Ухвала суду № 111184185, 29.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.05.2023Справа № 910/7977/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшн»

про визнання незаконними рішень загальних зборів,

Представники:

не викликались

УСТАНОВИВ:

До суду звернулись з позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» (далі - Товариство) про визнання незаконним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз», оформленого протоколом загальних зборів учасників від 28.04.2023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до порядку денного не були включені питання, запропоновані ОСОБА_1 , ненаданням позивачам документів, необхідних для розгляду питань порядку денного, прийняття рішень, що порушують право власності позивачів.

ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- зупинити дію рішень загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом від 28.04.2023;

- накласти заборону суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державної реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно Товариства щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань;

- заборонити Товариству до набрання рішенням у цій справі законної сили вчиняти будь-які правочини з відчуження Товариством повністю або частково майнових прав на комп`ютерну програму «ІНФОРМАЦІЯ_1» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 );

- заборонити Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій та/або іншим відповідним уповноваженим державним органам до набрання рішенням суду у цій справі законної сили вчиняти будь-які дії з реєстрації правочинів про відчуження Товариством майнових прав на комп`ютерну програму «ІНФОРМАЦІЯ_1» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 ).

Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до незаконного позбавлення позивачів їхніх корпоративних прав та завдання шкоди товариству з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз».

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

З огляду на те, що у цій справі заявлені немайнові вимоги, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Такі заходи забезпечення позову як заборона вчиняти будь-які правочини з відчуження Товариством повністю або частково майнових прав на комп`ютерну програму «ІНФОРМАЦІЯ_1» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 ) та заборона Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій та/або іншим відповідним уповноваженим державним органам до набрання рішенням суду у цій справі законної сили вчиняти будь-які дії з реєстрації правочинів про відчуження Товариством майнових прав на комп`ютерну програму «ІНФОРМАЦІЯ_1» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 ), не є пов`язаними з предметом позову (оскарження рішення зборів учасників Товариства) та спрямовані на втручання у господарську діяльність Товариства.

З огляду на це суд зазначає, що згідно із статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже суд, як орган державної влади в Україні, що здійснює функцію судочинства, зобов`язаний діяти виключно у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Юрисдикцію та повноваження господарських судів визначає Господарський процесуальний кодекс України.

Суд як орган судової влади може вжити заходи забезпечення позову лише передбачені статтею 137 Господарського процесуального кодексу України або законами та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Цей перелік не містить таких повноважень суду, як зупинення дії рішення, акту, наказу, тощо, і Закон не наділяє суд компетенцією самостійного визначення способу забезпечення позову, не передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України (частина 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України).

Чинним законодавством не передбачений такий захід забезпечення позову як зупинення дії рішень загальних зборів учасників товариства.

Водночас, при вирішенні питання щодо накладення заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії відносно Товариства суд погоджується з доводами заявника про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів. Виходячи із змісту спірних правовідносин, вжиті заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті та ніяким чином фактичного вирішення спору.

Суд вважає, що така заборона підлягає застосуванню тільки щодо вчинення дій про внесення змін до відомостей про Товариство, які стосуються виключенню позивачів зі складу учасників.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», у тому числі, але не виключно, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державної реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» (код 36982875) щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань, про виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз».

Стягувач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 )

Боржник - товариство з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» (вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050, код 36982875)

Ухвала набрала законної сили 29.05.2023 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 114 ГПК України.

Ухвала може бути пред`явлення до виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун