Ухвала суду № 111258856, 29.03.2023, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11034/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12022100070002169 від 14.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , як слідча групи слідчих у кримінальному провадженні, звернулася до суду з клопотанням, погодженим з процесуальним керівником - прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, в якому просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у межах строку досудового розслідування з можливістю внесення застави визначеній попередньою ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження за № 12022100070002169 відомості про яке 14.10.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

26.10.2022 органом досудового розслідування, у кримінальному провадженні, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 .

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено до 21.11.2022.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.10.2022 в період часу, приблизно, з 12 год 00 хв. до 13 год. 00 хв., більш точний час досудовим розслідуванням встановити не виявилося можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на об`єкті будівництва, за адресою: АДРЕСА_4 . В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_5 04.10.2022, в період часу, з 12 год 00 хв. до 13 год. 00, більш точний час досудовим розслідуванням встановити не виявилося можливим, перебуваючи в квартирі, що виокремлена роботодавцем для того, щоб робітники перевдягалися та залишали особисті речі і робочий інструмент, що розташована в будинку за адресою: АДРЕСА_4 , таємно викрав мобільний телефон марки Xiomi Redmi Note 8 Pro кольору Okean Blu (зелено-синього), котрий знаходився на підзарядці, та поклав до своєї кишені.

Після цього, ОСОБА_5 разом із вищезазначеним мобільним телефоном, який він сховав до своєї кишені, покинув територію будівництва.

Того ж дня 05.10.2022 ОСОБА_5 викрадений мобільний телефон марки Xiomi Redmi Note 8 Pro кольору Okean Blu (зелено-синього) відніс до ломбардного відділення Повне товариство «Ломбард Парус» , розташоване за адресою: м. Київ, пл. Оболонська, б.6, за що отримав грошові кошти у сумі 3000 грн.

Своїми діями, які виразилися у вчиненні таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_7 на суму 5 700 грн. 00 коп..

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

Підозра у відношенні ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

1)Протокол прийняття заяви від ОСОБА_7 від 13.10.2022;

2)Протокол огляду місця події від 13.10.2022;

3)Протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 26.10.2022;

4)Протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками від 26.10.2022.

5)Повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 26.10.2022;

6)Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 26.10.2022.

7)Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.11.2022;

8)Протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками від 10.11.2022.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КПК України віднесене до тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, та усвідомивши невідворотність покарання може зникнути від органу досудового розслідування та переховуватися з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення досудового розслідування та постановлення судового рішення в розумні строки.

Наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконний вплив на потерпілого в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 знає місце роботи потерпілого, та свідка що може призвести до незаконного впливу на них, з метою зміни їх свідчень, що матиме вплив на подальший перебіг досудовоо розслідування та зміну кваліфікації кримінального правопорушення.

Також, згідно ст. 178 КПК України, в ході досудового розслідування встановлена наявність інших обставин, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу, а саме:

- згідно п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України в ході досудового розслідування встановлена наявність вагомих доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення;

- згідно п. 2 ч.1 ст. 178 КПК України, у разі визнання винуватим, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років;

- згідно п. 3 ч.1 ст. 178 КПК України, ОСОБА_5 є повнолітнім, скарг на стан здоров`я під час досудового розслідування не висував;

- згідно п. 5 ч.1 ст. 178 КПК України, ОСОБА_5 офіційно не працює, та не навчається;

- згідно п. 8 ч. 1 ст. 178 КПК України, ОСОБА_5 раніше притягався до кримінальної відповідальності.

Орган досудового слідства вважає наявність цих ризиків обґрунтованими через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що підозрюваний вчинив тяжке кримінальне правопорушення та може продовжити свою злочинну діяльність.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження та з метою запобігання виникненню вказаних ризиків, є доцільним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів позбавляє слідчого та прокурора можливості дієвого контролю за виконанням підозрюваного покладених на нього обов`язків.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за вищевказаними підставами, вказавши, що ризики, за якими стосовно підозрюваного було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, є актуальними на теперішній час і жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може їм запобігти.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, просили застосувати більш м`який запобіжний захід. Захисник вважає що ризики передбачені ст. 177 КПК України не підтверджені.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

У провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12022100070002169, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.10.2022 в період часу, приблизно, з 12 год 00 хв. до 13 год. 00 хв., більш точний час досудовим розслідуванням встановити не виявилося можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на об`єкті будівництва, за адресою: АДРЕСА_4 . В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_5 04.10.2022, в період часу, з 12 год 00 хв. до 13 год. 00, більш точний час досудовим розслідуванням встановити не виявилося можливим, перебуваючи в квартирі, що виокремлена роботодавцем для того, щоб робітники перевдягалися та залишали особисті речі і робочий інструмент, що розташована в будинку за адресою: АДРЕСА_4 , таємно викрав мобільний телефон марки Xiomi Redmi Note 8 Pro кольору Okean Blu (зелено-синього), котрий знаходився на підзарядці, та поклав до своєї кишені.

Після цього, ОСОБА_5 разом із вищезазначеним мобільним телефоном, який він сховав до своєї кишені, покинув територію будівництва.

Того ж дня 05.10.2022 ОСОБА_5 викрадений мобільний телефон марки Xiomi Redmi Note 8 Pro кольору Okean Blu (зелено-синього) відніс до ломбардного відділення Повне товариство «Ломбард Парус» , розташоване за адресою: м. Київ, пл. Оболонська, б.6, за що отримав грошові кошти у сумі 3000 грн.

Своїми діями, які виразилися у вчиненні таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_7 на суму 5 700 грн. 00 коп.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ст. 199 КПК на слідчого суддю покладений обов`язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з`ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також оцінити чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя бере до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд крім дотримання процесуальних норм національного законодавства має перевірити обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У той же час, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Таким чином, оцінюючи обґрунтованість підозри, суд не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

А відтак, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчої дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні

ОСОБА_5 інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що досліджені в судовому засіданні додані до клопотання документи, на даний час, свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення «Єлоев проти України», «Фельдман проти України»).

Таким чином, зі спливом такого часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися і продовжують існувати та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інші кримінальні правопорушення; переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність об`єктивних обставин для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на необхідність завершення досудового розслідування.

Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, характеризуючі дані щодо особи підозрюваного. Вказане в сукупності свідчить про низький рівень правової свідомості підозрюваного, схильність до злочинної поведінки без явних для того мотивів. При цьому, аналізуючи дії підозрюваного, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що даний злочин характеризуються особливою суспільною небезпекою, що дає всі підстави вважати, що останній може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення у випадку застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні прокурором, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків, тому продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

Так, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного від органів досудового розслідування залишається актуальним, оскільки вивчення даних про особу підозрюваного встановлено, що він не перебуває в зареєстрованому шлюбі, не має стійких соціальних зв`язків та постійного місця проживання, а тому, під важкістю відповідальності, підозрюваний, може переховуватись від органу досудового розслідування.

Оцінюючи ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід звернути увагу на позицію Суду щодо скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії).

Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що існують певні ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .

Зазначене свідчить, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , характер та обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, під важкістю відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Тим самим, ризики, що наявні та існують.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, не законно впливати на свідків.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням даних про особистість підозрюваного та тяжкості кримінального правопорушення, обставин його вчинення, характер вчиненого кримінального правопорушення, соціальну небезпечність, застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є неможливим.

Таким чином, клопотання слідчого є обґрунтованим, заснованим на законі, доводи прокурора знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, в зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що у органу досудового розслідування обґрунтовано виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , а відтак внесене клопотання підлягає задоволенню з визначенням розміру застави в сумі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн. 00 коп. (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, внесене у кримінальному провадженні № 12022100070002169 від 14.10.2022 року - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 33 дні, відраховуючи з часу фактичного затримання 29.03.2023 року, тобто до 02.05.2023 року (включно) у межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в сумі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн. 00 коп. (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва для внесення застави: Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо), Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, при внесенні якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - звільнити.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі звільнення, при внесенні застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-з`являтися до слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві, прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва або Подільського районного суду м. Києва (залежно від стадії кримінального провадження) за першим викликом на визначений посадовою особою час;

-не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві, прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва або Подільського районного суду м. Києва (залежно від стадії кримінального провадження);

-повідомляти слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві, прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва або Подільський районний суд м. Києва про зміну свого місця проживання (залежно від стадії кримінального провадження);

-заборонити спілкуватись зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності).

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Подільського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали скерувати слідчому СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві та начальнику Київського слідчого ізолятора - для виконання, прокурору та захиснику - для відома.

Копію ухвали вручити підозрюваному.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали - до 02.05.2023 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошений 31.03.2023 р. о 15 год. 35 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1