Рішення № 111142866, 29.05.2023, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2824/23

2/212/1392/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді КозловаД.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з житлово-комунальних послуг, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказував, що за договором від 21.12.2012 р. про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі (об`єкт 4), ТОВ «Житлокомцентр» було визначено управителем та виконавцем послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків (об`єкт 4) та прибудинкової території 01.04.2013 року по теперішній час. Так до переліку будинків об`єкту 4, яким надаються управителем послуги з утримання будинку та прибудинкової території, входить будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Житлокомцентр» є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та надає своєчасно житлово-комунальні послуги для забезпечення потреб мешканців, вимагаючи у свою чергу оплати наданих послуг від споживачів. Оскільки відповідач зареєстрований в кв. АДРЕСА_2 , то є споживачем житлово-комунальних послуг, що надавались позивачем за такою адресою, тому несе солідарну відповідальність з оплати за надані послуги. Послуги позивач надавав згідно із рішенням Криворізької міської Ради № 181 від 12.04.2017 року Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються населенню м. Кривого Рогу Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» та договорів про надання послуг з управління будинків. Однак в період з 1 березня 2019 року по 31 березня 2023 року у відповідача перед ТОВ «Житлокомцентр» за надані послуги утворилась заборгованість в сумі 10406,74 грн. Згідно із ст. 625 ЦК за період з 01.03.2019 року по 01.02.2022 року відповідач також повинен сплатити позивачу борг із 3% процентів річних в сумі 543,69 грн. та інфляційні втрати в сумі 3107,82 грн. Додавав, що на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVІD-19), строки, визначені, зокрема, ст. 257 ЦК, продовжуються на строк дії такого карантину. При цьому постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" було встановлено з 12.03.2020 р. на всій території України карантин, який наразі продовжений. Тому позовні вимоги у даній справі заявлені в межах позовної давності. На підставі викладеного просив суд стягнути на користь ТОВ «Житлокомцентр» з відповідача заборгованість за послуги по АДРЕСА_3 у сумі 10406,74 грн., 3% річних в сумі 543,69 грн., інфляційних втрат в сумі 3107,82 грн., а всього 14058,25 грн., а також витрати з оплати судового збору в сумі 2684 грн. та на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Ухвалою суду від 26 квітня 2023 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

Представник позивача, адвокат Зарівна С. В., не заперечувала проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи.

Відповідач, ОСОБА_1 , будучи повідомленим про наявність позову ТОВ «Житлокомцентр» про стягнення боргу за надані послуги, своїми правами на подання відзиву на позов не скористався.

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Суд зазначає, що за ч. 1 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку, витрати на сплату винагороди управителю та інші витрати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком.

За ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Згідно із визначеннями, що містяться у п. 6, 13, 14 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

На підставі ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

За ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що у ст. 625 ЦК визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року по справі № 686/21962/15-ц.

Встановлено, що за договором від 21.12.2012 р. про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі (об`єкт 4), укладеним Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради та ТОВ «Житлокомцентр», позивача було визначено управителем та виконавцем послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків (об`єкт 4) та прибудинкової території, починаючи з 01.04.2013 року з можливістю пролонгації.

Відповідно до додаткової угоди від 11.11.2013 року до вказаного договору від 21.12.2012 р. про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі (об`єкт 4) було визначено, що такий договір діє безстроково.

На підставі переліку житлових будинків Жовтневого району (об`єкт 4), яким надаються ТОВ «Житлокомцентр» послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до акту прийому-передачі від 21.12.2012 р. вбачається, що до такого переліку входить будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Житлокомцентр» є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , надаючи послуги з управління багатоквартирним будинком для забезпечення потреб мешканців, вимагаючи від споживачів у свою чергу оплати наданих послуг.

Згідно із рішенням виконкому Криворізької міської Ради № 181 від 12.04.2017 року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються населенню м. Кривого Рогу Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» було встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються населенню м. Кривого Рогу ТОВ «Житлокомцентр», окремо за кожним будинком, зокрема, щодо будинку АДРЕСА_1 .

Крім того наведене підтверджується інформацією про витрати позивача на утримання будинку по АДРЕСА_1 за період з 1 квітня 2019 року по 1 квітня 2023 року.

Судом також було встановлено, що за даними Реєстру Криворізької міської територіальної громади від 27 квітня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований у кв. АДРЕСА_2 починаючи з 03.03.1988 року.

На підставі наданої суду представником позивача довідки боргу по кв. АДРЕСА_2 з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 1 березня 2019 року по 1 квітня 2023 року вбачається, що споживачі заборгували ТОВ «Житлокомцентр» 10406,74 грн., а також з 3 % річних 543,69 грн. та з інфляційних втрат 3107,82 грн., що підтверджується розрахунком боргу з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на вказане житло, а також розрахунками боргу з 3 % річних та з інфляційних втрат.

Таким чином суд погоджується із розрахунками представника позивача щодо боргу відповідача за спірний період з оплати ним внесків за утримання будинку по АДРЕСА_3 та нарахованих на таку заборгованість сум відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК.

Суд зауважує, що за ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; а індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, (або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Натомість, за ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Суд при цьому зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 Цивільного кодексу України (діла - ЦК) власність зобов`язує, тому власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи наведені норми загального цивільного законодавства та спеціального в сфері житлово-комунальних послуг, суд робить висновок, що саме власник нерухомості повинен нести відповідальність через несплату наданих житлово-комунальних послуг.

В той же час, положення ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стосуються солідарної відповідальність осіб, які проживають та/або зареєстровані у житлі власника, за їх зобов`язаннями саме перед власником з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно інформації від 26 квітня 2023 року з Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що власником кв. АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 02.07.2008 р.

Враховуючи викладене вмотивування, суд зазначає, що ОСОБА_1 , як єдиний власник кв. АДРЕСА_2 , повинен відповідати за пред`явленими ТОВ «Житлокомцентр» позовними вимогами до нього.

Суд також зауважує, що за ст. 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ст. 253 ЦК перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За ч. 1 ст. 261 ЦК перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Натомість, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який наразі було продовжено до 30 червня 2023 року.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Врахувавши наведені норми, суд дійшов переконання, що за заявленими позовними вимогами ТОВ «Житлокомцентр» до відповідача за період з 1 березня 2019 року по 1 квітня 2023 року не минули строки позовної давності, оскільки Законом України від 30 березня 2020 року було внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до ЦК, щодо продовження строків за ст. 257 ЦК на час дії карантинних обмежень, які досі діють на території України.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 1 грудня 2021 року по справі № 373/651/20.

Отже, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги ТОВ «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості з наданих послуг з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_3 , а також з 3 % річних та з інфляційних втрат слід задовольнити повністю шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за період з 1 березня 2019 року по 1 квітня 2023 року за послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 10406,74 грн., а також з 3% річних в сумі 543,69 грн. та з інфляційних втрат в сумі 3107,82 грн., що загалом становить 14058,25 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК з відповідача підлягає стягненню на користь ТОВ «Житлокомцентр» понесені позивачем витрати з оплати судового збору при зверненні до суду із таким позовом в сумі 2684 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що 17 квітня 2023 року між ТОВ «Житлокомцентр» та адвокатом Зарівною С. В. було укладено договір про надання правничої допомоги, за яким за надані клієнту послуги адвокату передбачено гонорар за складання, оформлення та направлення до суду позовної заяви в розмірі 3000 грн., який сплачується після набуття рішенням законної сили.

Фактично надані адвокатом Зарівною С. В. послуги з правничої допомоги ТОВ «Житлокомцентр» підтверджуються долученими нею актом прийому-передачі від 17 квітня 2023 року, підписаний сторонами такої угоди, щодо наданих адвокатом Зарівною С. В. послуг позивачу на суму 3000 грн. по вказаній справі, що підтверджується ордером адвоката від 21 квітня 2023 року.

При цьому суд зауважує, що витрати за надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 11 листопада 2021 р. по справі № 922/449/21 та від 3 жовтня 2019 р. по справі № 922/445/19.

Отже, з огляду на зазначені норми процесуального права та правові позиції Верховного Суду, зважаючи на встановлені судом обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу в сумі 3000 грн. були доведені, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим, а також дотримані критерії розумності їх вартості.

Таким чином витрати ТОВ «Житлокомцентр» на професійну правничу допомогу адвоката Зарівної С. В. у розмірі 3000 грн. підлягають на підставі ст. 141 ЦПК стягненню із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з житлово-комунальних послуг задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» заборгованість за період з 1 березня 2019 року по 1 квітня 2023 року з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком в сумі 10406,74 грн., з 3% річних в сумі 543,69 грн., з інфляційних втрат в сумі 3107,82 грн., а усього 14058 (чотирнадцять тисяч п`ятдесят вісім) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» витрати на оплату судового збору в сумі 2684 грн., на правничу допомогу в сумі 3000 грн., а загалом 5684 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 29 травня 2023 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр», ЄДРПОУ: 37665038, розташоване в м. Кривий Ріг по вул. Руденка 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_3 .

Суддя Д. О. Козлов