Рішення № 111239917, 24.04.2023, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/4589/22

Номер провадження 2/676/407/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний судХмельницької області

в складі: головуючої судді - Швець О.Д.

з участю секретаря - Чекашкіної О.Л.

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Донбасенерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що з 02.01.2002 року працював на підприємстві «Донбасенерго». 09.02.2015 р. був переведений до структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» «Слов`янська теплова електрична станція» на посаду, де працював у відділі підготовки та проведення ремонтів на посаді інженера з ремонту ІІ категорії. Наказом №1049-к від 31.08.2021 р. був звільнений на підставі ст. 38 КЗпПУ. При звільненні йому не була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 24707,78 грн., яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 06 вересня 2022 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином. Подав відзив на позов, заперечує проти позову, зазначає, що заборгованість по виплаті заробітної плати відсутня. На даний час у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відсутні можливості щодо виплати матеріальної допомоги позивачу. Просить відмовити в задоволенні позову виходячи з принципів, передбачених ч. 6 ст. 3 ЦПК України.

За відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності дост. 279 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі суд встановив наступне.

Судом встановлено, що наказом № 167к від 10.02.2015 р. ОСОБА_1 прийнятий на роботу по переводу на Слов`янську ТЕС у відділ підготовки та проведення ремонтів інженером з ремонту ІІ категорії виробничого департаменту.

Наказом № 1049-к від 31.08.2021 р. ОСОБА_1 , інженер з ремонту ІІ категорії групи із закупівель послуг відділу підготовки та проведення ремонтів виробничого департаменту звільнений з роботи з 31 серпня 2021 року за власним бажанням в зв`язку з переїздом на нове місце проживання ст. 38 КЗпПУ. Бухгалтерії виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 14 календарних днів невикористаної щорічної відпустки.

Дані обставини підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 02.01.2002р. на ім`я позивача.

В квітні 2021 року позивачу була надана відпустка тривалістю 30 календарних днів, матеріальна допомога на оздоровлення не була виплачена, що підтверджується розрахунковими листами за квітень, травень, червень 2021 року.

Згідно ст. 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до ст. 13 КЗпП України та ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», зміст колективного договору визначається сторонами.

Статтею 13 КЗпП Українивизначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Згідно ст. 18 КЗпП України, положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.

Пунктом 5.39 Колективного договору Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» Слов`янської теплової електричної станції на 2019-2021 роки, зареєстрованого в УСЗН Слов`янської РДА № 18 від 11 березня 2019 року передбачено виплачувати Працівникам один раз на рік матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати Працівника за попередній календарний рік роботи в Товаристві. Розмір і порядок розрахунку матеріальної допомоги визначені в Положенні про оплату і стимулювання праці працівників, що діє в ПАТ «Донбасенерго». Матеріальну допомогу на оздоровлення надавати разом з безперервною частиною щорічної відпустки тривалістю не меншою за 14 календарних днів на підставі відповідної заяви Працівника. Матеріальна допомога на оздоровлення виплачується працівникам, які пропрацювали в Товаристві не менше одного року.

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України передбачено, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 2ст. 97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Згідно з ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Отже, законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до статті 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша статті 21 КЗпП України), що обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.

У відзиві відповідач не заперечував факт невиплати зазначеної допомоги, натомість звертає увагу суду на скрутне матеріальне становище підприємства як підставу ненарахування матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам.

Однак положення колективного договору не містять такої умови для виплати матеріальної допомоги як наявність фінансової можливості, а передбачають обов`язок роботодавця здійснювати таку виплату без наявності будь-яких умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, відповідно до якої, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За статтею 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до загальних приписів ЦПК України тягар доказування покладається на відповідача.

Відповідач не надав належних доказів того, що суми допомоги на оздоровлення, передбачені п. 5.39 Колективного договору Слов`янської теплової електричної станції дійсно були нараховані позивачу та виплачені у повному обсязі.

Позивачем наданий розрахунок матеріальної допомоги, який визначений розміром середньомісячної заробітної плати за попередній календарний рік роботи в Товаристві і обраховується виходячи з сумарної заробітної плати за 2020 рік поділивши на кількість місяців у році. Згідно довідки ОК-5 Пенсійного фонду України заробітна плата ОСОБА_1 складає 296493,34 грн. : 12 = 24707,78 грн. із урахуванням обов`язкових платежів і зборів.

Суд погоджується з розрахунком, який зроблено позивачем, оскільки його було проведено відповідно до фактичних обставин справи та норм законодавства.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення, у 2022 році є неправомірними, тому заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 115-117 КЗпП України, ст.ст.21, 24, 27, 34 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.76,258,264,265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про стягнення заробітної плати задоволити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 24707,78 грн. із урахуванням обов`язкових платежів та зборів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго», код ЄДРПОУ 23343582, юридична адреса: вул. Тихого Олекси, 6, м. Краматорськ, Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.