Рішення № 111284110, 23.05.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року Справа № 280/6520/22 Провадження №ПР/280/13/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Власова В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачаЛисенка С.Д.,

представника відповідачаКрамар В.В.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Лисенка Сергія Дмитровича ( АДРЕСА_2 ), до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Олександра Матросова, буд. 29, м. Запоріжжя, 69057) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

16.11.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач), в особі представника адвоката Лисенка Сергія Дмитровича, до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника відповідача від 18.05.2022 №408 «Про застосування дисциплінарного стягнення» до позивача у виді звільнення зі служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника відповідача від 23.05.2022 №764 о/с «По особовому складу» про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, позивача;

поновити позивача на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Василівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області;

стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 23 травня 2022 року по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом відповідача від 18.05.2022 №408 до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, а наказом відповідача від 23.05.2022 №763 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією стягнення у вигляді звільнення зі служби). Позивач вважає рішення про порушення позивачем присяги поліцейського безпідставним, оскільки наказ відповідача від 04.04.2022 №282 про визначення місця служби (роботи) не доведений позивачу, про його існування позивач дізнався лише з наказу відповідача від 18.05.2022 №406. Спроби позивача самостійно виїхати за межі окупованого смт Михайлівка Василівського району Запорізької області були невдалими, оскільки окупаційні війська забороняли виїзд позивачу. Позивач виїхав у м. Запоріжжя лише 05.10.2022. Зазначає, що відповідачем не проведене належне службове розслідування, не зібрав й не перевірив відомості про обставини, що мають значення для справи, не прийнято до уваги, що поліцейський намагався виїхати з окупованої території, проте безпечним шляхом це зробити було неможливо. Звинувачення поліцейського є безпідставними. Вважає, що була порушена процедура проведення службового розслідування, оскільки позивача не було повідомлено про його ініціювання, позивачу не забезпечено можливість надати письмові пояснення та докази щодо предмета службового розслідування і відсутності дисциплінарного проступку, не викликано на дисциплінарну комісію. Дотримання прав поліцейського гарантувало б об`єктивність з`ясування підстав для дисциплінарного стягнення. Застосування такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби є невиправданим.

Ухвалою від 21.11.2022 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

Ухвалою від 12.12.2022 позивачу був продовжений строк для усунення недоліків позову.

Ухвалою від 29.12.2022 позов був повернений позивачу із усіма доданими до нього матеріалами.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 апеляційна скарга представника позивача задоволена, скасована ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2022 у цій справі, поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду, справа направлена до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

05.04.2023 справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 06.04.2023 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

10.04.2023 від представника позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 11.04.2023 у справі відкрите спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.

18.04.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позов та клопотання про розгляд справи з викликом сторін. У відзиві відповідач зазначив, що на підставі рапорту т.в.о. начальника Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області від 18.04.2022 начальником відповідача було видано наказ від 18.04.2022 №312 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою встановлення наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку в тому числі в діях позивача, а також з`ясування обставин невиконання вимог наказу відповідача від 04.04.2022 №282 та підстав невиходу на службу. Зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов`язку відповідача та порядку інформування поліцейського, відносно якого проводиться службове розслідування із рішенням про початок та підстави призначення службового розслідування, як обов`язку ознайомлювати з висновками та матеріалами службового розслідування поліцейського, відносно якого проводиться таке розслідування. Ознайомлення позивача з наказом про застосування дисциплінарного стягнення відбулось у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту. Враховуючи те, що позивач перебував на тимчасово окупованій території Запорізької області, не виконав вимоги наказу відповідача №282 від 04.04.2022 до м. Запоріжжя не прибув та на облік не став, відповідачем було ознайомлено позивача із оскаржуваними наказами засобами електронної комунікації. Щодо підстав для притягнення позивача до відповідальності зазначив, що, у зв`язку з повномасштабною військовою агресією російської федерації та захопленням частини Запорізької області, 24.02.2022 особовому складу управлінь, відділів та відділень поліції керівництвом відповідача була дана усна вказівка щодо прибуття безпечними шляхами до населених пунктів, які контролюються Українською державою. 04.04.2022 керівництвом відповідача було видано наказ №282, яким, у зв`язку з неможливістю виконання завдань і повноважень поліції деякими територіальними підрозділами поліції, територія обслуговування та дислокації яких захоплена окупаційними військами, а також наявною інформацією про загрозу вчинення стосовно поліцейських, працівників поліції та членів їх сімей насильницьких дій, що загрожують їх життю і здоров`ю, свободі пересування, з метою схилення до співпраці з військами рф і окупаційною владою, м. Запоріжжя було визначене місцем тимчасового розташування (дислокації) підрозділів відповідача, в тому числі підрозділу, в якому проходив службу позивач, наказано до 15.04.2022 поліцейським прибути до м. Запоріжжя безпечним шляхом та стати на облік до відповідача. Зазначений наказ був доведений співробітникам Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області 04.04.2022 керівництвом цього підрозділу відповідача під час телефонних розмов та у мобільних застосунках WhatsApp, Telegram, Viber, в тому числі службову телеграму відповідача від 26.03.2022 №102/01/13-2-22. Позивач вимоги наказу відповідача від 04.04.2022 №282 не виконав до 15.04.2022 до міста Запоріжжя не прибув на облік у відповідача не став. Позивач викликався для надання пояснень з приводу невиконання наказу відповідача від 04.04.2022 №282, проте за викликом не прибув, жодних пояснень не надав. За наслідками службового розслідування було видано оскаржувані накази. Наголошує, що позивач з відповідними рапортами до відповідача не звертався, про обставини неможливості виїзду з тимчасово окупованої території у період з 04.04.2022 по 15.04.2022 не повідомляв. Також зазначає про безпідставність посилання позивача на неможливість виїзду з смт Михайлівка Василівського району Запорізької області у зв`язку з відсутністю безпечних шляхів посилаючись на те, що в період з 24.02.2022 по 17.05.2022 з тимчасово окупованої території Запорізької області на підконтрольну владі України територію виїхало та стало на облік 774 поліцейських, у тому числі 211 поліцейських, які проходять службу в Василівському РУП ГУНП в Запорізькій області, зокрема 20 поліцейських з ВП №3 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області. Крім того, в квітні 2022 року неодноразово відбувались гуманітарні коридори. Відповідач вважає, що дисциплінарною комісією ГУНП в Запорізькій області та керівником ГУНП в Запорізькій області не було допущено вимог чинного законодавства під час проведення службового розслідування, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності виданий у порядку та у спосіб визначеному законодавством. Просить у задоволенні позову відмовити.

24.04.2023 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив із клопотанням про розгляд справи з викликом сторін. У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що начальник відділення поліції Гапонов Д.С. дійсно телефонував позивачу в період перебування на тимчасово окупованій території та наголошував про необхідність виїзду до міста Запоріжжя, проте про існування наказу відповідача від 04.04.2022 №282 та строки його виконання не повідомляв. Позивач дійсно казав, що планує виїхати до м. Запоріжжя, однак безпечних шляхів виїзду з смт Михайлівка Василівського району Запорізької області на той час не існувало. Стверджує, що під час перебування в окупації взагалі не спілкувався з заступником начальника з превентивної діяльності відділення поліції №3 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 . При намаганні позивача виїхати самостійно з окупованої території йому це не вдалося здійснити, оскільки йому двічі забороняли проїзд до м. Запоріжжя на блокпостах російські військові. Зазначає, про відсутність доказів щодо посилання відповідача на те, що 24.02.2022 у зв`язку з захопленням частини території Запорізької області особовому складу була дана усна вказівка щодо прибуття безпечним шляхом до населених пунктів, які контролюються Україною.

Ухвалою від 25.04.2023 клопотання представників сторін про розгляд справи з викликом сторін задоволене, призначене судове засідання у справі на 10 травня 2023 року.

01.05.2023 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначив, що матеріали справи не містять доказів намагання позивача виїхати з тимчасово окупованої території або вчинення дій спрямованих на отримання інформації про те, яким чином йому продовжувати проходження служби в поліції після окупації смт Михайлівка. Наголошує, що гуманітарні коридори були відкриті через «лінію розмежування».

У судовому засіданні 25.04.2023 було задоволене клопотання представника позивача про виклик у судове засідання свідків, викликано у судове засідання в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Крім того, з ініціативи суду в судове засідання викликані в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.05.2023.

У судовому засіданні 18.05.2023 були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона проходила службу на посаді заступника начальника слідчого відділення відділення поліції №3 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області до травня 2022 року. 24.02.2022 корівник свідка ОСОБА_7 повідомив про необхідність евакуації співробітників поліції та членів їх сімей на підконтрольну Україні територію. 24.02.2022 нею було здійснено вивезення до відповідача матеріалів кримінальних проваджень та зброї. Того ж дня вона повернулась до смт Михайлівка. На початку травня 2022 року їй стало відомо про існування наказу щодо необхідності прибуття у м. Запоріжжя. про її звільнення з поліції стало відомо 23 чи 24 травня 2022 року. Про гуманітарні коридори з смт Михайлівка їй нічого не відомо. 28.09.2022 виїхала з окупованої території. Їй відомо про перешкоди у виїзді з смт Михайлівка, які здійснювались представниками окупаційних військ. Із позивачем зустрічалась на початку березня та в серпні 2022 року в смт Михайлівка. Звільнена з поліції з аналогічних позивачу підстав, своє звільнення не оскаржувала.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що проходить службу в поліції на посаді старшого спеціаліста-криміналіста ВП №3 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області. Станом на 24.02.2022 був відсторонений від виконання службових обов`язків у зв`язку з не проходженням щеплення від COVID-19, оскаржував це відсторонення в судовому порядку. До 11.04.2022 перебував в смт Михайлівка. Жодних повідомлень, контактів з керівництвом та іншими поліцейськими не мав, наказів не отримував. Виїхав з окупованої території з власної ініціативи та 13.04.2022 прибув до ГУ НП в Запорізькій області. Виїзд з окупованої території був ускладнений чисельними перевірками на блокпостах представниками окупаційних військ.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що станом на 24.02.2022 проживала у смт Михайлівка Василівського району Запорізької області. З смт. Михайлівка виїхала в той саме день, що й позивач 30.09.2022. З позивачем зустрілась на блокпосту перед в`їздом до м. Василівка, випадково. В період перебування в окупації в смт Михайлівка бачила позивача один раз, біля магазину, що знаходиться в районі проживання позивача, коли шукала продукти.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що є начальником ВП №3 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області. З початку повномасштабного вторгнення з більшістю співробітників ВП №3 підтримував постійний зв`язок, в тому числі із позивачем, як засобами мобільного зв`язку, так і за допомогою мобільних застосунків в групі співробітників поліції. Про необхідність виїзду в м. Запоріжжя з тимчасово окупованого смт Михайлівка неодноразова повідомляв співробітників ВП №3, в тому числі позивача. В менеджерах передавав таким співробітникам наказ відповідача від 04.04.2022 №282. У зв`язку із перебуванням цих осіб у тимчасовій окупації доводилось постійно видаляти та створювати наново групові чати, для забезпечення їх безпеки під час перебування на окупованій території. Наказ відповідача від 04.04.2022 №282 повідомив позивачу особисто. Під час спілкування з позивачем з`ясував, що він має намір виїхати до м. Запоріжжя, проте йому не відомі безпечні шляхи евакуації, посилався на відсутність умов для проживання в м. Запоріжжя. Мобільний телефон, який був у 2022 року у свідка, він змінив.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що безпосередньо із позивачем спілкувався один раз, проте не пам`ятає з якого приводу. Виїхав з смт Михайлівка до м. Запоріжжя за усною вказівкою керівництва 30.03.2022, спочатку сам, а потім виїхала його сім`я. Співробітники поліції повідомлялись про необхідність виїзду в м. Запоріжжя за допомогою мобільного застосунку WhatsApp. В період перебування в окупації мобільний зв`язок та доступ до мережі Інтернет в основному були наявні.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на позов.

У судовому засіданні 23.05.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності з`ясував наступне.

Станом на 24.02.2022, дату початку повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України, позивач проходив службу на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Василівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, мав звання капітана поліції.

26.03.2022 співробітника ГУНП в Запорізькій області, які лишились на окупованій території Запорізької області, було розіслано службову телеграму №102/01/13-2022 «Про порядок прибуття поліцейських, державних службовців та цивільного персоналу, а також членів їх сімей до ГУНП в Запорізькій області», якою визначений алгоритм дій щодо безпечного виїзду з окупованої території.

18.04.2022 до керівництва ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт начальника Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції Дробницького Ю.В., складений на виконання пункту 6 наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя, у якому зазначено, що станом на 16.04.2022 в порушення вимог пунктів 3 та 5 вказаного наказу, до м. Запоріжжя з території Василівського району Запорізької області, яка є захопленою окупаційними військами Російської Федерації, для несення служби не прибули та на облік у ГУНП в Запорізькій області не стали наступні поліцейські, зокрема, інспектора-чергового ЧЧ відділення поліції №3 (смт Михайлівка) Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначені відомості, які свідчать про можливе вчинення поліцейськими, зазначеними у рапорті, в тому числі й позивачем, дисциплінарного проступку, керуючись ч.3 ст.11, ст.14 та 15 Дисциплінарного статуту, Порядком проведення службового розслідувань у Національній поліції та Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженими наказом МВС України від 07.11.2018 №893, начальником ГУНП в Запорізькій області видано наказ від 18.04.2022 №312 Про призначення службовою розслідування та утворення дисциплінарної комісії, з метою встановлення наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку в діях відповідних поліцейських, а також з`ясування обставин невиконання вимог наказу ГУНП від 04.04.2022 №282 та підстав не виходу на службу.

Наказом ГУНП в Запорізькій області Про продовження строку проведення службового розслідування від 02.05.2022 №348 строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Запорізькій від 18.04.2022 №312, продовжено до 17.05.2022 (включно).

Висновком службового розслідування, проведеного за відомостями, викладеними у рапорті начальника Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області (далі - Висновок службового розслідування від 17.05.2022) встановлено, крім іншого, що у порушення вимог пунктів 3 та 5 наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами російської федерації, до м. Запоріжжя, позивач станом на час проведення службового розслідування безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м.Запоріжжя, яке з 04.04.2022 наказом ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 визначено місцем служби (роботи) не прибув та на облік у ГУНП в Запорізькій області протягом доби до моменту прибуття не став. Своїми діями вказаний поліцейський порушив вимоги пунктів частини 1 статті 18 Закону України Про національну поліцію, Присяги працівника поліції, передбаченої статтею 64 Закону України Про Національну поліцію, пунктів 1 та 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до наказу ГУНП в Запорізькій області Про застосування дисциплінарного стягнення від 18.05.2022 №408 за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію, Присяги працівника поліції, передбаченої статтею 64 Закону України Про Національну поліцію пунктів 1 та 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 3 та 5 наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами російської федерації, до м. Запоріжжя», що виразилось у неприбутті безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м. Запоріжжя, яке з 04.04.2022 наказом ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 визначено місцем служби (роботи), та не постановці на облік у ГУНП в Запорізькій області протягом доби з моменту прибуття, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Згідно з наказом ГУНП в Запорізькій області від 23.05.2022 №764 о/с позивача звільнено зі служби за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 23.05.2022.

За період з 24.02.2022 по 23.05.2022 позивач отримував грошове забезпечення, а після 23.05.2022 виплата грошового забезпечення позивачу припинена, що не заперечується позивачем.

Позивач виїхав з тимчасово окупованої території Запорізької області до м. Запоріжжя лише 30.09.2022.

Вважаючи, що накази ГУНП в Запорізькій області від 18.05.2022 №408 та від 23.05.2022 №764 о/с є протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено з оскаржуваних наказів, під час дисциплінарного розслідування встановлено порушення вимог частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію, Присяги працівника поліції, передбаченої статтею 64 Закону України Про Національну поліцію пунктів 1 та 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту,

Так, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стало його неприбуття безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м. Запоріжжя, яке з 04.04.2022 наказом ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 визначено місцем служби (роботи) позивача, та не постановці на облік у ГУНП в Запорізькій області протягом доби з моменту прибуття.

Закон України Про Національну поліцію визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Статтею 1 Закону України Про Національну поліцію визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Частиною 1 статті 17 Закону України Про Національну поліцію передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію, поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України Про Національну поліцію, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону України Про Національну поліцію).

Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України Про Національну поліцію, зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, - тощо.

Суд зазначає, що позивач на момент виникнення спірних правовідносин мав спеціальний статус працівника поліції, що додатково покладало на нього визначені обмеження та обов`язки пов`язані із проходженням служби в поліції.

Відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарно статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (ч.2 ст.5 Дисциплінарного статуту).

Згідно частини 5 статті 5 Дисциплінарного статуту, виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

Отже, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, на поліцейських покладено зобов`язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

04.04.2022 ГУНП в Запорізькій області видано наказ №282 Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя, яким, відповідно до статті 8 Конституції України, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні та від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку із неможливістю виконання завдань і повноважень поліції деякими територіальними підрозділами поліції ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування та дислокації яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, а також наявною інформацією про загрозу вчинення стосовно поліцейських, працівників поліції та членів їх сімей насильницьких дій, що загрожують їх життю і здоров`ю, свободі пересування з метою схилення до співпраці з військами Російської Федерації і російською окупаційною владою:

- п.1.1 У зв`язку із захопленням окупаційними військами Російської Федерації деяких населених пунктів Запорізької області, м. Запоріжжя визначено тимчасовим місцем розташування (дислокації) наступних територіальних підрозділів, підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області: Василівського районного управління поліції: відділення поліції №1 Василівського районного управління поліції (м. Кам`янка-Дніпровська), відділ поліції №2 Василівського районного управління поліції (м. Дніпрорудне), відділення поліції №3 Василівського районного управління поліції (смт. Михайлівка), відділення поліції №4 Василівського районного управління поліції (м. Енергодар);

- п. 2 Поліцейським, державним службовцям і працівникам (цивільному персоналу) структурних підрозділів апарату ГУНП, які виконували свої посадові обов`язки у м. Василівка, (м. Кам`янка-Дніпровська, м. Дніпрорудне, смт. Михайлівка, м. Енергодар), м. Мелітополь (смт. Якимівка, смт. Веселе, смт. Приазовське), м. Бердянськ (смт. Чернігівка, м. Приморськ), м. Пологи (смт. Більмак, м. Токмак) визначене місцем служби (роботи) м. Запоріжжя;

- п.3. Поліцейським, державним службовцям і працівникам (цивільному персоналу) структурних підрозділів апарату ГУНП, територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області визначених у пункті 1, 2 цього наказу прибути безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м. Запоріжжя до 15.04.2022 (включно);

- п.5. Поліцейським, державним службовцям і працівникам (цивільному персоналу) зазначеним у пунктах 1.2 цього наказу стати на облік у ГУНП в Запорізькій області протягом доби з моменту прибуття;

- п.6. Начальникам структурних підрозділів апарату ГУНП територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області визначених у пункті 1, 2 цього наказу, 16.04.2022 підготувати рапорти із переліком працівників, які не прибули до м. Запоріжжя на виконання цього наказу:

- п.9. Начальникам структурних підрозділів апарату ГУНП, територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області довести цей наказ до відома поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) у будь-який доступний спосіб.

Крім того, у пункті 4 наказу №282 зазначено, що вихід з території захоплених окупаційними військами Російської Федерації, необхідно здійснювати використовуючи алгоритм дій, визначений службовою телеграмою ГУНП в Запорізькій області від 26.03.2022 №102/01/13-2-22 Про порядок прибуття поліцейських, державних службовців та цивільного персоналу, а також членів їх сімей до ГУНП в Запорізькій області.

Зазначений наказ позивачем не було виконано, як у строк до 15.04.2022 (включно), так і до завершення службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів.

Водночас позивач посилається на те, що наказ ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 не доводився йому, і про його існування позивачу стало відомо з наказу начальника ГУНП в Запорізькій області від 18.05.2022 №406, а також не надходило жодних письмових чи усних наказів, організаційно-розпорядчих документів, телефонограм чи повідомлень будь-якими каналами зв`язку від керівництва; не доводилося керівництвом наказів чи інструкцій щодо вчинення конкретних дій, явки чи перебування у конкретному місці, слідчому відділі поліції, встановлення обмежень та заборон, суд вважає за необхідне зазначити про такі обставини.

Надаючи оцінку таким аргументам, судом враховані такі обставини: 24.02.2022 о 05:30, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України. Закону України Про правовий режим воєнного стану, указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, який продовжено указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 та від 18 квітня 2022 року №259/22.

Сторонами визнається факт захоплення окупаційними військами смт Михайлівка Василівського району Запорізької області 26.04.2022.

З 26.02.2022 і на час розгляду справи територія смт Михайлівка Василівського району Запорізької області та значна частина Василівського району є захопленою окупаційними військами російської федерації.

Як вказує відповідач, та підтверджують свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 24.02.2022 у зв`язку із захопленням частини території Запорізької області, особовому складу управлінь, відділів та відділень поліції керівництвом ГУНП в Запорізькій області дана усна вказівка щодо прибуття безпечними шляхами до населених пунктів, які контролюються державою Україна.

У відзиві на позов відповідачем зазначено, що 10.03.2022 начальником ГУНП підписано та доведено до відома особового складу наказ №252 Про необхідність прибуття поліцейських, державних службовців та цивільного персоналу ГУНП до найближчих населених пунктів, територія яких підконтрольна Державі Україна, а 22.03.2022 направлено відповідну службову телеграму з алгоритмом дій (вих. №542/01/3-22 від 22.03.2022). Відповідачем під час службового розслідування з пояснень ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , встановлено, що співробітникам відділення поліції №3, в тому числі позивачу за його номером мобільного телефону, було доведено наказ ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 № 282 та службову телеграму ГУНП в Запорізькій області від 26.03.2022 №102/01/13-2-22. Однак на підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи не надано відповідних скріншотів чи інших доказів.

Не надано також і доказів того, що каналами електронного, мобільного зв`язку та за допомогою мобільних застосунків керівництвом Василівського районного управління поліції, відділення поліції №3 (смт Михайлівка) Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області ознайомлено всіх поліцейських, зазначених у рапорті начальника Василівського районного управління поліції, а також наголошено про необхідність прибуття до 15.04.2022 (включно) до м. Запоріжжя для подальшого несення служби.

Однак, з наданих в судовому засіданні начальником відділення поліції №3 Василівського РУП ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_6 показань та його пояснень, наданих в ході службового розслідування, судом встановлено, що 04.04.2022 року ним отримано наказ ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282, який був надісланий в групу месенджера мобільного застосунку, учасниками якої були всі працівники поліції, в тому числі позивач. Позивачем були поставлені свідкові уточнюючі запитання та повідомлено про небезпечність, на його думку, шляху від смт. Михайлівка Василівського району до м. Запоріжжя, тому чекає безпечного шліху.

Отже, про доведення до позивача наказу свідчать показання свідка ОСОБА_6 , які не спростовані позивачем. В ході розгляду справи позивач визнав факт спілкування з цим свідком, зокрема у відповіді на відзив.

При цьому, суд вважає обґрунтованим та бере до уваги те, що з 24.02.2022 у відповідача була відсутня інша можливість інформування позивача про наявності та необхідності виконання вимог наказу ГУНП № 282, як направлення їх засобами електронного зв`язку на мобільний телефон, доведення його змісту засобами телефонного зв`язку, оскільки, з 26.02.2022 територія смт. Михайлівка та більшої частини Василівського району Запорізької області захоплена окупаційними військами російської федерації та згідно з інформацією, опублікованою на сайті Укрпошти за посиланням offices.ukrposhta.ua, поштова кореспонденція для відправлення на вказану територію тимчасово не приймається.

Водночас зі змісту розписки позивача від 04.10.2022 про отримання від відповідача трудової книжки та військового квитка вбачається обізнаність позивача зі змістом службової телеграми відповідача від 26.03.2022 №102/01/13-2-22 щодо алгоритму дій з безпечного виїзду до м. Запоріжжя з тимчасово окупованої території.

Позивач у своїх поясненнях, наданих під час судового розгляду, вказує, що він намагався виїхати з смт Михайлівка, але його не пропустили на блок постах окупаційні війська. Суд зазначає, що позивачем ані до ГУНП в Запорізькій області, ані до суду не надано доказів на підтвердження вказаних обставин та на підтвердження вжиття заходів, спрямовані на виконання наказу від 04.04.2022 №282 в частині виїзду з тимчасово окупованої території до міста Запоріжжя для реєстрації та подальшого проходження служби.

Також суд наголошує, що позивач не здійснював жодних дій щодо отримання інформації про те, яким чином йому продовжувати проходження служби в поліції після окупації смт Михайлівка, не звертався з рапортами до свого безпосереднього керівника, керівника ГУНП щодо неможливості виїзду, вирішення цього питання, тощо. Фактично зацікавленість у подальшому проходженні служби в поліції позивач висловив лише шляхом подання цього позову до суду 16.11.2022, тобто більше ніж через місяць з дати прибуття в м. Запоріжжя (30.09.2022) та дати отримання паперових примірників копій оскаржуваних наказів, трудової книжки та військового квитка (04.10.2022), при тому що електронні копії оскаржуваних наказів ним були отримані 23.05.2022 (що підтверджується знімками екрану з мобільного застосунку WhatsApp).

При цьому, відповідно до інформації, опублікованої на офіційному сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України https://minre.gov.ua протягом квітня 2022 року з окупованої частини Запорізької області до міста Запоріжжя неодноразово гуманітарними коридорами евакуйовувались громадяни, а саме:

05.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 720 мешканців;

06.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ, Мелітополь та Гуляйполе - 2515;

07.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2050;

08.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ, Токмак, Мелітополь, Енергодар, Оріхів, Гуляйполе - 3544;

09.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ, Токмак. Мелітополь та Енергодар -3233;

10.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2409;

11.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 3298;

12.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2135:

14.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2043;

15.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь -2131;

16.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 1211.

Відповідачем в ході проведення службового розслідування було взято до уваги те, що у період часу з 24.02.2022 по 17.05.2022 з ВП №3 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області з 40 поліцейських прибули до м. Запоріжжя та стали на облік 20 поліцейських, 20 поліцейських ВП №3 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області до м. Запоріжжя не прибули та не стали на облік, у тому числі і позивач.

Суд зазначає, що факт того, що половина поліцейських ВП №3 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області змогли виїхати за межі окупованих тимчасово окупованих території Запорізької області та стали на облік у ГУНП в Запорізькій області для подальшого проходження служби в поліції, свідчить про те, що у період з 24.02.2022 по 17.05.2022 існували об`єктивні можливості залишити територію, яка на даний час є тимчасово окупованою,

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, серед іншого: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють тощо.

В п.5 розділу 1, п.3 розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016р. № 1179 видно, що законодавець висуває підвищенні вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо.

Одночасно з цим, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в НП України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Враховуючи тимчасову окупацію більшої частини Василівського району Запорізької області очевидним був і є факт неможливості виконання позивачем своїх службових (посадових) обов`язків поліцейського Національної поліції України.

Крім того, відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями. Крiм того, вiдповiдно до частини 2 статті 24 Закону України Про Національну поліцію у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до статті 12 Закону України Про оборону України участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

Зазначене свідчить, що правоохоронні органи в умовах воєнного стану є підрозділами, які у межах своїх повноважень беруть участь в обороні держави разом із Збройними Силами України, а невиїзд на підконтрольну територію держави Україна позивачем є таким, що порушує Присягу на вірність Українському народові.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість застосування до позивача стягнення за дисциплінарний проступок та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо посилання позивача на те, що відповідач не повідомив позивача про ініціювання службового розслідування, не забезпечив можливість надати письмове пояснення та докази щодо предмета службового розслідування і відсутності дисциплінарного проступку, не викликав у дисциплінарну комісію, чим порушив закон і право на захист, суд дійшов таких висновків.

Законом України Про внесення змін до законів України Про Національну поліцію та Про Дисциплінарний статут Національної поліції України з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Так, згідно ст.26 розділу V Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження (ч.1 ст.26 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Стаття 27 Дисциплінарного статуту регулює порядок відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану. Так, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації. За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Твердження позивача про порушення порядку проведення службового розслідування спростовується наявними в матеріалах справи доказами, відповідно до яких 03.05.2022 позивачу було надіслано та отримано ним лист вих. №260/35/01-2022 від 03.05.2022 про необхідність прибуття до ГУНП в Запорізькій області до 18:00 год. 06.05.2022 для надання пояснень дисциплінарній комісії за фактом можливого порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог пунктів 3 та 5 наказу відповідача від 04.04.2022 №282. Актом дисциплінарної комісії від 16.05.2022 зафіксовано факт неприбуття позивача для надання пояснень та неподання відповідних пояснень.

Відповідно до ч. 3 ст.27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України виклик, який надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Отже, виклик позивача - лист вих. №260/35/01-2022 від 03.05.2022 відповідно до вимог частини 3 ст.27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України вважається отриманим.

Щодо доводів про не ознайомлення поліцейського у вказаному порядку з наступними документами: наказом про звільнення; висновком дисциплінарної комісії за результатами службового розслідування; матеріалами службового розслідування, що Дисциплінарний статут не містить такого обов`язку відповідача чи дисциплінарної комісії. В свою чергу позивач не звертався ані до ГУНП, ані до дисциплінарної комісії з заявами, клопотаннями, рапортами тощо щодо бажання або необхідність ознайомлення з висновком службового розслідування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних наказів та звільненні позивача було дотримано порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначений Дисциплінарним статутом.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи положення ч. 1, 2 статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що відповідачем доведено факт допущення позивачем дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим до позивача правомірно застосовано дисциплінарне стягнення.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Лисенка Сергія Дмитровича ( АДРЕСА_2 ), до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Олександра Матросова, буд. 29, м. Запоріжжя, 69057) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.06.2023.

СуддяР.В. Кисіль