Рішення № 111277731, 02.06.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.06.2023Справа № 910/4118/23

За позовомКомунального підприємства " Київжитлоспецексплуатація" до Фізичної особи - підприємця Філіп Степана Юрійовича про7 229,69 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику учасників справи у судове засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 6 427,50 грн. за період з 01.12.2021 по 28.02.2023, інфляційної складової у розмірі 680,15 грн. за період з 01.12.2021 по 31.01.2023, 3 % річних у розмірі 122,15 грн. за період з 01.12.2021 по 28.02.2023 за Договором оренди № 10/1903 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва від 19.07.2005.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судове засідання.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 94246402 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02068, м. Київ, проспект Петра Григоренка, 3 - А, кв. 3.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 22.03.2023 повернута до суду у зв`язку з: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/4118/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

31.03.2023 від позивача надійшли пояснення, в яких останній вказав про закінчення терміну дії спірного договору оренди 31.03.2012, та відсутність додаткових угод щодо його продовження.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази, а також пояснення від 31.03.2023.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою Філіпом Степаном Юрійовичем (орендарем) та КП "Київжитлоспецексплуатація" (орендодавцем) 19.07.2005 було укладено договір № 10/1903 оренди нежилого приміщення в будинку № 51 літера Б на вул. Б. Хмельницького в м. Києві.

Пунктом 2.4 договору № 10/1903 передбачено, що об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і знаходиться на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація", який є орендодавцем.

Відповідно до п. 3.1. договору № 10/1903 за користування об`єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в межах витрат на утримання, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженою рішенням Київради від 05 липня 2001 року № 366/1342 та рішення Київської міської ради від 19 липня 2005 р. № 813/3388, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 3) на дату підписання Договору становить: 54 грн. 62 коп.

Згідно з п.3.2 договору № 10/1903 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.4 договору № 10/1903 додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.

Згідно з п. 3.5 договору № 10/1903 орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акту приймання-передачі при поверненні об`єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 3.6 договору № 10/1903 Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Згідно з п.4.2 договору № 10/1903 Орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно п. 9.1. договору, строк його дії з 19.07.2005 по 17.07.2006.

02.09.2011 сторони уклали Додаткову угоду, згідно якої строк дії договору № 10/1903 продовжили до 31.03.2012 включно.

Матеріали справи свідчать, що відповідно прийому-передачі від 19.07.2005 КП "Київжитлоспецексплуатація" передано, а Фізичною особою-підприємцем Філіпом Степаном Юрійовичем прийнято нежитлове приміщення площею 19,3 кв.м за адресою № 51 літер Б на вул. Б. Хмельницького, в м. Києві.

Пунктом 7.5. договору № 10/1903 передбачено обов`язок Орендаря повернути об`єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі.

Як вказує позивач станом на час звернення до суду з даним позовом, спірне приміщення відповідачем не повернуто, акт приймання - передачі не складено.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.12.2021 по 28.03.2023 у сумі 6 427,50 грн, 3 % річних 122,04 грн. та інфляційну складову 680,15 грн.

Вирішуючи спір, Господарський суд міста Києва виходить з наступного.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст.285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 7.5 Договору, Орендар обов`язаний повернути об`єкт оренди орендодавцю за актом приймання - передачі.

При цьому, відповідно до п. 3.5. Договору, сторони погодили що орендна плата сплачується орендарем починаючи дати підписання акту приймання - передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акту приймання - передачі повернення об`єкта оренди орендодавцеві.

Суду доведено належним чином, що об`єкт оренди відповідачем за актом приймання - передачі позивачу не повернуто.

Отже, в силу умов договору, п. 3.5, зважаючи на принцип свободи договору, відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату по дату повернення об`єкта оренди за актом приймання - передачі.

Таким чином, ураховуючи положення договору, судом визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.12.2021 по 28.02.2023 (кінцева дата визначена позивачем самостійно) у зв`язку з неповерненням відповідачем об`єкта оренди за актом приймання - передачі.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.12.2021 по 28.02.2023 у сумі 6 427,50 грн.

Щодо вимоги про стягнення інфляційної складової у розмірі 680,15 грн. за період з 01.12.2021 по 31.01.2023, 3 % річних у розмірі 122,15 грн. за період з 01.12.2021 по 28.02.2023, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягають 680,15 грн. інфляційної складової за період з 01.12.2021 по 31.01.2023, 3 % річних у розмірі 122,15 грн. за період з 01.12.2021 по 28.02.2023.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача повністю відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51 - А, код ЄДРПОУ: 03366500) задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Філіп Степана Юрійовича ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51 - А, код ЄДРПОУ: 03366500) 6 427 (шість тисяч чотириста двадцять сім) грн. 50 коп. заборгованості по орендній платі, 680 (шістсот вісімдесят) грн. 15 коп. інфляційної складової, 122 (сто двадцять дві) грн. 15 коп. 3 % річних та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового бору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко