Рішення № 111158050, 29.05.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2023м. ДніпроСправа № 904/1459/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/1459/23

за позовом Комунального підприємства "Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Комунальне підприємство "Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 08.03.2023 за вих. № 204 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (далі - відповідач) про стягнення 887.355,03 грн за недопоставлений товар (газ) на підставі договору про постачання природного газу від 15.03.2021 №98/21.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1459/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2023.

Ухвалою від 24.03.2023 позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано надати до господарського суду документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладень.

Через відділ документообігу від позивача 31.03.2023 надійшла заява від 27.03.2023 за вих. №256 про виконання вимог ухвали суду разом з документами, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви від 08.03.2023 за вих. №204. Оцінивши доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви, господарський суд визнав його належним, а недоліки позовної заяви усунутими.

Ухвалою від 03.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 надсилалася відповідачу на адресу: Україна, 49031, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 59, за трек-номером 4930021134092.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 19.04.2023 з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою" та/або «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Більш того, обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.

Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.05.2023.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 та всі подальші ухвали були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд встановив, що ухвала від 03.04.2023 вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, а саме 17.04.2023.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 03.04.2023 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 02.05.2023.

Станом на 29.05.2023 відзив відповідачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків повинно відбуватись пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. Оскільки за результатами проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області ревізії фінансово-господарської діяльності Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства за період з 01.01.2019 до 30.06.2022 встановлено, що підприємством позивача зайво сплачені кошти у розмірі 887.355,03 грн за недопоставлений товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; наявності/відсутності доказів, які свідчать про коливання ціни природного газу; правильності обрання способу захисту; дійсності/недійсності додаткових угод; обґрунтованості вимоги про стягнення заборгованості; правомірності заявлених позовних вимог.

Суд встановив, що протокольним рішенням №10 від 29.01.2021 уповноваженої особи Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства вирішено провести закупівлю, зокрема, природного газу код ДК 021-2015:09120000-6 «Газове паливо» на суму 3.300.000,00 грн з ПДВ.

На початку 2021 року позивачем розміщено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю 300.000 м. куб природного газу код ДК 021-2015:09120000-6 «Газове паливо».

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» (далі постачальник) та позивачем (далі позивач, споживач) 15.03.2021 був укладений договір постачання природного газу №98/21 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 постачальник зобов`язується поставити споживачу товар: «Газ природний» для потреб асфальтобетонного заводу Чернівецького міського ЩЕП Чернівецька область Новоселицький район, с. Магала (далі - газ) в 2021 році, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Вартість договору визначено у розділі 3. Загальна вартість договору становить 1.925.946,00 грн з ПДВ (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору, ціна за 1.000,0 куб. м, без урахування ПДВ 20%, складає 5.349,85 грн. ПДВ складає 1.069,97 грн. Всього до сплати за 1.000,00 куб. м природного газу 6.419,82 грн з ПДВ 20%.

Даний договір складений українською мовою та набирає чинності з моменту його підписання, разом із тим сторони домовилися, що договір діє з 01.04.2021 до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання (п. 9.5 договору).

(1) Між постачальником та споживачем 24.05.2021 була укладена додаткова угода №6, у якій сторони виклали пункт 3.2 договору у такій редакції: «Ціна за 1.000,0 куб. м, без урахування ПДВ 20%, складає 9.183,25 грн. ПДВ складає 1.836,65 грн. Всього до сплати за 1.000,00 куб. м природного газу 11.019,90 грн з ПДВ 20%.».

Торгово-промисловою палатою України 10.06.2021 був складений експертний висновок №108-Ц/21 (арк. 50, том 1), результатом дослідження за яким визначено, що згідно з проведеним аналізом офіційної інформації про рівень індексу споживчих цін на природний газ у травні 2021 року відносно квітня 2021 року встановлено зростання індексу споживчих цін на 14,6% відносно попереднього періоду.

Торгово-промисловою палатою України 23.06.2021 був складений експертний висновок №1405/21 (арк. 52, том 1), результатом дослідження за яким визначено, що згідно з інформацією опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», приведена вартість природного газу на європейських хабах (газорозподільних центрах) до кордону України.

Листом від 01.07.2021 за вих. №43/01 постачальник повідомив споживача про зростання ціни природного газу, у зв`язку із чим визнав за необхідне продовжити щомісячне укладання додаткових угод у міжопалювальний період (навіть за відсутності постачання газу) з тим, щоб на 01.10.2021 вийти на ринкову ціну газу. Вказаний лист позивач отримав 05.09.2021, що підтверджується штампом позивача на листі з вх.№469 (арк. 51, том 1).

(2) Між постачальником та споживачем 05.07.2021 була укладена додаткова угода №7, у якій сторони виклали пункт 3.1 договору у такій редакції: «Ціна газу становить 10.524,00 грн за 1.000 куб. м, крім того ПДВ 2.104,80 грн, всього з ПДВ 12.628,80 грн».

(3) Між постачальником та споживачем 06.07.2021 була укладена додаткова угода №8, у якій сторони виклали пункт 3.2 договору у такій редакції: «Ціна за 1.000,0 куб. м, без урахування ПДВ 20%, складає 11.575,30 грн. ПДВ складає 2.315,06 грн. Всього до сплати за 1.000,00 куб. м природного газу 13.890,36 грн з ПДВ 20%.».

Листом від 08.07.2021 за вих. №43/08 (арк. 55, том 1) постачальник повідомив споживача, що впродовж червня поточного року ціна природного газу продовжила стрімке зростання, що змушує постачальника продовжити збільшення ціни на природний газ, який поставляється позивачу за умовами укладеного між сторонами договору. Вказаний лист позивач отримав 14.07.2021, що підтверджується штампом позивача на листі з вх.№517 (арк. 55, том 1).

(4) Між постачальником та споживачем 26.07.2021 була укладена додаткова угода №9, у якій сторони виклали пункт 3.2 договору у такій редакції: «Ціна за 1.000,0 куб. м, без урахування ПДВ 20%, складає 12.731,70 грн. ПДВ складає 2.546,34 грн. Всього до сплати за 1.000,00 куб. м природного газу 15.278,04 грн з ПДВ 20%.».

Торгово-промисловою палатою України 29.07.2021 був складений експертний висновок №1718/21 (арк. 57, том 1), результатом дослідження за яким визначено, що згідно з інформацією опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», приведена вартість природного газу на європейських хабах (газорозподільних центрах) до кордону України.

Листом від 05.08.2021 за вих. №43/05 (арк. 56, том 1) постачальник повідомив споживача про чергове коливання ціни на природний газ, у зв`язку із чим просить позивача передивитися ціну в сторону підвищення та з 01.08.2021 встановити ціну природного газу за 1.000 куб. м у розмірі 16.804,26 грн з урахуванням вартості замовленої потужності та ПДВ 20% шляхом внесення змін до умов договору. Вказаний лист позивач отримав 11.08.2021, що підтверджується штампом позивача на листі з вх.№649 (арк. 56, том 1).

Торгово-промисловою палатою України 13.08.2021 була складена цінова довідка №1894/21, згідно із якою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», приведена вартість природного газу на європейських хабах (газорозподільних центрах) до кордону України.

Листом від 17.08.2021 за вих. №33/17 (арк. 58, том 1) постачальник повідомив споживача про чергове коливання ціни на природний газ, у зв`язку із чим просить позивача передивитися ціну в сторону підвищення та з 11.08.2021 встановити ціну природного газу за 1.000 куб. м у розмірі 18.400,62 грн з урахуванням вартості замовленої потужності та ПДВ 20% шляхом внесення змін до умов договору. Вказаний лист позивач отримав 28.08.2021, що підтверджується штампом позивача на листі з вх.№695 (арк. 58, том 1).

(5) Між постачальником та споживачем 18.08.2021 була укладена додаткова угода №11, у якій сторони виклали пункт 3.2 договору у такій редакції: «Ціна за 1.000,0 куб. м, без урахування ПДВ 20%, складає 14.003,55 грн. ПДВ складає 2.800,71 грн. Всього до сплати за 1.000,00 куб. м природного газу 16.804,26 грн з ПДВ 20%.».

Торгово-промисловою палатою України 31.08.2021 була складена цінова довідка №2065/21, згідно із якою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», приведена вартість природного газу на європейських хабах (газорозподільних центрах) до кордону України.

(6) Між постачальником та споживачем 31.08.2021 була укладена додаткова угода №12, у якій сторони виклали пункт 3.2 договору у такій редакції: «Ціна за 1.000,0 куб. м, без урахування ПДВ 20%, складає 15.333,85 грн. ПДВ складає 3.066,77 грн. Всього до сплати за 1.000,00 куб. м природного газу 18.400,62 грн з ПДВ 20%.».

Листом від 01.09.2021 за вих. №2016-21 (арк. 60, том 1) постачальник повідомив споживача про чергове коливання ціни на природний газ, у зв`язку із чим просить позивача передивитися ціну в сторону підвищення та з 01.09.2021 встановити ціну природного газу за 1.000 куб. м у розмірі 19.964,00 грн з урахуванням вартості замовленої потужності та ПДВ 20% шляхом внесення змін до умов договору. Вказаний лист позивач отримав 06.09.2021, що підтверджується штампом позивача на листі з вх.№718 (арк. 60, том 1).

(7) Між постачальником та споживачем 02.09.2021 була укладена додаткова угода №13, у якій сторони виклали пункт 3.2 договору у такій редакції: «Ціна за 1.000,0 куб. м, без урахування ПДВ 20%, складає 16.636,67 грн. ПДВ складає 3.327,33 грн. Всього до сплати за 1.000,00 куб. м природного газу 19.964,00 грн з ПДВ 20%.».

Торгово-промисловою палатою України 07.09.2021 була складена цінова довідка №2148/21, згідно із якою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», приведена вартість природного газу на європейських хабах (газорозподільних центрах) до кордону України.

Листом від 08.09.2021 за вих. №2064-21 (арк. 62, том 1) постачальник повідомив споживача про чергове коливання ціни на природний газ, у зв`язку із чим просить позивача передивитися ціну в сторону підвищення та з 07.09.2021 встановити ціну природного газу за 1.000 куб. м у розмірі 21.840,60 грн з урахуванням вартості замовленої потужності та ПДВ 20% шляхом внесення змін до умов договору. Вказаний лист позивач отримав 10.09.2021, що підтверджується штампом позивача на листі з вх.№737 (арк. 62, том 1).

Листом від 13.09.2021 за вих. №13/09-99 (арк. 64, том 1) постачальник повідомив споживача про чергове зростання ціни на природний газ, у зв`язку із чим постачальник запропонував напрацювати варіанти вирішення питання для стабільного проходження опалювального сезону 2021-2022.

Торгово-промисловою палатою України 13.09.2021 була складена цінова довідка №2212/21, згідно із якою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», приведена вартість природного газу на європейських хабах (газорозподільних центрах) до кордону України.

(8) Між постачальником та споживачем 14.09.2021 була укладена додаткова угода №14, у якій сторони виклали пункт 3.2 договору у такій редакції: «Ціна за 1.000,0 куб. м, без урахування ПДВ 20%, складає 18.200,50 грн. ПДВ складає 3.640,10 грн. Всього до сплати за 1.000,00 куб. м природного газу 21.840,60 грн з ПДВ 20%.».

Торгово-промисловою палатою України 15.09.2021 була складена цінова довідка №2223/21, згідно із якою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», приведена вартість природного газу на європейських хабах (газорозподільних центрах) до кордону України.

Листом від 16.09.2021 за вих. №2132-21 (арк. 65, том 1) постачальник повідомив позивача про чергове зростання ціни на природний газ, у зв`язку із чим постачальник просить позивача оперативно реагувати на пропозиції щодо зміни ціни на газ в межах укладеного між сторонами договору.

(9) Між постачальником та споживачем 16.09.2021 була укладена додаткова угода №15, у якій сторони виклали пункт 3.2 договору у такій редакції: «Ціна за 1.000,0 куб. м, без урахування ПДВ 20%, складає 19.838,50 грн. ПДВ складає 3.967,70 грн. Всього до сплати за 1.000,00 куб. м природного газу 23.806,20 грн з ПДВ 20%.».

Листом від 17.09.2021 за вих. №2106-21 (арк. 67, том 1) постачальник повідомив позивача про чергове зростання ціни на природний газ, у зв`язку із чим постачальник просить позивача оперативно реагувати на пропозиції щодо зміни ціни на газ в межах укладеного між сторонами договору.

(10) Між постачальником та споживачем 20.09.2021 була укладена додаткова угода №16, у якій сторони виклали пункт 3.2 договору у такій редакції: «Ціна за 1.000,0 куб. м, без урахування ПДВ 20%, складає 21.820,37 грн. ПДВ складає 4.364,07 грн. Всього до сплати за 1.000,00 куб. м природного газу 26.184,44 грн з ПДВ 20%.».

Листом від 21.09.2021 за вих. №2304-21 (арк. 69, том 1) постачальник повідомив позивача про чергове зростання ціни на природний газ, у зв`язку із чим постачальник просить позивача оперативно реагувати на пропозиції щодо зміни ціни на газ в межах укладеного між сторонами договору.

Торгово-промисловою палатою України 21.09.2021 була складена цінова довідка №2254/21, згідно із якою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», приведена вартість природного газу на європейських хабах (газорозподільних центрах) до кордону України.

(11) Між постачальником та споживачем 27.09.2021 була укладена додаткова угода №17, у якій сторони виклали пункт 3.2 договору у такій редакції: «Ціна за 1.000,0 куб. м, без урахування ПДВ 20%, складає 24.000,20 грн. ПДВ складає 4.800,04 грн. Всього до сплати за 1.000,00 куб. м природного газу 28.800,24 грн з ПДВ 20%.».

Листом від 30.09.2021 за вих. №2454-21 (арк. 71, том 1) постачальник повідомив позивача про чергове зростання ціни на природний газ, у зв`язку із чим постачальник просить позивача оперативно реагувати на пропозиції щодо зміни ціни на газ в межах укладеного між сторонами договору.

Торгово-промисловою палатою України 30.09.2021 була складена цінова довідка №2401/21, згідно із якою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», приведена вартість природного газу на європейських хабах (газорозподільних центрах) до кордону України.

(12) Між постачальником та споживачем 01.10.2021 була укладена додаткова угода №18, у якій сторони виклали пункт 3.2 договору у такій редакції: «Ціна за 1.000,0 куб. м, без урахування ПДВ 20%, складає 26.397,80 грн. ПДВ складає 5.279,56 грн. Всього до сплати за 1.000,00 куб. м природного газу 31.677,36 грн з ПДВ 20%.».

Листом від 06.10.2021 за вих.№2396/21 постачальник повідомив споживачів про неочікуване коливання ціни природного газу на 63% за 10 календарних днів.

(13) Між постачальником та споживачем 12.10.2021 була укладена додаткова угода №19, у якій сторони виклали пункт 3.2 договору у такій редакції: «Ціна за 1.000,0 куб. м, без урахування ПДВ 20%, складає 28.607,25 грн. ПДВ складає 5.721,45 грн. Всього до сплати за 1.000,00 куб. м природного газу 34.328,70 грн з ПДВ 20%.».

В матеріалах справи наявна додаткова угода №б/н від б/д (арк. 74, том 1), у якій йде мова про розірвання договору та припинення його дії 13.10.2021, однак вказана додаткова угода містить підпис лише з боку постачальника.

На виконання умов договору постачальник поставив позивачу природний газ, що підтверджується:

актом №5624 від 31.07.2021 (об`єм 7.03802 тис. куб. м) на суму 97.760,63 грн (арк. 85, том 1);

актом №5626 від 31.07.2021 (об`єм 2.43366 тис. куб. м) на суму 37.181,56 грн (арк. 86, том 1);

актом №6670 від 31.08.2021 (об`єм 3.06307 тис. куб. м) на суму 51.472,62 грн (арк. 87, том 1);

актом №6671 від 31.08.2021 (об`єм 7.17347 тис. куб. м) на суму 131.996,29 грн (арк. 88, том 1);

актом №7724 від вересня 2021 року (об`єм 1.61546 тис. куб. м) на суму 32.251,04 грн (арк. 88, том 1);

актом №7725 від вересня 2021 року (об`єм 2.43445 тис. куб. м) на суму 53.169,26 грн (арк. 90, том 1);

актом №7726 від вересня 2021 року (об`єм 0.23342 тис. куб. м) на суму 5.556,84 грн (арк. 91, том 1);

актом №7727 від вересня 2021 року (об`єм 1.62399 тис. куб. м) на суму 42.523,27 грн (арк. 92, том 1);

актом №7728 від вересня 2021 року (об`єм 4.12988 тис. куб. м) на суму 118.941,54 грн (арк. 93, том 1);

актом №8329 від жовтня 2021 року (об`єм 0.39275 тис. куб. м) на суму 12.441,29 грн (арк. 94, том 1);

актом №8330 від жовтня 2021 року (об`єм 19.09816 тис. куб. м) на суму 655.615,01 грн (арк. 95, том 1);

актом №8869 від 30.11.2021 року (об`єм 8.19433 тис. куб. м) на суму 281.300,70 грн (арк. 96, том 1).

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області звернулося до директора позивача з листом від 07.09.2022 за вих. №132400-14/1873-2022 (арк. 25-28, том 1) Про усунення порушень, у якому Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області повідомило позивача, що відповідно до п. 7.2.4.1 Плану заходів державного фінансового контролю Західного офісу Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2022 року, працівниками Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2019 до 30.09.2022, за результатами проведення якої складено акт від 22.08.2022 за №06-33/7.

Так, в ході ревізії, зокрема, встановлено, що внаслідок укладання додаткових угод до договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг із порушенням Закону України «Про публічні закупівлі» позивачем зайво сплачено на користь постачальника за природний газ у розмірі 887.355,03 грн, у зв`язку із чим рекомендовано звернутися до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 887.355,03 грн.

На підставі відомостей, розміщених на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд встановив, що 25.11.2022 змінилась назва ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КВІНТІС ПРОМ 12".

Отже, постачальником за спірним договором є відповідач.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Підставою для стягнення спірної заборгованості позивач визначив те, що додаткові угоди, якими збільшено ціну товару, є нікчемними в силу закону, а тому не породжують жодних правових наслідків для сторін, а кошти, які були зайво сплачені позивачем у розмірі 887.355,03 грн підлягають поверненню.

Суд відзначає, що до 19.04.2020 діяла редакція Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлювалась нікчемність договору про закупівлю, у якому змінено ціну за одиницю товару більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Так, відповідно до ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», в редакції до 19.04.2020, договір про закупівлю є нікчемним, зокрема, у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього закону. Згідно ж з ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», в редакції до 19.04.2020, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Однак, 19.04.2020 вступила в дію нова редакція Закону України "Про публічні закупівлі", в якій, зокрема, передбачені випадки нікчемності договору.

Так, вимогами статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено випадки нікчемності договору про закупівлю, а саме договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Частиною четвертою статті 41 цього Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Однак, частина четверта статті 41 цього Закону України "Про публічні закупівлі" не містить положень про зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків.

Такі положення містяться у частині п`ятій вказаної статті Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Таким чином, починаючи з 19.04.2020, укладення договору з порушенням вимог частини п`ятої статті 41 цього Закону (зміна у договорі про закупівлю ціни за одиницю товару більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку) не є підставою нікчемності такого правочину.

А тому недійсність такого правочину повинна доводитися у загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для укладення додаткових угод №6 від 24.05.2021, №7 від 05.07.2021, №8 від 06.07.2021, №9 від 26.07.2021, №11 від 18.08.2021, №12 від 31.08.2021, №13 від 02.09.2021, №14 від 14.09.2021, №15 від 16.09.2021, №16 від 20.09.2021, №17 від 27.09.2021, №18 від 01.10.2021, №19 від 12.10.2021, якими внесено зміни до істотних умов основного договору, сторонами визначено саме пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Як зазначалось вище, статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказане свідчить про те, що у новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" порушення частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину.

Враховуючи викладене, додаткові угоди №6 від 24.05.2021, №7 від 05.07.2021, №8 від 06.07.2021, №9 від 26.07.2021, №11 від 18.08.2021, №12 від 31.08.2021, №13 від 02.09.2021, №14 від 14.09.2021, №15 від 16.09.2021, №16 від 20.09.2021, №17 від 27.09.2021, №18 від 01.10.2021, №19 від 12.10.2021 не можуть бути визнані судом нікчемними в силу Закону, оскільки у новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" порушення частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину.

Отже, задля повернення зайво сплачених грошових коштів у загальному розмірі 887.355,03 грн позивач мав би звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними вказаних вище додаткових угод, оскільки саме такий спосіб захисту в даному випадку є належним і ефективним.

Докази визнання недійсними як договору, так і додаткових угод до нього у матеріалах справи відсутні.

В силу приписів ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки недійсність додаткових угод №6 від 24.05.2021, №7 від 05.07.2021, №8 від 06.07.2021, №9 від 26.07.2021, №11 від 18.08.2021, №12 від 31.08.2021, №13 від 02.09.2021, №14 від 14.09.2021, №15 від 16.09.2021, №16 від 20.09.2021, №17 від 27.09.2021, №18 від 01.10.2021, №19 від 12.10.2021 прямо не встановлена законом, а вимог про визнання додаткових угод №6 від 24.05.2021, №7 від 05.07.2021, №8 від 06.07.2021, №9 від 26.07.2021, №11 від 18.08.2021, №12 від 31.08.2021, №13 від 02.09.2021, №14 від 14.09.2021, №15 від 16.09.2021, №16 від 20.09.2021, №17 від 27.09.2021, №18 від 01.10.2021, №19 від 12.10.2021 недійсними позивач не заявляв, докази визнання їх недійсними в межах інших судових справ в матеріалах справи відсутні, суд виходить з того, що станом на час ухвалення судового рішення вказані додаткові угоди є дійсними, а тому підстави вважати що вони не породжують жодних правових наслідків для сторін (а кошти, які були сплачені позивачем у розмірі 887.355,03 грн підлягають поверненню) відсутні.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у позовній заяві, позивач суду не надав.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається суд дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав задоволенню не підлягають.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк