Рішення № 111132231, 26.05.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 травня 2023 року Справа № 280/6730/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262, із наступними змінами та доповненнями;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію у разі втрати годувальника, у відповідності до вимог статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262, із наступними змінами та доповненнями, з 15 жовтня 2022 року, здійснити нарахування та виплатити нараховану пенсію.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у період з 29 травня 2013 року по 17 лютого 2015 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , що підтверджується судовими рішеннями Вільнянського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2016 року, від 02 вересня 2022 року в цивільній справі № 314/333/16-ц. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 , звернулась до органів Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника. Однак, відповіддю відповідача від 18 жовтня 2022 року № 11246-10744/3-02/8-0800/22 позивачу відмовлено у призначенні пенсії в разі втрати годувальника, у зв`язку із ненаданням разом із заявою свідоцтва про шлюб із померлим ОСОБА_2 . Вказану відмову відповідача позивач вважає протиправною, оскільки замість свідоцтва про шлюб надано копію судового рішення, яким встановлено факт сумісного проживання однією сім`єю без шлюбу. З огляду на вказане, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02 грудня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Відповідач позов не визнав, 14 грудня 2022 року надав до суду відзив, відповідно до якого зазначає, що оскільки позивач на момент звернення за призначенням пенсії в зареєстрованому шлюбі з померлим годувальником не перебувала їй правомірно відмовлено в призначенні пенсії. Також, звернуто увагу суду на те, що встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Отже, чинним законодавством чітко визначено, що право на призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника мають виключно чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. На підставі викладеного у відзиві просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року у справі № 314/333/16 (Провадження № 2-о/314/7/2016) встановлено факт проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 29 травня 2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 по день смерті останнього.

18 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Вільнянського районного суду Запорізької області із заявою про виправлення описки у резолютивній частині рішенні Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року у справі № 314/333/16 (Провадження № 2-о/314/7/2016).

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 вересня 2022 року у цивільній справі № 314/333/16-ц вищезазначену заяву ОСОБА_1 задоволено.

Резолютивну частину рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року у справі № 314/333/16 (Провадження № 2-о/314/7/2016) викладено у наступній редакції: «Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю задовольнити. Встановити факт проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якості дружини, та ОСОБА_2 , в якості чоловіка, з 29 травня 2013 року по 17 лютого 2015 року по день смерті останнього, на його утриманні».

20 червня 2021 року Управлінням соціального захисту населення Запорізької РДА Запорізької області ОСОБА_1 видано посвідчення Серії НОМЕР_2 , пред`явник якого має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

У жовтні 2022 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника.

Листом від 18 жовтня 2022 року № 11246-10744/3-02/8-0800/22 позивачу відмовлено у задоволенні вказаної заяви у зв`язку із ненаданням до органів пенсійного фонду документу, що засвідчує родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (свідоцтва про шлюб).

Не погодившись із зазначеною відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивач звернувся до суд з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), відповідно до статті 5 якого цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим законом визначаються, зокрема, принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення визначаються, виключно, законами про пенсійне забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону № 2262-XII в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», або є особами з інвалідністю; дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Отже, Законом № 2262-ХІІ передбачено, що право на пенсію в разі втрати годувальника має право дружина, якщо вона досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в тому числі пенсії у разі втрати годувальника, затверджено постановою Правління Пенсійного Фонду України 30 січня 2007 року № 3-1 (далі Порядок № 3-1).

Так, у відповідності до пункту 2 Порядку № 3-1 в редакції, чинній станом на дату спірних правовідносин, заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника подаються членами сім`ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів. У такому самому порядку подаються заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника членами сім`ї померлого годувальника, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.

Якщо померлому годувальнику вже було призначено пенсію, заява про призначення пенсії у разі втрати годувальника подається до органу, що призначає пенсії.

Пунктом 10 Порядку № 3-1 в редакції чинній, станом на адату виникнення спірних правовідносин, передбачалось, що для призначення пенсії в разі втрати годувальника подаються такі документи: заява; копія свідоцтва про смерть годувальника; витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв`язку зі смертю; висновок про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов`язків (обов`язків військової служби); довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім`ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні; документи, передбачені абзацами третім, шостим - дев`ятим пункту 7 цього Порядку.

Для призначення пенсії в разі втрати годувальника батькам, дружині (чоловіку), зазначеним у пунктах "б", "в", "д" статті 30 Закону, додатково подаються такі документи: копія свідоцтва про шлюб; довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; копія трудової книжки або довідка органів державної податкової служби про облік платника податків - суб`єкта підприємницької діяльності (для осіб, зазначених у пункті "д" статті 30 Закону.

Для призначення пенсії в разі втрати годувальника батькам, дружині (чоловіку), діду та бабусі, зазначеним у пунктах "б", "в", "г" статті 30 Закону, додатково подаються такі документи: довідка МСЕК (за наявності групи інвалідності); копія свідоцтва про народження померлого годувальника або рішення суду про встановлення родинних стосунків; довідка уповноваженого органу з місця проживання або рішення суду про перебування на утриманні померлого годувальника (для призначення пенсії вітчиму або мачусі).

Згідно пункту 12 Порядку № 3-1 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин передбачалось, шо уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Абзацом 1 пункту 14 Порядку № 3-1 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин передбачалось, що орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 3-1 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

Пунктом 18 Порядку № 3-1 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, передбачалось, що рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 3-1 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин передбачено, що після прийняття розпорядження орган, що призначає пенсії, оформляє пенсійний лист згідно з Інструкцією з виплати пенсій особам, звільненим з військової служби та деяким іншим особам установами ВАТ "Ощадбанк", затвердженою постановою правління ВАТ "Ощадбанк" від 28 грудня 2006 року № 129.

З системного аналізу пунктів 17-18 порядку № 3-1 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, вбачається, що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника, у десятиденний строк з дня одержання заяви, приймається рішення щодо призначення або відмову у призначенні такої пенсії, яке оформлюється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Відповідно до частин 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Судом встановлено, що у жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника.

Вказана заява розглянута відповідачем в порядку звернення громадян, тобто, рішення за результатами розгляду вказаної заяви відповідачем не приймалось.

З огляду на вказане, вказана заява безпідставно розглянута відповідачем в порядку звернення громадян без прийняття мотивованого рішення за результатами її розгляду.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідачем допущено протиправні дії в частині розгляду заяви позивача про призначення пенсії у разі втрати годувальника в порядку звернення громадян у відповідності до положень Закону України «Про звернення громадян».

З приводу вимог щодо зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_3 пенсію у разі втрати годувальника, її нарахування та виплати, суд зазначає наступне.

Пунктом 10 Порядку № 3-1 в редакції чинній, станом на адату виникнення спірних правовідносин, визначався перелік документів, які подаються заявником разом із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника.

В той же час, матеріали справи не містять інформації щодо переліку документів, наданого позивачем до органів пенсійного фонду разом із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника.

Відтак, суд позбавлений можливості дослідити обставини щодо подання позивачем при зверненні до органів пенсійного фонду повного пакету документів необхідного для призначення пенсії у разі втрати годувальника, перелік якого визначено пунктом 10 Порядку № 3-1.

З огляду на вказане, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Таким чином, з огляду на обставини справи, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним дій відповідача в частині розгляду заяви позивача про призначення пенсії у разі втрати годувальника у порядку звернення громадян та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії у разі втрати годувальника з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення.

З огляду на вказане, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.

За таких обставин, судовий збір сплачений позивачем в розмірі 496,20 грн. стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями2,9,77,139,243,243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії у разі втрати годувальника в порядку звернення громадян у відповідності до положень Закону України «Про звернення громадян».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії у разі втрати годувальника, яка була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в порядку звернення громадян (лист № 11246-10744/3-02/8-0800/22 від 18 жовтня 2022 року), з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення в адміністративній справі № 280/6730/22.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня йогопроголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 20490012).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 травня 2023 року.

Суддя Д.В. Татаринов