Вирок № 111177680, 30.05.2023, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/383/23

Провадження № 1-кп/552/351/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.05.2023 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022175440000600 від 17.11.2022

відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка, Херсонської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-12.05.2003 Новакаховським місцевим судом за ст. 263 ч.1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити з іспитовим строком на 2 роки,

- 15.12.2003 Новакаховським місцевим судом за ст. 185 ч.3, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 26.03.2011 звільнений по УДО 5 місяців 13 днів,

- 09.07.2009 Новакаховським місцевим судом за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, 26.03.2011 звільнений по УДО 3 місяці 21 день,

- 29.11.2011 Новакаховським місцевим судом за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі,

- 29.03.2012 Каховським місцевим судом за ст. ст. 185 ч.3, 15 ч.2, 185 ч.3, 70,70 ч.4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 08.02.2016 Казанківська виправна колонія Миколаївської області;

- 22.09.2016 Новокаховським місцевим судом Херсонської області за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 72 ч.5 КК України зараховано в строк з 13.06.2016 року до дня вступу вироку в законну силу. Звільнений 03.07.2018 року Північна виправна колонія Херсонської області № 90, не відбуте покарання 1 рік 2 місяця 19 днів.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2022 року у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме державними коштами, які нараховуються у вигляді державної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

У подальшому, 28.04.2022, точного часу не представилсь можливості встановити, ОСОБА_4 прибув до управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної (надалі - управління) в м. Полтава ради за адресою: м. Полтава, вул. Ст. Халтуріна, буд. 13 на виконання свого злочинного наміру, будучи судимий за корисливий злочин, діючи з корисливих мотивів, повторно, діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння державними коштами, які нараховуються у вигляді державної допомоги внутрішньо переміщеним особам, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди державі і бажаючи їх настання, з метою отримання державної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, механізм призначення та виплати якої, передбачений Порядком, затвердженим постановою КМУ від 20.03.2022 № 332, та особисто подав до управління заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з місця переміщення АДРЕСА_2 до АДРЕСА_1 з 20.03.2022 року, зазначивши завідомо неправдиву інформацію, знаючи при цьому, що він проживає за вище вказаною адресою з вересня 2018 року. В подальшому, на підставі ст. 4 п.2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» отримав Довідку від 28.04.2022 року № 1601-5001456313 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, при цьому він достовірно знав та усвідомлював, що подані ним відомості неправдиві та не відповідають вимогам статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (надалі - Закон), а саме підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Внаслідок того,що ОСОБА_5 подав заявупро взяттяна обліквнутрішньо переміщеноїособи зазначившинедостовірні відомостіпро внутрішнєпереміщення особи,яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, та розуміючи, що адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених вище, останньому було безпідставно нарахована та виплачено бюджетні кошти у вигляді державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за період з 01.03.2022 по 30.11.2022 року, в розмірі 18000 гривень, згідно Порядку, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 № 332, якими останній розпорядився на власний розсуд, чим Державі в особі Міністерства соціальної політики України завдано майнової шкоди на вказану суму.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та суду дав показання відповідно до викладених раніше в мотивувальній частині вироку фактичних обставин. У вчиненому щиро розкаюється, добровільно частково відшкодував завдану шкоду.

У зв`язку з тим, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорювалися, відповідно до ст. 349 КПК України свідки не допитувалися, матеріали справи не досліджувалися.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України, як дії, які виразились у вчиненні шахрайства, а саме заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно.

У силу ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданої шкоди.

У силу ст. 67 КК України обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого не встановлено.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, тяжкий матеріальний стан, наявність обставин, що пом`якшує покарання та приходить до переконання про необхідність призначення останньому покарання у виді позбавлення волі, але також вважає за необхідне звільнити останнього від відбування покарання із іспитовим строком у відповідності до вимог ст.75 КК України.

В провадженні заявлено цивільний позов Міністерства соціальної політики України, який підлягає до часткового задоволення, як такий, що визнаний обвинуваченим з урахуванням часткового добровільного відшкодування шкоди.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на один рік.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1)не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу пробації;

2)повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3)періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган пробації.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну сили не обирати.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Міністерства соціальної політики України 12000 грн. матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засудженим у той же строк з моменту його отримання.

Головуючий ОСОБА_1