Рішення № 111256462, 01.06.2023, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3784/22

Номер провадження 2/404/929/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Шевчук Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство комерційній банк «ПриватБанк» у липні 2022 року звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості. Позов мотивований тим, що 15.03.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір б/н, згідно якого останій отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в сумі 250,00 грн., з базовою відсотковою ставкою 22,8 % із розрахунку 360 днів у році. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку, складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Однак, ОСОБА_1 взятого на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на 30.06.2022 року має заборгованість в загальній сумі 40572,98 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредита в сумі 2213,45 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 33566,10 грн., заборгованості за нарахованою пенею в сумі 4261,33 грн., та нарахованої комісії в сумі 532,10 грн.

Оскільки відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та має заборгованість, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.03.2007 року у розмірі 40572,98 грн.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 10 серпня 2022 року позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.42).

На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 10 серпня 2022 року позивачем подано заяву (вх. № 23163 від 24.08.2022 року), якою недоліки вказані в ухвалі судді від 10.08.2022 року уснуто.

У зв`язку з чим, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.50).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечував проти винесення заочного рішення, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 35).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання, повідомлений належним чином, (а.с. 58), про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв, відзиву на позов не подавав.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

На підставі заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 15.03.2007 року (а.с. 16), відповідач, ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в сумі 250,00 грн., з базовою відсотковою ставкою 22,8 % із розрахунку 360 днів у році (а.с.16).

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується пунктом 3.2 та пунктом 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, в яких зазначено, що після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення щодо можливості встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється по рішенню банку, і клієнт дає право в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитиний ліміт. Підпис цього договору являється прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встанволеного банком (а.с.17-26).

На підставі наведеного відповідачу на одній із кредитних карток починаючи з 05.02.2007 року встановлено кредитний ліміт в сумі 4700,00 грн., починаючи з 13.04.2007 року кредитний ліміт відповідача зменшено до 700,00 грн., потім починаючи з 13.08.2007 року кредитний ліміт відповідача збільшено до 4500,00 грн., починаючи з 11.11.2008 року кредитний ліміт відповідача знову збільшено до 4700,00 грн., а починаючи з 24.12.2008 року кредитний ліміт відповідача зменшено до 4200,00 грн., починаючи з 28.02.2009 року кредитний ліміт відповідача зменшено до 3020,00 грн., а починаючи з 11.03.2009 року кредитний ліміт відповідача збільшено до 3200,00 грн., починаючи з 17.04.2009 року кредитний ліміт відповідача зменшено до 3020,00 грн., починаючи з 29.10.2009 року кредитний ліміт відповідача зменшено до 2220,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 (а.с.14).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 15.03.2007 року, станом на 30.06.2022 року має заборгованість в загальній сумі 40572,98 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредита в сумі 2213,45 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 33566,10 грн., заборгованості за нарахованою пенею в сумі 4261,33 грн. та нарахованої комісії в сумі 532,10 грн (а.с. 4-7), яку і пред`явив до стягнення позивач.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За визначенням, що міститься у статтях 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Положеннями частин першої та другої статті 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У заяві відповідач підтвердив що підписана ним заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг. В заяві також зазначено, що відповідач ознайомився та згодний з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за кредитним договором б/н від 15.03.2007 року в сумі 2213,45 грн. є такими, що заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість за нарахованими відсотками в сумі 33566,10 грн.

У відповідності до положень частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та згідно частини першої статті 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Обов`язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору, що визначено частинами першою, другою статті 1056-1 Цивільного кодексу України.

Згідно заяви б/н від 15.03.2007 року (а.с. 16), позивач оформив на ім`я відповідача кредитний ліміт зі сплатою базової відсоткової ставки по кредиту 22,8 % із розрахунку 360 днів у році. Відповідач ознайомився і погодився з тим, що дана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг, про що засвідчив підписом.

Таким чином, оскільки докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов`язань за договором в матеріалах справи відсутні, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача і заборгованость за нарахованими відсотками в сумі 33566,10 грн.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 4261,33 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Частинами першою, другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором б/н від 15.03.2007 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна, CONTRACT», «Універсальна, GOLD», та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємні частини договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна, CONTRACT», «Універсальна, GOLD», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати сплати неустойки (пені), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що викладено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

А отже відповідно, в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 Цивільного кодексу України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим Акціонерним товариством комерційний банк "Приват Банк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (15 березня 2007 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (21 липня 2022 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 4261,33, не можуть бути задоволені.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача комісії в сумі 532,10 грн.

У заяві № б/н від 15.03.2007 року визначений розмірі комісії 1 % від суми заборгованості, відповідач ознайомився та погодився з зазначеними умовами кредитування, про що засвідчив підписом в кредитному договорі (а.с.16).

Разом з тим, згідно з абзацами 2, 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по комісії в сумі 532,10 грн., не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір 2187,88 грн. виходячи з такого розрахунку.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 35779,55 грн., тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 2187,89 грн. (35779,55 грн. х 100 % : 40572,98 грн. х 2481,00 грн.).

Керуючись ст.ст 207, 526, 530, 549, 551, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.03.2007 року в загальній сумі 35779,55 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредита в сумі 2213,45 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 33566,10 грн., а також 2187,89 грн. судового збору.

В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості пенею в сумі 4261,33 грн. та комісії в сумі 532,10 грн., відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570; місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д, адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок № 50;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 01.06.2023 року.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда