увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| 02.11.07р. |
| Справа № А8/385-07
За позовом Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (м.Дніпропетровськ) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м.Дніпропетровськ) про стягнення 1 462, 61 грн. Суддя Дубінін І.Ю. Представники сторін:
Прокурор: Кондратов В.Г. від позивача:не з'явився від відповідача: не з'явився СУТЬ СПОРУ:
Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (далі-позивач) звернувся до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) з позовом про стягнення заборгованості по фінансовим санкціям у розмірі 1 462, 61 грн. Відповідач в судове засідання не з'явився двічі, причин свого нез'явлення суду не повідомив, відзив на позов та витребувані документи не надав. Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позов та відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвали суду на юридичну адресу відповідача, що вказана у рішеннях позивача. Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Згідно рішенню Конституційного Суду України від 09.07.02 р. № 15-рп/2002, право особи і в т.ч. юридичної особи на судовий розгляд спору не може бути поставлене в залежнiсть вiд наявностi чи вiдсутностi в законах України спецiальних положень про можливiсть звернення до суду по кожнiй конкретнiй категорiї справ. Положення частини другої статтi 124 Конституцiї України щодо поширення юрисдикцiї судiв на всi правовiдносини, що виникають у державi необхiдно розумiти так, що право особи (юридичної особи) на звернення до суду за вирiшенням спору не може бути обмежене законом, iншими нормативно-правовими актами. Таким чином, позивач не може бути обмежений в своєму праві звернутись з цим позовом до господарського суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів. Перерахування страхових внескiв здiйснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштiв на оплату працi (виплати доходу), у тому числi в безготiвковiй чи натуральнiй формi або з виручки вiд реалiзацiї товарiв (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштiв на оплату працi (виплати доходу) вважається одержання вiдповiдних сум готiвкою, зарахування на банкiвський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-якi цiлi, одержання товарiв (послуг) або будь-яких iнших матерiальних цiнностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здiйснення iз цих виплат (доходу) вiдрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких iнших вiдрахувань. Страховi внески пiдлягають сплатi незалежно вiд фiнансового стану платника страхових внескiв. За ст. 106 названого Закону, суми страхових внескiв своєчасно не нарахованi та/або не сплаченi страхувальниками у строки, визначенi статтею 20 цього Закону, в тому числi обчисленi територiальними органами Пенсiйного фонду у випадках, передбачених частиною третьою ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованiстю iз сплати страхових внескiв (далi - недоїмка) i стягуються з нарахуванням пенi та застосуванням фiнансових санкцiй. 15.03.2006р. позивачем було прийняте рішення № 134 “Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду. Вказаним рішенням на відповідача було накладено штраф в сумі 1 462, 61 грн. Відповідно до п. 2.1.2. ст. 2 та п. 17.1. ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами”, органи Пенсiйного фонду України є контролюючим органом стосовно збору на обов'язкове державне пенсiйне страхування. Штрафнi санкцiї за порушення податкового законодавства накладаються на платника податкiв у розмiрах, визначених цiєю статтею. Штрафнi санкцiї накладаються контролюючими органами. Платник податкiв, що не подає податкову декларацiю у строки, визначенi законодавством, сплачує штраф у розмiрi десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян за кожне таке неподання або її затримку. На дату розгляду спору відповідачем доказів сплати сум штрафу в сумі 1 462, 61 грн. не надано. Згідно п. 3.1.1. ст. 3 та п. 17.3. вказаного закону, сплата (стягнення) штрафних санкцiй, передбачених законом, прирiвнюється до сплати (стягнення) податку. Активи платника податкiв можуть бути примусово стягненi в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рiшенням суду. Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 1 462, 61 грн. Керуючись Законами України "Про збiр на обов'язкове державне пенсiйне страхування" та "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами", ст.ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158, 160-163, 186, 257, 264 КАС України, господарський суд, - П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_1, АДРЕСА_1; код НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Б. Хмельницького, 14-А; р/р 25601303013178 в ДОУ ВАТ Державний ощадний банк, МФО 305482, код ЄДРПОУ 21928864) -1 462, 61 грн. фінансових санкцій.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
|
