення про дату, час та місце розгляду його справи. При цьому 24.02.2023 відповідне поштове відправлення вже прибуло у пункт видачі за адресою позивача, але не було ним отримано.

Отже, позивач мав об`єктивну можливість отримати вказане повідомлення з 24.02.2023, проте вказаним правом не скористався.

Відповідно п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, яким передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідачі належним чином повідомили позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянули справу без її участі.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи ТОВ Компанія "БОТіК" про незаконність вказаної постанови не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №335844 від 28 лютого 2023 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТіК" накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн., прийнята Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, обґрунтовано та своєчасно.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні в повному обсязі.

За таких обставин підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТіК" (вул. Абрикосова, буд. 4, с. Веселе, Лозівський район, Харківська область, 64650, код ЄДРПОУ 21172627) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під.,7 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) , Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.