Вирок № 111211443, 30.05.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

202/9201/23

1-кп/202/850/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпропетровська кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010000545від 28лютого 2023рокувідносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився с.Березанщина Васильківського району Київської області, громадянина України, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого Васильківським міськрайонним судом Київської області від 20 серпня 2013 року за ч.2 ст.121, ст..69 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.404 КК України

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2022 року військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації (далі РФ) шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України» та ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Зважаючи на вказані обставини Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку з продовженням збройної агресії РФ та веденням бойових дій на території України Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 року №2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 21 квітня 2022 року №2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року №2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 15 серпня 2022 року №2500-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 7 листопада 2022 року №757/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 16 листопада 2022 року №2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06лютого 2023 року №58/2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2915-IXвід 07.02.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19лютого 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2022 №70 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти вказаної військової частини.

Разом із молодшим сержантом ОСОБА_4 у вказаній військовій частині проходив військову службу майор ОСОБА_8 , якого відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.12.2022 №128 призначено на посаду начальника групи сил підтримки штабу вказаної військової частини.

Відповідно до п.п.1,2 ст.1, п.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», які визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, визначає види військової служби, що включають в себе військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Згідно з положеннями ст.ст.3,28,29,68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, молодший сержант ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст.11,16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків.

Статтями 29 і 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Положеннями статті 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Відповідно до вимог ст.ст.29-32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України майор ОСОБА_8 за військовим званням та посадою є начальником по відношенню до молодшого сержанта ОСОБА_4 .

Відповідно дост.32Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України,за своїмивійськовими званняминачальниками є майори - для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу.

Окрім цього, відповідно до ст.128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, солдат серед іншого зобов`язаний підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням, знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно), додержуватися військової дисципліни, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).

Статтями 1 і 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців певні обов`язки, зокрема, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, додержуватися правил ввічливості й поведінки військовослужбовців.

Статтею 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Однак, ОСОБА_4 у порушення вимог вищевказаних норм, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну вчинив злочин проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.

Так, у зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.

28.02.2023 близько о 13 год. 05 хв., тобто під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, ОСОБА_4 зайшов на територію тимчасового пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де, побачивши майора ОСОБА_8 , який спілкувався із іншими військовослужбовцями вказаної військової частини, почав зухвало себе поводити та виражатись нецензурною лайкою на адресу майора ОСОБА_8 .

Далі, підійшовши до ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , будучи впевненим, що останній є відповідальним за облік, зберігання, видачу зброї та боєприпасів зі складу ракетно-артилерійського озброєння (РАО), почав вимагати від нього віддати йому ручний кулемет Калашникова (РПК), на що ОСОБА_8 та начальник служби РАО групи логістики військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 , яка перебувала поруч, повідомили ОСОБА_4 про те, що даний РПК здано на зберігання на склад зброї. Однак, ОСОБА_4 , будучи невдоволеним діями ОСОБА_8 , в порушення вимог ст.ст.3, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п. п.1,2 ст.1, п.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст.11,16,28-33,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з метою примусити начальника начальника групи сил підтримки штабу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 до порушення ним своїх обов`язків з військової служби, а саме, безпідставно видати ОСОБА_4 РПК зі складу РАО, використовуючи вогнепальну зброю, яка була закріплена за ним, - «автоматичний пістолет «Стєчкіна» (АПС), стоячи перед ОСОБА_8 , з метою залякування останнього здійснив один постріл у землю, а потім направив пістолет в обличчя ОСОБА_8 , продовжуючи примушувати останнього до виконання дій з порушення військових обов`язків.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.404 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини вчинення ним злочину, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення. Суду пояснив, що 28 лютого 2023 року повинен був перевезти ручний кулемет Калашникова у пункт постійної дислокації до м.Києва. Під час сварки із потерпілим, не знав, що кулемет був зданий на склад. Сварка із потерпілим була вчинена на емоціях. У скоєному щиро кається.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, постанову щодо речових доказів та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у примушуванні начальника до порушення обов`язків з військової служби, вчинене із застосуванням зброї в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.404 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.4 ст.404 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який міцних соціальних зв`язків не має, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 не встановлено.

Підстав для застосування ст.69 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання із випробуванням, з покладенням обов`язків, передбаченими ст.76 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати за проведення судової експертизи зброї №СЕ-19/105-23/1000-БЛ від 27.04.2023 у розмірі 1912,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349,370,373,374,376,394 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.404 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 5 строк (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно ст.76КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави кошти, витрачені на проведення судової експертизи у розмірі 1912 гривень.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 березня 2023 року на металевий предмет неправильної форми жовтого кольору, зовні схожий на фрагмент кулі, котрий був виявлений на підвіконні пластикового вікна житлової споруди та металевий предмет неправильної форми жовтого кольору, зовні схожий на фрагмент кулі скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 березня 2023 року на транспортний засіб «Volkswagen Transporter» із номерним знаком «ШТУРМ», номер кузова НОМЕР_2 з комплектом ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 про ресторацію права власності на транспортний засіб «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , власник юридична особа ПАТ «Укрсоцбанк», видане 04.07.2012 року, предмет зовні схожий на АПС з маркуванням «ВА991 - 1953», з двома магазинами в яких знаходяться по 20 патронів калібру 9*18 мм., який було запаковано в сейф пакет № SUD4030826 скасувати.

Речові докази: металевий предмет неправильної форми жовтого кольору, зовні схожий на фрагмент кулі, котрий був виявлений на підвіконні пластикового вікна житлової споруди та металевий предмет неправильної форми жовтого кольору, зовні схожий на фрагмент кулі знищити; транспортний засіб «Volkswagen Transporter» із номерним знаком «ШТУРМ», номер кузова НОМЕР_2 з комплектом ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 про ресторацію права власності на транспортний засіб «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , власник юридична особа ПАТ «Укрсоцбанк», видане 04.07.2012 року, предмет зовні схожий на АПС з маркуванням «ВА991 - 1953», з двома магазинами в яких знаходяться по 20 патронів калібру 9*18 мм., який було запаковано в сейф пакет № SUD4030826 повернути військовій частині НОМЕР_1 .

Запобіжний захід у вигляді застави застосований відносно ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1