Ухвала суду № 111277638, 02.06.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

02.06.2023Справа № 910/6206/21Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервіс-2020» про застосування заходів зустрічного забезпечення позову у справі №910/6206/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпек»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервіс-2020»

та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу міста Київ Чорнєй Віти Володимирівни

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Старт 2018»

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Комсервиспром 10»

про визнання недійсним договору та скасування рішення державного реєстратора

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпек» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервіс-2020" та Приватного нотаріуса Чорнєй Віти Володимирівни про визнання недійсним договору та скасування рішення державного реєстратора.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником об`єкта незавершеного будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером №8000000000:88:199:0001 за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 58. Втім, 04.07.2018 між ТОВ «Старт 2018» та ТОВ «Євробудсервіс-2020» був укладений договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 58, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. за №721 та здійснено реєстрацію права власності на вказаний об`єкт за відповідачем-1 без наявності правовстановлюючих документів у ТОВ «Старт 2018» на вказаний об`єкт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/6206/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервіс-2020» про зупинення провадження у справі задоволено та зупинено провадження у справі №910/6206/21 до набрання законної сили судовим рішенням в господарській справі №910/12547/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 16.05.2023 у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпек» про забезпечення позову задоволено частково. До набрання законної сили рішенням у справі №910/6206/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпек»: накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме: 99% від загальної площі об`єкта незавершеного будівництва односекційної будівлі по проекту «Житлово-громадський комплекс», загальною площею 13003 кв. м., що складається з 25 поверхів, цокольного поверху та технічного поверху, який розташований на земельній ділянці площею 0,5026 га, за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, №58 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1417833280391); заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євробудсервіс-2020» (ідентифікаційний код 41243385) вчиняти будь-які дії щодо майна: 99% від загальної площі об`єкта незавершеного будівництва односекційної будівлі по проєкту «Житлово-громадський комплекс», за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 58, загальна площа 13003 кв. м., що складається з 25 поверхів, цокольного поверху та технічного поверху і розташований на земельній ділянці площею 0,5026 га, за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, №58 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1417833280391), зокрема, дій пов`язаних з проведенням електронних торгів щодо реалізації цього майна, продажу або відчуження іншим способом (в тому числі шляхом дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо) цього майна, дій пов`язаних з будь-яким іншим обтяженням, скасуванням записів, поновленням записів, відкриттям розділів стосовно цього майна або внесенням будь-яких змін щодо цього майна в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, зокрема, щодо власника цього майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпек» про забезпечення позову відмовлено.

23.05.2023 року через підсистему «Електронний суд» до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервіс-2020» надійшло клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення, відповідно до якого відповідач просить вжити заходи зустрічного забезпечення позову у справі шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпек» внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва кошти у розмірі 36568600,00 грн, що еквівалентно стартовій ціні продажу 99% від загальної площі об`єкта незавершеного будівництва односекційної будівлі по проекту «Житлово-громадський комплекс», за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 58, загальна площа 13003 кв. м., що складається з 25 поверхів, цокольного поверху та технічного поверху реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1417833280391 на електронному майданчику «СЕТАМ».

Подане клопотання обґрунтоване тим, що у зв`язку з задоволенням заяви про забезпечення позову у даній справі, відповідач не зміг реалізувати своє право на добровільний продаж об`єкту нерухомого майна через аукціон, на якому було зареєстровано два учасника, а заборона на проведення електронних торгів і передачу об`єкта нерухомості у користування третім особам впливає на майновий стан відповідача в частині користування та отримання прибутку за належним йому об`єктом. Відтак, за міркуванням заявника, вказані обставини свідчать про понесення ним витрат (зупинення проведення електронних торгів), які він продовжує нести у зв`язку з забороною проведення електронних торгів з добровільного продажу об`єкта нерухомості, а також інших дій пов`язаних з передачею у користування третім особам, що, до того ж, є фактично забороною на провадження господарської діяльності іншими товариствами.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервіс-2020» про застосування заходів зустрічного забезпечення, суд дійшов наступного висновку.

Порядок застосування інституту зустрічного забезпечення унормовано приписами статті 141 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

З аналізу вищевказаних приписів слідує, що під зустрічним забезпеченням розуміється спосіб гарантування відшкодування можливих збитків, які можуть бути заподіяні одній зі сторін господарського процесу забезпеченням позову. З огляду на те, що зустрічне забезпечення не може бути вжито господарським судом без застосування заходів забезпечення позову, зустрічне забезпечення позову є залежним від інституту забезпечення позову. Умовно кажучи, зустрічне забезпечення є складовою частиною інституту забезпечення позову.

Вищезазначена норма Господарського процесуального кодексу України узгоджуються зі змістом Принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році: суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.

Таким чином, зустрічне забезпечення позову як процесуальний засіб захисту відповідача має приблизно ті ж самі ознаки, що і забезпечення позову, і також передбачає дотримання принципів господарського судочинства, зокрема принципів змагальності, рівності і пропорційності, які теж мають місце у разі застосування зустрічного забезпечення. Більш того, саме запровадження цього захисного засобу спрямовано на забезпечення рівності правового статусу сторін; принцип пропорційності фактично виражений в ч. 3 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, під зустрічним забезпеченням позову слід розуміти механізм, що складається із тимчасових процесуальних дій господарського суду, що наділені обмежувальним характером для позивача і спрямовані на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, завданих забезпеченням позову.

Отже, метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Заходи до зустрічного забезпечення повинні бути співмірними із заходами забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів зустрічного забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

При цьому, слід враховувати, що під збитками, згідно частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Здійснивши оцінку доводів заявника, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервіс-2020» про застосування заходів зустрічного забезпечення, оскільки необхідність у застосуванні судом визначеного заявником заходу не обґрунтована і документально не підтверджена, так як не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на понесення відповідачем витрат у зв`язку забороною проведення електронних торгів та накладенням арешту на спірний об`єкт нерухомості.

Саме лише посилання заявника на необхідність застосування такого інституту, не є достатньою підставою для вжиття відповідних заходів, адже на рівні з вжиттям заходів забезпечення позову має бути доведено існування правових підстав для їх застосування - обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, особа, звертаючись до суду із клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку статей 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявність можливого заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.

Суд зазначає, що обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

Позаяк, матеріали справи та клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення не містять належного обґрунтування яким чином заборона проведення електронних торгів та накладення арешту на спірний об`єкт нерухомості до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/6206/21 може викликати негативні наслідки для відповідача у вигляді завдання йому збитків.

При цьому, у поданому клопотанні заявник вживає словосполучення «понесення витрат», які за буквальним тлумаченням розуміються як такі, що вже відбулися, втім жодних доказів реального понесення таких витрат заявником не надано, а всі наведенні міркування Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервіс-2020» зводяться до незгоди з судовим рішенням.

Разом з цим, у поданому клопотанні відповідач вказує про те, що заборона на проведення електронних торгів порушує інтереси відповідача та третіх осіб так як фактично забороняє господарську діяльність іншим товариствам та обмежує отримання прибутку відповідачем, втім жодних доказів у підтвердження своїх міркувань не надано, як і не наведено в чому саме полягає обмеження чи заборона зважаючи на те, що, вжиті судом у даній справі заходи забезпечення позову, стосуються заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до вирішення спору щодо нього, при цьому, відповідач не обмежується у правах володіння та користування цим майном, та не позбавляється їх.

Вжиті судом заходи були спрямовані в т.ч. на забезпечення збереження балансу інтересів обох сторін даного спору, що полягає в тому, що вчинення відповідачем дій з відчуження спірного об`єкту нерухомості у разі задоволення позову (у випадку неповідомлення суду про такі обставини) і може зумовити виникнення негативних наслідків для цього, попередженням чого слугують вжиті заходи забезпечення позову.

Не приймаються судом до уваги і доводи відповідача про те, що при вжитті за заявою позивача заходів забезпечення позову не було вирішено питання зустрічного забезпечення, оскільки у відповідності до закріплених ст. 141 Господарського процесуального кодексу України норм за своєю суттю, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Цей інститут має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

При цьому, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, що відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 19.09.2022 у справі №757/36870/20-ц, від 22.02.2022 у справі №509/2652/20 та від 17.11.2021 у справі №487/4873/20.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що подане відповідачем клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності зустрічного забезпечення позову у визначений заявником спосіб на даний час, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервіс-2020» про застосування заходів зустрічного забезпечення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяТ.В. Васильченко