Ухвала суду № 111145476, 26.05.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3648/23

н/п 1-кп/953/914/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2023 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

прокурора - ОСОБА_2 ,

обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221130000804 від 01.04.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з повною вищою освітою, неодруженої, мати- одиначки, яка має на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, непрацюючої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Северодонецьк, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, одруженого, має неповнолітню дитину 2007 року народження, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , засуджений вироком Київського районного суду м. Харкова від 19 травня 2023 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, вирок не набрав законної сили,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, оскільки при його направленні дотримані вимоги щодо підсудності, підстави для повернення обвинувального акту, закриття провадження у справі не вбачається.

Обвинувачені у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення судового розгляду.

Потерпілий ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з`явивсь, до суду надав заяву про проведення підготовчого судового засідання за його відсутності.

Обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, підсудний Київському районному суду м. Харкова.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023221130000804 від 01.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор у ході підготовчого судового засідання заявив письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 за місцем фактичного мешкання у період часу з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби строком на два місяці з продовженням раніше покладених на неї обов`язків. В обґрунтування клопотання посилався на вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого їй кримінального правопорушення та на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки свідки ще не допитані судом, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з раніше визначеним розміром застави, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення та на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказав, що у матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому тяжкого кримінального правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Обвинувачена ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні щодо заявленого прокурором клопотання заперечувала. У разі прийняття судом рішення про продовження строку застосованого щодо неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту, просила суд встановити його з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, посилаючись на те, що вона є матір`ю-одиначкою, самостійно забезпечує себе та свою малолітню дитину, однак усі заклади у м. Харкові, де вона намагалась працевлаштуватися -АТБ, кафе, працюють переважно до 22 години вечора, з урахуванням чого у разі встановлення домашнього арешту з 20 години 00 хвилин, вона не зможе вчасно дістатись додому. Зазначила, що 26 травня 2023 року з метою працевлаштування стала на облік у Харківській філії Харківського обласного центру зайнятості.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою з раніше визначеним розміром застави.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, застосованого стосовно ОСОБА_3 .

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2023 року щодо ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області, прокурора та суду за першою вимогою, не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду, негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Положеннями ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Строк дії ухвали визначено до 31 травня 2023 року (включно).

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право у тому числі продовжити заходи забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_3 під час досудового розслідування слідчий суддя встановив у тому числі наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку домашнього арешту, а саме - ризиків можливості переховування від органів досудового розслідування, суду та незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про продовження строків домашнього арешту обвинуваченій з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_3 діяння, суд оцінює в сукупності тяжкість кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, його суспільну небезпечність, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, є матір`ю-одиначкою, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштована, постійного джерела доходу не має, проте перебуває на обліку у центрі зайнятості з метою офіційного працевлаштування, тому суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_3 може переховуватись від суду з огляду на суворість покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винною, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вона офіційно не працює, тому у неї відсутні соціально-стримуючи фактори, які б давали підстави вважати, що вона не вчинить нового кримінального правопорушення.

Крім того суд вважає, що вона також може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, які на даний час судом не допитані, з метою уникнення відповідальності.

При цьому суд вважає, що ризик вчинення перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином стороною обвинувачення у судовому засіданні не доведений.

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченій, вік та стан здоров`я обвинуваченої, наявність у неї міцних соціальних зав`язків, її репутацію, продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку, що інший більш м`який запобіжний захід ніж домашній арешт, який полягає у забороні обвинуваченій у певний час доби без дозволу суду залишати житло з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, за вказаних обставин є необхідним та достатнім для запобіганню вказаним ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченої. Отже суд вважає доцільним продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби строком на два місяці.

Доказів про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу, зокрема особистого зобов`язання чи особистої поруки або ж застави суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 у виді домашнього арешту підлягає задоволенню, але частково, оскільки суд приймає до уваги доводи обвинуваченої щодо зміни періоду часу дії запобіжного заходу з 20 до 22 години задля того, щоб вона мала можливість працевлаштуватись на роботу та вчасно приїжджати додому, оскільки вона є матір`ю-одиначкою та самостійно утримує дитину, тому, на переконання суду, доцільним буде змінити період часу дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби.

Щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2023 року щодо ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 30 травня 2023 року із визначеною сумою застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 30 травня 2023 року.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Так, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Разом з тим, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, прокурор звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 посилається на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме - переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує конкретні обставини справи, характер та обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння, особу обвинуваченого, який має зареєстроване місце проживання у м. Северодонецьк, фактично мешкає за іншою адресою у м.Харкові, має неповнолітню дитину, одружений, тобто має міцні родинні зв`язки, при цьому офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має. Крім того, будучи засудженим вироком Київського районного суду м. Харкова від 19 травня 2023 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, який не набрав законної сили, знов обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Отже суд вважає, що обвинувачений може переховуватись від суду, з огляду на суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки у нього відсутні соціально-стримуючи фактори, які б давали підстави вважати, що він не вчинить нового кримінального правопорушення.

Суд також вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, які на даний час судом не допитані, з метою уникнення відповідальності.

При цьому суд вважає, що ризик вчинення перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином стороною обвинувачення у судовому засіданні не доведений.

Зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , доведені прокурором та продовжують існувати. Існування вказаних ризиків виправдовує тримання особи під вартою, а також свідчить про неможливість їх запобіганню шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту.

Досліджені під час підготовчого судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження. На думку суду, застосування до обвинуваченого домашнього арешту не зможе унеможливити спробам переховуватись від суду. Про обрання стосовно обвинуваченого особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до обвинуваченого особистого зобов`язання не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, суд погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобіганню встановленим ризикам.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України суд вважає також продовженим визначений судом обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить у національній грошовій одиниці - 214 720 грн, та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 314, 315, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221130000804 від 01.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні на 05 червня 2023 року на 12 годину 30 хвилин.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Продовжити строк дії застосованого щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, на два місяці до 26 липня 2022 року включно.

Зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу дії вказаної ухвали:

1) прибувати до Київського районного суду м. Харкова за першою вимогою;

2) не виїжджати за межі міста Харкова та Харківської області без дозволу прокурора чи суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця реєстрації та фактичного проживання.

Строк дії ухвали у частині продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 встановити до 26 липня 2022 року включно.

Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання за обвинуваченої.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто - до 24 липня 2023 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (Р/р UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172, Банк одержувача: ДКСУ м. Київ), призначення платежу: застава за (П.І.П. особи, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду), від (дата ухвали), по справі № ... внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Обвинувачений ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити та покласти на нього строком на два місяці обов`язки: прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, суду, на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали у частині продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 встановити до 24 липня 2023 року включно.

Ухвала у частині продовження строку дії запобіжного заходу протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченими - у той же строк, з моменту вручення їм копії ухвали суду.

Повний текст ухвали буде складений 29 травня 2023 року.

Суддя ОСОБА_1