Постанова № 1111794, 26.10.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2007 р. Справа № 7/230-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Генічеськ Херсонської області

до Державної податкової інспекції у Генічеському районі, м.Генічеськ Херсонської області

про визнання незаконним рішення та протиправними дій

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- приватний підприємець;

від відповідача: Большаков С.А. - гол. держподатінспектор юрсектору, пост. дов. №23/10/100 від 03.07.06р.

свідків:

ОСОБА_2, пасп. НОМЕР_1 від 13.02.1997р.

ОСОБА_3, заст. нач. відд. ДПА, посв. НОМЕР_2

Позивач (ПП ОСОБА_1, м.Генічеськ, код НОМЕР_3) звернувся з позовом, у якому просить суд визнати нечинним в зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства, прийняте відповідачем (ДПІ у Генічеському районі, м.Генічеськ, код ЄДРПОУ 34270404) рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 1840грн. від 15.08.2006р. №0002762302/0 за порушення ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995р. із змінами і доповненнями (Далі Закон №265), а також просить визнати протиправними дії посадових осіб, пов'язані з проведеною перевіркою.

Обгрунтовуючи підстави позову, зазначає, що дії посадових осіб, які проводили перевірку є незаконними, вважає застосований до неї порядок перевірки не передбаченим нормами чинного законодавства, яким чітко встановлено право органів державної податкової служби (ДПС) проводити планові та позапланові перевірки.

Зазначає, що нею не одержувалось направлень на проведення перевірки під розпис, у направленнях відсутні відомості про початок і закінчення перевірки, не надавалося рішення суду для проведення позапланової перевірки.

Представники ДПА у Херсонській області не мали права проводити перевірку суб'єкта підприємницької діяльності, зареєстрованого в ДПІ Генічеського району.

Виконуюча обов'язки начальника ДПІ у Генічеському районі Бредихіна О.М. не мала повноважень на направлення на перевірку посадових осіб ДПА у Херсонській області.

Розрахункову операцію на суму 195грн. через РРО проведено під час її безпосереднього здійснення, що підтверджується контрольною стрічкою.

Чек покупцю товару видається на його вимогу, оскільки при здійсненні розрахункової операції представники органу ДПС чек не вимагали, то він їм не надавався.

Акт перевірки містить суперечні відомості про наявність готівкових коштів на місці проведення розрахункової операції.

Зазначає, що в акті безпідставно зазначено про порушення порядку використання РК, оскільки розрахункові операції із застосуванням розрахункових книжок на момент здійснення перевірки не проводились.

Відомості про те, що перевірку проведено в присутності ПП ОСОБА_1 не відповідають дійсності, оскільки вона була відсутня в приміщенні магазину під час здійснення закупок товару.

Відомості про початок перевірки о 12год. 05хв. і її закінчення о 13год. 25хв. також не відповідають дійсності, оскільки денний Х- звіт знято о 12год. 22хв., а перевірку закінчено о 13год. 48хв., що підтверджено контрольною стрічкою про вилучення з каси 300грн. для передачі їх уповноваженим представникам, які проводили перевірку.

Відповідач позов не визнає, вважає, що перевірку проведено з дотриманням вимог чинного законодавства.

В процесі проведеної перевірки перевіряючими було придбано товар на загальну суму 195грн.

О 12год. 05хв. придбано 10 пачок цигарок "Славутич" за ціною 1 грн. 65коп., 2 пляшки горілки "Мєрная" та "Хортиця" за ціною відповідно 16грн. 50коп. та 17грн., всього на суму 50грн.

Розрахункову операцію проведено купюрою 100грн., отримано решту 50грн. РРО або РК не застосовувалися.

О 12год. 06хв. придбано 10 пачок цигарок "Парламент" за ціною 7грн., пляшку коньяку "Алехх" за ціною 75грн. Всього на суму 145грн. Розрахункову операцію проведено купюрою 200грн., отримано решту 55грн. При цьому РРО не застосовувався.

Як вбачається з касової стрічки, розрахункові операції проведені приватним підприємцем ОСОБА_1 через РРО вже після того, як було зроблено контрольні закупки і вона була повідомлена про проведення перевірки - з 12год. 22 хв. до 13год. 47хв.

Під час проведення перевірки було встановлено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 377грн. (з врахуванням суми покупки 195грн.). Сума готівкових коштів за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, становила 77грн., що підтверджується X-звітом.

Таким чином, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 105грн. (377-145-77).

Вищеперелічені факти свідчать про непроведення готівкових коштів в момент здійснення розрахункової операції через РРО, невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків даним Х-звіту, що свідчить про порушення позивачкою приписів п.1, 13 ст.3 Закону №265.

При проведенні перевірки встановлено також, що на корінцях використаних розрахункових квитанцій відсутні суми проведених розрахунків, чим також порушено вимоги п.5 ст.3 Закону №265.

У судовому засіданні в якості свідків допитано гр.ОСОБА_4, який орендує у позивачки приміщення, в якому здійснює підприємницьку діяльність і який був присутній при проведенні перевірки, а також ст.держподатковий ревізор-інспектор ОСОБА_3, який безпосередньо брав участь у перевірці.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Уповноваженими представниками органу державної податкової служби (ДПС), діючими на підставі направлень, проведено перевірку господарської одиниці - магазину, розташованого у АДРЕСА_1, який належить ПП ОСОБА_1, у якому вона здійснює підприємницьку діяльність.

В процесі проведеної перевірки встановлено здійснення розрахункових операцій з порушенням приписів п.1, 2, 5, 13 ст.3 Закону №265, а саме: порушення порядку використання розрахункової книжки (РК), непроведення готівкових коштів через РРО на суму 195грн., невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків з даними денного Х-звіту на суму 105грн.

Про виявлені порушення складено акт №000355/21100128/235 (номер бланку 000355), на підставі якого до суб'єкта застосовано штраф в розмірі 1840грн. згідно рішення від 15.08.2006р. №0002762302/0, оспорення якого є предметом даного спору.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов не обгрунтованим і відмовляє у його задоволенні, враховуючи наступне.

Перевірку суб'єкта підприємницької діяльності здійснено згідно графіку перевірок, затвердженого в.о.начальника ДПІ у Генічеському районі, на підставі направлень від 08.08.2007р. за №№177, 189, 190, виданих ДПІ у Генічеському районі, державними ревізорами-інспекторами ДПА у Херсонській області, що не протирічить приписам пунктів 1, 2 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу" та ст.ст.15, 16 Закону №265.

Про здійснення перевірки зроблено запис у журналі перевірок.

В процесі перевірки перевіряючими було придбано товар на загальну суму 195грн.:

- о 12год. 05хв. придбано 10 пачок цигарок "Славутич" за ціною 1грн. 65коп., пляшку горілки "Мєрная" за ціною 16грн. 50коп., пляшку горілки "Хортиця" за ціною 17грн., всього на загальну суму 50грн. Розрахункову операцію проведено купюрою 100грн., отримано решту - 50грн. При здійсненні операції РРО не застосовувався;

- о 12год. 06хв. придбано 10 пачок цигарок "Парламент" за ціною 7грн., пляшку коньяку "Алехх" за ціною 75грн., всього на суму 145грн. Розрахункову операцію проведено купюрою 200грн., отримано решту 55грн. РРО не застосовувався.

Таким чином, при проведенні розрахункової операції продавцем не було проведено зазначені грошові кошти в розмірі суми покупки через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операції; особам, які отримували товар, не видано розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, що є порушенням пунктів 1, 2 ст.3 Закону №265.

Викладені порушення передбачають застосування штрафу, передбаченого п.1 ст.17 цього Закону - 975грн. (195 х 5).

В процесі проведеної перевірки встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті - 105грн. (377-195-77). Згідно наданого Х- звіту за станом на 12год. 22хв. сума готівкових коштів, проведених через РРО, склала 77грн. (а.с.41).

Зазначена обставина свідчить про порушення п.13 ст.3 Закону №265, за що ст.22 цього ж Закону встановлено відповідальність у вигляді фінансової санкції у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність - 525грн. (105 х 5).

В процесі проведеної перевірки встановлено, що на корінцях використаних розрахункових квитанцій в РК відсутні суми про проведені розрахунки, чим порушено п.5 ст.3 Закону №265 та ст.9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджених наказом ДПА України від 1 грудня 2000р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №106/5297р.

Відповідальність за даний вид порушення передбачена п.3 ст.17 Закону №265 і становить 340грн. (двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Факт скоєння порушень правил здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового обліку суб'єктом підприємницької діяльності повністю підтверджено дослідженими доказами та фактичними матеріалами справи.

Як встановлено з тексту позовної заяви, ПП ОСОБА_1 не була присутня на місці здійснення перевірки під час здійснення перевіряючими безпосередньо покупки. Як пояснила позивачка у наданих поясненнях, розрахункові операції здійснювалися продавцем ОСОБА_5, яка працює у позивачки на договірній основі.

Натомість викликана у судове засідання повісткою в якості свідка продавець ОСОБА_5 двічі у судове засідання не з'явилась, посилаючись у письмових заявах на наявність неповнолітніх дітей та хворобу одного з них, а також на те, що на теперішній час не пам'ятає обставин перевірки.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що здійснює підприємницьку діяльність у орендованій частині приміщення у АДРЕСА_1, яке належить позивачці. Під час проведення перевірки він знаходився у приміщенні.

Перевірка розпочалась і розрахункову операцію було проведено продавцем без присутності ПП ОСОБА_1 Придбаний товар з його допомогою було запаковано в пакет для передачі покупцю, після чого він повідомив позивачку про перевірку і вона прибула на місце здійснення розрахункової операції.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 у наданих поясненнях зазначив, що після того, як позивачка прибула на місце проведення розрахункових операцій, їх було проведено через РРО, а потім шляхом "службової видачі" повернуто вартість товару та прийнято товар.

Факт того, що позивачка безпосередньо особисто не здійснювала продажу товару крім викладеного, підтверджується також і закриттям відносно неї адміністративної справи, згідно наданої постанови Генічеського районного суду від 06.09.2006р. №3-6676.

Натомість закриття у відношенні неї провадження по адміністративній справі не звільняє її, як суб'єкта підприємницької діяльності, від установленої чинним законодавством відповідальності за порушення правил здійснення розрахункових операцій на належних їй об'єктах (магазині) при здійсненні роздрібної торгівлі товарами.

З огляду на викладені обставини, факт скоєння порушення законодавства при здійсненні розрахункових операцій у сфері готівкового обігу СПД ОСОБА_1 є встановленим і доведеним.

Крім того, щодо права та дотримання порядку проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Основні засади функціонування та діяльності державної податкової служби в Україні визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні" (надалі Закон № 509-ХІІ).

Зокрема, статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України серед іншого виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також роботу пов'язану із проведенням боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 даного Закону здійснення такого контролю віднесено до прав органів державної податкової служби.

Безпосередньо правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон № 265/95-ВР).

Так, статтями 15 та 16 цього Закону встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Також слід зазначити, що положеннями ст.ст. 11-1, 11-2 Закону № 509-ХІЇ передбачено підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Проте, як слідує з назви статті 11-1: „Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 265/95-ВР вважаються позаплановими.

З цього приводу необхідно зазначити, що системний аналіз статті 11-1 названого Закону надає можливість стверджувати, що даною статтею законодавцем, при надані визначення як планових, так і позапланових перевірок, передбачені конкретні підстави для їх проведення.

Зокрема, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

У зв'язку з цим слідує висновок про урегульованість підстав проведення позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), саме частиною 6 статті 11-1 Закону.

При цьому, віднесення до позапланових перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 265/95-ВР, не означає, необхідність застосування названих вище підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, оскільки за текстом цієї статті, як зазначено вище, підстави проведення позапланових перевірок направлених на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку, що дії відповідача по проведенню перевірки відповідають діючому законодавству, оскільки здійснені без порушення вищезазначених правових норм.

В частині нарахування штрафних санкцій за оспорюваними рішеннями суд звертає увагу на ту обставину, що положеннями ст. 2 Закону № 265/95-ВР визначено поняття реєстратора розрахункових перацій, яким є пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. При цьому розрахунковою операцією являється приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Поряд з цим, статтею 3 названого Закону встановлено порядок розрахунків суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема, за пунктами 1 та 2 цієї статті такі суб'єкти зобов'язані серед іншого проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. У відповідності до пунктів 9 та 11 названої статті суб'єкт господарювання зобов'язаний щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, а також проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. В свою чергу відповідно до пункту 13 -забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно імперативних вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, в тому числі і органи державної податкової служби, при здійсненні покладених на них державою функцій зобов'язані діяти лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус органів державної податкової служби, її функції, завдання та правові засади діяльності встановлено Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Частиною першою ст.13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб"єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, оспорюване рішення про застосування до позивачки штрафної санкції прийнято органом ДПС у відповідності з вимогами чинного законодавства, в зв'язку з чим суд не має підстав для задоволення позову.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату, час і місце складення її повного тексту.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.160, 163-167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н.О. Задорожна

повний текст постанови

складений 05.11.2007р.