Ухвала суду № 111261408, 25.05.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року Справа № 280/4115/20 Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Мінаєвої К.В., за участю секретаря судового засідання Войтенко Д.В. (тимчасово виконує обов`язки за дорученням судді), представника позивача Кошліченко Н.В., представника відповідача Федорова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Гранченка Олексія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат понесених у справі

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

провизнання протиправними та скасування наказу та акту, стягнення грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі відповідач), в якій позивач просив суд:

визнати протиправним та скасувати абзац 3, п. 4, п. 6, п. 7, 7.1, 7.2, 7.3 в частині стягнення грошового забезпечення з позивача 83570,93 грн., п. 8, п. 9 наказу командира відповідача від 24.04.2020 № 494 «Про результати службового розслідування»;

визнати протиправним та скасувати Акт службового розслідування, а саме: п. 5 в частині позивача, п. 6 в частині позивача, в тому числі пп. 3, 4, 7, на підставі якого винесено наказ командира відповідача від 24.04.2020 № 494 «Про результати службового розслідування»;

стягнути з відповідача на користь позивача протиправно утримане у період з квітня 2020 року по 29.05.2020 грошове забезпечення в рахунок відшкодування нанесених державі збитків в сумі 8655,49 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Бойченко Ю.П.) від 04.08.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано протиправними та скасувати пункт 7.3 в частині стягнення з грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 збитків у розмірі 83570 (вісімдесят три тисячі п`ятсот сімдесят) гривень 93 коп. та пункт 9 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2020 № 494 «Про результати службового розслідування»;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повернути ОСОБА_1 грошове забезпечення, утримане в рахунок відшкодування нанесених державі збитків згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2020 №494.

Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Сіпака А.В.) від 01.10.2021 заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн (тринадцять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2021 змінено в частині визначення розміру на професійну правову допомогу, що підлягає відшкодуванню:

ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України;

ухвалено стягнути за рахунок Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, надану у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 3000,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 27.04.2023 додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 (в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу) скасовано, направлено справу на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Розпорядженням керівника апарату Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2023 № 43 призначено повторний автоматизований розподіл додаткових матеріалів справи № 280/4115/20 у зв`язку з недопустимістю повторної участи судді Сіпаки А.В. у вирішенні питання про розподіл судових витрат після скасування додаткового рішення відповідно до вимог частини першої статті 37 КАС України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2023 додаткові матеріали справи № 280/4115/20 передано на розгляд судді Мінаєвій К.В.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2023 прийнято до розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат понесених у справі № 280/4115/20 та призначено судове засідання для розгляду вказаної заяви на 22.05.2023.

Ухвалою від 22.05.2023 суд відклав судове засідання на 25.05.2023.

25.05.2023 до суду надійшли заперечення відповідача на клопотання про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення судових витрат (вх.№21294). В обґрунтування поданої заяви представник військової частини заперечує проти розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу у зв`язку з неспівмірністю заявленого розміру гонорару зі складністю справи та затраченим адвокатом часом. Крім того, звернуто увагу, що в акті прийому-передачі наданих адвокатом Кошліченко Н.В. послуг зазначено 11 судових засідань, 6 з яких фактично не відбулись. Водночас участь у всіх 11 судових засіданнях оцінено адвокатом в сумі 2000,00 грн, що свідчить про недотримання принципу співмірності. Також представник наполягає, що вимоги позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу не можуть бути задоволені в повному обсязі, оскільки зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи про скасування наказу, сталість судової практики зі спірного питання та підсумки розгляду позову, за результатом якого судом не було задоволено в повному обсязі та встановлено, що оскаржене рішення не потягло будь-яких негативних наслідків щодо репутації позивача та не викликало публічного інтересу до справи, відтак витрати на правову допомогу у розмірі 43100,00 грн є завищеними та не відповідають принципу співмірності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу, натомість представник відповідача просив відмовити в задоволенні вказаної заяви.

На виконання приписів частини третьої статті 243 КАС України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з того, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, розглянувши питання про розподіл судових витрат, дослідивши письмові докази по справі, заслухавши думку сторін, врахувавши позицію Верховного Суду по вказаній справі, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За приписами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України)

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За приписами частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз змісту вказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 04.06.2021 по справі № 380/887/20, від 18.01.2022 у справі № 915/1473/20, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 12.01.2022 у справі № 918/548/21.

Судом встановлено, що 13.05.2020 між позивачем як Клієнтом та адвокатом Кошліченко Ніною Валеріївною як виконавцем укладено договір № 200513-01 про надання правничої допомоги (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу: надання правової інформації, консультації і роз`яснень з правових питань, складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру. Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, заяв, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).

Відповідно до пункту 4.4 відшкодувати витрати, понесені адвокатом під час виконання останнім доручення Клієнта, такі як: гонорар, сплата судового збору, передбачена Законом України «Про судовий збір», оплата експертних послуг тощо у відповідності до наданих квитанцій та рахунків та інше.

За пунктом 5.1 гонорар винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової/правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором.

У відповідності до пункту 5.2 гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких попередньо узгоджені сторонами в усній формі та оформлені Додатковою Угодою, яка є невід`ємною частиною Договору. Оплата здійснюється за домовленістю сторін.

Сторонами 13.05.2020 укладено Додаткову угоду №2 до Договору № 2000513-01 від 13.05.2020 про надання правничої допомоги. Даною угодою визначено, що гонорар Адвоката визначається сторонами за усною домовленістю сторін та підтверджується детальним розрахунком розміру гонорару за виконання певних видів робіт та послуг, оплата здійснюється шляхом сплати готівкою.

В обґрунтування понесених витрат до суду надано такі письмові докази:

- договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 13.05.2020 №200513-01;

- додаткова угода №2 від 13.05.2020 до Договору від 13.05.2020 №200513-01;

- акти прийму-передачі наданих послуг до Договору від 13.05.2020 №200513-01, а саме: від 21.05.2020, 24.06.2020, 24.07.2020,21.10.2020, 20.11.2020, 04.12.2020, 24.02.2021,07.04.2021, 14.05.2021, 04.06.2021, 01.07.2021, 15.07.2021, 22.07.2021, 05.08.2021;

- детальний розрахунок вартості адвокатського гонорару від 05.08.2021;

- квитанції до прибуткового касового ордера № 47 від 13.05.2020, №53 від 21.05.2020, №62 від 24.06.2020, №75 від 24.07.2020, № 92 та №93 від 21.10.2020, №115 від 20.11.2020, № 120 від 04.12.2020, № 30 від 24.02.2021, № 42 від 07.04.2021, №54 від 14.05.2021, № 65 від 04.06.2021, № 79 від 01.07.2021, № 87 від 15.07.2021, № 95 від 22.07.2021, № 110 від 05.08.2021.

За змістом детального розрахунку вартості адвокатського гонорару за договором про надання правничої допомоги № 200513-01 від 13.05.2021 адвокатом Кошліченко Н.В. надано ОСОБА_1 наступну професійну правничу (правову) допомогу: усна консультація від 13.05.2020, витрачено часу 1 година, вартість - 500 грн; складання та направлення адвокатського запиту до ВЧ № 1978 ЗСУ від 15.05.2020 витрачено часу 1 година, вартість 500 грн; усна консультація щодо порядку проведення службового розслідування у ЗСУ від 21.05.2020 витрачено часу 1 година, вартість 500 грн; складання та направлення адвокатського запиту до ВЧ НОМЕР_1 ЗСУ від 25.05.2021 витрачено часу 1,5 години, вартість 1000 грн; складання та направлення повторного адвокатського запиту до ВЧ НОМЕР_1 ЗСУ від 19.06.2020 витрачено часу - 1 година, вартість 1000 грн; підбір та аналіз судової практики, нормативно-правових актів, складання позовної заяви із підготуванням додатків до неї витрачено часу 12 годин, вартість 5000 грн; складання клопотання про витребування доказів від 19.06.2020 витрачено часу 1 година, вартість 800 грн; підготовче засідання від 23.07.2020 вартість 2000 грн; дослідження та аналіз документів наданих у вересні 2020 ВЧА1978 на адвокатський запит від 19.06.2020 (понад 1000 арк.) витрачено часу 50 годин, вартість 4000 грн; складання уточненої позовної заяви, витрачено часу 12 годин, вартість 3000 грн; складання заяви про витребування доказів від 19.10.2020, витрачено часу 2 години, вартість 1000 грн; складання клопотань про виклик свідків від 19.10.2020, витрачено часу 1 година, вартість 800 грн; підготовче засідання від 20.10.2020, вартість 2000 грн; підготовче засідання від 18.11.2020, вартість 2000 грн; ознайомлення з матеріалами справи від 01.12.2020, вартість 500 грн; підготовче засідання від 03.12.2020, вартість 2000 грн; підготовче засідання від 23.02.2021, вартість 2000 грн; підготовче засідання від 06.04.2021, вартість 2000 грн; ознайомлення з матеріалами справи від 27.04.2021, вартість 500 грн; підготовче засідання від 13.05.2021, вартість 2000 грн; судове засідання, допит свідків від 02.06.2021, вартість 2000 грн; судове засідання, допит свідків від 30.06.2021, вартість 2000 грн; судове засідання, дослідження доказів від 14.07.2021, вартість 2000 грн; судове засідання, дослідження доказів від 21.07.2021 вартість 2000 грн; судове засідання, судові дебати від 04.08.2021 вартість 2000 грн.

Надані позивачем письмові докази свідчать, що на стадії розгляду справи у суді першої інстанції позивачу було надано послуги правової допомоги, які оцінені сторонами договору у 43 100,00 грн.

При розгляді заяви представника Гранченка Олексія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат у додатковому рішенні від 01.10.2021 суд, зменшуючи суму витрат на правничу допомогу до 13 000,00 грн виходив із того, що заявлена у розмірі 43 100,00 грн сума є завищеною та не співмірною зі складністю цієї адміністративної справи та часом витраченим на надання правової допомоги.

Надалі суд апеляційної частково погодився з висновками суду першої інстанції, проте змінив його рішення, виходячи з того, що зважаючи на клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат та часткове задоволення позовних вимог, наявні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи в суді першої інстанції, пропорційно задоволених вимог у загальному розмірі 6000,00 грн.

Скасовуючи судові рішення першої та другої інстанції, Верховний Суд у постанові від 27.04.2023 виходив з того, що суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованих висновків, оскільки не врахували правових позицій Верховного Суду, в яких надавалася правова оцінка щодо ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, не звернули увагу, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та дійшли передчасних висновків, що факт прибуття адвоката до суду не свідчить про надання ним послуг з правничої допомоги та такі витрати не є витратами, які підлягають розподілу на підставі статті 134 КАС України.

Незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Верховний Суд у постанові від 13.05.2021 у справі № 200/9888/19-а зазначив, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Таким чином, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України. Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 28.10.2021 у справі № 160/15983/20.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що надання усної консультації, складання та направлення адвокатського запиту, підбір та аналіз судової практики, нормативно-правових актів є складовими частинами підготовки та подання позовної заяви до суду (5000,00 грн), відтак, в даному випадку, не є окремими послугами з надання правової допомоги.

Суд враховує те, що дослідження доказів, витребуваних на адвокатський запит та ухвалу суду про витребування доказів, об`єм яких складав понад одну тисячу сторінок, та які були покладені в обґрунтування позовних вимог в уточненій позовній заяві, вимагає від адвоката значного робочого часу. Відтак, враховуючи відсутність заперечень відповідача в цій частині, є обґрунтованими та не підлягають зменшенню вимоги представника позивача щодо стягнення витрат в частині складання клопотання про витребування доказів від 19.06.2020 (800,00 грн) та від 19.10.2020 (1000,00 грн), дослідження та аналіз документів, витребуваних на адвокатський запит та ухвалу суду про витребування доказів (3000,00 грн).

Крім того, відповідач не заперечував й щодо стягнення витрат на послуги за підготовку клопотання про виклик свідків (800,00 грн), яке в подальшому було задоволено протокольною ухвалою суду від 13.05.2021, і викликані свідки були допитані судом у судовому засіданні 02.06.2021, тому заявлені витрати в цій частині, на думку суду, є співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

В наданих суду запереченнях представник відповідача звертає увагу, що відповідно до протоколів судових засідань наявних в матеріалах справи, представник позивача приймав участь в судових засіданнях в суді першої інстанції: 13.05.2021, 02.06.2021, 30.06.2021, 21.07.2021 та 04.08.2021, позаяк в акті зазначено 11 підготовчих (судових) засідань. Разом з тим, кожне підготовче (судове) засідання оцінено у 2000,00 грн.

В контексті наведеного суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.11.2021 у справі № 910/7586/19, щодо вирішення питання стягнення витрат на правничу допомогу, у склад якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

У цій постанові Верховний Суд зазначав, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Верховний Суд у справі № 910/7586/19 дійшов висновків що час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Матеріалами справи підтверджується, що підготовче засідання, призначене на 23.07.2020, хоч і не фіксувалось технічними засобами у зв`язку з надходженням до суду клопотання про зупинення провадження для надання часу для примирення, в якому просили розглянути його у письмовому провадженні, але представник позивача все одно прибувала до суду, що також підтверджується розпискою про повідомлення судом про дату й час наступного засідання від 23.07.2020.

Фіксування технічними засобами не здійснювалось й 20.10.2020 на підставі клопотання сторін про проведення підготовчого засідання у порядку письмового провадження, однак представник позивача все одно прибувала до суду, про що свідчить розписка про повідомлення судом про дату й час наступного засідання від 20.10.2020.

Підготовче засідання, призначене на 18.11.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Бойченко Ю.П. на лікарняному, водночас адвокат Кошліченко Н.В. все одно прибувала до суду, витрачено робочий час та зусилля для підготовки до засідання.

Підготовче засідання, призначене на 03.12.2020 не фіксувалось технічними засобами на підставі поданого сторонами клопотання про зупинення провадження по справі для примирення, просили розглянути його в порядку письмового провадження. Разом з тим, сторони прибували до суду, що підтверджується наявними вказаними клопотаннями та розпискою про повідомлення судом про дату й час наступного засідання від 03.12.2020 в матеріалах справи. Аналогічна ситуація склалась й під час підготовчого засідання 23.02.2021.

У судове засідання, призначене на 14.07.2021, представник відповідача не з`явився з огляду на його перебування на лікарняному, у зв`язку з чим до суду надіслав клопотання про відкладення судового засідання. Представник позивача не заперечила проти відкладення, про що в матеріалах справи наявне відповідне клопотання.

Отже, хоча при розгляді справи 6 підготовчих (судових) засідань із 11 заявлених в розрахунку вартості адвокатського гонорару не фіксувалось технічними засобами, представник позивача все одно прибував до суду та приймав участь у справі.

Слід зазначити, що сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.

Враховуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду, у тому числі й в постанові від 27.04.2023, беручи до уваги обґрунтовані заперечення представника відповідача в частині стягнення витрат на правничу допомогу щодо шести засідань, які фактично не відбулись, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу (в частині підготовчих (судових) засідань) підлягають зменшенню до 500,00 грн за кожне (6000,00 грн).

Також, враховуючи великий обсяг письмових доказів у справі, суд вважає обґрунтованим заявлений розмір витрат щодо ознайомлення представника позивача з матеріалами справи від 01.12.2020 та від 27.04.2021 (1000,00 грн).

В запереченнях та у судовому засіданні представник відповідача наголосив, що заявлена сума понесених витрат на правову допомогу є неспівмірна зі складністю справи та обсягом виконаних робіт. Будь-яких доводів щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу, заявлених до відшкодування, зі складністю справи відповідачем у запереченнях щодо заяви про ухвалення додаткового рішення не наведено. Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами представника військової частини, оскільки ця справа не визначалась судом першої інстанції як малозначна, розглядалась за правилами загального позовного провадження, потребувала встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, дослідження й аналізу великого об`єму письмових доказів та у справі було призначено загалом 14 судових засідань, викликались та допитувались свідки.

Суд наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, зважаючи на предмет спору, кількість та об`єм наданих адвокатом послуг, кількість судових засідань у справі, заперечення представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до 28600 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат понесених у справі.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241-243, 248, 252, 255 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника Гранченка Олексія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат понесених у справі задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28 600,00 грн (двадцять вісім тисяч шістсот гривень 00 копійок) за рахунок військової частини НОМЕР_1 .

В іншій частині заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.06.2023.

Суддя К.В.Мінаєва