Рішення № 11127969, 27.08.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

іменем України

27 серпня 2010 року справа № 5020-10/226 Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"

(пр. Кірова/ пр. Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, 95000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня і Ко"

(пр. Острякова, 15, м. Севастополь, 99029)

про стягнення 1 572 948,97 грн,

та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня і Ко"

(пр. Острякова, 15, м. Севастополь, 99029)

до Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"

(пр. Кірова/ пр. Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, 95000)

про стягнення 20391,97 грн.

за участю представників сторін:

Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" –Тітовського О.В., юрисконсульт 1 категорії відділу загальноправової роботи, довіреність №11/5 від 02.08.2010;

Іванова О.М, механік (наставник) Управління технологічного флоту і підводно-технічних робіт, довіреність № 11/15 від 25.08.2010;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня і Ко" –Вохмяніна А.М., представник, довіреність б/н від 06.01.2010.

Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз” (далі –ДАТ „Чорноморнафтогаз”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Добриня та Ко” (далі – ТОВ «Добриня та Ко») про стягнення збитків у розмірі 1675 408,23 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.07.2010 порушено провадження у справі та справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 12.08.2010.

11.08.2010 від ТОВ “Добриня та Ко” надійшла зустрічна позовна заява до ДАТ „Чорноморнафтогаз” про стягнення 20391,97 грн. пені (вх. №1264).

          Розглянувши вказану позовну заяву (вх. №1264) /а.с.1-5 т.2/, суд дійшов висновку, що вона не є зустрічною, виходячи з того, що відсутні обставини, які свідчать про взаємопов’язаність даних позовів, а також задоволення зустрічного позову не виключатиме частково чи повністю задоволення первісного.

Однак, враховуючи, що позовна заява ТОВ “Добриня та Ко” до ДАТ „Чорноморнафтогаз” про стягнення 20391,97 грн. та справа №5020-10/226 за позовом ДАТ „Чорноморнафтогаз” до ТОВ “Добриня та Ко” про стягнення збитків у розмірі 1675 408,23 грн. пов’язані з виконанням договору №35/6/337 від 01.03.2007, суд дійшов висновку щодо можливості об’єднання вказаної позовної заяви зі справою №5020-10/226.

Ухвалою від 12.08.2010 суд об`єднав позовну заяву ТОВ “Добриня та Ко” (вх. №1264) зі справою №5020-10/226 за позовом ДАТ „Чорноморнафтогаз” до ТОВ “Добриня та Ко” про стягнення збитків у розмірі 1675 408,23 грн. для спільного розгляду з присвоєнням справі номеру 5020-10/226 та справа призначена до розгляду на 18.08.2010.

У судовому засіданні 18.08.2010 представником ДАТ "Чорноморнафтогаз" надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він зменшив позовні вимоги, просить стягнути з ТОВ “Добриня та Ко” 1 572 948,97 грн. на повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні з посиланням на статтю 1212 Цивільного кодексу України.

Представники ДАТ "Чорноморнафтогаз" на задоволенні заявлених ними позовних вимог наполягають, просять відмовити в задоволенні позову ТОВ "Добриня і Ко" до ДАТ "Чорноморнафтогаз" про стягнення 20391,97 грн.

Представник ТОВ "Добриня і Ко" заперечує проти вимог ДАТ "Чорноморнафтогаз" про стягнення 1 675 408,23 грн. з підстав, зазначених у відзиві за вих.№17/14-01 від 11.08.2010 /а.с.98-101 т.1/ та поясненнях від 26.08.2010 /а.с.99-100 т.2/, просить задовольнити позов ТОВ "Добриня і Ко" про стягнення пені в розмірі 20391,97 грн.

У судовому засіданні 18.08.2010 оголошувалась перерва до 26.08.2010.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          01.03.2007 між ДАТ "Чорноморнафтогаз" (Замовник) та ТОВ "Добриня і Ко" (Підрядник) укладено договір №35/6/337 (далі –Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов’язався виконати ремонтні роботи на судні «Іня»в обсязі технологічного кошторису виконання робіт, а Замовник зобов’язався прийняти та сплатити виконані роботи, у порядку та на умовах, визначених договором.

          Пунктом 2.2 Договору встановлено, що вартість робіт складає 15546 272, 00 грн.

          Відповідно до пункту 2.3.1 Договору Замовник перерахував Підряднику авансовий платіж для закупівлі замінних запасних частин та авансування робіт у розмірі 22,2% від вартості вказаної у пункті 2.2 Договору, що склало 3453225,60 грн.

Згідно з Договором, з урахуванням авансового платежу, Замовником оплачено роботи у сумі 14457623,28 грн., що підтверджується виставленими рахунками /т.1 а.с.36-44/ та відповідними платіжними дорученнями щодо їх сплати /т.1 а.с.46-73/, а також актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2010, що підписаний представниками обох сторін без зауважень /т.1 а.с.105/.

Однак, відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт /т.1 а.с.74-85/ Підрядник виконав роботи на суму 12884674,31 грн., тобто, вартість невиконаних робіт складає 1572948,97 грн.

          Пунктом 3.1 Договору передбачено, що здача виконаних Підрядником робіт і приймання їх Замовником оформлюється Актом здачі-приймання виконаних робіт протягом 3-х календарних днів з моменту повідомлення Підрядником Замовника про готовність робіт до здачі.

          Відповідно до пункту 2.3.3 передостанній Акт виконаних робіт в обсязі 95 % погодженої сторонами вартості робіт, зазначеної в пункті 2.2 Договору, підписується сторонами після підписання Акта, що свідчить про успішне завершення швартових випробувань Судна. Після підписання передостаннього Акта Замовник проводить оплату зазначеного обсягу робіт відповідно до умов Договору.

          За пунктом 2.3.4 остаточний розрахунок за Договором складає всього 5% від вартості робіт, зазначеної в пункті 2.2 Договору, та проводиться протягом 5 банківських днів від дати підписання сторонами Акта приймання-здавання, оформленого у відповідності з умовами пункту 3.1 Договору, після успішного завершення ходових випробувань та усунення Підрядником всіх зауважень Замовника.

          Згідно з пунктом 2.6 Договору, якщо Підрядник не попередив Замовника про перевищення кошторису, він зобов’язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування понадкошторисних витрат.

          До Договору були укладені додаткові угоди, якими обов’язки сторін частково змінювались, в тому числі, стосовно строку закінчення ремонту та дії Договору /т.1 а.с.15-20, 25-35/.

Відповідно до додаткової угоди від 01.03.2010 №10/143 строк закінчення ремонту судна «Іня»визначений сторонами до 01.05.2010, а строк дії договору –до 30.05.2010 /а.с.35-т.1/.

          Проте, судом встановлено, що Акта про успішне завершення швартових випробувань Судна, передостаннього Акта виконаних робіт та остаточного Акта виконаних робіт сторонами не складено і не підписано, роботи в повному обсязі не виконанні.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини першої статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною першою статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частиною першою статті 193 ГК України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома статті 193 ГК України).

                    Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору підряду є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення ГК України та положення глави 61 ЦК України.

Частиною другою статті 317 ГК України визначено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина перша статті 846 ЦК України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина четверта статті 882 ЦК України).

                    Матеріалами справи підтверджується невиконання Підрядником у повному обсязі умов Договору.

                    Так, відповідно до пункту 1.5 Договору, датою закінчення робіт вважається дата підписання акту, узгодженого сторонами після виконання Виконавцем робіт у повному обсязі, а також виконавча ремонтна відомість, яка уточнює обсяги виконаних робіт. Тобто, документом, що підтверджує виконання сторонами обов’язків по Договору є акт та виконавча ремонтна відомість.

                    Проте, таких підписаного акту та відомості сторонами не надано, невиконання в повному обсязі робіт за Договором сторонами підтверджується, суперечності щодо обсягу невиконаних робіт відсутні.

                    Крім того, строк виконання роботи, встановлений в Договорі в редакції додаткової угоди від 01.03.2010 №10/143, сплинув 01.05.2010, а 30.05.2010 також закінчився строк дії Договору.

                    Відповідно до статті 631 ЦК України строком договору обмежується час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а на підставі частини першої статті 598 ЦК України та умов Договору з закінченням строку його дії припиняються і зобов’язання за ним.

                    ДАТ "Чорноморнафтогаз" просить стягнути з ТОВ "Добриня і Ко" сплачені грошові кошти в розмірі 1572948,97 грн, що перевищують вартість виконаних робіт Підрядником, на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України.

                    Оцінивши в сукупності представлені докази, розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1572948,97 грн. підлягають задоволенню з наступних підстав.

                    Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

                    Пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

          Як вбачається з матеріалів справи, ДАТ "Чорноморнафтогаз" сплачено робіт на суму 14457 623,28 грн., та відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт ТОВ "Добриня і Ко" виконав роботи на суму 12884674,31 грн. Таким чином, сплачені ДАТ "Чорноморнафтогаз" грошові кошти в частині, що перевищує вартість виконаних робіт, (1572948,97 грн), підлягають поверненню йому у зв’язку з невиконанням ТОВ "Добриня і Ко" своїх зобов’язань за Договором.

Таким чином, вимоги ДАТ "Чорноморнафтогаз" щодо повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні у розмірі 1572948,97 грн є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ТОВ «Добриня і Ко»до ДАТ "Чорноморнафтогаз" щодо стягнення 20391,97 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання з боку ДАТ "Чорноморнафтогаз" щодо своєчасної оплати етапів судоремонтних робіт, виходячи з наступного.

          Відповідно до пункту 2.3, 2.3.1 Договору Замовник зобов’язувався перерахувати Підряднику авансовий платіж для закупівлі замінних запасних частин та авансування робіт у розмірі 22,2% від вартості вказаної у пункті 2.2 Договору, що склало 3453225,60 грн. протягом 5-ти банківських днів з дня підписання Договору.

          Пунктами 2.3, 2.3.2 Договору передбачено, що наступні платежі здійснюються протягом 5-ти банківських днів від дати оформлення сторонами відповідних актів виконаних робіт. Згідно з пунктами 2.3, 2.4.2 остаточний розрахунок за Договором, що складає 5% від вартості робіт, зазначеної у пункті 2.2 Договору, виконується протягом 5-ти банківських днів від дати підписання сторонами акта приймання-здавання, оформленого згідно з умовами пункту 3.1 Договору, після успішного завершення ходових випробувань та усунення Підрядником всіх зауважень замовника.           

          ТОВ «Добриня і Ко»в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ДАТ "Чорноморнафтогаз" зобов’язаний був сплатити суму 14768958,40 грн. (з урахуванням авансу) до початку ходових випробувань, та на те, що останній має заборгованість за виконані судноремонтні роботи відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт у сумі 208 875,85 грн.

          Так, судом встановлено, що ДАТ "Чорноморнафтогаз" не сплачено акт №11 від 02.10.2009 на суму 1371532,52 грн. та №12 від 25.12.2009 на суму 508744,12 грн, але вартість оплачених робіт за актами №№1-10, сума авансового платежу та вартість акту №11 від 02.10.2009 при складанні дають суму, що перевищує суму 95 % вартості робіт, зазначеної у пункті 2.2 Договору, тоді як, ні Акт про успішне завершення швартових випробувань Судна, ні передостанній Акт виконаних робіт, ні остаточний Акт виконаних робіт, сторонами не складено і не підписано.

          Тому обов’язок оплатити акти №11 від 02.10.2009 та №12 від 25.12.2009 у ДАТ "Чорноморнафтогаз" не виник.

          Також, фактична вартість робіт, виконаних Підрядником за Договором, значно менша ніж сума грошових коштів, сплачених Замовником за Договором з урахуванням авансового платежу.

                    Отже, вимоги ТОВ «Добриня і Ко»щодо стягнення з ДАТ "Чорноморнафтогаз" пені є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

                    Крім того, суд звертає увагу на те, що розрахунок пені складений ТОВ «Добриня і Ко»з порушенням вимог статті 232 ГК України, в частині порядку нарахування штрафних санкцій, а саме, не застосовано правило нарахування пені з дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Витрати ДАТ "Чорноморнафтогаз" по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Добриня та Ко” про стягнення збитків у розмірі 1572948,97 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня і Ко" (пр. Ген. Острякова, буд. 15, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 16328694, р/р 26003945105431 в СД УСБ, МФО 324195) на користь Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" пр..Кірова/Совнаркомовський,52/1, місто Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код 00153117, р/р 260020014162 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 324786) 1572948,97 грн. (один мільйон п’ятсот сімдесят дві тисячі дев’ятсот сорок вісім грн. 97 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 15 729,49 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять дев’ять грн. 49 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          3. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Добриня та Ко” до Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” про стягнення 20391,97 грн. відмовити.

Суддя підпис О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 01.09.2010.