Вирок № 111179743, 30.05.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/3208/23

Номер провадження 1-кп/711/391/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2023 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250310001605 від 10.05.2023, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеси, громадянки України, уккраїнки, з середнью спеціальною освітою, незаміжньої, тимчасово не працюючої, яка на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, чи іншиз осіб не має, депутатом, учасником бойових дій не являється, групу інвалідності не має, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, перебуває на обліку у лікаря нарколога, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.05.2023, близько 17 год. 20 хв., перебуваючи в приміщенні торгівельної зали магазину «Велмарт» (ТОВ «АЛЬВАР»), що розташований за адресою: вул. Припортова 34, м. Черкаси, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, в подальшому неодноразово продовжений, останній раз Указом Президента України № 58/2023 з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу до торгівельних полиць вищевказаного магазину, здійснила замах на викрадення чужого майна, а саме: маски тонуючої «Горобина №310 Ванільне небо Екмі-колор», у кількості 2 шт., вартість 1 шт. становить 21 грн. 79 коп., шоколад молочний з начинкою зі смаком чізкейку полуничною начинкою та печивом 300 г «Мілка», вартість якого становить 108 грн. 49 коп., сир м`який «Філадельфія Протеїн 3%» 175 г, вартість якого становить 95 грн. 99 коп., шкарпетки чоловічі 86% бавовна 14% лайкра р. 40-45 980-20 «Шугуан», вартість яких становить 54 грн. 44 коп., шкарпетки чоловічі чорні класичні з малюнком р. 29 «Day by Day», вартість яких становить 26 грн. 47 коп., шкарпетки чоловічі чорні напівмахра спорт р. 27-29 56-124-1139 «ВіЕндТі», вартість яких становить 72 грн. 96 коп., що на праві власності належать ТОВ «АЛЬВАР», поклала вищевказаний товар до одягненого на ній одягу, пройшла касову зону та направилась до виходу з магазину, чим виконала усі дії, які вважала необхідним для доведення злочину до кінця, але не закінчила протиправне діяння з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена охоронцями магазину «Велмарт», у зв`язку з чим не отримала реальної можливості розпорядитись викраденим майном.

Вказаними діями ОСОБА_4 здійснила замах на крадіжку майна ТОВ «АЛЬВАР», вартість якого, відповідно до акту інвентаризації товарів, становить 401 грн 93 коп.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України визнала повністю, у вчиненому щиро покаялася, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого їй органом досудового розслідування злочину, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності і вона їх у повному обсязі підтверджує. Пояснила, що вона знає, що в Україні воєний стан. 09.05.2023, близько 17-20 годині, вона дійсно перебувала в приміщенні магазину «Вельмар», який розташований за адресою: м.Черкаси, вул. Припортова, 34. Вона впевневшись, що за нею не спостерігають, сховала під одежу зазначені в обвинувальному акті товари, після чого пройшла через касову зону торгівелбьної зали, не оплативши товар, та з викраденим майном намагалася вийти з магазину, проте була затримана працівниками охорони магазину. Вона це зробила, бо хотіла подарувати подарунки своїм близьким родичам, а грошей на це не мала. Просила врахувати, що під час досудового розслідування вона усвідомила та повністю визнала свою провину, зробивши для себе належні висновки, засуджує свою поведінку. Товар повернуто. Просить вибачення у представника потерпілого за вчинений злочин. У скоєному щиро розкаялася та просила суворо не карати, надавши шанс на виправлення.

До початку судового засідання представник потерпілого ТОВ «Альвар», ОСОБА_5 подала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі. Претензій до обвинуваченої не має, заподіяна шкода усунута, шляхом повернення майна, просила призначити обвинуваченій покарання на розсуд суду.

Врахувавши наведене, запитавши думку присутніх учасників кримінального провадження, які не заперечили щодо проведення судового засідання за даної явки, суд, відповідно до положень ст.325 КПК України визнав за можливе з`ясувати всі обставини кримінального провадження за відсутності належно повідомленого представника потерпілого.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їїо позиції, роз`яснивши їй положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, вислухавши думку прокурора, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченої та не знайшов підстави вважати, що остання себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані нею у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.

Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, покази якої є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин злочину, добровільності та істинності її позиції, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

Суд,призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р., особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, яке відповідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, у 2023 році притягувалася до адміністративної відповідальності, офіційно не працевлаштована, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших осіб не має, групу інвалідності не має, перебуває на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря психіатра м. Черкаси не одержує, посередньо характеризується за місцем проживання, заподіяну шкоду усунуто, шляхом повернення майна, щиро розкаялася у вчиненому.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачена свою вину визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаялася, неодноразово вибачалась за вчинене та висловлювала жаль з приводу вчиненого, заподіяну шкоду усунуто, шляхом повернення майна, критично оцінювала свої дії та готова нести відповідальність за вчинене, позитивно характеризується за місцем проживання, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченої, обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченої, поведінку обвинуваченої після вчинення інкримінованого їй злочину, яка усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дала критичну оцінку своїм злочинним діям, а також враховуючи думку представника потерпілого, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.50 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі, що буде достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів та з урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з випробовуванням, згідно ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк, а також вважає необхідним покласти на обвинувачену обов`язки відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України.

Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченої, суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

У даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 19.05.2023 щодо обвинуваченої ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід домашній арешт. Враховуючи те, що під час судового розгляду клопотань про продовження обраного запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав передбачених ст.ст.177, 178 КПК України для продовження обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Таким чином,запобіжний захід,у виглядідомашнього арешту,обраний увідношенні обвинуваченої ОСОБА_4 під час досудового слідства, підлягає скасуванню.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Долю речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує на підставі ст.100 КПК України. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.7, 100, 368-371, 373, 376, 392, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту на певний період доби, обраний ОСОБА_4 під час досудового слідства, скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню: - маска тонуюча «Горобина №310 Ванільне небо Екмі-колор», 2шт.; шоколад молочний з начинкою зі смаком чізкейку полуничною начинкою та печивом 300г «Мілка», 1 шт.; сир м`який «Філадельфія Протеїн 3%» 175 г, 1 шт; шкарпетки чоловічі 86% бавовна 14% лайкра р. 40-45 980-20 «Шугуан», 1 шт.; шкарпетки чоловічі чорні класичні з малюнком р. 29 «Day bу Day», 1шт; шкарпетки чоловічі чорні напівмахра спорт р. 27-29 56-124-1139 «ВіЕндТі», 1 шт., які передані представнику потерпілого на відповідальне зберігання до магазину «Велмарт», залишити у власника; - оптичний носій інформації диск DVD-R з відеозаписом, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження протягом всього часу їх зберігання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1