Ухвала суду № 111199602, 30.05.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 травня 2023 р. № 520/11995/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши матеріали позовної заяви приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "У.П.Е.К.", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 14.12.2021 року №00296700718;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 14.12.2021 року №00296660718;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 14.12.2021 року №00296710718 в частині застосування штрафних санкцій та пені;

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Харківській області від 11 квітня 2023 року № 0000066-1313-2040.

Крім того, позивачем надано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що оскаржувані в даному позові податкові повідомлення - рішення були оскаржені до Державної податкової служби України 30.12.2021 року. Оскільки рішення про відмову в задоволенні скарги позивачем не було отримано, про відмову в задоволенні скарги ПАТ "У.П.Е.К" дізналось лише 17.04.2023, при отриманні податкової вимоги від 11.04.2023 № 0000066-1313-2040. Просило поновити пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до п.3 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

При цьому, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, ч.3 ст.122 КАС України визначає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст.56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України). З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 по справі №500/2486/19 зроблено правовий висновок, що зазначений у п.102.1 ст.102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

Верховним Судом зазначено, що численні юридичні наслідки, які з огляду на положення Податкового кодексу України виникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов`язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов`язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов`язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленого ст.102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов`язання стають неузгодженими. У зв`язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

З вищевикладеного вбачається, що норма п.56.18 ст.56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається п.2 ст.122 КАС України.

З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що до податкових повідомлень-рішень КАС України та ПК України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:

- 6 місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;

- 3 місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;

- 1 місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

В свою чергу, судом під час ознайомлення з матеріалами адміністративного позову було встановлено, що позивач використав надане йому право на адміністративне оскарження рішень податкового органу.

Таким чином, в даному випадку, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду з даними позовними вимогами становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, оскільки позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору.

В свою чергу, як зазначає позивач, ним не було отримано рішення про результат розгляду скарги.

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду не зазначано жодної з об`єктивних причин, які б перешкоджали вчасному зверненню до суду, крім того в обґрунтування обставин поважності пропущеного строку не надано жодних доказів.

Окремо суд зазначає, що позивач в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду зазначає реквізити рішення ДПС України про результати розгляду скарги, яке як ним зазначено він не отримував.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою, в якій зазначити підстави, яким чином позивач дізнався та коли саме, про винесене рішення ДПС України про результати розгляду скарги, якщо позивач його не отримував( як зазначено в позові);

- надати докази направлення до податкового органу запитів, листів, звернень щодо результату розгляду питання про оскарження податкових повідомлень - рішень, враховуючи значний проміжок часу з моменту оскарження таких рішень податкового органу та у разі наявності об`єктивних, непереборних причин неможливості звернення до відповідача (докази в обґрунтування зазначених обставин);

- зазначити яким саме способом була направлена скарга до ДПС України та надати докази в обґрунтування зазначених обставин ;

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.122, 123, 160-162, ч.1, 2 ст.169, ст.241-243, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без руху.

Надати позивачу термін - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.С.Мороко