Рішення № 111187593, 30.05.2023, Тетіївський районний суд Київської області

30.05.2023 Провадження по справі № 2/940/142/23

Справа № 940/114/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 травня 2023 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі: Козуб І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас» про захист прав споживачів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між нею та ТОВ «Авто Ролідас» 03.01.2022 року, стягнути з відповідача на її користь суму сплаченого авансу в розмірі 160000 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 39375,19 грн., пеню в розмірі 1180800 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмір 5000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що в січні 2022 року вона для особистих потреб та потреб членів своєї родини вирішила придбати легковий автомобіль. Здійснюючи пошуки потрібної моделі в мережі Інтернет, вона знайшла оголошення про продаж товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас» автомобіля потрібної їй марки. З метою придбання автомобіля в найкоротший термін, вона зателефонувала до відповідача, де їй запропонували укласти попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу. Необхідність укладення попереднього договору відповідач обгрунтував необхідністю транспортування автомобіля з іншого міста, в якому він знаходиться на складі відповідача. Попередній договір відповідач вислав позивачу поштою на адресу місця проживання, який було підписано позивачем та відправлено на адресу відповідача.

Таким чином, 03.01.2022 року між позивачем та відповідачем на відстані було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу, згідно з умовами якого сторони зобов`язалися укласти в майбутньому договір купівлі-продажу (основний договір) на належний відповідачу транспортний засіб строком до 31.05.2022 року.

Відповідно до пункту 2.1 договору, продаж транспортного засобу вчиняється між сторонами за ціною (вартістю) в розмірі 228891,38 грн., у тому числі ПДВ - 38148,56 грн., та сплачується позивачем в безготівковій формі на поточний рахунок відповідача в національній валюті України гривні.

Згідно пункту 2.3 договору позивач сплачує в день підписання цього договору відповідачу на розрахунковий рахунок в якості завдатку першу частину суми вартості транспортного засобу 124770,49 грн., у тому числі ПДВ - 20794,99 грн.

На виконання зазначеного договору позивачем було сплачено на користь відповідача грошові кошти: 04.01.2022 року - 108000 грн., 22.02.2022 року -52000 грн., а всього 160000 грн.

Відповідно до умов договору та з урахуванням оплати послуг відповідач повиен був укласти з позивачем сновний договір на належний відповідачу автомобіль (п.1.1) до 31.05.2022 року (п.1.2), однак прострочив виконання такого зобов`язання на 246 днів. Крім того, як виявилось пізніше, транспортний засіб відповідачу взагалі не належить і до теперішнього часу право власності відповідач на цей транспортний засіб не набув, що робить неможливим виконання в подальшому умов договору з боку відповідача.

Відповідно до пункту 4.1 договору на теперішній час термін дії договору закінчився, позивач сплатив кошти, але відповідач свої зобов`язання не виконав.

Позивачем неодноразово були ініційовані спроби вирішити конфлікт з відповідачем у позасудовому порядку шляхом усного спілкування, однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав. На сьогодні позивач не отримав від відповідача жодного письмового чи усного повідомлення із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення основного договору.

Спірні правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем підлягають регулюванню Законом України «Про захист прав споживачів». Укладаючи попередній договір, позивач бажав настання реальних наслідків у виді якнайшвидшого отримання у власність бажаного автомобіля. У випадку повідомлення позивачу правдивої інформації про те, що автомобіль на час укладання попереднього договору не належить відповідачу, а також про те, що позивач не отримає автомобіль у власність в строки, передбачені договором, позивач ніколи не укладав би з відповідачем спірного договору.

Зважаючи на викладене, позивач вважає, що попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між сторонами, є нікчемним через введення позивача в оману щодо істотних його умов, а тому просить визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу та, оскільки сплачена позивачем сума коштів по своїй суті є авансом, то стягнути її з відповідача в повному обсязі. Також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та пеню.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Пікулін Р.М. в судове засідання не прибули. Представник позивача до суду надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Авто Ролідас» в судове засідання не прибув, судова повістка, надіслана рекомендованим листом з повідомленням на юридичну адресу, повернулася до суду не врученою за відсутністю адресата.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 27.07.2022 року у справі № 908/3468/13, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду.

Судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова Верховного Суду від 12.10.2022 року у справі № 727/5718/21), в даному випадку судова повістка ТОВ «Авто Ролідас» вважається врученою 12.05.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

03.01.2022 року між позивачем ОСОБА_1 (Сторона-2) та товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас» (Сторона-1) було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11637 (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого сторона-1 і сторона-2 зобов`язалися укласти в майбутньому договір купівлі-продажу (Основний договір) на належний Стороні-1 транспортний засіб марки Jeep модель Patriot, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .

Згідно з п. 1.2 і 1.3 Договору сторони зобов`язуються до 31.05.2022 року укласти Основний договір. Сторона-1 гарантує, що на момент укладення Основного договору транспортний засіб, визначений у п. 1.1. цього Договору, буде належати їй та не буде знаходитись під забороною відчуження, арештом, не буде предметом застави чи іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними та юридичними особами, а також не буде обтяжений будь-яким чином, передбаченим чинним законодавством.

Відповідно п. 1.5 Договору Сторона-1 здійснила викуп транспортного засобу з онлайн-аукціону автомобілів після його погодження зі Стороною-2. Сторона-2 жодних заперечень та претензій щодо викупу транспортного засобу з метою подальшого укладення Основного договору не має.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, продаж транспортного засобу вчиняється між Сторонами за ціною (вартістю) в розмірі 8391 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на дату укладення Договору становить 228891,38 грн., у тому числі ПДВ - 38148,56 грн., та сплачується Стороною-2 в безготівковій формі на поточний рахунок Сторони-1 в національній валюті України гривні згідно з офіційним курсом НБУ на дату виставлення рахунку.

Згідно з пунктами 2.3 та 2.5 Договору Сторона-2 сплачує в день підписання цього Договору Стороні-1 в якості завдатку першу частину суми вартості транспортного засобу на розрахунковий рахунок Сторони-1 в розмірі 4574 грн. доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на дату укладення Договору становить 124770,49 грн., у тому числі ПДВ 20794,99 грн. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення Основного договору, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням.

В пунктах 4.1-4.3 Договору зазначено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами, а саме з 03.01.2022 і діє до 31.05.2022 або укладення Основного договору. Термін виконання цього Договору може бути продовжений за взаємною згодою Сторін за письмовим повідомленням від Сторони-1 до Сторони-2, у разі виникнення обставин, які Сторона не могла уникнути або подолати під час виконання зобов`язань або перешкод, що стали наслідком дій/обставин, що знаходяться поза контролем не виконуючої Сторони. Якщо Сторона-2 після отримання від Сторони-1 тексту даного Договору для його укладення здійснила оплату, зазначену в п. 2.3 Договору, вважається, що здійснення такої оплати є прийняттям Стороною-2 пропозиції укласти Договір та Сторона-2 вступила у договірні відносини зі Стороною-1.

На виконання зазначеного Договору, ОСОБА_1 було внесено на рахунок ТОВ «Авто Ролідас» грошові кошти, а саме 04.01.2022 року в розмірі 108000 грн., що підтверджується копією квитанції ПриватБанку № 0.0.2404401663.2 від 04.01.2022 року, та 22.02.2022 року в розмірі 52000 грн., що підтверджується копією квитанції ПриватБанку № 0.0.2470979351.2 від 22.02.2022 року.

Таким чином, позивачем на виконання умов Договору на рахунок відповідача було внесено грошові кошти в загальному розмірі 160000 грн.

Частина 1 ст. 509 ЦК України дає визначення поняття зобов`язання, а саме, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Отже договір є правочином.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також: усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З наведеної норми права випливає, що предметом договору купівлі-продажу може бути, в тому числі і товар, який продавець набуде в майбутньому.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором (ч. 1 ст. 635 ЦК України).

Згідно з ч. 2 і 3 ст. 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язується повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користування майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину, другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

З преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) вбачається, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності.

Пункт 7 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначає договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Оскільки за договором, укладеним між сторонами, ОСОБА_1 виступала саме як споживач, правовідносини, що виникли, регулюються саме Законом України «Про захист прав споживачів».

Щодо питання про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним та стягнення сплачених грошових коштів.

Відповідно до пункту 4.1 Договору на теперішній час, термін дії договору закінчився, позивач сплатив кошти, але відповідач свої зобов`язання не виконав.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Сторона-1 і Сторона-2 зобов`язалися укласти в майбутньому договір купівлі-продажу (Основний договір) на належний Стороні-1 транспортний засіб марки Jeep модель Patriot, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .

Відповідачем не доведено, що транспортний засіб належав та належить ТОВ «Авто Ролідас», що робить неможливим виконання в подальшому умов Договору з боку ТОВ «Авто Ролідас».

У п. 1.5. Договору ТОВ «Авто Ролідас» вказало, що здійснило придбання транспортного засобу з онлайн-аукціону автомобілів після його погодження з ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності. Таким чином відповідач навмисно ввів позивача в оману, фактично заперечуючи наявність тієї обставини, що вказаний автомобіль не придбаний ТОВ «Авто Ролідас». Саме ця обставина суттєво вплинула на вчинення ОСОБА_1 попереднього правочину, який, в іншому випадку, позивач не вчинив би, та на часткову оплату ціни транспортного засобу.

В свою чергу, ТОВ «Авто Ролідас» не вчинило жодних дій для виконання умов попереднього договору, що свідчить про відсутність у нього намірів до реального настання правових наслідків, передбачених оспорюваним правочином.

В п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману.

Відповідно до п.п. 1 та 3 ч. 2 ст. 19 Закону якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився би, така практика вводить в оману стосовно, зокрема, основних характеристик продукції, таких як наявність переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати та основні характеристики тестів або перевірок товару, ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, для здійснення свідомого вибору.

Частиною 6 даної статті передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків не шкоду споживача.

Аналізуючи норму ст. 18 цього Закону, можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п.6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлює лише власним розсудом виконавця.

З аналізу пунктів 1.2, 2.1 та 2.3 попереднього Договору вбачається жорсткий імперативний обов`язок споживача в день підписання договору оплатити вартість завдатку, в той час, як обов`язок відповідача щодо строків придбання транспортного засобу та наслідків зволікання з виконанням такого обов`язку відповідачем взагалі не конкретизовані.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», перелік несправедливих умов у договорі зі споживачем не є вичерпним.

Зважаючи на вищевикладене, попередній Договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між сторонами є недійсним через введення позивача в оману.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України, докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу марки Jeep модель Patriot, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , укладений 03.01.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Ролідас», слід визнати недійсним.

За таких обставин сплачена ОСОБА_1 сума коштів згідно попереднього договору підлягає поверненню позивачу у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо стягнення індексу інфляції та пені, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 1 Закону України від 03.07.1991 року N 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Така позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.08.2021 р. у справі № 587/823/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (абзац перший частини другої статті 551 ЦК України).

Правові наслідки визнання судом договору недійсним передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язується повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Законом встановлені особливі умови застосування вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 216 ЦК України та особливі правові наслідки щодо недійсного попереднього договору купівлі-продажу автомобіля, які містяться в ч. 2 цієї статті, а саме, що сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Тому ТОВ «Авто Ролідас» не відповідає за невиконання інших цивільних обов`язків, встановлених договором або законом, наприклад щодо прострочення виконання грошового зобов`язання, щодо відшкодування другій стороні збитків, завданих простроченням (статті 620-625 ЦК України). Тому позовні вимоги про стягнення інфляції та пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплаті підлягає судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, немайнового - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України про «Державний бюджет на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні.

Позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, яка задоволена повністю та вимогу майнового характеру, яка задоволена частково.

Таким чином, за вимогу немайнового характеру з відповідача підлягає стягненню 1073,60 грн. судового збору, а за вимогу майнового характеру (з урахуванням задоволення позову на суму 160000 грн.) - 1600 грн., всього підлягає стягненню 2673,60 грн.

Крім того, згідно із ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 гривень, що підтверджується копією меморіального ордеру № @2PL209233 від 02.08.2022 року, а тому дані витрати суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 203, 215, 216, 230,236, 626, 635, 638, 655 ЦК України, ст.ст. 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас» про захист прав споживачів - задоволити частково.

Визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11637, укладений 03 січня 2022 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас», код ЄДРПОУ 44015943, юридична адреса: 33001, м. Рівне, вул. Поповича, 11, офіс 310, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , - 160000 (сто шістдесят тисяч) гривень сплаченого авансу та 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ролідас», код ЄДРПОУ 44015943, юридична адреса: 33001, м. Рівне, вул. Поповича, 11, офіс 310, 2673,60 (дві тисячі шістсот сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Т.П.Косович