Рішення № 111244004, 22.05.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6476/23-ц

Категорія 43

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Рябошапці М.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ПАТ «Ю.БІ.АЙ-КООП»

розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Ю.БІ.АЙ-КООП», третя особа: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позову представник ОСОБА_2 вказував, що 04 серпня 2021 року о 20:30 год. сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Чері Тігго», д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні даного ДТП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

На момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «Ю.БІ.АЙ-КООП» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №201500603. Ліміт відповідальності за шкоду завдану майну третіх осіб за вказаним полісом становить 130 000 грн., розмір франшизи складає 2000 грн.

Відповідно до висновку експерта №446/21 від 06 вересня 2021 року за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, ринкова вартість автомобіля «Ауді А6», д.н.з НОМЕР_2 , до ДТП становила 162 921 грн., вартість відновлювального ремонту, пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП становила 180 302 грн. 77 коп., ринкова вартість автомобіля в пошкодженому стані становила 87 662 грн. 74 коп.

12 серпня 2021 року позивач звертався до ПрАТ «Ю.БІ.АЙ-КООП» із заявами про повідомлення від потерпілої особи про настання дорожньо-транспортної пригоди та про виплату страхового відшкодування. Однак, відповідачем станом на день подачі вказаного позову не було виплачено страхове відшкодування.

Посилаючись на викладене, просив задовольнити позов та стягнути з ПрАТ «Ю.БІ.АЙ-КООП» суму страхового відшкодування у розмірі 76 758 грн. 26 коп., з яких: 73 258 грн. 26 коп. вартість відновлювального ремонту та 3500 грн. вартість послуг за проведення звіту про визначення суму завданого збитку, а також витрати з оплати судового збору.

Ухвалою судді від 21 лютого 2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

В судове засідання, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, учасники справи не з`явились.

Від представника ОСОБА_2 , діючого в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач та третя особа правом подачі відзиву на позовну заяву не скористались.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 04 серпня 2021 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Чері Тігго», д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні даного ДТП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с. 6).

На момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «Ю.БІ.АЙ-КООП» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №201500603. Ліміт відповідальності за шкоду завдану майну третіх осіб за вказаним полісом становить 130 000 грн., розмір франшизи складає 2000 грн.

Відповідно до висновку експерта №446/21 від 06 вересня 2021 року, складеного за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, ринкова вартість автомобіля «Ауді А6», д.н.з НОМЕР_2 до ДТП становила 162 921 грн., вартість відновлювального ремонту, пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП становила 180 302 грн. 77 коп., ринкова вартість автомобіля в пошкодженому стані становила 87 662 грн. 74 коп.

За проведення вказаного висновку позивачем сплачено 3500 грн., що підтверджується рахунком №446/21 від 30 серпня 2021 року (а.с.50).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі Закон № 1961-IV).

Вказаний Закон регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IVстраховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

З матеріалів справи слідує, що 12 серпня 2021 року позивач звертався до ПрАТ «Ю.БІ.АЙ-КООП» із заявами про повідомлення від потерпілої особи про настання дорожньо-транспортної пригоди та про виплату страхового відшкодування (а.с.7,14).

Проте, в установлений законом строк рішення за поданою позивачем заявою про виплату страхового відшкодування відповідач не прийняв, страхової виплати не здійснив.

З викладеного вбачається, що страховиком було порушено права позивача на отримання страхового відшкодування відповідно до вимог пункту 36.2 статті 36 Закону 1961, який передбачає, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Статтею 28 Закону №1961 визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до приписів статей 22, 29 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За змістом вказаних норм, з урахування положень абзацу другого пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому виплата зменшується на суму, визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, який повертається після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає податок на додану вартість, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.

Саме такий правовий висновок щодо застосування вказаних норм викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2018 у справі № 757/22706/15-ц (провадження № 61-4507св18).

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.ч.1,2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Частинами 1,3 ЦПК передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимоги ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч.1,2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Як вже було встановлено судом, що згідно висновку експерта №446/21 від 06 вересня 2021 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 внаслідок ДТП, визначається, як ринкова вартість досліджуваного автомобіля та становить 162 921 грн., вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 180 302 грн. 77 коп., ринкова вартість автомобіля в пошкодженому стані після ДТП, станом на дату проведення дослідження складає 87 662 грн. 74 коп.

Враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача є вищою від його ринкової вартості до ДТП, автомобіль вважається фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим.

Відповідачем вказаний висновок належними та достовірними доказами спростований не був. При цьому з матеріалів справи слідує, що як відповідач - страхова компанія, так і третя особа були повідомлені про проведення огляду автомобіля позивача (а.с.43-47).

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позивачем було вчинено необхідні дії для отримання страхового відшкодування, проте відповідач, в порушення вимог ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не прийняв будь-якого рішення щодо заявлених ОСОБА_1 виплат, що призвело до порушення права останнього на отримання страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в сумі 73 258 грн. 26 коп. (162 921 грн. - 87 662 грн. 74 коп.-2000 грн.), де 162 921- вартість автомобіля до ДТП, 87 662 грн. 74 коп. ринкова вартість автомобіля після ДТП, 2000 - франшиза за полісом страхового відшкодування). Також, підлягають стягненню витрати на проведення експертизи в сумі 3500 грн., а всього загальна сума стягнення становить 76 758 грн. 26 коп.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 1073 грн. за подачу позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Ю.БІ.АЙ-КООП», третя особа: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь ОСОБА_1 73 258 грн. 26 коп. страхового відшкодування, витрати на оплату висновку експерта в сумі 3500 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 1073 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Ю.БІ.АЙ-КООП» (ЄДРПОУ 31113488, вул. Бастіонна, 5/13, м. Київ, 01014).

Повний текст судового рішення складено 31 травня 2023 року.

Суддя : О.Л. Бусик