Вирок № 111280634, 02.06.2023, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/2249/21

Провадження № 1-кп/351/33/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2023 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді- ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора- ОСОБА_3 ,

захисника- ОСОБА_4 ,

обвинуваченого- ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, офіційно не працюючого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6 .

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 11.10.2021р. близько 06:30 год., керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався ділянкою проїзної частини автодороги Н-10 «Стрий-Чернівці-Мамалига», що по вул. Шевченка у м. Снятині Коломийського району Івано-Франківської області у напрямку м. Чернівці.

У цей час, по нерегульованому пішохідному переході, позначеному горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» та дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід», розпочала переходити проїзну частину вул. Шевченка пішохід ОСОБА_6 , яка рухалась зліва на право по напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_5 та, відповідно до вимог п.п. 4.16 а) та 18.1 Правил дорожнього руху України, мала перевагу у русі.

ОСОБА_5 під час руху проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу та маючи об`єктивну можливість завчасно виявити на ньому пішохода ОСОБА_6 , своєчасно не зменшив швидкість руху автомобіля аж до його зупинки, внаслідок чого здійснив наїзд на останню.

При цьому ОСОБА_5 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 1.3., згідно якого учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

п. 1.5., де передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян;

п. 1.7., в якому вказано, що водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху , як велосепедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності;

п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 4.16. а) згідно якого пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами;

п. 12.1., у відповідності до якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., який зобов`язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможній виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п. 18.1., згідно якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

У результаті порушення водієм ОСОБА_5 вказаних пунктів ПДР сталася дорожньо-транспортного пригода, унаслідок якої пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, набряку головного мозку, крововиливу під оболонки головного мозку, від яких загинула на місці.

У ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав. У своїх показаннях вказав, що допустив порушення правил дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілої. Зазначив, що на світанку в жовтні 2021 року рухався на своєму автомобілі зі швидкістю 47 км/год у напрямку м. Чернівці. При виїзді з м. Снятин назустріч йому проїхав інший автомобіль, який на пару секунд засліпив його світлом фар і в той момент він відчув удар у ліву передню частину автомобіля. Після цього він зупинився, вийшов з автомобіля і побачив на дорозі жінку, яка лежала за пішохідним переходом. Наголосив, що дорожня пригода сталася у темну пору доби. Висловлює жаль з приводу смерті ОСОБА_6 , яка наступила від удару його автомобіля. Щиро кається, усвідомив неправомірність вчиненого. Просив суворо не карати та не позбавляти права керувати транспортним засобом, оскільки він не офіційно працює у місті Кам`янець-Подільський та використовує автомобіль для виконання робочих завдань. Дана робота є єдиним засобом для існування сім`ї.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що дорожньо-транспортна пригода відбулася у темну пору доби за відсутності дорожнього освітлення, потерпіла ОСОБА_6 була одягнена у темний одяг та вийшла на проїжджу частину дороги. Транспортний засіб рухався з дозволеною швидкістю 47 км/год. Локалізація пошкоджень в автомобілі обвинуваченого, які зосереджені у лівій передній частині з боку водія вказують, що потерпіла до моменту зіткнення знаходилася не безпосередньо перед автомобілем, а з його лівого боку, де світло від фар не розсіювалося та не освітлювало бокову ділянку дороги. Просила врахувати, що ОСОБА_5 вину визнав, щиро кається, відшкодував потерпілому матеріальні і моральні збитки, усвідомив неправомірність своїх дій. Просила обвинуваченого не позбавляти волі та права керувати транспортним засобом, оскільки керування автомобілем безпосередньо пов`язане з його роботою у місті Кам`янець-Подільський, яка є єдиним джерелом його доходів.

Потерпілий ОСОБА_7 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив обвинуваченого ОСОБА_5 суворо не карати та не позбавляти його права керувати транспортним засобом, претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не має.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні суду показав, що на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився на задньому сидінні з іншим пасажиром у автомобілі під керуванням обвинуваченого. Вони разом з обвинуваченим їхали на роботу у місто Кам`янець-Подільський де неофіційно працюють. Була темна доба пори, автомобіль рухався з невеликою швидкістю. При виїзді з м. Снятин назустріч рухався інший автомобіль, з яким вони розминулися та через декілька секунд почули удар. ОСОБА_5 зупинився, з`їхавши на узбіччя за 7-8 метрів та вийшов з автомобіля.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що в жовтні 2021 року разом із ОСОБА_5 на його автомобілі їхали на роботу у місто Кам`янець-Подільський де неофіційно працюють. Зазначив, що дорожньо-транспортна пригода сталася у темну пору доби при виїзді з міста Снятин. Він сидів на задньому сидінні та за дорогою не слідкував.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що являється дружиною обвинуваченого та на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди перебувала у салоні автомобіля під керуванням останнього. Вказала, що при виїзді з м. Снятин, розминувшись з іншим автомобілем відчула удар в автомобіль. На той момент було темно. ОСОБА_5 вийшов з автомобіля та побіг до жінки, яка лежала на дорозі. В подальшому вони викликали швидку допомогу.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини, факт вчинення ОСОБА_5 , інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується також дослідженими, згідно вимог ст. 358 КПК України, у судовому засіданні зібраними по справі письмовими доказами:

З рапорту оперативного чергового ВП №1 Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області слідує, що 11.10.2021 о 07:01 до відділення поліції №1 м. Снятин надійшло повідомлення по телефону про те, що за адресою: м. Снятин вул. Шевченка біля заправки « VIP OIL», водій автомобіля марки «Шкода» здійснив наїзд на пішохода, який помер на місці.

Із протоколу огляду місця події від 11.10.2021р. та фототаблицями до нього вбачається місце ДТП на ділянці автодороги, що у місті Снятин у напрямку м. Чернівці та вид дороги у напрямку м. Стрий, зображення ділянки проїзної частини дороги у місці дорожньо-транспортної пригоди, зображення пішохідного переходу, зображення ділянки осипу, особистих речей потерпілої, місця знаходження трупа та автомобіля, детальне зображення пошкоджень на автомобілі марки «Шкода» , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Із схеми до протоколу огляду місця події від 11.10.2021р. вбачається місце події дорожньо-транспортної пригоди по вул. Шевченка в м. Снятин, також зазначені початок ділянки осипу, місце знаходження хустки ОСОБА_6 та труп ОСОБА_6 .

Із протоколу огляду відеозапису з камер відеоспостереження АЗС «VIP OIL» від 03.11.2021р. вбачається як о 06:32:35 відбувається наїзд автомобілем, який рухається у напрямку м. Чернівці на пішохода. З моменту виходу пішохода на проїзну частину дороги до моменту наїзду пішохід рухався 5 секунд.

Із висновку експерта №89 слідує, що на підставі даних судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_6 , 1948 р.н., смерть останньої наступила від закритої черепно-мозкової травми, набряку головного мозку, крововиливу під оболонки головного мозку, що підтверджується морфологічними даними розтину трупа: набряк головного мозку та легень, наявність крововиливу під м"які оболонки головного мозку, повнокрів"я внутрішніх органів, темна рідка кров, набухання головного мозку.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/109-21/11238-ІТ від 02.11.2021р. на момент експертного огляду та дослідження, робоча гальмівна система автомобіля марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилась у працездатному стані. На момент експертного огляду та дослідження, рульове керування автомобіля марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилась у працездатному стані.

Із висновку експерта №СЕ-19/109-21/12153-ФП від 24.11.2021р. вбачається, що з моменту виходу пішохода ОСОБА_6 на проїзну частину дороги, який зафіксовано на скріншоті і до моменту наїзду на нього пройшло часу- 5,54с+-0,04с.;

Згідно з висновком експертизи №СЕ-19/109-21/11197-ІТ від 17.11.2021р. вбачається, що наїзд автомобілем марки Skoda Oktavia реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , на пішохода ОСОБА_6 відбувся на смузі руху, по напрямку до м. Чернівці та відносно елементів дороги знаходиться в місці, що дещо передує початку зафіксованої ділянки осипу уламків пластмаси. Більш точніше встановити місце наїзду автомобілем марки Skoda Oktavia реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , на пішохода ОСОБА_6 відносно елементів дороги, експертним шляхом не є можливим, у зв`язку із недостатньою кількістю слідової інформації, яка зафіксована у наданих на дослідження копіях протоколу огляду місця події від 11.10.2021 та схемі до нього;

Згідно з висновком експертизи №СЕ-19/109-21/11198-ІТ від 23.11.2021р., мінімальна відстань від початку осипу уламків, на якій міг знаходитися автомобіль марки Skoda Oktavia реєстраційний номер НОМЕР_1 у момент наїзду на пішохода ОСОБА_6 становить біля 3,70…4,63м, в залежності від швидкості руху даного транспортного засобу;

Із висновку експерта №СЕ-19/109-21/12118-ІТ від 25.11.2021р. слідує, що в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля марки Skoda Oktavia реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 повинен був, із технічної точки зору керуватися вимогами пунктів 12.4 та 18.1 ПДР України. У відповідності до вимог вказаних пунктів ПДР України в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля ОСОБА_5 повинен був, із технічної точки зору, рухатися даною ділянкою проїзної частини дороги зі швидкістю, яка не повинна перевищувати 50 км/год, а з моменту виходу пішохода ОСОБА_6 на проїзну частину дороги - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. За даним комплексом вихідних даних, при всіх варіантах механізму розвитку даної ДТП, водій автомобіля ОСОБА_5 , рухаючись зі швидкістю 40-50 км/год, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_6 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування, з моменту виходу останньої на нерегульований пішохідний перехід. За даним комплексом вихідних даних, причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору стали обставини, які пов`язані із невідповідністю дій водія автомобіля марки Skoda Oktavia реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 вимогам пункту 18.1 ПДР України.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.10.2021р., у водія ОСОБА_5 ознак алкогольного сп`яніння не виявлено.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з приписами ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд, оцінивши здобуті у судовому засіданні докази, визнає їх, відповідно до ст.ст. 85,86 КПК України, належними та допустимими, оскільки вони зібрані у порядку ст. 93 КПК України, тому суд покладає їх в обгрунтування вироку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, свідків та дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена, а його діяння слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілій.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення такого правопорушення, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, особу винного, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, а також враховує роз`яснення, які містяться у Постанові Пленуму ВСУ №7від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Статтею 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення за ст. 286 ч.2 КК України, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_5 є тяжким злочином .

Відповідно до роз`яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 25.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди при призначенні покарання за ст. 286 КК України мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчиненого злочину.

До пом`якшуючих покарання обставин обвинуваченого ОСОБА_5 суд відносить щире каяття у вчиненому та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно: ввічливий, культурний та працелюбний.

При призначенні покарання, суд враховує думку потерпілого, який просив обвинуваченого карати не суворо та не позбавляти його права керування транспортним засобом, претензій матеріального і морального характеру не має.

В досудовій доповіді орган пробації зазначав, що вивченням особи обвинуваченого встановлено низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик його небезпеки для суспільства оцінюється, як низький, а тому виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення чи обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.

Суд вважає, що наведені пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, поведінка обвинуваченого після ДТП, його ставлення до вчиненого, думка потерпілого щодо призначення обвинуваченому покараннята врахування всіх даних про його особу, дають підстави призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у межах санкції ст. 286 ч.2 КК України у виді позбавлення волі із звільненням на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов`язків.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р. « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

При вирішенні питання щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортнимим засобами, яке санкцією частини статті не визначене, як обов`язкове, суд враховує обставини вчинення ДТП та той факт, що кримінальне правопорушення обвинуваченим вчинено вперше, є необережним злочином, ОСОБА_5 є годувальником сім`ї, неофіційно працює у місті Кам`янець-Подільський Хмельницької області. Зважаючи на погіршення умов для отримання ОСОБА_5 заробітку, оскільки джерелом його доходів є виконання робіт, пов"язаних з керуванням транспортних засобів, суд вважає за недоцільне за вказаних обставин застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного та відповідатиме меті визначеній у ст. 50 КК України.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати у зв`язку із проведенням експертиз, які слід стягнути із обвинуваченого.

Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Суд, керуючись ст.ст. 371, 373-374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Івано-Франківського НДЕКЦ витрати на залучення експертів, у зв`язку із проведенням експертиз у сумі 7 379,66 грн., а саме :

- за проведення експертизи № СЕ-19/109-21/12153-ФП від 24.11.2021р. в сумі 2059,44 грн.;

- за проведення експертизи № СЕ-19/109-21/11238-ІТ від 02.11.2021р. в сумі 1372,96 грн.;

- за проведення експертизи № СЕ-19/109-21/11197-ІТ від 17.11.2021р. в сумі 1372,96 грн.;

- за проведення експертизи № СЕ-19/109-21/11998-ІТ від 23.11.2021р. в сумі 858,10 грн.;

- за проведення експертизи № СЕ-19/109-21/12118-ІТ від 25.11.2021р. в сумі 1716,20 грн.;

Скасувати арешт з речових доказів та:

- автомобіль марки «SCODA Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким на момент дорожньо-транспортної пригоди керував водій ОСОБА_5 та який зберігається на спеціальному майданчику для зберігання транспортних засобів по АДРЕСА_1 - повернути ОСОБА_5 , як власнику;

- флеш-карту накопичувач Kingston 32 GB micro CD, на якій міститься відеозапис обставин ДТП із камери відеоспостереження АЗС «VIP OIL» залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_11