Рішення № 111149027, 25.05.2023, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/972/22

Провадження № 2/352/87/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2023 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М. М.

з участю секретаря Гундич Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування,

у с т а н о в и в:

Позивач 04.07.2022 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення виплаченого страхового відшкодування в розмірі 25192,26 грн та витрат по сплаті судового збору в розмірі 2481 грн.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що 09.08.2020 о 18 год 35 хв у с. Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes-Benz» р.н. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобіля «ВАЗ» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Згідно постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.09.2020 відповідач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована. Потерпілий своєчасно звернувся до позивача з повідомленням про ДТП від 13.08.2020 та заявою про виплату страхового відшкодування від 23.09.2020. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 23754,26 грн. Розрахунок та виплата відшкодування проводились на підставі висновку № 127 експертного автотоварознавчого дослідження від 23.09.2020, наказу № 3.1/1418 від 16.10.2020 та довідки № 1 від 13.10.2020. Позивач відповідно до вимог п. 41.1 а) ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодував потерпілому завдані з вини відповідача збитки в розмірі 23754,26 грн та витрати за послуги аварійного комісара в розмірі 1438 грн, а всього 25192,26 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 20.10.2020 та від 21.10.2020. Згідно пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Представник позивача - адвокат Сечко С. В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції позов підтримав і просив його задоволити. В останнє судове засідання не з`явився, у надісланій суду заяві просив завершувати розгляд справи у відсутності сторони.

Представник відповідача - адвокат Іваночко Ю. А. в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що долучений позивачем висновок № 127 експертного автотоварознавчого дослідження від 23.09.2020 не є належним і допустимим доказом на підтвердження розміру виплаченого страхового відшкодування, оскільки цей висновок не є цілісним, не містить усіх додатків, зокрема, відсутні додаток № 3 з фототаблицями на 6 аркушах, 16 світлинах та додаток № 4 з витягом з Бюлетеня автотоварознавця № 114 з ціною КТЗ на 1-ому аркуші. Позивач на вимогу ухвали суду вказані додатки не долучив. Крім того, відповідно до вимог ч. 5 ст. 106 ЦПК України, яка регламентує проведення експертизи на замовлення учасників справи, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зроблений на замовлення позивача висновок експертного автотоварознавчого дослідження виконаний з порушенням вимог ч. 5 ст. 106 ЦПК України. Тому він не може братись до уваги, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 ЦПК України). Відповідний правовий висновок міститься в постанові ВП ВС від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18. Просив у позові відмовити.

В останнє судове засідання представник відповідача не з`явився, у поданій суду заяві просив завершувати розгляд справи у відсутності сторони.

Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Установлено, що 09.08.2020 р. о 18 год. 35 хв. у с. Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області з вини відповідача ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes-Benz» р.н. НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобіля «ВАЗ» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобіль «ВАЗ» зазнав механічних пошкоджень.

Вина відповідача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджена постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.09.2020, що набрала законної сили (а.с.4).

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована (а.с.5-6).

Потерпілий ОСОБА_2 своєчасно звернувся до позивача з повідомленням про ДТП від 13.08.2020 та заявою про виплату страхового відшкодування від 23.09.2020 (а.с.7-8).

Позивач провів розрахунок страхового відшкодування на підставі висновку № 127 експертного автотоварознавчого дослідження від 23.09.2020 (а.с.12-18), згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 23754,26 грн.

Указану суму страхового відшкодування позивач 20.10.2020 виплатив потерпілому ОСОБА_2 на підставі платіжного доручення № 2543227 (а.с.33).

Платіжним дорученням № 2543309 від 21.10.2020 позивач оплатив 1438 грн за проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 23.09.2020 (а.с.34).

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно вимог пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 вказаного Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У рамках розгляду даної справи суд установив, що висновок № 127 експертного автотоварознавчого дослідження від 23.09.2020, на підставі якого позивач провів розрахунок та виплату страхового відшкодування, не може бути визнаний належним і допустимим доказом.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Наданий позивачем висновок експерта не є цілісним, він не містить усіх додатків, зокрема, відсутні додаток № 3 з фототаблицями та додаток № 4 з витягом з Бюлетеня автотоварознавця № 114 з ціною КТЗ. Позивач не виконав вимог ухвали суду від 12.10.2022 та не надав суду вказаних письмових доказів.

Суд зазначає, що експерт у висновку (п.1.2 дослідницької частини) посилається на те, що пошкодження автомобіля відображені на 24 світлинах на 6 аркушах додатку № 3 до висновку, а в додатку № 3 до висновку наявне посилання на 16 світлин на 6 аркушах. Однак, жодна з цих світлин не долучена до експертного висновку.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частина 5 ст. 106 ЦПК України, яка регламентує проведення експертизи на замовлення учасників справи, передбачає, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Суд установив, що зроблений на замовлення позивача висновок експертного автотоварознавчого дослідження виконаний з порушенням вимог ч. 5 ст. 106 ЦПК України, у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Відповідний правовий висновок, який суд згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин, міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.

Позивач у порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надав суду належних, допустимих, достовірних і достатніх у своїй сукупності доказів на підтвердження розміру шкоди, на підставі якого позивач провів розрахунок та виплату страхового відшкодування.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про необґрунтованість і недоведеність заявленого позову та відмовляє в його задоволенні.

З огляду на вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 1187, 1188 ЦК України, ст. 38, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 77, 78, 106, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у позові Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131.

Представник відповідача: Сечко Сергій Володимирович.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Представник відповідача: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 29.05.2023.

Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ