Рішення № 111184146, 30.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2023Справа № 910/4735/23Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмікспостач"

про стягнення пені за порушення строків поставки товару в розмірі 206 203,85 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмікспостач» про стягнення пені за порушення строків поставки товару в розмірі 206 203,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором № 320/ВЗЗ-2022 від 30.06.2022, в частині поставки товару у визначені Договором строки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4735/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.03.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03022, місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122.

Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2022 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмікспостач» (далі - постачальник, відповідач) укладено Договір № 320/ВЗЗ-2022 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а замовник прийняти і оплатити такі товари.

Найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена в Додатку № 1 до цього Договору. Код ДК 021:2015:15130000-8-М`ясопродукти (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору обсяги закупівлі товару (кількість товару) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 02.09.2022) ціна Договору складає 32 999 967,02 грн., у тому числі податок на додану вартість 20% - 5 499 994,50 грн.

За умовами п. 5.1 Договору розрахунки за товар, що поставляється, замовник проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів або до 10 календарних днів у випадку поставки продовольчого товару вітчизняного виробництва (згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 160 «Щодо забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану»), з дати прийняття товару на склад замовника та/або на склади військових частин Національної гвардії України (товароодержувачів), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідний видатковій накладній.

У відповідності до п. 6.1 Договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 14 Договору.

У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.

Постачальник (представник постачальника) завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки.

У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.

Згідно з п. 6.2 Договору передача (приймання-дача) товару здійснюється в пунктів відвантаження замовника за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А, та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі) визначені заявкою замовника.

Пунктом 6.3 Договору узгоджено, що поставка товару здійснюється постачальником власними силами та засобами.

Відповідно до п. 6.7 Договору право власності на товар переходить від постачальника до замовника (товароодержувача) після прийняття товару на склад замовника (товароодержувача), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару замовником (товароодержувачем) вважається дата, вказана уповноваженою особою замовника (товароодержувача) на видатковій накладній.

Пунктом 7.3.1 Договору узгоджено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

У відповідності до п. 8.3 Договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору в повному обсязі.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 № 359/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період визначений Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2022 (п. 11.1 Договору).

Додатком № 1 (в редакції Додаткової угоди № 1 від 02.09.2022) до Договору сторонами узгоджено Специфікацію, відповідно до якої поставці підлягають консерви м`ясні (свинина тушкована) у кількості 199 999,80 кг. загальною вартістю 32 999 967,02 грн.

04 липня 2022 року представником відповідача отримано Заяву від 30.06.2022,у якій визначено місця постачання, кількість товару та дати поставки товароодержувачу, зокрема товар в кількості 20000 кг. у строк до 05.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 08.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 12.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 15.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 18.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 20.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 25.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 26.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 28.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 30.07.2022.

На виконання умов Договору, відповідачем поставлено товар згідно видаткових накладних № ПФ-0004951 від 13.07.2022 вартістю 825 016,50 грн., № ПФ-0004932 від 28.07.2022 на суму 2 475 049,50 грн., № ПФ-0005117 від 02.08.2022 на суму 520 789,50 грн., № ПФ-0005204 від 13.08.2022 на суму 1 557 517,50 грн., № ПФ-0005296 від 25.08.2022 на суму 1 221 239,25 грн., № ПФ-0005000 від 18.07.2022 на суму 945 945,00 грн., № ПФ-0005020 від 21.07.2022 на суму 704 174,63 грн., № ПФ-0005011 від 19.07.2022 на суму 825 016,50 грн., № ПФ-0005021 від 21.07.2022 на суму 825 016,50 грн., № ПФ-0005029 від 22.07.2022 на суму 678 447,00 грн., № ПФ-0005109 від 01.08.2022 на суму 2 621 619,00 грн., № ПФ-0004964 від 20.07.2022 на суму 825 016,50 грн., № ПФ-0004948 від 20.07.2022 на суму 2 475 049,50 грн., № ПФ-0005088 від 29.07.2022 на суму 2 475 049,50 грн., № ПФ-0005125 від 03.08.2022 на суму 824 929,88 грн., № ПФ-0005112 від 01.08.2022 на суму 2 988 562,50 грн., № ПФ-0005189 від 12.08.2022 на суму 311 503,50 грн., № ПФ-0004920 від 11.07.2022 на суму 1 508 314,50 грн., № РФ-0004939 від 12.07.2022 на суму 2 475 049,50 грн., № ПФ-0004973 від 16.07.2022 на суму 2 616 681,38 грн., № ПФ-0005059 від 25.07.2022 на суму 764 032,50 грн., №ПФ-0005074 від 28.07.2022 на суму 1 999 998,00 грн., № ПФ-0005090 від 30.07.2022 на суму 535 948,88 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем товар прийнятий згідно видаткових накладних поставлено із порушенням визначених у заяві строків, в зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 206 203,85 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

04 липня 2022 року представником відповідача отримано Заяву від 30.06.2022,у якій визначено місця постачання, кількість товару та дати поставки товароодержувачу, зокрема товар в кількості 20000 кг. у строк до 05.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 08.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 12.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 15.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 18.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 20.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 25.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 26.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 28.07.2022, у кількості 20000 кг. у строк до 30.07.2022.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, товар згідно видаткових накладних № ПФ-0004951 від 13.07.2022 вартістю 825 016,50 грн., № ПФ-0004932 від 28.07.2022 на суму 2 475 049,50 грн., № ПФ-0005117 від 02.08.2022 на суму 520 789,50 грн., № ПФ-0005204 від 13.08.2022 на суму 1 557 517,50 грн., № ПФ-0005296 від 25.08.2022 на суму 1 221 239,25 грн., № ПФ-0005000 від 18.07.2022 на суму 945 945,00 грн., № ПФ-0005020 від 21.07.2022 на суму 704 174,63 грн., № ПФ-0005011 від 19.07.2022 на суму 825 016,50 грн., № ПФ-0005021 від 21.07.2022 на суму 825 016,50 грн., № ПФ-0005029 від 22.07.2022 на суму 678 447,00 грн., № ПФ-0005109 від 01.08.2022 на суму 2 621 619,00 грн., № ПФ-0004964 від 20.07.2022 на суму 825 016,50 грн., № ПФ-0004948 від 20.07.2022 на суму 2 475 049,50 грн., № ПФ-0005088 від 29.07.2022 на суму 2 475 049,50 грн., № ПФ-0005125 від 03.08.2022 на суму 824 929,88 грн., № ПФ-0005112 від 01.08.2022 на суму 2 988 562,50 грн., № ПФ-0005189 від 12.08.2022 на суму 311 503,50 грн., № ПФ-0004920 від 11.07.2022 на суму 1 508 314,50 грн., № РФ-0004939 від 12.07.2022 на суму 2 475 049,50 грн., № ПФ-0004973 від 16.07.2022 на суму 2 616 681,38 грн., № ПФ-0005059 від 25.07.2022 на суму 764 032,50 грн., №ПФ-0005074 від 28.07.2022 на суму 1 999 998,00 грн., № ПФ-0005090 від 30.07.2022 на суму 535 948,88 грн., поставлено із порушенням узгоджених строків.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

У відповідності до п. 8.3 Договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору в повному обсязі.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частини 1 статті 1 Цивільного кодексу України).

Водночас, в силу приписів частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Цю норму Цивільного кодексу України слід розуміти так, що спеціальними законами можуть передбачатися особливості регулювання певних майнових відносин в сфері господарювання.

Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

У пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексу України" зазначено, що спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання. Наприклад, правила частини першої статті 232 ГК України, відповідно до якої збитки відшкодовуються в частині, не покритій штрафними санкціями (залікова неустойка), підлягають переважному застосуванню перед правилами частини першої статті 624 ЦК України, відповідно до якої неустойка підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (штрафна неустойка).

При цьому, слід враховувати, що відповідно до частини другої статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Тому в разі, якщо норми ГК України не містять особливостей регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання, а встановлюють загальні правила, які не узгоджуються із відповідними правилами ЦК України, слід застосовувати правила, встановлені ЦК України.

За таких обставин, до спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми Господарського кодексу України, які регулюють майнову відповідальність суб`єктів господарювання за порушення господарських зобов`язань.

В силу приписів статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов`язання у відсотках до суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв`язку з простроченням зобов`язання.

Аналізуючи в сукупності вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Про це, зокрема, свідчить використання законодавцем таких термінів, як "зобов`язання", "грошова сума".

Як наслідок, враховуючи приписи частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України та частину 2 статті 4 Господарського кодексу України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, сторони господарського договору мають право забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання, а не лише грошового.

При цьому, аналізуючи частину 3 статті 549 Цивільного кодексу України у контексті меж свободи договору, визначених абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що сторони в договорі можуть змінити її положення та забезпечити за допомогою пені не лише грошове зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане, проте законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Вищенаведений шестимісячний строк не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися в межах річного строку позовної давності, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 206 203,85 грн. суд вважає його арифметично вірним, відтак, з урахуванням фактичних обставин справи, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 206 203,85 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмікспостач» (03022, м. Київ, вул. Козацька, 122; ідентифікаційний код: 44395736) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) пеню у розмірі 206 203 (двісті шість тисяч двісті три) грн. 85 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 093 (три тисячі дев`яносто три) грн. 06 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 30.05.2023

Суддя О.А. Грєхова