Ухвала суду № 111161178, 29.05.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

29 травня 2023 року Справа №160/11100/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу №346721 від 15.02.2023р., -

УСТАНОВИВ:

18.05.2023р. (згідно відомостей Укрпошта Документи) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті та просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу №346721, яку було винесено 15.02.2023р. відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті;

- стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу, що складають 10000 грн. та витрати щодо сплати судового збору.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у позові позивач посилається на те, що відповідачем його не було належно повідомлено про розгляд справи згідно до п.26 Порядку №1567, проте, таких доказів до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у позові зазначив, що у водія була наявна індивідуальна книжка під час проведення перевірки, про що водій повідомив посадових осіб відповідача, проте таких доказів до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до вимог ч.2, ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, у відповідності до вимог Порядку №1567 встановлено десятиденний строк на оскарження постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.

Отже, позивач повинен був звернутися із адміністративним позовом щодо оскарження постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу №346721, яку було винесено 15.02.2023р. у строк до 27.02.2023р. включно (з урахуванням вихідних днів), виходячи з положень Порядку №1567.

Проте, даний адміністративний позов поданий позивачем лише 18.05.2023р. (згідно відомостей Укрпошта Документи), тобто з пропущенням десятиденного строку, встановленого Порядком №1567 та ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, позивач у позові просить поновити йому строк звернення до суду з даним позовом посилаючись на те, що він довідався про наявність оспорюваної постанови лише 15.05.2023р. в момент ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, проте таких доказів до позову не додано.

Тобто, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску, в порушення вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено заявлення клопотання про поновлення строку звернення до суду у позові.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позові позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ст.288 КУпАП та відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір".

Так, за приписами п.13 ч.2 ст.3 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Також, за приписами ст.288 КУпАП встанволено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу оскарження постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу №346721, яку було винесено 15.02.2023р. відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, то позивач не звільнений від сплати судового збору за подання даного позову ані згідно положень ст.288 КУпАП, ані відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір".

За приписами ст.4 Закону України Про судовий збір встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною собою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2023р. складає 2684,00 грн.

Тобто, за подання даного позову з приводу оскарження постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн., виходячи із мінімальної ставки судового збору згідно розрахунку: 2684,00 грн.*0,4, однак позивачем до позову не додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 1073,60 грн. в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:

- доказів того, що відповідачем не було належно повідомлено позивача про розгляд справи згідно до п.26 Порядку №1567, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів того, що у водія була наявна індивідуальна книжка під час проведення перевірки, про що водій повідомив посадових осіб відповідача, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску (доказів того, що позивач довідався про наявність оспорюваної постанови лише 15.05.2023р. в момент ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження), у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1073,60 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, ч.3, ч.4, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу №346721 від 15.02.2023р. - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:

- доказів того, що відповідачем не було належно повідомлено позивача про розгляд справи згідно до п.26 Порядку №1567, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів того, що у водія була наявна індивідуальна книжка під час проведення перевірки, про що водій повідомив посадових осіб відповідача, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску (доказів того, що позивач довідався про наявність оспорюваної постанови лише 15.05.2023р. в момент ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження), у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1073,60 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва