Рішення № 111212561, 25.05.2023, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3960/22

Номер провадження 2/404/963/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Кропивницький

Кіровськийрайонний суд м. Кіровограда в складі:

головуючоїсудді - Варакіної Н.Б.

за участю секретаря -Щербини А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькомуцивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (ІН судом не встановлено, АДРЕСА_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування Міської ради м. Кропивницького (ЄДРПОУ 04055251, вул. В. Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022) про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Міської ради м. Кропивницького про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування вимог посилається на те, що від спільного проживання сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від народження син проживає з позивачем, перебуває на його повному утриманні і вихованні. Відповідачка з 2019 року зовсім не проживає з ними і не цікавиться дитиною, що підтверджується довідкою про склад сім`ї від 30.06.2022 року. Жодного разу з моменту фактичного припинення шлюбних відносин відповідач не надала матеріальної допомоги, ухиляється від виконання свого обов`язку по матеріальному утриманню сина, не займається його вихованням, не проявляє до дитини батьківської уваги та турботи, не провідує сина, не опікується його здоров`ям, інтересами та потребами дитини. Тому просить суд, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Варакіною Н.Б. від 09 вересня 2022 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 травня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, до суду надали заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи Селіванов М. до суду надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що від спільного проживання сторони мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки від 30.06.2022 року ТОВ «Кадіум-Сервіс» дитина проживає з батьком за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до Інформаційної довідки від 07.07.2022 року, виданої Дитячим центром психології та розвитку дитини ТОВ «Амбрелла Форевер», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відвідує індивідуальні ігрові заняття, за графіком: вівторок та четверг з 12:00 до 13:00 в центрі психології та розвитку дитини ТОВ «Амбрелла Форевер», за адресою АДРЕСА_4 . На заняття дитину завжди супроводжує тато ОСОБА_1 , а також вирішує усі питання з приводу графіка відвідування та сплати коштів за абонемент.

Згідно висновку № 2346/49-13-24 від 07.04.2023 року Огран опіки та піклування Кропивницької міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, з викладеного випливає, що мати дитини - ОСОБА_2 в порушення ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» ухиляється від піклування про навчання, здоров`я свого сина починаючи з 2019 року. Припинила цікавитися життям дитини, не приймає ніякої участі у її вихованні, всіляко уникає будь-якого спілкування з ним.

В постанові КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18. Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Принципом 6 Декларації прав дитини (Резолюція 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року ) передбачено, що для повного і гармонійного розвитку своєї особистості, дитина потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під піклуванням і відповідальністю своїх батьків і, безперечно, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно з ч. 7, 8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливому рахуванням інтересів дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-X11 від 27.02.1991 року, вказано в усіх випадках щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 5 СК України, держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Згідно до змісту ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя.

Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Згідно ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Із аналізу діючого законодавства вбачається, що позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду. Частиною 1 ст. 164 СК встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав, а саме: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п. п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Зазначене також узгоджується і з позицією Верховного суду, висловленій у Постанові від 13.03.2019 року у справі № 631/2406/15-ц.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181, ст. 182 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 183 СК України, передбачено, що якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ст. 191 СК України).

Враховуючи, викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. 150, 164-167 СК України, керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (ІН судом не встановлено, АДРЕСА_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування Міської ради м. Кропивницького (ЄДРПОУ 04055251, вул. В. Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022) про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІН судом не встановлено, АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з ycix видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 29 липня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІН судом не встановлено, АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду складено 25.05.2023.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда