Ухвала суду № 111156120, 18.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16679/23

Провадження № 1-і/761/2/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду, клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100000970 від 21.03.2023, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прохід Ратнівського району Волинської області, українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 діб.

Клопотання обгрунтовано тим, що ОСОБА_4 підозрюється у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 186 КК України. 22.03.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. 22.03.2023 року у кримінальному провадженні змінено кваліфікацію з ч. 4 ст.185 на ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України. 22.03.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України. 11.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України. Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Так ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. Зазначена обставина може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Крім того, ОСОБА_4 ніде не працює, суспільно корисною працею не займається, інших міцних соціальних зв`язків не має, не має визначеного місця проживання. Інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 ..

Просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник у судове засідання не з`явився, обвинувачений ОСОБА_4 заявив про можливість розгляду клопотання без участі захисника.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання, та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора, виходячи з таких підстав.

Станом на день звернення прокурора з клопотанням суддя ОСОБА_5 у провадженні якої перебуває кримінальне провадження №12032100100000970 від 21.03.2023 перебуває у відпустці, у зв`язку з чим, відповідно до автоматизованого розподілу судової справи, клопотання прокурора надійшло в провадження судді ОСОБА_1 ..

Відповідно до абзацу п`ятого п.20-5 Розділу X Прикінцевих положень КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.03.2023 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання від вартою, строком до 19.05.2023.

15.05.2023 в провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_5 надійшов з Шевченківської окружної прокуратури м. Києва обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 186 КК України.

Станом на день розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підготовче судове засідання у справі не проведено.

Відповідно до ч.6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, слідчий суддя враховує вимоги п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до практики ЄСПЛ доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, як підстава для втручання у право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Слідчий суддя вважає, що заявлені прокурором ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, не зменшилися. Зокрема, це стосується ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років.

Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження строку запобіжного заходу враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами. Крім того, слідчий суддя оцінює також ті обставини, що обвинувачений не працює та відсутні міцні соціальні зв`язки.

Отже, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Крім того, прокурором у судовому засіданні доведено продовження ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням того, що у даному кримінальному провадженні наявні наведені ризики та обставини, що є підставою для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає необхідним продовжити запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою терміном на 30 днів, і тільки такий вид і міра запобіжного заходу зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та досягнення дієвості цього провадження. За таких обставин підстав для обрання обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу слідчим суддею не встановлено.

Доводи обвинуваченого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не зможуть запобігти вищезазначеним ризикам.

Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити і раніше визначений розмір застави у розмірі - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 53 680 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки - - прибувати до суду, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження за першою вимогою; не відлучатися за межі с. Прохід Ковельського району Волинської області, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 395, п. 20.5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання, -задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 30 днів, тобто по 16.06.2023 включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за обвинуваченого).

Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати до суду, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження за першою вимогою;

- не відлучатися за межі с. Прохід Ковельського району Волинської області, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де обвинувачений утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти і повідомити усно і письмово Шевченківський районний суд міста Києва.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою суду обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

У задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.

Ухвала про продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 19.05.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_1