Рішення № 111260200, 21.03.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/5916/22

Провадження №2/760/5630/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

представника позивача - адвоката Голиці Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, в якому просить визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 19 червня 2021 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , відповідно до ст.1220 ЦК України, відкрилась спадщина на його майно, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала померлому на праві власності на підставі договору дарування квартири, посвідченого 16 квітня 1998 року державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Бочковою Н.Г., зареєстрованим в реєстрі за №3-1592.

За життя ОСОБА_3 не складав заповіти на випадок своєї смерті, а отже спадкування його майна здійснюється за законом.

До спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 належить його батько ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що позивач не проживав з ОСОБА_3 на момент його смерті за однією адресою, але бажає прийняти спадщину після смерті останнього, 14 січня 2022 року він звернувся до державного нотаріуса Дев`ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті свого сина.

За результатом розгляду вказаної заяви державним нотаріусом Дев`ятої київської державної нотаріальної контори Ловчинською Л.А. 14 січня 2022 року було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його сина у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Несвоєчасне звернення позивача до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини викликане захворюванням позивача в грудні 2021 року на гостру респіраторну хворобу COVID-19, у зв`язку з чим він потребував інтенсивного лікування та перебував на самоізоляції.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є батьком померлого ОСОБА_3 та його єдиним спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, однак, позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті сина в позасудовому порядку, він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2022 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 травня 2022 року вказану справу було прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні, а також витребувано у Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10 серпня 2022 року на виконання ухвали суду від 30 травня 2022 року в частині витребування доказів до суду надійшла копія спадкової справи №25/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Голиця Т.І. в судовому засіданні підтримала позовну заяву та просила задовольнити її в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , яка є дружиною позивача, повідомила суду, що її чоловік ОСОБА_1 пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки у кінці 2021 року він захворів на коронавірус, а тому потребував лікування та перебував на самоізоляції. Вона також одночасно з позивачем захворіла на коронавірус, проте до медичного закладу жоден з них не звертався та лікувалися вдома. Окрім коронавірусу чоловік також мав тяжкі захворювання такі як діабет та гіпертонію, а тому важко переніс хворобу та хворів близько двох місяців. Після втрати єдиного сина та через хворобу вони з чоловіком дуже погано себе почували, з дому не виходили, продукти та ліки їм приносив племінник.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 02 жовтня 1976 року.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19 червня 2021 року, виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції серії НОМЕР_1 .

Постановою від 14 січня 2022 року за №128/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на його ім`я після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у зв`язку із тим, що він згідно зі ст.1270 ЦК України пропустив передбачений законодавством шестимісячний строк встановлений для прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_3 .

Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у два місяці з дня набрання рішенням законної сили, посилаючись на те, що пропустив строк з поважних причин.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з частиною першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Як встановлено судом з наданої суду копії спадкової справи №25/2022 стосовно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , позивач 14 січня 2022 року звернувся до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак державним нотаріусом винесено постанову від 14 січня 2022 року про відмову у вчиненні відповідної нотаріальної дії, оскільки заявником пропущений шестимісячний строк.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можливе за наявності таких умов: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року №6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16 (провадження №61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18 (провадження №61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18 (провадження №6121447св19).

Водночас, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З викладеного вбачається, що спадкоємцю, який пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Крім того, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Такий висновок зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 13 березня 2020 року у постанові у справі №314/2550/17.

Так, представник позивача зазначає, що поважною причиною пропуску для подання заяви про прийняття спадщини є те, що позивач у грудні захворів на COVID-19 та потребував інтенсивного лікування та перебував на самоізоляції.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на усій території України з 12 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року встановлено карантин, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року №242 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин продовжено до 24 квітня 2020 року, постановою №291 від 22 квітня 2020 року - до 11 травня 2020 року, постановою №343 від 04 травня 2020 року - до 22 травня 2020 року, постановою №392 від 20 травня 2020 року - до 31 липня 2020 року, а постановою від 22 липня 2020 року №641 - з 01 серпня до 31 грудня 2020 року. В подальшому карантин на території України неодноразово продовжувався.

Внаслідок карантинних обмежень обмежувалося пересування громадян та вводилися певні обмеження для осіб.

Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року №1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.

У зв`язку із запровадженням карантину, внаслідок чого було зупинено рух громадського транспорту, обмежено пересування громадян, обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами, вказані обставини також вплинули на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у тому числі створили позивачу перешкоди для своєчасного подання нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Подібних висновків щодо впливу карантинних обмежень на своєчасне прийняття спадкоємцем спадщини дійшов Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2021 року у справі №206/3473/20 (провадження №61-10735св21).

Свідок ОСОБА_4 , яка є дружиною позивача, під час допиту у судовому засіданні підтвердила, що її чоловік ОСОБА_1 пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки у кінці 2021 року він захворів на коронавірус, а тому потребував лікування та перебував на самоізоляції. Окрім коронавірусу чоловік також мав тяжкі захворювання такі як діабет та гіпертонію, а тому важко переніс хворобу та хворів близько двох місяців. Після втрати єдиного сина та через хворобу погано себе почував, з дому не виходив.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що строк на прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин, а саме через хворобу позивача ОСОБА_3 , що об`єктивно перешкоджало йому звернутися до нотаріуса із заявою, адже позивач тривалий час перебував на лікуванні та самоізоляції.

При цьому суд вважає, що пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, оскільки становить лише 29 днів.

Крім того, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_3 .

Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач наведені позивачем обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що необхідно визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Такий строк на думку суду буде достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Керуючись статтями 2, 10, 12, 13, 15, 141, 76-81, 89, 258, 263, 264, 265, 273, 280, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживанняа: АДРЕСА_2 );

- відповідач - Київська міська рада (код ЄДРПОУ: 22883141 місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36).

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова