Постанова № 111273783, 02.06.2023, Шаргородський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 червня 2023 року м. Шаргород

Справа №152/647/23

Провадження №3/152/335/23

Суддя Шаргородського

районного суду

Вінницької області Славінська Н.Л.,

розглянувши матеріали,які надійшливід ВП№2Жмеринського РВПГУНП уВінницькій областіпро притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с.Пеньківка Шаргородськогорайону Вінницькоїобласті,зареєстрована тапроживає заадресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Шаргородським РВ УМВС України в Вінницькій області 02.06.2011 року

- за ч.2 ст.184 КУпАП України,

встановив:

ОСОБА_1 вчинила адміністративнеправопорушення,передбачене ч.2ст.184 КпАП України, зокрема, ті самі дії, передбачені ч.1 цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, а саме: 12.05.2023 року о 10 годині 47 хвилин у АДРЕСА_1 , повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання своїх неповнолітніх дітей, внаслідок чого діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на кладовищі в с. Руданське Жмеринського району зафарбували фарбою обличчя на пам`ятниках померлих мешканців села.

Частиною 1 ст.276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено с.Руданське Жмеринського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці Шаргородський район) Вінницької області.

Означена справа про адміністративне правопорушення підсудна Шаргородському районному суду Вінницької області на підставі ст.276 КУпАП.

Так, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Шаргородський район Вінницької області та утворено Жмеринський район (з адміністративним центром у м. Жмеринка) та Тульчинський район (з адміністративним центром у м. Тульчин) у складі відповідних територіальних громад, затверджених КМУ.

Пунктом 3.1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року№807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року№64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№2102-IX.

ОСОБА_4 входить до територіальної юрисдикції Шаргородського районного суду, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року.

Відтак, справа про адміністративне правопорушення підсудна Шаргородському районному суду.

Розгляд справи призначено на 02.06.2023 року та викликано ОСОБА_1 в судове засідання.

В суд 02.06.2023 року ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема, шляхом надіслання повістки про виклик до суду через додаток «Viber» за номером, вказаним у заявці на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення (а.с.16).

З довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» вбачається, що повістка ОСОБА_1 про виклик до суду на 02.06.2023 року доставлена 17.05.2023 року о 09 годині 14 хвилин (а.с.19).

При цьому, суддя зауважує, що ОСОБА_1 не подавала заяв про відкладення судового розгляду справи, про розгляд справи у її відсутності, чи інших заяв та клопотань, пов`язаних з розглядом справи.

Так, частиною 1 ст. 277-2 КУпАП встановлено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Відтак, про дату розгляду справи ОСОБА_1 повідомлялася завчасно.

Судом вжито можливого способу виклику ОСОБА_1 у судове засідання для розгляду справи, виходячи з поданої нею заяви на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення від 12.05.2023 року (а.с.16).

З огляду на викладене вважаю за можливе розглянути матеріали справи у її відсутності, що відповідає положенням ч.1 ст.268 КпАП України, якою передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ вказаної категорії.

У п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) зазначається, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом встановлено наступні обставини: 1) судова повістка надіслана ОСОБА_1 шляхом смс-повідомлення за номером телефону, який вказаний в заяві на отримання судових повісток за допомогою смс-повідомлення від 12.05.2023 року (а.с.16); 2) судова повістка з інформацією про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення отримана ОСОБА_1 шляхом доставки у додаток «Viber» (а.с.19); 3) будь-які клопотання, заяви тощо, які б обґрунтовували неможливість явки до суду ОСОБА_1 , а також про відкладення розгляду справи, останньою не подані.

Таким чином, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 відомо про розгляд у Шаргородському районному суді справи про адміністративне правопорушення щодо неї, але остання, не прибувши до суду на визначені дату та час для розгляду справи про адміністративне правопорушення, своїми фактичними діями ігнорує виклик, що вказує на її небажання брати участь в судовому розгляді та, фактично, таким чином вона реалізує надане їй право не з`являтися для розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першоїстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщалася про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вживала заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи.

Проте, відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відтак, суд, відповідно до вимог ст.268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ч.1 ст.245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбаченіст.38 КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами всправі проадміністративне правопорушення,є будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку орган(посадоваособа)встановлює наявністьчи відсутністьадміністративного правопорушення,винність даноїособи вйого вчиненніта іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Ці данівстановлюються протоколомпро адміністративнеправопорушення,поясненнями особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,потерпілих,свідків,висновком експерта,речовими доказами,показаннями технічнихприладів татехнічних засобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режимі,чи засобівфото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режиміабо врежимі фотозйомки(відеозапису),які використовуютьсяпри наглядіза виконаннямправил,норм істандартів,що стосуютьсязабезпечення безпекидорожнього рухута паркуваннятранспортних засобів,актом оглядута тимчасовогозатримання транспортногозасобу,протоколом провилучення речейі документів,а такожіншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №774136 від 12.05.2023 року (а.с.1); рапортом чергового ВП №2 Жмеринського РВП від 12.05.2023 року про надходження повідомлення від ОСОБА_5 про вчинення адміністративного правопорушення (а.с.2); свідоцтвами про народження дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно, серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , з яких вбачається, що матір`ю дітей записана ОСОБА_1 (а.с.11, 12); письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що вони дійсно перебували на кладовищі, де знайшли банку з фарбою блакитного кольору та, задля розваги, зафарбували обличчя померлих на декількох пам`ятниках (а.с.3, 4); письмовими поясненнями ОСОБА_1 , з яких вбачається, що наприкінці квітня 2023 року її діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прийшовши додому після прогулянки, були забруднені фарбою блакитного кольору та повідомили їй, що знайшли фарбу на смітнику та гралися з нею, у зв`язку з чим забруднили руки та одяг. На момент надання пояснень, діти зізналися, що пофарбували фарбою блакитного кольору обличчя померлих на декількох пам`ятниках на кладовищі в с. Руданське. Зобов`язується відшкодувати завдані її дітьми збитки (а.с.5); письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 про те, що 12.05.2023 року до неї зателефонували мешканці с. Руданське та повідомили, що на пам`ятнику її померлого батька розфарбовані плити фарбою блакитного кольору. В подальшому, вона з`ясувала, що зазначене вчинили діти ОСОБА_1 (а.с.6).

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №774136 від 12.05.2023 року складено уповноваженою особою, він відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить усі необхідні відомості, передбачені вказаною нормою закону, підписаний особою, яка його склала та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків, повідомлено про розгляд справи у Шаргородському районному суді, надано право подати пояснення до протоколу, яким остання скористалася та надала пояснення на окремому аркуші (а.с.5).

З копії постанови Шаргородського районного суду Вінницької області від 20.02.2023 року у справі №152/150/23, яка набрала законної сили 02.03.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 притягалася до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП і щодо неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с.9-10).

Об`єктом правопорушення,передбаченого ст.184КпАП України, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх; об`єктивна сторона правопорушення полягає в: 1)ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч.1) (формальний склад); 2)вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч.3) (матеріальний склад); 3)діянь,що містятьознаки кримінальногоправопорушення,відповідальність заякі передбаченаКримінальнимкодексом України,якщо вонине досягливіку,з якогонастає кримінальнавідповідальність, (ч.4) (матеріальний склад). Суб`єкт адміністративного проступку фізичні осудні особи батьки, або особи, що їх замінюють. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Частинами 1,2ст.12ЗУ «Проохорону дитинства»встановлено,що батькиабо особи,які їхзамінюють,мають правоі зобов`язанівиховувати дитину,піклуватися проїї здоров`я,фізичний,духовний іморальний розвиток,навчання,створювати належніумови длярозвитку їїприродних здібностей,поважати гідністьдитини,готувати їїдо самостійногожиття тапраці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 2 ст.184 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення дій, передбачених у частині першій цієї статті, тобто ухилення, в тому числі, батьків, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

З характеристики адміністратора відділу ЦНАП виконавчого комітету Шаргородської міської ради ОСОБА_6 від 15.05.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 проживає в с. Руданське, має п`ятеро неповнолітніх дітей, вихованням яких не займається. Неодноразово надходили скарги від сусідів про те, що діти голодні, неохайні та недоглянуті. Часто в сім`ї ОСОБА_1 виникали сварки та непорозуміння, які негативно впливали на дітей (а.с.7).

Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суддю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.

Відтак, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП.

У зв`язку із наведеним вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КпАП України, у виді штрафу у розмірі ста п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.184, ст.ст.283, 284, 294 КпАП України,

постановив:

ОСОБА_1 визнативинуватою зач.2ст.184 КпАП Україниі призначитиїй адміністративнестягнення увиді штрафу в розмірі ста п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1785 (одна тисяча сімсот вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а вразі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: