Рішення № 11127088, 03.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.10 Справа № 22/31/10

Суддя

за позовом Концерну “Міські теплові мережі”, в особі філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4)

до відповідача Запорізького обласного відділення Українського фонду культури (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180а)

про стягнення заборгованості за договором № 201633 від 01.03.2007 р. у розмірі 4 097,60 грн.

Суддя Ярешко О.В.

Представники:

від позивача: Бессарабова Т.І., довіреність № 17 від 04.01.2010р.

від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

27.07.2010р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі”, в особі філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя з позовною заявою до Запорізького обласного відділення Українського фонду культури, м. Запоріжжя про стягнення 4 097,60 грн. основного боргу за використану теплову енергію.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.07.2010р. порушено провадження у справі № 22/31/10, судове засідання призначено на 18.08.2010р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою від 13.08.2010р., у зв’язку з відрядженням судді, розгляд справи, призначений на 18.08.2010р. відкладено на 03.09.2010р.

Вищезазначені ухвали були направлені на адресу відповідача в установлений законом строк, поштовим відділенням на адресу господарського суду не повертались, що свідчить про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду спору. Це також підтверджується поштовим повідомленням про вручення відповідачу ухвали господарського суду від 28.07.2010р. Відповідач без поважних причин не скористався своїм правом бути присутнім в судовому засіданні його представнику чи направлення суду (нарочно чи через поштове відділення) витребуваних судом матеріалів, які відповідач вважав за необхідне направити суду в разі наявності заперечень чи належного виконання зобов’язань по договору.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Позивач підтримує свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України та договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201633 від 01.03.2007р. Позивач пояснив суду, що відповідно до умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201633, укладеного з відповідачем, свої зобов'язання перед відповідачем виконав. Відповідач зобов’язання щодо оплати отриманих послуг за період з листопада 2009р. по травень 2010р. включно не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 4 097,60 грн.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 03.09.2010р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2007р. Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району (надалі –теплопостачальна організація) та Запорізьке обласне відділення Українського фонду культури (надалі –споживач) уклали договір № 201633 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі – договір).

Згідно умов договору, позивач взяв на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невід’ємними частинами цього договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію –на протязі опалювального періоду; підігрів води –за наявної можливості; кондиціювання –по замовленню споживача; інші технологічні потреби – по замовленню споживача.

Відповідно до п. п. 3.2.1., 3.2.6. договору, відповідач зобов’язався виконувати умови договору та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміні, які передбачені договором.

Відповідно до п. 5.1. договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).

Згідно п. 6.3. договору, підставою для розрахунків відповідача з позивачем є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно з п. п. 6.7., 6.7.1. договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п’яти днів з дати отримання. Датою отримання вважається: при отриманні нарочним –дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні).

Пунктом 6.4. договору передбачено, що відповідач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідач має право робити передоплату.

На виконання умов договору, позивач постачав відповідачу теплову енергію, в період з листопада 2009р. по травень 2010р. включно, на суму 4 097,60 грн., що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до 3.2.26. договору, споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Згідно п. 6.7.2. договору, у разі неотримання акту приймання –передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, відповідач зобов’язаний надати позивачу нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з позивачем всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк.

          Рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період з листопада 2009р. по травень 2010р. включно відправлені відповідачу, про що свідчать реєстри відправлених рахунків та актів позивача. Акти приймання-передачі теплової енергії за період з листопада 2009р. по травень 2010р., відповідач, всупереч умовам договору не повернув.

          Відповідач свої обов’язки по оплаті згідно умов договору не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 4 097,60 грн., що підтверджується матеріалами справи.

У зв’язку з тим, що Запорізьке обласне відділення Українського фонду культури не виконало свої зобов’язання належним чином в повному обсязі, позивач 27.07.2010р. звернувся до господарського суду із позовом, за яким порушено провадження у даній справі.

16.08.2010р. сторонами було підписано та скріплено печатками Акт звірки взаємних розрахунків по договору № 201633 від 01.03.2007р., згідно з яким борг відповідача складає 4 097,60 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 6, 626, 627 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України “Про теплопостачання”, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198 (далі –Правила), які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обов’язковими для виконання ними (п.1, 2 Правил).

Згідно з п. 4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” та п. 40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобов’язаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. ст. 22, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідач акти виконаних робіт всупереч умовам договору не повернув. В зазначених актах встановлено, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

Згідно з п. 6.7.1. договору, отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п’яти днів з дати отримання. Датою отримання вважається: при отриманні нарочним –дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні).

Таким чином, зазначені акти можна вважати підписаними, оскільки їх було направлено відповідачу, що підтверджується матеріалами справи, а останній не видвинув жодних письмових заперечень проти отримання теплової енергії по вказаним актам.

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов’язань вимога позивача про стягнення 4 097,60 грн. суми основного боргу по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201633 від 01.03.2007р. обґрунтована і підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 610, 626, 627, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Запорізького обласного відділення Українського фонду культури (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180а, код ЄДРПОУ 19266887) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 4 097 (чотири тисячі дев’яносто сім) грн. 60 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.09.2010р.