Ухвала суду № 111243690, 23.05.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6650/17

провадження № 1-кп/753/116/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 ,

основних присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

запасної присяжної ОСОБА_6 ,

при секретарі ОСОБА_7 ,

за участю прокурорів ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

обвинуваченого ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42016000000003900 за обвинуваченням ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п. п. 6, 9, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 366; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 371; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 372 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В ході судового розгляду захисники ОСОБА_13 - адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_10 звернулись з клопотанням, яке було підтримано захисником ОСОБА_13 - адвокатом ОСОБА_12 та обвинуваченим, про надання тимчасового доступу до наступних документів: Методики криміналістичного дослідження матеріалів і засобів звуко - та відеозапису - Реєстраційний код у Реєстрі методик проведення судових експертиз 7.1.03 - ДНДЕКЦ МВС України, 1998; Методики ідентифікації особи за ознаками мовлення з застосуванням автоматизованої експертної системи «Рhоnexi» - Реєстраційний код у Реєстрі методик проведення судових експертиз 7.0.05 - м: ООО «Речевые технологии», 2003; Методичних основи судового мовознавства ( ОСОБА_14 ) - Реєстраційний код у Реєстрі методик проведення судових експертиз 7.3.02 - М., 2003 р., які знаходяться у ДНДЕКЦ Експертної служби МВС України (ідентифікаційний код юридичної особи: 25574630) розташованого за адресою: 03170, м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4, та дозволити отримання їх копій.

В обґрунтування клопотання послались на те, що самостійно отримати вказані методики сторона захисту можливості не має, оскільки на відповідний запит адвоката ОСОБА_11 отримано відповідь з ДНДЕКЦ Експертної служби МВС України № 19/2-18319/96-аз-2023 від 22.05.2023 р. із відмовою про надання вказаних методик.

Прокурор, думку якого підтримав представник потерпілого, заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, вказуючи на його безпідставність.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається зі змісту клопотання, сторона захисту просить отримати тимчасовий доступ до зазначених методик, фактично посилаючись на те, що судово-фоноскопічні експертизи № 19/13-02 від 17.01.2014, № 19/13-10 від 17.06.2014, № 19/13-11 від 05.05.2014, № 19/13-07 від 25.03.2014, № 19/13- 29 від 28.04.2014, № 19/13-39 від 01.07.2014, № 19/13-67 від 12.09.2014, № 19/18-04Ф від 25.02.2015, № 19/18-19Ф від 06.05.2015 та інш. проведені з грубим порушенням Інструкції, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (далі - Інструкція), яка чітко регламентує порядок проведення зазначеного виду експертиз. При цьому зазначені методики, на думку сторони захисту, можуть надати можливість встановити обставини дотримання або недотримання судовим експертом законодавства під час складання висновків.

Разом з тим, згідно відповіді ДНДЕКЦ Експертної служби МВС України № 19/2-18319/96-аз-2023 від 22.05.2023 р., відповідно до підпункту 1 пункту 1 Переліку відомостей, що містять конфіденційну інформацію в Державному науково-дослідному експертно - криміналістичному центрі МВС України, затвердженого наказом ДНДЕКЦ МВС від 12.08.2021 № 60-Н-2021, методики проведення судових експертиз, методичні посібники, методичні рекомендації, стандартні операційні процедури, методичні процедури, методичні листи щодо проведення судових експертиз, експертних досліджень, випробувань належать до відомостей, що містять конфіденційну інформацію, доступ до яких обмежено третім особам. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» «трискладовий тест» застосовується при визначенні можливості надання доступу до інформації за запитами, у тому числі і до інформації, віднесеної розпорядником до інформації з обмеженим доступом. З огляду на викладене шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Зважаючи на викладене у наданні копій зазначених методик було відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 163 КПК України, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Як вбачається з положень ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить, зокрема, конфіденційна інформація.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформацією з обмеженим доступом є у тому числі конфіденційна інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Однією з вимог до клопотання про надання доступу до речей і документів згідно з положеннями п. 6 ч. 2 ст. 160 КПК України є зазначення можливості використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Суд звертає увагу, що як слідує з положень ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду, а відповідно до ст. 101 КПК України висновок експерта ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Суд приймає до уваги, що методика проведення експертизи - це система рекомендацій щодо вибору та застосування методів, прийомів і технічних засобів, що застосовуються для вирішення конкретних завдань та враховують специфіку вирішуваних питань, яка пропонує експерту в категоричній або рекомендаційній формі використовувати певні методи дослідження об`єктів, послідовність і процедуру застосування цих методів

Також, методика або ж техніка експертного дослідження - це рівень високоспеціалізованого методологічного знання.

При цьому у проведених судово-фонетичних експертизах експертом вказано, що питання належності голосу та розмов, зафіксованих на аудіо записах, певних осіб, зазначених у постановах про проведення таких експертиз, вирішувалось ідентифікацією диктора за фізичними параметрами усного мовлення (проведеного поетапно) та лінгвістичною експертизою усного мовлення, з детальним описом проведених досліджень.

Приймаючи до уваги зміст зазначених експертиз, враховуючи доводи, викладені у поданому клопотанні, твердження щодо недотримання вимог Інструкції, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, при проведенні судово-фоноскопічних експертиз, а також неможливість ототожнення Інструкції про проведення експертизи з методикою певного дослідження, суд вважає, що стороною захисту не тільки не доведено можливість використання як доказів відомостей, що містяться у вказаних в клопотанні документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, а і взагалі не доведено, що зазначені документи самі по собі, або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, в зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Крім того, посилання на можливість перевірки повноти дослідження та дотримання процесуальних правил проведення фоноскопічних експертиз є надуманими, оскільки ініціатори клопотання не є експертами та не володіють спеціальними знаннями, а оцінка дотримання правил при проведенні експертизи спеціальних знань не потребує і може бути здійснена судом самостійно. Також, всупереч тверджень сторони захисту, зазначені методики не можуть надати можливість встановити обставини недотримання судовим експертом законодавства під час складання висновків, оскільки зазначені методики не є нормативно-правовими актами та не входять у масив законодавства України, оскільки методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) лише підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до Кримінального процесуального закону жодний доказ не має для суду наперед встановленої сили, у тому числі висновок експерта не є обов`язковим для суду, при цьому суд, перебуваючи в нарадчій кімнаті, остаточно оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, для прийняття відповідного кінцевого процесуального рішення.

Керуючись ст. ст. 160-164, 369-371 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до документів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Суддя

Присяжні