Постанова № 111206, 06.09.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"06" вересня 2006 р.

Справа № 14/192

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б., 06.09.2006 р. розглянувши матеріали справи

за позовом: Колективного сільськогосподарського підприємства "Онуфріївський інкубатор", с. Онуфріївка Кіровоградської області

до відповідача: Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Світловодськ Кіровоградська область

про визнання нечинним рішення

Секретар судового засідання - Дряпак Я.В.

Представники сторін:

від позивача - директор КСП "Онуфріївський інкубатор" Пшеничний М.І.;

від позивача - Катеруша І.В., довіреність б/н від 05.09.2006 р.;

від відповідача - Паливода Н.В., довіреність № 29 від 01.11.2005 р.;

від відповідача - Сисой Н.В., довіреність № 31 від 21.11.2005 р.;

Подано позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №0000322310\0 від 29.11.2005 р. про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 10 530,00 грн., в тому числі 8 500,00 грн. основного платежу та 2 030,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що порушує права позивача шляхом неправомірного покладення на нього обов’язку доплати податок та сплатити штрафну санкцію.

Позивач зазначає, що відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8,9 цього Закону. Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Позивач звертає увагу суду, що термін „доходи” згідно з пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87 – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов”язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). „Власним капіталом” відповідно до цього Положення є частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язання.

В зв’язку з чим позивач робить висновок, що під доходами слід розуміти одержану суму грошових коштів, вартість майна та інше збільшення вигод протягом звітного періоду шляхом збільшення (росту) активів або зменшення зобов”язань, які призводять до абсолютного збільшення капіталу платника податків.

Позивач стверджує, що виходячи із загальних принципів Закону про оподаткування прибутку доходами можуть бути визначені надходження, які утворилися у платника податку у зв’язку з його господарською діяльністю або внаслідок приросту його власності (капіталу).

Позивач вважає, що отримуючи кошти за договором позики, позичальник не здійснює господарської діяльності в розумінні Закону про оподаткування прибутку, а одержує їх на умовах повернення, і приросту його майна (капіталу) внаслідок цієї операції не відбувається, отже кошти, одержані за договором позики, не підлягають включенню до складу валового доходу і оподаткуванню при їх одержанні.

В запереченнях проти позову Світловодська ОДПІ зазначає, що викладені в позові вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. В зв’язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріалі справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

З 14.11.2005 р. по 24.11.2005 р. Онуфріївським відділенням Світловодської ОДПІ проведено перевірку КСП „Онуфріївський інкубатор” щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2003 р. по 30.06.2005 р.

Перевіркою правильності визначення позивачем податку на прибуток державною податковою службою встановлено, що в порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством до складу скоригованого валового доходу не включено суми поворотної фінансової допомоги від осіб, що не є платниками податку на прибуток, отриманої підприємством у звітних періодах, що залишаються неповернутими на кінець такого звітного періоду.

В зв’язку з чим податковим органом зроблено висновок про заниження податку на прибуток в розмірі 8 500,00 грн., в тому числі за 2003 р. – 5 900,00 грн., 1 півріччя 2005 р. – 2600,00 грн., що зафіксовано в акті перевірки №30\2310-05527048 від 29.11.2005 р., який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню в силу наступного.

У 2003 році в касу підприємства від приватної особи Самойленко М.О., який не є платником податку на прибуток надійшла сума поворотної фінансової допомоги в розмірі 34 461,00 грн., в тому числі по прибутковим касовим ордерам №2 від 30.01.2003 р. – 1 300,00 грн., №4 від 18.02.2003 р. – 5 000,00 грн., №6 від 28.02.2003 р. – 1 200,00 грн., №40 від 31.03.2003 р. – 2 000,00 грн., №65 від 04.04.2003 р. – 5 620,00 грн., №73 від 07.04.2003 р. – 1 000,00 грн., №187а від 23.04.2003 р. – 7 035,00 грн., №188 від 24.04.2003 р. – 8 620,00 грн., №274 від 15.05.2003 р. – 2 250,00 грн., №347 від 30.12.2003 р. – 436,00 грн.

Станом на 01.01.2004 р. приватній особі Самойленко М.О. позивачем повернуто поворотну фінансову допомогу, отриману у 2003 розі у розмірі 15 000,00 грн., в тому числі за видатковими касовими ордерами №41 від 41 від 17.04.2003 р. – 3 600,00 грн., №130 від 05.09.2003 р. – 10 500,00 грн., №171 від 31.12.2003 р. – 900,00 грн.

Сума поворотної фінансової допомоги, що отримана позивачем від приватної особи Самойленко М.О. в 2003 р. та не повернута на кінець року становила 19 461,00 грн. Однак до складу валового доходу підприємством не включена.

У 2005 році в касу підприємства від приватної особи Сліпенського Ю.А., який не є платником податку на прибуток надійшла сума поворотної фінансової допомоги в розмірі 13 500,00 грн., в тому числі по прибутковим касовим ордерам №446 від 29.04.2005 р. - 3 000,00 грн., №549 від 12.05.2005 р. – 300,00 грн., №556 від 13.05.2005 р. – 700,00 грн., №717 від 07.06.2005 р. – 4 000,00 грн., №718 від 08.06.2005 р. – 4 000,00 грн., №744 від 18.06.2005 р. – 1 500,00 грн.

Станом на 01.07.2005 р. приватній особі Сліпенському Ю.А. позивачем повернуто поворотну фінансову позивачем повернуто поворотну фінансову допомогу, отриману у 2005 році у розмірі 3 000,00 грн. за видатковим касовим ордером №102 від 18.05.2005 р.

Сума поворотної фінансової допомоги, що отримана позивачем від приватної особи Сліпенського Ю.А. в 1 півріччі 2005 р. та не повернута станом на 01.07.2005 р. становила 10 500,00 грн. Однак до складу валового доходу за 1 півріччя 2005 р. підприємством не включена.

Даних фактів позивач не заперечував.

Позивач є платником податку на прибуток, отже в своєї діяльності повинен керуватися нормами Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 цього Закону поворотна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно пункту 3.1 статті 3 Закону об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За нормою пункту 4.1 статті 4 Закону валовий дохід – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за їх межами.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону валовий дохід включає в себе доходи з інших джерел, в тому числі сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж встановлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

З урахуванням зазначених норм господарський суд вважає правомірним висновок податкового органу щодо порушення позивачем пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого заниження СВК „Онуфріївський інкубатор” податку на прибуток на суму 8 500,00 грн., в тому числі за 2003 рік на суму 5 900,00 грн.(19 500,00 грн. х 30%) та 1 півріччя 2005 року на суму 2 600,00 грн.(10 500,00 грн. х 25%).

Посилання позивача в позовній заяві на визначення терміну „доходи” згідно з Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87 суд вважає необґрунтованим, оскільки даним Положенням визначається зміст і форма звіту про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб, а також загальні вимоги до закриття його статей.

Визначення термінів та порядок нарахування та сплати податку на прибуток встановлено Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, який обов’язковий для застосування при обчисленні, нарахуванні та сплаті податку на прибуток.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, встановлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата. Та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі викладене, господарський суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №0000322310\0 від 29.11.2005 р. про визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 10 530,00 грн., в тому числі 8 500,00 грн. основного платежу та 2 030,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За таких обставин, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог КСП „Онуфріївський інкубатор”.

Керуючись частинами 1-3 статті 160, частиною 1 статті 162, статтею 163, частинами 1-4 статті 254, статтею 258, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя

С. Б. Колодій