Постанова № 111176678, 29.05.2023, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1619/23

Провадження № 3/346/1005/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Беркещук Б.Б., розглянувши матеріали,які надійшлиз Коломийського районного відділу поліціїв Івано-Франківськійобласті ГУНП про притягненнядо адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працює, українця, громадянина України, за ст.173 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство при таких обставинах: 10.03.2023р. близько 16:20 год. громадянин ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у громадському місці в м. Коломия на пл.Шевченка, приймав участь у бійці, про що є наявний відеозапис, чим своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

У судовізасідання призначені на 03.05.2023 та 25.05.2023, ОСОБА_1 не з`явився,про дату,час тамісце розглядусправи булаповідомлений належним чином. Постановою суду від 03 травня 2023 року, до ОСОБА_1 застосовувався привід через органи Національної поліції. Відповідно до рапорту поліцейського ОСОБА_1 доставити в суд не виявилось можливим оскільки останній відсутній по місцю проживання.

Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Законодавством КУпАП встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийстаттею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

Безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов?язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Крім того, відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила дрібне хуліганство, оскільки це буде означати про безкарність такої поведінки та сприятиме продовженню протиправної поведінки з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис, отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.

З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.

Дослідивши матеріали справи, зокрема дані з протоколу серії ВАВ № 784274 від 14.03.2023 р.; письмові пояснення ОСОБА_1 від 14.03.2023 р.; рапорт дільничого офіцера Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Я.Чігоряну від 15.03.2023 р., суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склададміністративного правопорушення,передбаченого ст.173 КУпАП, і його вина доведена матеріалами справи.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За нормами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.

Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою. Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.

Досліджені судом докази свідчать, що ОСОБА_1 своїми діями демонстрував неповагу до суспільного порядку, а також байдуже ставився до законів і встановлених правил поведінки. Докази, яким надано під час судового розгляду оцінку, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а тому вказують на наявність в діях останнього адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Враховуючи викладене вище, характер та обставини вчиненого правопорушення, відсутність обставин, які пом якшують відповідальність правопорушника, обставиною, яка обтяжує відповідальність є вчинення правопорушення в стані сп`яніння, то суд доходить висновку про необхідність застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах визначених санкцією статті.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір`з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33,34,40-1,173, 250-252,280,283,284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) гривню.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в сумі 536,80 грн. (на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Штраф підлягає сплаті не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня винесення постанови.

Суддя Беркещук Б. Б.