Рішення № 11127698, 02.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

02.09.10                                                                                           Справа№ 23/80

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) «Аванс-плюс», м. Львів,

до відповідача позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) «Трускавецьінвест», м. Трускавець,

про стягнення 24159,66 грн.

За участю представників:

від позивача - Гунько Т.О. - представник,

від відповідача – Войтович О.В. - представник.

Суть спору:           ТзОВ «Аванс-плюс», м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ «Трускавецьінвест», м. Трускавець 18368,63 грн. інфляційних за період прострочення з 08.05.2009 р. по 30.03.2010 р., 5791,03 грн. трьох процентів річних за період прострочення з 08.05.2009 р. по березень 2010 р. та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані рішенням господарського суду Львівської області від 24.02.2009 р. у справі № 25/05, а також ст.ст. 11, 16, 509, 526, 536, 625 ЦК України. Клопотанням № 15/06 від 15 червня 2010 р. позивач уточнив позовні вимоги. У цьому клопотанні позивач просить стягнути на його користь 21295,93 грн. інфляційних, а також 5903,44 грн. трьох процентів річних за період прострочення з 08.05.2009 р. по 13.04.2010 р. Позивачем також уточнено, що інфляційні та три відсотки річних ним пораховано, виходячи з 280598 грн. суми основного боргу, що виник на підставі господарських договорів, які були предметом розгляду у справі № 25/05, а також з решти суми, які належали до стягнення з відповідача на підставі рішення господарського суду Львівської області у справі № 25/05, у тому числі пені, трьох процентів річних, інфляційних та судових витрат у справі.

          Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у стягненні неправомірно нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних. При цьому позивач посилається на норми ч. 2 ст. 550, ч. 2 ст. 625 ЦК України та заначає, що три проценти річних і інфляційні нараховуються лише на суму боргу.

У судовому засіданні, призначеному на 21.06.2010 р., оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався з підстав, викладених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов, з урахуванням уточнення позовних вимог, підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України Зобов»язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів, а також у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов»язки можуть виникати з рішення суду. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Договір є обов”язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов”язковим для виконання сторонами. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Між сторонами у справі укладено договори № 10-06-08 від 10.06.08, № 10-06-08/2 від 10.06.08, № ПР-06/10-07 від 08.10.07, № М-10/11-07 від 21.11.07, додаткову угоду до договору № М-10/11-07 від 06.02.08, № Пр-02/09-07 від 05.09.07, № М-05/10-07 від 01.09.07, відповідно до умов яких позивач зобов"язувався за завданням відповідача на свій ризик виконати електромонтажні роботи, а відповідач в свою чергу зобов"язувався прийняти та оплатити виконані роботи. Станом на 24 лютого 2009 р. у відповідача виникло 280598 грн. заборгованості за виконані позивачем роботи на підставі цих договорів та додаткової угоди. Наявність зазначеної заборгованості у відповідача перед позивачем встановлено постановою Вищого господарського суду України від 16 липня 2009 р. у справі № 25/05 і цей факт відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України не доводиться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідач своєчасно не виконав своїх зобов»язань щодо оплати виконаних за договорами робіт. За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача на підставі ст. 625 ЦК України виникло право вимагати сплати відповідачем інфляційних та 3 % річних за весь час прострочення сплати 280598 грн. заборгованості за виконані роботи. За таких обставин, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 20134,28 грн. інфляційних та 6349,89 грн. трьох процентів річних, з урахуванням Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 р.), часткових оплат, докази яких знаходяться у матеріалах справи, беручи до уваги черговість погашення заборгованості, яка встановлена ст. 534 ЦК України, та виходячи з того, що інфляційні й 3 % річних на суму 280598 грн. заборгованості нараховано, починаючи з 08 травня 2009 р. Що стосується часткового погашення відповідачем заборгованості, то суд вважає датою належного виконання відповідачем своїх зобов»язань –дату перерахування ВДВС Трускавецького МУЮ грошових коштів на рахунок позивача згідно наказу господарського суду Львівської області № 25/05. Суд дійшов висновку, що позивачем при нарахуванні решти суми інфляційних необґрунтовано не враховано дефляційні процеси, які мали місце у липні, серпні 2009 р., та часткові погашення заборгованості, які мали місце до 15 числа кожного місяця.

Нарахування позивачем інфляційних та 3 % річних на решту суми, яка присуджена до стягнення рішенням господарського суду Львівської області у справі № 25/05 від 24.02.2009 р. (19271,75 грн. інфляційних, 4077,51 грн. трьох процентів річних, 17527,4 грн. пені) необґрунтоване. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України кредитор вправі вимагати сплати лише суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пеня, інфляційні, три проценти річних, які присуджено до стягнення за результатами розгляду справи № 25/05, за своєю правовою природою, згідно з нормами Глави 51 ЦК України, є видами відповідальності та правовими наслідками за порушення зобов»язань, а не боргом в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України. Крім цього, позивачем не враховано вимоги ч. 2 ст. 550 ЦК України.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»(82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 61, код ЄДРПОУ 30439207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванс-плюс»(79008, м. Львів, вул. Федьковича, 9, код ЄДРПОУ 32408799) 20134,28 грн. інфляційних та 6349,89 грн. трьох процентів річних, 264,84 грн. державного мита та 224,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя