Ухвала суду № 111253769, 31.05.2023, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5245/23

Провадження № 1-кс/712/2482/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу у вигляді

цілодобового домашнього арешту

31 травня 2023 року м. Черкаси

Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 м. Черкаси клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Черкаського відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023100140000044 від 05.02.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Умань Черкаської області, такого, що не працює та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29.05.2023 до Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 з клопотанням, погодженим прокурором Черкаського відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023100140000044 від 05.02.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

З клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №62023100140000044, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Процесуальне керівництво у вищевказаному кримінальному провадженні здійснює Черкаська обласна прокуратура.

У ході досудового розслідування, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Досудовим розслідуванням установлено, що 05.02.2023 близько 01:25 поліцейський взводу патрульної поліції в місті Умань Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сержант поліції ОСОБА_4 в порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі Правил) керував автомобілем ««Volkswagen Golf GTI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

Так, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Volkswagen Golf GTI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , експлуатація якого заборонена згідно з вимогами п. 31.4.5 г) Правил дорожнього руху, рухаючись заднім ходом біля кафе «Блек», що по вул. Небесної Сотні, 31, в м. Умань, Черкаської області, у провулку між будинками № 27 і № 31, виконуючи маневр розворот, порушуючи вимоги п. 2.9 п.п. а), п. 10.1., п 10.9. та п. 2.10. пп. а) Правил дорожнього руху, не переконався перед початком руху заднім ходом, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, за потреби не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що стояли зліва і позаду вказаного автомобіля, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: травми тазу з переломами кісток тазу з обох сторін, травму грудної клітки з переломами ребер справа, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; рани та гематоми (крововиливу) правої стінки піхви та правої статевої губи, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; а ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми обох колінних суглобів з розривами зв`язок, менісків колінних суглобів, переломом лівої великогомілкової кістки, садном, раною м`яких тканин лівого колінного суглобу, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я.

Порушення Правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Volkswagen Golf GTI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , а саме: п. 2.9 пп. а), п. 10.1., п. 10.9. та п. 2.10 п.п. а) Правил дорожнього руху, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді отримання потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 Кримінального кодексу України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, яке карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років, обґрунтовується наступними доказами:

- протоколом огляду місця події від 05.02.2023;

- протоколом огляду місця ДТП від 05.02.2023;

- показаннями потерпілої ОСОБА_10 ;

- показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інших;

- відеозаписами та протоколом їх огляду;

- висновками експертів від 17.03.2023 та 20.03.2023 за результатами проведення судово-медичних експертиз ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;

- висновком експерта від 17.03.2023 за результатами проведення судової трасологічної експертизи;

- висновком експерта від 03.05.2023 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи;

- речовими доказами.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури та суду;

- незаконно впливати на потерпілу, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1-4 ст. 177 КПК України.

Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:

1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , скоєно службовою особою, яка повинна мати високі моральні якості, бути принциповим і непримиренним до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов`язків, справедливістю та непідкупністю; особисто суворо додержуватися вимог закону; сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону;

2) кримінальне правопорушення (злочин), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , зумовлене тяжкими наслідками, що виражаються у вигляді спричинення двом потерпілим тілесних ушкоджень.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти наявним ризикам у кримінальному провадженні;

3) підстави для застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт відсутні, тому що обставини кримінально провадження свідчать про те, що підозрюваний перебуваючи поза службою у воєнний стан та в комендантський час, ігноруючи вимоги законів, не дотримуючись правил дорожнього руху, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив злочин, внаслідок чого постраждали двоє осіб;

4) підозрюваний ОСОБА_4 працював в органах Національної поліції та, виконуючи свої службові обов`язки підтримує дружні відносини з особами, які також працюють у різних правоохоронних органах та органах державної влади, що свідчить про те, що ОСОБА_4 для уникнення від кримінальної відповідальності може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування, може здійснювати психічний або фізичний вплив на свідків та потерпілих, з метою відмови від дачі показань, а також останній може перешкоджати розслідуванню кримінального провадження іншим чином у будь-яких формах з метою ухилення від покарання;

5) у разі визнання підозрюваного ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому обвинувачується останній і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого діяння, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на потерпілих, свідків виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту пов`язана з тим, що особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є нетяжким у розумінні ст. 12 КК України, та за вчинення якого передбачено покарання на строк до 3 років позбавлення волі, що є достатнім стимулюючим фактором переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Викладене у своїй сукупності є достатніми мотивуючими факторами вчинення спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду та свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний користуючись зв`язками, здобутими за час проходження служби у Національній поліції України, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, через прохання чи погрози, або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду в цілому.

Викладені доводи дають підстави стверджувати про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Із урахуванням ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виникли внаслідок дій ОСОБА_4 , жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як цілодобовий домашній арешт не забезпечить належну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.

Оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що підозрюваний, працездатний, раніше не судимий. Характер та обставини вчиненого ним правопорушення характеризують його як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильну до вчинення кримінальних правопорушень.

Окрім цього, підозрюваний будучи позбавленим запобіжних заходів, що мають суттєвий вплив на нього, може вчинити інші кримінальні правопорушення, в т.ч. аналогічного характеру.

За таких обставин, виключно запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного та унеможливить спроби останнього ухилитись від виконання вимог та рішень сторони обвинувачення, у зв`язку з чим просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_14 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити та застосувати відносно ОСОБА_15 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання, але просили визначити домашній арешт на певний час доби, а саме нічний.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, заслухавши сторін, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Витяг з кримінального провадження № 62023100140000044 від 05.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України про те, що 05.02.2023 за повідомленням підприємств, установ, організації та посадових осіб внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення. Повідомлено про підозру ОСОБА_4 .

29.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

?протоколом огляду місця події від 05.02.2023, а саме: вул. Небесної Сотні, 31, в м. Умань, Черкаської області, де безпосередньо відбулося ДТП;

?протоколом огляду місця ДТП від 05.02.2023 вул. Небесної Сотні, 5, в м. Умань, Черкаської області, де виявлено транспортний засіб з механічними пошкодженнями;

?Копією Наказу від 27.04.2020 № 292 о/с Національної поліції України «Про особовий склад», з кого вбачається прийняття на службу в поліцію за конкурсом ОСОБА_4 ;

?Протоколом № 102 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 05.02.2023, що підтверджує факт перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп`яніння: 1,5 проміле алкоголю;

?Протоколами допиту потерпілої ОСОБА_10 ; свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інших;

?Протоколом огляду речей і документів від 23.03.2023: компакт-дисків по подіям кримінального правопорушення;

?висновками експертів від 17.03.2023 та 20.03.2023 за результатами проведення судово-медичних експертиз ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ;

?висновком експерта № СЕ-19/124-23/1528-ТР від 17.03.2023 за результатами проведення судової трасологічної експертизи;

?висновком експерта № СЕ-19/124-23/4260-ІТ від 03.05.2023 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі протии Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, враховуючи відомості про доказову базу, що надана до клопотання органом досудового розслідування та про сукупність обставин підозри, що інкримінується ОСОБА_4 , а також обсяг відомостей щодо існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були повідомленні під час розгляду клопотання прокурором та знайшли своє підтвердження та обґрунтування - приходить до переконання, що висновки органу досудового розслідування щодо обґрунтованої підозри, викладені в клопотанні слідчого, погодженому прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного - не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

На переконання слідчого судді, суспільний інтерес у даній справі, полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а тому слід забезпечити виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігти процесуальним ризикам, які можуть наступити в разі обрання йому запобіжного заходу, не пов`язаного домашнім арештом, а саме: переховування від досудового розслідування і суду з метою уникнення покарання; знищення або спотворення будь-яких яких речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вірогідність незаконного впливу на свідків з метою примушування їх до зміни своїх показань та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Проаналізувавши доводи підозрюваного та його захисника щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту на певний час доби, слідчий суддя прийшов до висновку про їх необґрунтованість та зазначає, що наведені ними заперечення і доводи не перевищують суспільного інтересу у даному кримінальному провадженні, який, з урахуванням обставин злочину та його тяжкості, є наявним в даній справі та полягає у повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування та розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Оцінюючи ризики, зазначені у клопотанні слідчого, погодженому прокурором, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування ризиків, зазначених у клопотанні.

Відповідно до положень ч.1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання слідчого, яке погоджене прокурором, та наявні матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: сукупність наявних відомостей про підозру у вчиненні підозрюваним нетяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі на строкдо 3 років; вік та стан здоров`я підозрюваного, які не виключають можливості застосування відносно нього домашнього арешту, наявність родини та осіб, які мешкають з ним: матері ОСОБА_16 , 1963 року народження, що підтверджується характеристикою, наданою стороною захисту від 29.05.2023; а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були зазначені слідчим і прокурором у клопотанні та повністю знайшли своє підтвердження під час судового засідання, а саме існування ризику спробувати переховуватися від правосуддя та можливість вчинити незаконний вплив на потерпілих і свідків у даному кримінальному провадженні задля зміни їх показань на свою користь, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про недостатність застосування відносно підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, аніж домашній арешт, для запобігання виникненню ризикам, передбаченимст. 177 КПК України,а тому вважає доцільним застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Слідчий суддя також, у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, розглянув й альтернативні домашньому арешту заходи забезпечення кримінального провадження відносно підозрюваного, передбачені ст. 176 КПК України, в тому числі і особисте зобов`язання, однак вважає, що прокурором в судовому засіданні обґрунтовано було доведено, з посиланням на об`єктивні обставини справи, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому, при визначенні запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя враховує посаду, яку обіймав останній (поліцейський взводу патрульної поліції в місті Умань УПП в Черкаській області ДПП НПУ), внаслідок чого дії підозрюваного, як працівника правоохоронного органу, в очах громадськості дискредитують діяльність Національної поліції України, зокрема та правоохоронних органів в цілому, підривають авторитет та довіру до працівників правоохоронних органів, що сприяє формуванню негативної суспільної думки щодо діяльності правоохоронних органів України та усієї гілки виконавчої влади України, що у свою чергу підриває авторитет держави.

Слідчий суддя також враховує поведінку підозрюваного під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, а саме: неявка в судове завдання 30.05.2023, у зв`язку з чим слідчим суддею застосовувався привід підозрюваного для розгляду клопотання на 31.05.2023, що свідчить про його недобросовісну поведінку та ухилення від явки до слідчого судді.

За таких обставин та аналізу зібраних досудовим розслідуванням матеріалів клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 181, 193-196, 199, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Черкаського відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023100140000044 від 05.02.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці.

На час дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1)прибувати за кожною першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та/або суду;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

3)заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобового на час дії запобіжного заходу;

4)утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

5)здати на зберігання до підрозділів Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що порушення покладених на нього слідчим суддею обов`язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.

Строк домашнього арешту обчислювати з моменту винесення ухвали, тобто з 31.05.2023 по 31.07.2023.

Контроль за виконанням підозрюваним запобіжного заходу покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному після її оголошення та направити начальнику Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області для організації її виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 01.06.2023 о 08:00 год.

Слідчий суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси ОСОБА_1