Рішення № 111180814, 26.04.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8292/22-ц

Категорія 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Хайнацького Є.С.,

при секретарі судових засідань - Сміян А.Ю.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» (далі - позивач, ТОВ «Новосервіс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території та комунальних послуг за період з 28.10.2020 року по 14.02.2022 року на загальну суму 64 946,98 грн., а саме: 60 151,41 грн. основної заборгованості; 3 603,91 грн. інфляційних втрат та 1 191,66 грн. - три проценти річних, а також 2 481,00 грн. судового збору.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно з Актом приймання-передачі житлової частини будинку АДРЕСА_1 ) даний житловий будинок передано позивачу в управління та на обслуговування.

ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_2 на підставі договору дарування квартири від 28.10.2020 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2992, що підтверджується Відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивачем надавались послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території та комунальні послуги у вказаному житловому будинку, у тому числі і у належній відповідачу квартирі, у повному обсязі та належним чином, однак відповідач свої обов`язки з щомісячної оплати комунальних послуг належним чином не виконувала, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за період з 28.10.2020 року по 14.02.2022 року в розмірі 60 151,41 грн.

Позивач також вважає, що у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 603,91 грн. інфляційних втрат та 1 191,66 грн. - три проценти річних.

Посилаючись на зазначені обставини, на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3, 10, 11, 16, 509, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2022 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ТОВ «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.11.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2022 року відкладено розгляд справи на 07.02.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2023 року відкладено розгляд справи на 26.04.2023 року.

На виконання вимог ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд витребовував інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача; з отриманої на запит суду відповіді компетентного державного органу вбачається, що згідно з даними Реєстру територіальної громади міста Києва інформація про реєстрацію ОСОБА_1 відсутня.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву, у якій проти ухвалення заочного рішення не заперечував, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, відзив на позов не подала, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на зазначене, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що згідно з копією Акту приймання-передачі житлової частини будинку АДРЕСА_1 ) від 07.02.2017 року житлова частина вказаного житлового будинку з місцями загального користування передана з обліку ТОВ «Будспецсервіс» на облік ТОВ «Новосервіс» для подальшого утримання, експлуатації та обслуговування

Розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.11.2017 року № 622 присвоєно закінченому будівництвом об`єкту «Будівництво житлового кварталу з об`єктами соціально-громадського призначення та підземними паркінгами за адресою: АДРЕСА_3 (ІІ черга будівництва) черга будівництва 2.3.1. четвертий пусковий комплекс, житловий будинок АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_2 на підставі договору дарування квартири від 28.10.2020 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2992, що підтверджується Відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з долученим позивачем до позову розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, комунальних послуг, житлове приміщення АДРЕСА_2 , за період з 28.10.2020 року по 14.02.2022 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 60 151,41 грн.

Відповідно до ст. 10 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР), громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Згідно ч. 2 ст. 24 ЖК УРСР, житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

За положеннями ст. 162 ЖК УРСР, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Крім того, відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку, зобов`язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із наведеними нормами чинного законодавства споживачі зобов`язані оплатити надані їм житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надає житлово-комунальні послуги у житловому будинку на АДРЕСА_4 , у тому числі, у квартирі АДРЕСА_5 , яка належить на праві власності відповідачу, проте відповідач не в повному обсязі оплачує вартість отриманих житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

За приписами ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто ця стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, незалежно від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому прав володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку з утримання належного йому на праві власності майна може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, комунальних послуг за період з 28.10.2020 року по 14.02.2022 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 60 151,41 грн.

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, а наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За встановлених обставин, оскільки відповідач не сплачує заборгованість за житлово-комунальні послуги у добровільному порядку, сума цієї заборгованості підлягає примусовому стягненню.

Розрахований позивачем розмір заборгованості відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Передбачена п. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 20.06.2012 року в справі № 6-68цс12, від 30.10.2013 року в справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 року в справі № 6-2023цс15.

Таким чином, у зв`язку з простроченням відповідачем оплати за житлово-комунальні послуги, вимоги позивача про застосування ст. 625 ЦК України та стягнення з відповідача 3 603,91 грн. інфляційних втрат та 1 191,66 грн. - трьох процентів річних за період з 28.10.2020 року по 14.02.2022 року є обґрунтованими.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому, враховуючи наявність у відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги, відсутність будь-яких заперечень щодо позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.02.2022 року № 560.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 481,00 грн. у відшкодування судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 24, 162 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 11, 319, 322, 509, 525, 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 264, 265, 273, 280, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» заборгованість за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території та комунальних послуг за період з 28.10.2020 року по 14.02.2022 року на загальну суму 64 946 (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок шість) грн. 98 коп., а саме: 60 151 (шістдесят тисяч сто п`ятдесят одна) грн. 41 коп. основної заборгованості; 3 603 (три тисячі шістсот три) грн. 91 коп. інфляційних втрат та 1 191 (одна тисяча сто дев`яносто одна) грн. 66 коп. - три проценти річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс»: 01103, м. Київ, вул. Михайла Драгомирова, буд. 16, приміщення 270; код ЄДРПОУ 33303255.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено та підписано 26.04.2023 року.

Суддя Є.С. Хайнацький