Вирок № 111268762, 31.05.2023, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/409/21

Провадження № 1-кп/351/50/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині кримінальне провадження №12021090230000021 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 громадянина України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, розлученого, на утриманні нікого не має, раніше не судимого,

обвинуваченогоза ст. 126-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призводило до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи, за наступних обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 з 01.01.2018 року сумісно проживав з співмешканкою ОСОБА_6 та її матір`ю ОСОБА_7 , з якими мав спільний побут та взаємні права і обов`язки, протягом тривалого часу, умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, ігноруючи факти притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, безпричинно, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо матері своєї співмешканки, що призводило до психологічних страждань, емоційної невпевненості, побоювання за свою безпеку, приниження, нездатність захистити себе.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти.

Так, 17 квітня 2020 року близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , на ґрунті сімейних непорозумінь, вчинив словесну суперечку із матір`ю своєї співмешканки ОСОБА_7 , під час якої голосно кричав та обзивав нецензурними словами, своїми діями завдав останній психологічного болю.

За вище вказаним фактом працівниками Снятинського відділення поліції Косівського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області 17.04.2020 відносно ОСОБА_4 складено та скеровано до Снятинського районного суду Івано-Франківської області протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, за результатом розгляду якого 27.05.2020 постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області правопорушник ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Незважаючи на вжиті заходи щодо недопущення вчинення насильства стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_4 правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та, не припиняючи своїх протиправних дій, 12.05.2020 близько 18 год. 30 хв. по АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, безпричинно вчинив суперечку з матір`ю своєї співмешканки ОСОБА_7 , під час якої голосно кричав та обзивав нецензурною лайкою, тобто вчинив психологічне насильство.

За вище вказаним фактом працівниками Снятинського відділення поліції Косівського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області 12.05.2020 відносно ОСОБА_4 було складено та скеровано до Снятинського районного суду Івано-Франківської області протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, за результатом розгляду якого 24.06.2020 постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області правопорушник ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Крім цього, 15.07.2020 близько 20 год. 50 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , вчинив суперечку із матір`ю своєї співмешканки ОСОБА_7 , під якої голосно на неї кричав, ображав нецензурними словами.

За вище вказаним фактом працівниками Снятинського відділення поліції Косівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області 15.07.2020 відносно ОСОБА_4 було складено та скеровано до Снятинського районного суду Івано-Франківської області протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, за результатом розгляду якого 08.10.2020 постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області правопорушник ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, і до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн..

Незважаючи на вжиті заходи реагування щодо недопущення вчинення насильства у сім`ї, ОСОБА_4 правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив умисно систематично вчиняти домашнє насильство відносно матері своєї співмешканки ОСОБА_7 , а саме: 05 лютого 2021 року близько 18:40 год., перебуваючи по АДРЕСА_2 , вчинив конфлікт з ОСОБА_7 , під час якого голосно кричав, висловлювався нецензурними словами, словесно погрожував фізичною розправою, чим завдав їй морального та психічного болю у зв`язку з чим остання звернулась на той час до Снятинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області із повідомленням про вчинення щодо неї ОСОБА_4 домашнього насильства, що зафіксовано у протоколі-заяві про вчинене кримінальне правопорушення від 05.02.2021 та кваліфіковано органом досудового розслідування за ст.126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства.

Внаслідок умисних систематичних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_7 завдано психологічних страждань, що виразилось у втраті енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втраті самооцінки та негативних переживаннях.

ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони пред`явлені в обвинувальному акті.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України доведена.

Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч.1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне розкриття кримінального правопорушення.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який характеризується позитивно за місцем проживання та колишнім місцем роботи, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах не перебуває, його похилий вік, згідно інформації, яка міститься в досудовій доповіді органу пробації у обвинуваченого ОСОБА_4 середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки, який він становить для суспільства, виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відтак, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ст. 126-1 КК України необхідно призначити у межах, установлених у санкції ст. 126-1 КК України у виді позбавлення волі.

Разом з цим, враховуючи фактичні обставини справи, беручи до уваги наведені обставини в сукупності, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його щире каяття, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання і вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно ст. 91-1 КК України заборонити ОСОБА_4 протягом двох місяцівнаближатися ближче ніж за 50 м до житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_1