Ухвала суду № 111132214, 25.05.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВОГО РІШЕННЯ

25 травня 2023 рокуСправа № 280/2305/19 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про здійснення судового контрою за виконанням суб`єктом владних повноважень рішення суду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б; код ЄДРПОУ 41248629)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019 по справі №280/2305/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя ро визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити пенні дії задоволені у повному обсязі.

Суд зобов`язав Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 згідно пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року № 713, з 01 березня 2016 року по теперішній час без обмежень граничного розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019 по справі №280/2305/19 набрало законної сили 08.08.2019.

03.10.2019 позивачем отримано два виконавчих листа та копія рішення суду у справі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 суд допустив заміну боржника Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжі його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області).

Ухвалою від 13.07.2020 за заявою позивача суд роз`яснив судове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019 по справі №280/2305/19, яким з урахуванням рішення суду від 18.06.2019 у вказаній справі встановлено право ОСОБА_1 на перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.03.2016 до моменту страти такого права у ОСОБА_1 .

15 травня 2023 року від позивача до суду надійшла заява (вх. № 19493) в порядку передбаченому ст. 382 КАС України., в якій заявник просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати надати суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та ухвали про роз`яснення судового рішення від 13.07.2020 у справі №2180/2305/19.

На обґрунтування поданої заяви зазначає, що відповідач звернувся з запитом 26.03.2023 до відповідача ГУ ПФУ в Запорізькій області з питанням чи втрачено його право на перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, причина не перерахунку та не виплати пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром , та який розмір пенсії позивач міг би отримувати , з якого моменту, при перерахунку без обмеження максимальним розміром.

Відповідно до відповіді відповідача №7227-7078/Б-02/8-0800/23 від 09.05.2023 в якості підстав не виконання рішення суду від 18.06.2019 зазначає що при проведенні масових перерахунків по пенсійній справі не зобов`язує органи УПФУ в подальшому виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром , а тому пенсія виплачується у раніше встановленому розмірі 23958,15 грн.

Для розгляду питання щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, судом було призначене судове засідання на 25 травня 2023 року о 10 год. 00 хв., про що повідомлено учасників справи.

22.05.2023 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про продовження процесуального строку (вх. № 20728) в якій з урахуванням великого навантаження на юридичне управління, отримання лише 17.05.2023 ухвали суду про призначення заяви до розгляду виникли обставини, що унеможливлюють своєчасно подати письмові пояснення щодо заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю. Просить вважати причини поважними та продовжити строк подання письмових пояснень щодо заяви позивача про встановлення судового контролю.

Позивач, представник відповідача у судове засідання не з`явилися, суд вживав заходів щодо повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду.

Враховуючи неявку всіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами 2, 3 ст. 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, набрання рішенням суду законної сили породжує наступні правові наслідки, а саме: рішення суду стає загальнообов`язковим, є незмінним та остаточним та може бути виконана примусово. Таким чином, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення. Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

У відповідності до ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу. Поряд з тим, суд зауважує, що такий захід судового контролю підлягає до застосування у разі не виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексу адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

Враховуючи позицію суддів, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №800/592/17, Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції, що застосовується з 15 грудня 2017 року, не пов`язує встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із встановленням у резолютивній частині рішення суду відповідачу - суб`єкту владних повноважень обов`язку подати звіт про виконання судового рішення. Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може як під час прийняття рішення у справі, так і після ухвалення рішення у справі (з урахуванням положень ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Запорізькій області від 30.10.2019 відкрито виконавче провадження №60452668 на підставі виконавчого листа №280/2305/19 на виконання судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019.

Відповідно до Постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2021 року встановлено що згідно повідомлення боржника від 29.06.2021 вимоги виконавчого документа виконано в повному обсязі, заборгованість у розмірі 146758,94 грн., сплачено на користь стягувача 17.05.2021.

Відповідно доданих позивачем доказів, а саме довідки про доходи №7714 0671 7474 1739 в обґрунтування заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об`єднаному управлінні ПФУ м. Запоріжжя в Запорізькій області і отримував пенсію за вислугу років з січня 2022 по жовтень 2022 рік у розмірі 31142,82 грн., з жовтня 2022 по грудень 2022 рік склала 23958,15 грн. Згідно довідки про доходи №0765 7373 8993 1735 розмір пенсії позивача з січня по квітень 2023 року складав 23958,15 грн.

З урахуванням наявних у справі доказів, суд звертає увагу, що позивачем у своїй заяві не наведено будь-яких доводів щодо необхідності вжиття такого процесуального заходу, як і не зазначено підстав, через які відповідач ухиляється від виконання судового рішення, а також не надано відповідних доказів на підтвердження зазначених доводів.

З матеріалів справи вбачається що рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/2305/19 виконано, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2021 року, відповідно наданих доказів відбулося зменшення розміру пенсії позивачу, що є окремим судовим спором.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, оскільки у суду відсутні фактичні та правові підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.382 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контрою за виконанням суб`єктом владних повноважень рішення суду в адміністративній справі №280/2305/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

СуддяІ.В.Батрак