Рішення № 11127083, 06.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.10 Справа № 25/123/10

Суддя

за позовом –Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 1

до відповідача – Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз”, м. Мелітополь Запорізької області, 72318, вул. Чкалова, 47-А

Суддя Дьоміна А.В.

Представники:

Позивача –Яковенко П.А. дов.№83/10 від 28.12.2009.

Відповідача –Жейнова А.І. дов.№7 від 08.01.2010.

Розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 11 470 294,10 грн., що складається з : 8 942 058,33 грн. –основний борг за поставлений природний газ, 1 006 341,91 грн. –пеня, 1 053 609,50 грн. –сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процентів, 468 284,36 грн. –3% річних.

Ухвалою господарського суду від 25.06.2010. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №25/123/10, судове засідання призначено на 11.08.2010.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено з 11.08.2010. до 19.08.2010.

Ухвалою суду від 19.08.2010. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено до 06.09.2010., судове засідання відкладено на 06.09.2010.

Відповідно до ст.85 ГПК України за згодою сторін у судовому засіданні 06.09.2010. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що за умовами договору на постачання природного газу №54-06/08-2386 від 31.12.2008. та додаткових угод до нього, відповідач за період з січня 2009. по грудень 2009 року отримав природний газ на загальну суму 13 224 588,29 грн. Відповідач оплатив вказану заборгованість частково у розмірі 4 282 529,96 грн., внаслідок чого у ВАТ “Мелітопольгаз” виникла заборгованість в сумі 11 470 294,10 грн., що складається з : 8 942 058,33 грн. –основний борг за поставлений природний газ, 1 006 341,91 грн. –пеня, 1 053 609,50 грн. –сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процентів, 468 284,36 грн. –3% річних, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме суму осоновного боргу у розмірі 8 066 701,16 грн. та зазначає наступне, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.08.2003. порушено провадження у справі №25/55 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а згідно ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, у зв’язку з чим відповідач просить суд відмовити позивачу в частині стягнення 1 006 341,91 грн. –пені, 1 053 609,50 грн. –суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процентів, 468 284,36 грн. –3% річних. Крім того відповідач зазначає, що 03.06.2010. перерахував позивачу в рахунок погашення основного боргу за поставлений природний газ відповідно договору на постачання природного газу №54-06/08-2386 від 31.12.2008. суму 861 666,92 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків від 30.06.2010., у зв’язку з чим сума основного боргу на час подання позовної заяви складала 8 080 391,41 грн.

Також у судовому засіданні відповідачем надані платіжні доручення №3947 від 04.08.2010. на суму 11 816,36 грн, №1100 від 20.08.2010. на суму 9,36 грн., №1112 від 20.08.2010. на суму 327,67 грн., №1116 від 20.08.2010. на суму 0,46 грн., №1096 від 20.08.2010. на суму 1 536,40 грн. відповідно до яких ВАТ “Мелітопольгаз” здійснено оплату за поставлений природний газ відповідно договору на постачання природного газу №54-06/08-2386 від 31.12.2008. на загальну суму 13 690,25 грн.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2008. між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством “Мелітопольгаз”, м. Мелітополь Запорізької області (покупець) укладено договір на постачання природного газу №54-06/08-2386 та додаткові угоди до нього №1 від 30.01.2009., №2 від 29.02.2009., №3 від 30.04.2009., №4 від 28.05.2009., за умовами якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю в 2009 році природній газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно договору на постачання природного газу №54-06/08-2386 від 31.12.2009. та додаткових угод до нього ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ передав у власність ВАТ “Мелітопольгаз”, м. Мелітополь протягом січня 2009 –грудня 2009 року природний газ на загальну суму 13 224 588,29 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 28.02.2009., від 31.03.2009., від 30.04.2009., від 31.05.2009., від 30.06.2009., від 31.07.2009., від 31.08.2009., від 30.09.2009., від 31.10.2009., від 30.11.2009. та від 31.12.2009.

Відповідно до п. 5.1 договору, враховуючи протокол узгодження розбіжностей від 26.01.2010. розрахунки за газ покупець здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника протягом місяця поставки.

Остаточний розрахунок проводиться покупцем до 18 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Відповідач свої зобов’язання виконав частково, борг за отриманий природний газ сплатив у сумі 4 282 529,96 грн.

Крім того, судом встановлено, що 03.06.2010. відповідач перерахував позивачу в рахунок погашення основного боргу за поставлений природний газ відповідно договору на постачання природного газу №54-06/08-2386 від 31.12.2008. суму 861 666,92 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків від 30.06.2010., який підписаний обома сторонами та скріплений мокрими печатками.

Таким чином, на час подання заяви заборгованість ВАТ “Мелітопольгаз” перед ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ за поставлений природний газ відповідно договору на постачання природного газу №54-06/08-2386 від 31.12.2008. становить 8 080 391,41 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦКУкраїнизобов’язаннямаєвиконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.

Оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язань як того вимагають умови договору та приписи закону, суд вважає вимоги про стягнення боргу за поставлений природний газ в сумі 8 080 391,41 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 06.09.2010. відповідачем надані платіжні доручення №3947 від 04.08.2010. на суму 11 816,36 грн, №1100 від 20.08.2010. на суму 9,36 грн., №1112 від 20.08.2010. на суму 327,67 грн., №1116 від 20.08.2010. на суму 0,46 грн., №1096 від 20.08.2010. на суму 1 536,40 грн. відповідно до яких, ВАТ “Мелітопольгаз” здійснено оплату за поставлений природний газ відповідно договору на постачання природного газу №54-06/08-2386 від 31.12.2008. на загальну суму 13 690,25 грн.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне, провадження по справі в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений природний газ у сумі 13 690,25 грн. припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума основний борг за поставлений природний газ у розмірі 8 066 701,16 грн.

Крім того відповідно ст. 625 ЦК України відповідачу були нараховані 1 053 609,50 грн. –сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процентів та 468 284,36 грн. –3% річних.

Згідно відзиву на позовну заяву на думку відповідача вимоги щодо стягнення 1 006 341,91 грн. –пені, 1 053 609,50 грн. –суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процентів, 468 284,36 грн. –3% річних, з врахуванням змісту статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” стягненню не підлягають.

З такими висновками відповідача, суд погоджується частково у зв’язку з наступним:

Відповідно до статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Тобто, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штраф і пеня.

Згідно зі статтею 1 вищезгаданого Закону, грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбаченим цивільним законодавством України.

Відповідно до цієї статті, грошове зобов'язання складається також і з грошової суми, яку боржник зобов'язаний заплатити кредитору на інших, крім договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством, зокрема, статтею 536 ЦК України, якою визначено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У зв'язку з цим, грошовим зобов'язанням підприємства є грошова сума, визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що з контекстного аналізу статті 536 Цивільного кодексу України вбачається, що проценти у розумінні цієї статті є платою, яку отримує кредитор від боржника за користування своїми коштами. Також проценти можуть застосовуватись за іншими зобов'язаннями у разі прострочення платежу. Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Зазначений обов'язок випливає також і з частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем при подані позову не було враховано здійсненої відповідачем 03.06.2010. часткової оплати суми основного боргу у розмірі 861 666,92 грн., судом було перераховано та вирішено, що з відповідача підлягає стягненню 1 053 609,50 грн. –сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процентів та 467 224,51 грн. –3% річних.

Згідно п. 6.2 договору у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки зазначені в п.5.1 цього договору відповідач зобов’язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Разом з тим, суд відмовляє позивачу в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 006 341,91 грн., виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.08.2003. порушено провадження у справі №25/55 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою суду від 16.02.2009. у вказаній справі продовжено процедуру розпорядження майном до 01.01.2011.

Відповідно приписам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ має статус поточного кредитора по відношенню до ВАТ “Мелітопольгаз”, м. Мелітополь.          

Абзацом 2 частини 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Отже, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка (штраф, пеня) і цей проміжок часу тільки відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

З наведеного слідує, що боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання пеня не нараховується.

Враховуючи, що пеня в період дії мораторію не нараховується, то вона і не підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином в частині стягнення пені в сумі 1 006 341,91 грн. слід відмовити.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз”, (м. Мелітополь Запорізької області, 72318, вул. Чкалова, 47-А, код ЄДРПОУ 05535349, рахунок № 2600905274 в АБ “Кліринговий дім”, МФО 300647) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, (м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, рахунок № 26008301970 в ВАТ “Державний Ощадбанк України”, МФО 300465) 8 066 701,16 грн. –основного боргу за поставлений природний газ, 1 053 609,50 грн. –суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процентів, 467 224,51 грн. –3% річних, 25500,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу у сумі 13 690,25 грн. провадження по справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя А.В. Дьоміна